1. Територіально-рекреаційна система розглядається як складна інтегральна геосистема, що формується та функціонує за наявності певних підсистем (елементів): природно-територіальної, відпочиваючих, культурно-історичної, рекреаційної інфраструктури, обслуговуючого персоналу й органу управління та контролю. Найсуттєвішою ж рисою територіально-рекреаційної системи є типізація за функціями рекреаційної діяльності: спортивний, пізнавальний, оздоровчий та лікувальний. Ключовим моментом проектування ТРС лікувального типу є проведення функціонального зонування території з встановленням зон і округів санітарної охорони з відповідними режимами використання території курортів. Іншим не менш важливим моментом є проведення ландшафтно-функціонального зонування території населеного пункту з виділенням наступних типів територій: курортної, селитебної, комунальних підприємств і складів та природних і природно-антропогенних комплексів. Основою “існування” ТРС є наявність природної складової (природних рекреаційних ресурсів) і, враховуючи їх вичерпність та обмеженість, деградацію під впливом рекреаційної діяльності провідне місце в дослідженні потрібно відводити саме природно-територіальній підсистемі. 2. Природні комплекси виступають як умови та ресурси формування ТРС. Таким чином, оцінку чинників формування ТРС пропонується проводити в два етапи: оцінка природних рекреаційних умов та аналіз рекреаційних ресурсів конкретної території. Оцінку природних рекреаційних умов пропонується визначати за наявністю провідних природних рекреаційних ресурсів (джерел мінеральних вод та родовищ, грязей, кліматичних умов, рельєфу, вод, наявністю лісів, природних пам’яток). Ступінь забезпечення основними ресурсами основа виділення типів територій та визначення курортних і рекреаційних потенціалів. Оцінювання проводиться за бальною шкалою, де максимальну кількість балів отримують ті природні комплекси, в яких наявні в першу чергу бальнеологічні ресурси та сприятливі кліматичні умови. Кінцевим результатом ландшафтно-рекреаційної оцінки є зонування території з виділенням районів, сприятливих для здійснення відповідних видів рекреаційної діяльності. 3. Оцінка ж природних рекреаційних ресурсів зводиться до аналізу географічних характеристик рекреаційних районів і проведення оцінки природних лікувальних рекреаційних ресурсів (погодно-кліматичних умов, бальнеологічних ресурсів, ландшафтів) які сприяють розвитку конкретного виду рекреаційної діяльності. Клімат є одним з провідних чинників, що зумовлює просторово організацію рекреації. До метереологічних факторів відносять температуру повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, а також такі атмосферні явища, як хмарність, опади, вітер. Температура повітря є однією із найважливіших характеристик погоди і клімату. Тривалість термічного комфорту, тобто наявність сприятливих термічних умов є одним із важливих елементів впливу кліматичних факторів середовища на розвиток рекреаційної діяльності. Оцінка бальнеологічних ресурсів здійснюється на основі медико-біологічних та технологічних підходів. При цьому використовуються як кількісні (дебіт – затверджені запаси м3 на добу, кількість джерел мінеральної води, ступінь мінералізації, температура, концентрація водневих іонів, органічних речовин тощо), так і якісні (унікальний хімічний склад, сприятливість для лікування тих чи інших захворювань, запах, смак тощо) показники. Ключовим моментом оцінки природних рекреаційних ресурсів є врахування рекреаційного навантаження на природно-територіальну складову ТРС. Для цього пропонується визначити рекреаційну місткість курорту (R) яка тотожна поняттю “рекреаційного навантаження”. Тобто, рекреаційна місткість курорту – це максимально допустима кількість рекреантів на курорті за рік. Саме даний показник об’єктивно відображає реальну місткість і допустиму кількість рекреантів. 4. На основі запропонованої методики оцінки природних рекреаційних умов проведено ландшафтно-рекреаційне зонування гірської частини території Львівської області. Територія дослідження характеризується сприятливими умовами для розвитку всіх типів рекреаційної діяльності протягом цілого року. Щодо розвитку ТРС лікувального типу найсприятливішим є Трускавецько-Східницький рекреаційний район з центром містом-курортом Трускавець. 5. Історія розвитку курорту тісно пов’язана з використанням його природних багатств спочатку озокериту, а пізніше і до тепер мінеральних вод, в першу чергу “Нафтусі”. В районі курорту спостерігається поєднання мінеральних вод різних властивостей – від маломінералізованих з наявністю органічних речовин до високомінералізованих розсолів. З восьми типів мінеральних вод, які використовуються в бальнеології, на території курорту використовуються сім (“Нафтуся”, “Марія”, “Юзя”, “Софія” та інші). Такому “бурхливому” розвитку Трускавець завдячує не тільки мінеральним водам, але й сприятливим кліматичним умовам території. Найбільш сприятливі метеорологічні умови спостерігаються з ранньої весни, протягом літа і до середини осені. Спеціалізацію міста як курорту підтверджує і той факт, що 54 % всього працездатного населення зайняті в санаторно-курортній сфері. Це обумовлено великою рекреаційною інфраструктурою. Так для відпочиваючих на курорті функціонують 26 санаторіїв, 10 пансіонатів, 7 готелів, 6 вілл та 2 дитячі оздоровчі табори. В цілому, ємність лікувальних закладів курорту в даний час становить 12434 ліжко-місць. 6. Бальнеологічний потенціал ТРС Трускавця величезний. Відповідно каталогу мінеральних вод України на курорті виділяють два родовища – “Нафтуся” та “Трускавецьке родовище мінеральних вод”. Першість, звичайно, належить “Нафтусі”, загальні затверджені запаси родовища становлять – 47,2 м3/добу, а природний потенціал родовища становить 486 тис. осіб на рік. Загальний же природний потенціал бальнеологічних ресурсів курорту Трускавець становить 3622,1 тис осіб на рік. Правда, потрібно, відмітити, що на курорті в основному використовують джерела “Нафтуся”, № 1 (“Марія”) та № 2 (“Софія”). Тому реальна кількість відпочиваючих, яких може “прийняти” гідротермальна база курорту не повинна перевищувати – 300 тис. осіб на рік. 7. Іншим не менш важливим аспектом раціонального природокористування є врахування рекреаційної місткості курорту. Відповідно з ландшафтно-функціональним зонуванням території в Трускавці можна виділити наступні типи територій: 1) рекреаційні території (26,6%); 2) території складів, комунальних підприємств тощо (10.2%); 3) території житлової забудови (29.4%); 4) курортний парк (8%), сквери та природні територіальні комплекси (луги та лісові масиви) (28%). Рекреаційна місткість ландшафтів курорту становить 369 тис. осіб. Охоронний режим чітко регламентується встановленими зонами санітарної охорони. Так, встановлена перша зона суворої охорони охоплює територію всіх джерел та свердловин курорту, на якій заборонена будь-яка господарська діяльність. 8. Основною проблемою ТРС Трускавця було нераціональне використання його гідротермальної бази – в середині 80-их років минулого століття видобування “Нафтусі” перевищувало затверджені експлуатаційні запаси. Подальше розширення і розвиток курорту потрібно проводити за адміністративними межами міста Трускавець з врахуванням геоекологічних принципів. З метою ж захисту, збереження та охорони природних рекреаційних ресурсів ТРС Трускавця потрібно проводити відповідні заходи: гідротехнічні заходи створення технологій з мінімальною кількістю стічних вод; будівництво та реконструкцію очисних споруд і каналізаційних мереж Трускавця; заміна трубопроводів подачі мінеральної води з джерел і свердловин до бюветів; організаційні заходи раціональна експлуатація родовищ мінеральних вод; організація служби моніторингу не тільки за станом гідротермальної бази, а й за навколишнім середовищем; правові заходи охорона лісових і лучних екосистем у рекреаційних місцевостях курорту; збільшення площ природоохоронних територій рекреаційного призначення; вдосконалення законодавчої бази подальшого розвитку курорту; перезатвердження експлуатаційних запасів мінеральних вод курорту. 9. Щодо перспектив пошуку нових джерел мінеральних вод, то найперспективнішим регіоном є мікрорайон Тустановичі в місті Борислав. Бориславські води характеризуються своєю специфікою, яка відрізняє їх як за хімічним складом, так і за складом розчинених газів і органічних речовин, а також за фізіологічною дією на організм. І потрібно відмітити, що гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві води м. Борислава більш подібні до східницьких мінеральних вод, ніж до трускавецьких. Не менш важливим є і питання створення умов для короткочасного відпочинку навколо самого курорту Трускавець. Особливо це стосується щодо зменшення рекреаційного навантаження на природну основу міста. Так, на “не освоєній” території Курортополісу Трускавець (а це близько 2500 га) потрібно створити умови для тривалого та короткотермінового відпочинку і санаторно-курортного лікування. Таким чином, облаштування нових території, проведення природоохоронних заходів з врахуванням геоекологічних принципів є головним критерієм подальшого розвитку курорту Трускавець. | 