Анотація до роботи:

Завірюха В.В. Формування здатності до професійного самозростання студентів в умовах інноваційного навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07. - Педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено психологічному обґрунтуванню поняття „здатність студентів до професійного самозростання”. Загальну здатність визначено як складну багаторівневу властивість особистості, яка охоплює більш прості здатності та здібності, що відповідають процесуальним і дієвим складовим професійного самозростання, остання розглядається як специфічний вид діяльності студентів. Удосконалено індивідуально-кооперативну технологію навчання у напрямі підвищення її ефективності щодо розвитку здатності студентів до професійного самозростання, для чого до технологічного процесу організації засвоєння навчальної дисципліни додатково введено елементи психолого-педагогічного супроводу розвитку цієї здатності, а також елементи „збагачення” навчання. Здійснено експериментальне дослідження динаміки рівня сформованості у студентів здатності до професійного самозростання, результати якого показали зрослий вплив удосконаленої індивідуально-кооперативної технології навчання на розвиток вказаної здатності.

У дисертації отримано такі результати та зроблено наступні висновки:

1. Здатність студентів до професійного самозростання, як психологічне утворення і основа для відповідного удосконалення технології навчання, у психології вищої школи безпосередньо не розглядалася, поняття „здатність до професійного самозростання студентів” не отримало психологічного наповнення. За результатами аналізу існуючих варіантів загальної структури здатності на основі поняття складності (синтетичності) та багаторівневості реальних психологічних властивостей особистості розроблено оригінальну узагальнену багаторівневу структуру здатності до певної діяльності, де складові вищого рівня охоплюють певну кількість психологічних властивостей нижчого рівня. Кількість рівнів та характер вкладеності властивостей визначаються явищем, процесом або утворенням, що розглядаються, та мірою необхідної деталізації.

2. Відповідно до діяльнісного підходу, а також на основі контент-аналізу результатів експертного опитування, порівняльного та системного аналізу, виокремлення елементів професійного самозростання як специфічного виду діяльності студентів визначено психологічний зміст та обґрунтовано структуру здатності студентів до професійного самозростання. У змістовному (поняттєвому) плані здатність до професійного самозростання визначено як спроможність самостійного набуття та удосконалення професійних знань, вмінь і навичок та розвитку професійно-важливих особистісних якостей і властивостей у процесі навчання у вищому навчальному закладі та у процесі майбутньої професійної діяльності, що забезпечує успішне професійне самозростання людини. У структурному плані здатність студентів до професійного самозростання охоплює здатності до психолого-професійного самопізнання, до навчально-професійного самооцінювання, до навчально-професійного самоусвідомлення, до самостійного керування професійним самозростанням (та їх відповідних складових), а також гностичні, прогностичні, конструктивні, самоорганізаторські, комунікативні та вольові здібності індивіда.

3. Результати дослідження показали, що переважна більшість студентів (53,7%) має низький рівень сформованості здатності до професійного самозростання. У структурі мотиваційного профілю особистості студентів переважають прагматичні мотиви (76%), а пізнавальні (23% ) і професійні (41%) мотиви знаходяться на низькому рівні актуалізації і недостатньо усвідомлюються, що свідчить про незадоволеність студентів процесом і змістом навчання, про їх слабку зацікавленість у набутті глибоких знань, а також про неадекватний вибір професії. Встановлено, що високий рівень самоактуалізації мають 11,1% студентів, вищий за середній і середній мають, відповідно, 16,7% і 20,4% студентів і низький рівень та нижчий за середній - 51,8% студентів.

4. На основі кореляційного аналізу виявлено позитивний зв’язок між рівнем сформованості здатності до професійного самозростання студентів і рівнем їх самоактуалізації, що відкриває можливість для опосередкованого формування здатності до професійного самозростання у студентів через прямий розвиток їх самоактуалізації та навпаки.

5. На основі аналізу можливостей інноваційних технологій навчання визначено, що найбільше впливає на здатність студентів до професійного самозростання індивідуально-кооперативна технологія навчання, яка системно поєднує різні типи самостійної роботи студентів та інтерактивні методи навчання і характеризується спрямованістю на активізацію навчання та розвитку самостійності студентів, їх когнітивних, психомоторних та афективних сфер і загальних властивостей, а також заглиблює студентів у квазіпрофесійну діяльність. При цьому у центр навчання ставиться не сама діяльність, а особистість у діяльності.

6. Удосконалено індивідуально-кооперативну технологію навчання: у цільове настановлення включено додаткову мету щодо формування та розвитку здатності до професійного самозростання студентів, у технологічний процес засвоєння навчальної дисципліни поряд з самостійною роботою студентів та заняттями з квазіпрофесійної діяльності введено заходи психолого-педагогічного супроводу формування здатності до професійного самозростання; студентам делеговано деякі додаткові повноваження щодо здійснення контрольно-оцінювальних та самооцінювальних дій, індивідуалізації навчального часу, деякого впливу на графік та форму звітності і на зміст навчання, систему контрольно-оцінювальної діяльності переорієнтовано із зовнішнього контролю переважно на самоконтроль і взаємоконтроль та доопрацьовано для забезпечення можливості оцінювання динаміки формування та розвитку у кожного студента здатності до рефлексії та ідентифікації.

7. В результаті експерименту в структурі мотиваційного профілю студентів значущість професійних і пізнавальних мотивів навчання зросла, а прогностичних мотивів, попри їх безумовне домінування - трохи знизилась. В експериментальних групах ця тенденція виражена більше, особливо стосовно пізнавальних мотивів. Цікаво, що менша динаміка виявилася стосовно профільних дисциплін, що можливо пояснити застосуванням при вивченні профільних дисциплін в основному традиційних особистісно-нейтральних методик навчання.

8. За час проведення експерименту в експериментальних групах (на відміну від контрольних) значно підвищився рівень здатності студентів до професійного самозростання (13% проти 7%) при адекватному збільшенні рівня самоактуалізації.

На основі досвіду експериментального застосування удосконаленої індивідуально-кооперативної технології навчання розроблено рекомендації щодо її використання при викладанні профільних і непрофільних дисциплін у вищому економічному навчальному закладі.

Перспективи подальшого дослідження вбачаються:

у можливості застосування удосконаленої індивідуально-кооперативної технології навчання при підготовці студентів інших спеціальностей;

у застосуванні до аналізу феномену здатності до професійного самозростання системного підходу;

у дослідженні динаміки здатності на подальших етапах професіоналізації.

Публікації автора:

1. Завірюха В.В. Психологічні аспекти актуалізації здатності студентів до самоактуалізації у процесі учбово-професійної діяльності // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. Максименка С.Д. – К., 2003.- Т.5.-Ч.4–С.135-147.

2. Завірюха В.В. Співвідношення професійної й особистісної орієнтації в структурі мотивацій студентів економічного профілю // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. Максименка С.Д. – К., 2002.-Т.4.-Ч.6 – С.72-77.

3. Завірюха В.В. Адаптація самоактуалізаційного тесту до україномовного середовища// Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. Максименка С.Д. – К., 2002.-Т.4.-Ч.7 – С.80-85.

4. Завірюха В.В. Інноваційна технологія “збагачення” навчання, що орієнтована на розвиток здатності студентів до професійного самозростання // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХВУ, 2003. – Вип. 3(18). – 204 с. С. 169-175.

5. Завірюха В.В. Психолого-педагогічні принципи інноваційної технології навчання, спрямованої на формування здатності студентів економічного внз до професійного самозростання як майбутніх викладачів економіки// Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХВУ, 2004. – Вип. 1(19). – 280 с. С. 251-258.

6. Завірюха В.В. Принципи реалізації психолого-педагогічних умов професійного самозростання студентів економічного ВНЗ як майбутніх викладачів економіки // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Частина І. Всеукраїнська науково-практична конф. 27-28 лютого 2003р. - Тернопіль: ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2003. – С. 141-147.

7. Завірюха В.В. Моністичні уявлення про сутність самоактуалізації і аналіз рівня самоактуалізації навчаємих // Збірник наукових праць Київського інституту ВПС. – К: КІ ВПС, 2000. – Вип. 1(19). – С. 57-60.

8. Завірюха В.В. Психолого-педагогічні принципи інноваційної технології формування здатності студентів до професійного самозростання // Збірник наукових праць Київського інституту ВПС. – К: КІ ВПС, 2000. – Вип. 2(20). – С. 93-99.

9. Завірюха В.В., Воронов В.Р. Лінгвістична шкала оцінки здатності до професійного самозростання // Збірник наукових праць Київського інституту Військово-Повітряних Сил. – Вип.2 (20). К.: КІ ВПС, 2000. – С. 88-92.