Анотація до роботи:

Валід Ібрагім Хусеін Абу Ахмадіх. Формування врожайності соняшнику, гороху і кукурудзи залежно від прийомів догляду за посівами в умовах північного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогос-подарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут землеробства УААН, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню питань удосконалення методів боротьби з бур’янами в процесі догляду за культурами при вирощуванні соняшнику, гороху та кукурудзи на чорноземі звичайному в умовах північного Степу України. В польових дослідах вивчали особливості росту та формування врожайності польових культур при застосуванні агротехнічних та хімічних методів боротьби з бур’янами. Встановлено, що при вирощуванні соняшнику високу технічну, господарську та економічну ефективність має варіант з внесенням 1,5 л/га фронт’єру (90% к.е.) після сівби до сходів з заробкою бороною. При цьому знижується собівартість насіння, збільшується чистий прибуток на 158,2 грн/га при рентабельності 133%. При вирощуванні гороху кращими були варіанти з застосуванням 0,8 л/га півоту (10% к.е.) у фазі 3…4 справжніх листків, або 0,5 л/га півоту та боронування посіву. При цьому собівартість зерна гороху зменшувалась, а чистий прибуток зростав на 270 грн/га при рентабельності 180%. В посівах кукурудзи більш ефективним є застосування 1,0 л/га фронт’єру та проведення однієї культивації грунту в міжряддях. При цьому чистий прибуток зростає на 305 грн/га.

Застосування вказаних гербіцидів у дозах, що вивчалися, тимчасово пригнічувало розвиток бур’янів та мікрофлори грунту. Після збирання культур в урожаї та грунті гербіциди були у допустимих кількостях, а активність та кількість мікрофлори в грунті нівелювалися. При вирощуванні після гороху озимої пшениці, а після кукурудзи ячменю, забур’яненість посівів за варіантами вирівнювалася, а продуктивність культур кращих варіантів мала тенденцію до збільшення.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення проблеми захисту сільськогосподарських культур від бур’янів у технологіях агротехнічного напрямку та при використанні гербіцидів нового покоління фронт’єр і півот у порівнянні з традиційними аналогами в прямій дії і післядії агро- і хемотехнологій.

1.Гербіциди вибіркової дії щодо боротьби з однодольними та дводольними бур’янами фронт’єр і півот відрізняються від традиційних аналогів вищою біологічною ефективністю при застосуванні їх у нормах, що в 1,5-2 рази є нижчими порівняно з традиційними аналогами стомп і дуал та більш помітним ефектом у післядії препаратів на наступних культурах.

2.В умовах Північного Степу при вирощуванні просапних культур і культур вузькорядного посіву (соняшник, кукурудза, горох, пшениця, ячмінь) найбільш поширеними бур’янами серед однодольних є мишій сизий і зелений, що складають 42-58% їх видового складу, куряче просо 20-25%, серед дводольних – щириця звичайна - 30-37 і лобода біла 7-13%. Весь агротехнічний комплекс і хімічні засоби боротьби з бур’янами спрямовано на зниження забур’яненості посівів одно- і дводольними бур’янами.

3.Поширення бур’янів у посівах просапних і зернових культур безпосередньо залежить від поживного режиму грунту і погодних умов вегетаційного періоду та агротехніки їх вирощування. У екстенсивних технологіях без додаткових агротехнічних обробітків і хімічного захисту рослин на початку вегетаційного періоду кількість бур’янів у посівах соняшнику складала 31,3 шт/м², гороху - 46,1 і кукурудзи - 86,6 шт/м².

4.Зниження кількості і маси бур’янів відбувається за умов першого весняного обробітку у посівах соняшнику при проведенні прополювань вручну на 42%, при застосуванні гербіциду - аналогу стомп в нормі 4-5 л/га - 44-48 і гербіциду нового покоління фронт’єр в нормі 1,5 л/га – на 58%. На час формування кошиків кількість бур’янів при ручних прополюваннях знизилась в 1,9, а при застосуванні гербіцидів в 2,4-4,9 раза, а середня маса відповідно зменшилася в 2,5 і в 3,4-5,2 раза. Перед збиранням соняшнику гербіцидна технологія в поєднанні з агротехнічними заходами мала перевагу у зниженні кількості бур’янів порівняно з дворазовим ручним прополюванням.

5.На забур’яненість посівів соняшнику вирішальний вплив мали погодні умови вегетаційного періоду. Сприятливого за умовами зволоження і температурного режиму 1998 року маса бур’янів у середині вегетаційного періоду у варіантах без обробітків склала 234 г/м² або близько 23 ц/га, тоді як посушливого 1996 року вона була в 2,2 раза, а зволоженого 1997 року – в 2,6 раза меншою.

6.При вирощуванні гороху кращий фітосанітарний стан забезпечили технології з використанням нового гербіциду півот у нормі 0,5 л/га, внесеного у фазу 3-4 справжніх листочків з боронуванням сходів легкими боронами, що сприяло зниженню забур’яненості до 5,9 шт/м², а маси бур’янів до 9,5 г/м², або в 2,0-4,4 рази менше порівняно з традиційними технологіями захисту рослин. Використання гербіциду півот забезпечило найвищу стабільність в ефективності дії на бур’яни.

7.Специфіка захисту кукурудзи від бур’янів полягає в універсальності дії на початкових етапах її розвитку як агротехнічних, так і хімічних способів, особливо у поєднанні останніх з агротехнічними. В кінці вегетаційного періоду без захисту рослин біомаса бур’янів наростає до 100 ц/га, за двох ручних прополювань до 70 і при комплексному використані способів (гербіцид фронт’єр 1,5 л/га + міжрядна культивація грунту) – 18,5 ц/га.

8.Ефективність гербіцидів нового покоління визначається пролонгованістю дії на наступних культурах. Після гороху у посівах озимої пшениці спостерігали весною зменшення кількості бур’янів у післядії від механічного обробітку грунту на 17%, а від гербіцидів півот і фронт’єр на 35%. В кінці вегетації культури зменшення склало відповідно 6 і 10-12% порівняно з контролем без захисту рослин.

Після кукурудзи у посівах ячменю післядія агротехнічних способів захисту рослин сприяла зниженню кількості бур’янів на 33, а застосування гербіцидів - до 40%. Залежно від попередника стійкість до післядії гербіцидів виявляють як одно- так і дводольні бур’яни.

1. 9. Важливим екологічним показником щодо дії гербіцидів на навколишнє середовище є їх вплив на функціонування корисної грунтової мікрофлори Визначення наявності у верхньому (0-5 см) шарі грунту грибів, актиноміцетів і вільноживучого азотфіксатора азотобактера показало, що пригнічуючий ефект для цих груп мікроорганізмів має підвищена доза внесеного гербіциду незалежно від його походження. При цьому вразливими групами є гриби і азотобактер, а більш стійкими -актиноміцети.

Усунення конкуренції з боку бур’янів при проведенні комплексного захисту гороху від бур’янів сприяє збільшенню кількості бульбочок у період бутонізації культури на 47% порівняно з контролем без захисту рослин.

10.Досходове і післясходове внесення традиційних і нових видів гербіцидів не знижує польової схожості насіння сільськогосподарських культур, не змінює густоти рослин, усуває конкуренцію з боку бур’янів, внаслідок чого забезпечується збільшення маси культурних рослин на 20-30%, площа листкової поверхні соняшника зростає на 20-26%, кукурудзи – 7-12%, а довжина стебла гороху – на 17-24%.

11.Застосування гербіцидів у поєднанні з агротехнічними заходами найефективніші за сприятливих погодних умов, підвищуючи продуктивність сільськогосподарських культур, що вивчали в дослідах до 50%, в екстремальні роки до 20-30%, а середні прирости насіння соняшнику складали 17-36%, зерна гороху – 14-38 і зерна кукурудзи – 8-22%. Кращий фітосанітарний стан, зокрема, у посівах соняшнику і кукурудзи створювався при використанні гербіциду фронт’єр, гороху –гербіциду півот у поєднанні з агротехнічними заходами.

12.Покращення фітосанітарного стану посівів при агротехнічних методах боротьби з бур’янами підвищують продуктивність плодозміну до 15%, а при використанні гербіцидів у поєднанні з агротехнічними заходами в середньому до 36% по відношенню до екстенсивного ведення землеробства без механічного і хімічного захисту рослин.

13.На наступний рік після внесення гербіцидів можна розраховувати на одержання ефекту у їх післядії як на зниження забур’яненості посівів, так і на формування додаткової врожайності в межах 10-16% по відношенню до контролю без захисту рослин.

14.Технічна ефективність засобів захисту рослин за механічних обробітків посівів культур, що вивчали складала 36-42%, а хімічних у поєднанні з агротехнічними за оптимальних видів і норм гербіцидів 71-77%. Економічна ефективність при цьому була високою і рівень рентабельності складав 133-181%, тоді як при інших композиціях (високі норми традиційних видів гербіцидів, відсутність їх заробки) рівень рентабельності не перевищував 100%.

Публікації автора:

1. Абу Ахмадіх Валід Ібрагім, Волошина Н. М. Оптимізація внесення гербіциду фронт_єру на посівах соняшнику //Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту.-1999.- №3.- С. 14…16. (Проведені експерименти, узагальнені дані).

2. Абу Ахмадих Валид Ибрагим. Комплексное применение гербицидов и агротехнических приемов ухода на посевах гороха //Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту.-1999.- №6.- С. 10…12.

3. Абу Ахмадих Валид Ибрагим. Эффективность способов ухода за посевами полевых культур //Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. -2000.- №4.- С. 33…36.

4. Абу Ахмадіх Валід Ібрагім, Волошина Н. М. Вплив гербіцидів і мікроелементів на ураженість хворобами та врожай бобових //Тези доп. на респ. наук.- практ. конф. «Сучасний стан виробництва і використання сої в Україні»- Кіровоград, 1999.- С. 6…7. (Проведені експерименти, узагальнені дані).