Анотація до роботи:

Гирка А.Д. Формування врожайності та якості зерна озимої пшениці залежно від підживлення і засобів захисту в умовах північного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2007.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування та реалізації потенціалу продуктивності та якості зерна озимої пшениці залежно від застосування локального азотного підживлення та системи захисту рослин від шкідників та хвороб, поєднаного з позакореневим підживленням карбамідом у північній підзоні Степу України.

Визначено параметри накопичення та споживання рослинами озимої пшениці вуглеводів, продуктивної вологи, елементів живлення та фотосинтетичної діяльності посівів, залежно від сортових особливостей, доз азотного добрива та захисту рослин. Виявлено значний позитивний вплив їх на морфофізіологічний процес реалізації генетичного потенціалу, рівень врожайності та якості зерна.

Удосконалено основні технологічні елементи вирощування озимої пшениці для отримання зерна ІІ та ІІІ класу якості з високою економічною ефективністю виробництва.

У дисертаційній роботі наводяться результати досліджень щодо теоретичного обґрунтування закономірностей формування високої продуктивності та якості зерна озимої пшениці залежно від комплексної дії агротехнічних факторів і практичного вирішення наукового завдання в питаннях удосконалення сучасної моделі технології вирощування відповідно до виробничих потреб з метою підвищення врожайності та якості зерна з високими показниками економічної ефективності.

1. Встановлено, що густота рослин озимої пшениці в осінній період вегетації формується, як правило, під впливом температурного режиму та умов вологозабезпечення і становила у сорту Лузанівка одеська 433-445 шт./м²; Селянка – 439-450 шт./м²; та 438-445 шт./м² – у Лади одеської. Польова схожість насіння не залежала від морфобіологічних особливостей сортів.

2. Сорти озимої пшениці, що вивчалися мали неоднакові темпи накопичення пластичних речовин. У різні за роками періоди осінньої вегетації більш високі прирости надземної маси формували рослини сорту Лада одеська, – 0,27-0,51 г/добу, а сорти Лузанівка одеська та Лада одеська – 0,23-0,45 та 0,21-0,38 г/добу абсолютно сухої речовини відповідно. Найбільша кількість пагонів (3,5 шт./рослину), формувалася у рослин сорту Лада одеська, а кількість вузлових коренів була максимальною (5,6 шт./рослину) у сорту Лузанівка одеська. Вузол кущіння у рослин сорту Лада одеська формувався на 17,4 та 28,6% глибше, ніж у рослин сорту Селянка та Лузанівка одеська.

3. Вміст цукрів у листках рослин озимої пшениці на час припинення осінньої вегетації був різним, залежно від сорту становив 14,7-26,2%, а у вузлах кущіння – 20,1-32,9%. Найменшу кількість цукрів у листках (14,7-22,6%) мали рослини сорту Селянка, а у вузлах кущіння – рослини сорту Лада одеська (20,1-30,1%).

4. Витрати вуглеводів рослинами озимої пшениці протягом зимового періоду залежали від їх розвитку, сортових особливостей культури та умов зимового періоду. Найбільшу кількість цукрів (4,3-12,8%) із вузлів кущіння за період зимівлі витрачали рослини сорту Лузанівка одеська, а найменшу – Лада одеська та Селянка – 2,1-5,4 та 3,7-5,0%.

5. Зимостійкість рослин озимої пшениці залежала від вмісту і витрати вуглеводів у період зимового спокою. Найбільша виживаність рослин і пагонів за цей період була у сорту Лада одеська і становила 89-100%, а у сортів Селянка та Лузанівка одеська – 83-99 та 78-98%.

6. Використання запасів продуктивної вологи залежало від сортових особливостей озимої пшениці та рівня азотного живлення рослин. Найбільш економним водоспоживанням характеризувався сорт Лузанівка одеська, рослини якого на формування 1 т зерна споживали 764,6-821,5 м³ води, що було менше ніж у сортів Селянка та Лада одеська на 3,9-4,4% та 9,8-10,4% відповідно.

7. Виявлено, що за однакових умов вирощування винос азоту, фосфору і калію з ґрунту змінювався залежно від сортових особливостей на ділянках без застосування добрив: азоту від 156 до 160 кг/га, фосфору – від 53 до 59 кг/га, а калію – від 98 до 116 кг/га, а при застосуванні азотних підживлень винос усіх елементів живлення суттєво зростав і максимальних значень досягав за дози 60 кг/га д.р.

8. Встановлено, що сорти озимої пшениці по різному накопичували надземну масу залежно від дози підживлення їх азотом. Абсолютно суха маса 100 рослин була найбільшою у фазі колосіння на фоні локального підживлення N₆₀ у сортів Лузанівка одеська та Селянка і сягала 567,7 і 568,9 г, а у сорту Лада одеська цей показник був, відповідно, на 7,4 і 7,2% меншим і становив 529,8 г. За внесення азоту у дозі N₃₀ він зменшувався у сорту Лузанівка одеська на 21,5 г, а у сортів Селянка та Лада одеська, відповідно, на 65,5 і 108,5 г.

9. На фоні локального підживлення озимої пшениці дозами N₃₀ та N₆₀ рослини мали різні біометричні показники залежно від їх сортових особливостей. У сорту Лузанівка одеська площа листкової поверхні у фазі трубкування становила 39,4-46,7 тис. м²/га, чиста продуктивність фотосинтезу – 1,63-1,82 г/м² за добу, а фотосинтетичний потенціал посіву – 3,3-3,8 млн. м²-днів/га. У сортів Селянка та Лада одеська ці показники були меншими і складали 33,9-39,1 і 34,3-37,9 тис. м²/га; 1,32-1,40 і 1,26-1,32 г/м² за добу та 2,3-2,5 і 1,8-2,1 млн. м²-днів/га.

10. Для обмеження ураження рослин хворобами та пошкодження зерна клопом-черепашкою ефективним є застосування бакової суміші інсектициду, фунгіциду та карбаміду, що суттєво зменшує ураженість рослин хворобами (ефект дії 80,0-94,3%) та знижує чисельність шкідливої черепашки до 0,2 особин/м², що забезпечує подальший розвиток здорових рослин та формування зерна із високими показниками якості зерна.

11. На фоні без добрив і засобів захисту рослин по попереднику чорний пар урожайність зерна становила: у сорту Лузанівка одеська – 6,07-6,94 т/га, Селянка – 5,76-6,61 т/га, Лада одеська 5,33-6,26 т/га. Обприскування посівів баковою сумішшю децису профі (0,04 кг/га), фалькону (0,6 л/га) та карбаміду (30кг/га д.р.) на фоні локального підживлення азотом дозою N₃₀ збільшує їх продуктивність. Найвища врожайність озимої пшениці – 6,58-8,03 т/га була отримана у сорту Лузанівка одеська, а у сортів Селянка та Лада одеська вона становила 6,58-7,41 і 6,14-6,88 т/га. Збільшення дози азоту до N₆₀ при локальному підживленні до суттєвої прибавки врожайності не призводило.

12. Проведення локальних підживлень та застосування засобів захисту рослин покращує структурні показники врожайності озимої пшениці незалежно від її сортових особливостей. Практично однакова була кількість продуктивних стебел, озерненість колосу та маса 1000 зерен за локального внесення азоту у дозі N₃₀ та N₆₀.

13. Обприскування рослин озимої пшениці баковою сумішшю децис профі (0,04 кг/га), фалькон (0,6 л/га) та карбамід (30 кг/га д.р.) під час формування зерна на фоні підживлення азотом (N₃₀) сприяє отриманню у сортів Лузанівка одеська та Селянка зерна ІІІ класу, а у сорту Лада одеська – ІІ класу, із вмістом білка 12,3, 12,7, 13,1%, та клейковини 23,2, 23,5, 27,3% відповідно. Загальна хлібопекарська оцінка хліба при цьому становить 3,8, 3,8 та 4,2 бали.

14. Обприскування рослин баковою сумішшю препаратів децис профі (0,04 кг/га), фалькон (0,6 л/га) та карбамід (30 кг/га д.р.) на фоні підживлення азотом (N₃₀) є найбільш ефективним прийомом вирощування озимої пшениці після чорного пару, що забезпечує на 1 га такі показники: 2267,0-2449,8 грн. витрат, 1806,0-2010,0 грн./га чистого прибутку, при собівартості зерна 333,1-344,5 грн./т.

Публікації автора:

1. Черенков А.В., Гирка А.Д. Шляхи підвищення зернової продуктивності озимої пшениці в умовах північної підзони Степу України // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – №№ 23-24. – С. 36-39. (авторство складає 80%, включає проведення дослідів, узагальнення експериментальних даних, написання статті).

2. Гасанова І.І., Бондаренко А.С., Пороцька Л.П., Гирка А.Д. Вплив заходів агротехніки на якість зерна озимої пшениці в північному Степу // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2006. – №№ 26-27. – С. 95-98. (авторство складає 40%, включає проведення дослідів та аналіз експериментальних даних).

3. Черенков А.В., Пихтін М.І., Бабіч Ю.В., Солодушко М.М., Гирка А.Д. Технологічні аспекти вирощування озимої пшениці в північному Степу // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2006. – №№ 26-27. – С. 176-183. (авторство складає 30%, включає аналіз та узагальнення експериментальних даних).

4. Гирка А.Д. Особливості росту, розвитку та загальної зимостійкості рослин озимої пшениці в осінньо-зимовий період // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Вінниця, 2006. – Вип. 58. – С. 95-101.

5. Гирка А.Д., Хорішко С.А. Якість зерна озимої пшениці при використанні хімічного захисту від шкідників та хвороб // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2006. – №№ 28-29. – С. 39-43. (авторство складає 80%, включає проведення дослідів, узагальнення експериментальних даних, написання статті).

6. Черенков А.В., Гирка А.Д. Озима м’яка пшениця // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. – К.: Аграр. наука, 2004. – С. 226-237. (авторство складає 70%, включає аналіз та узагальнення експериментальних даних).

7. Лебідь Є.М., Черенков А.В., Гирка А.Д. та ін. Особливості підготовки до сівби озимих культур під урожай 2005 року (зональні рекомендації). – Дніпропетровськ, 2004. – 11 с. (авторство складає 30%, включає аналіз та узагальнення експериментальних даних).

8. Лебідь Є.М., Черенков А.В., Гирка А.Д. та ін. Особливості збирання врожаю ранніх зернових культур та підготовка до сівби озимих під урожай 2005 року (рекомендації) / Центр наукового забезпечення АПВ Дніпропетровської обл. – Дніпропетровськ, 2004. – 12 с. (авторство складає 30%, включає аналіз та узагальнення експериментальних даних).

9. Гасанова І.І., Бондаренко А.С., Гирка А.Д. Поліпшення якості зерна нових сортів озимої пшениці // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Т. 4 (23). Полтава, 2005. – С. 171-173. (авторство складає 60%, включає проведення дослідів, аналіз експериментальних даних, написання статті).

10. Лебідь Є.М., Черенков А.В., Гирка А.Д. та ін. Рекомендації з підготовки ґрунту та сівби озимих культур під урожай 2006 року (рекомендації) / Центр наукового забезпечення АПВ Дніпропетровської обл. – Дніпропетровськ, 2005. – 11 с. (авторство складає 30%, включає узагальнення експериментальних даних).

11. Черенков А.В., Гирка А.Д. та ін. Технологічні особливості вирощування сільськогосподарських культур. Озима м’яка пшениця // Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2005. – С.125-131. (авторство складає 50%, включає аналіз та узагальнення експериментальних даних).

12. Гирка А.Д. Цільове вирощування озимої пшениці із заданою врожайністю та якістю зерна // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: Тези ІІІ-ої Міжнародної наукової конференції молодих вчених. – Харків, 2006. – С. 142-144.