У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування у студентів вищих навчальних закладів сфери туризму готовності до іншомовного спілкування, суть якого полягає у розробці та експериментальній перевірці педагогічної технології формування у майбутніх фахівців сфери туризму готовності до іншомовного спілкування. Проведене дослідження дало підставу зробити такі висновки. 1. Науковий аналіз проблеми формування у майбутніх фахівців сфери туризму готовності до професійного іншомовного спілкування дозволив зробити висновок, що володіння студентами знаннями, уміннями та навичками професійного іншомовного спілкування є необхідною умовою їх успішної професійної діяльності. Теоретичний аналіз проблеми, аналіз навчальних планів та освітньо-кваліфікаційної характеристики менеджерів сфери туризму засвідчив, що провідне місце належить саме іноземній мові як основному засобу міжкультурного спілкування та важливому складнику їхньої майбутньої професії. 2. Визначено та обґрунтовано структурні компоненти готовності студентів до іншомовного спілкування: комунікативно-мотиваційний, змістовий, процесуальний, самооцінний. Комунікативно-мотиваційний компонент відображає формування позитивної мотивації майбутніх фахівців сфери туризму щодо іншомовного спілкування; змістовий - оволодіння студентами змістом іншомовного спілкування; процесуальний - формування необхідних умінь і навичок студентів щодо адекватної мовленнєвої поведінки у відповідних мовленнєво-комунікативних ситуаціях; самооцінний - самостійну і виважену оцінку студентом власної комунікативної поведінки у процесі спілкування та комунікативних здібностей співрозмовника. 3. Розроблено та обґрунтовано педагогічну технологію формування у майбутніх фахівців сфери туризму готовності до іншомовного спілкування, яка визначає зміст, форми, методи, засоби та педагогічні умови формування готовності до іншомовного спілкування. До основних компонентів змісту формування готовності віднесено: сфери та види спілкування; теми та типові ситуації іншомовного спілкування, комунікативні наміри, що виникають у цих ситуаціях; мовний та мовленнєвий матеріал, необхідний для здійснення професійного іншомовного спілкування майбутніми фахівцями сфери туризму; знання, навички та вміння мовлення. Доведено, що доцільними формами формування готовності до іншомовного спілкування є практичне заняття, самостійна робота, спецкурси, екскурсії; методами – метод ділової гри; засобами – спеціально розроблена система вправ і завдань; педагогічними умовами – індивідуальний підхід до студентів; проблемний і творчий характер завдань з іноземної мови; використання сучасних інноваційних технологій навчання; діалогізація процесу навчання; моделювання професійних комунікативних ситуацій. 4. Визначено та обґрунтовано критерії сформованості у майбутніх фахівців сфери туризму готовності до іншомовного спілкування: сформованість позитивної мотивації студентів щодо іншомовного спілкування; оволодіння студентами змістом іншомовного спілкування; сформованість умінь і навичок студентів щодо адекватної мовленнєвої поведінки у відповідних мовленнєво-комунікативних ситуаціях; сформованість умінь студентів самостійно оцінювати власну комунікативну поведінку в процесі спілкування та комунікативні здібності співрозмовника. Ефективність формування готовності до іншомовного спілкування визначається рівнем сформованості зазначених вище критеріїв (високим, середнім і низьким). Результати педагогічного експерименту свідчать про позитивну динаміку зрушень за всіма критеріями сформованості у майбутніх фахівців сфери туризму готовності до іншомовного спілкування в експериментальних групах у порівнянні з контрольними. 5. Теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені положення щодо формування у майбутніх фахівців сфери туризму готовності до іншомовного спілкування було покладено в основу розробки навчально-тематичних планів спецкурсів "Особливості продукування професійного мовлення фахівця сфери туризму", "Мовленнєвий етикет у сфері туризму" та методичних рекомендацій щодо формування у майбутніх фахівців сфери туризму готовності до іншомовного спілкування для студентів, викладачів та керівників вищих навчальних закладів сфери туризму. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності викладачів іноземних мов у вищій школі, в тому числі в навчальних закладах туристичного спрямування, а також у процесі написання підручників і навчальних посібників з іноземної мови для майбутніх фахівців сфери туризму. Однак, проведене дослідження не вичерпує всієї проблеми формування у студентів вищих навчальних закладів сфери туризму готовності до іншомовного спілкування. Подальшого дослідження потребують такі її аспекти: особливості застосування комп’ютерної техніки та інформаційних технологій у процесі формування готовності до професійного іншомовного спілкування, формування у майбутніх фахівців сфери туризму готовності до професійного іншомовного спілкування у контексті Болонського процесу. |