1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить: — формування знань і навичок майбутніх учителів середніх загальноосвітніх навчальних закладів відбувається через постановку мети навчання, визначення змісту навчального матеріалу, впровадження новітніх організаційних форм навчання і контролю знань, умінь і навичок; постановка мети важлива протягом усього освітнього процесу і виконує в ньому функції мотивації діяльності студентів, засвоєння ними змісту освіти, досягнення своїх планів, структурної стабілізації навчального процесу, діагностики результатів навчання на рефлексивному етапі; — основна увага під час формування знань і навичок майбутніх учителів фізичної культури повинна бути спрямована на викладання спортивно-педагогічних дисциплін, зміст яких повинен бути переорієнтований на формування професійної свідомості майбутнього вчителя і включати: формування сучасної техніки виконання вправ як основи методу реального показу; оволодіння методиками розвитку рухових здібностей і навчання основних фізичних вправ шкільної програми з фізичної культури. 2. До чинників, які визначають обсяг знань і навичок майбутніх учителів фізичної культури, належать: стан рухової підготовленості юнаків і дівчат; навчальні плани і програми; рівень наукового обґрунтування засобів і методів викладання у фізичному вихованні; вміння застосовувати свої знання при вирішенні завдань у професійній діяльності. Остання ланка є найбільш слабкою у підготовці майбутніх вчителів фізичної культури, що вимагає розробки відповідних технологій побудови навчальних курсів з теоретичних і практичних дисциплін. 3. Аналіз навчальних програм показав: — навчальне навантаження на викладання дисциплін “Теорія і методика фізичного виховання” і “Гімнастика з методикою викладання” за останні роки, починаючи з 1999, було зменшено на 47,5 і 39,1% відповідно. Зменшення обсягу навантаження може бути компенсоване за рахунок структурної єдності змісту освіти, інтеграції, взаємодоповнення дисциплін “Теорія і методика фізичного виховання” і “Гімнастика з методикою викладання”; — лекції з дисципліни “Теорія та методика фізичного виховання”, які розкривають основи розвитку рухових здібностей і закономірності навчання, не мають підкріплення на методичному рівні, оскільки програмою не передбачено демонстраційних занять і навчальної практики за цими темами. Навчальний матеріал викладається за схемою лекція—семінар і спрямований на формування знань без практичного їх закріплення. — вищеназвані дисципліни викладаються ізольовано, між ними немає міжпредметних зв’язків. Це пояснюється тим, що програми будувалися за принципом виключення тем, які дублюються, з програм спортивно-педагогічних дисциплін. Такий підхід до побудови програм порушує вимоги структурної єдності змісту освіти. З огляду на це постає необхідність перебудови програм спортивно-педагогічного циклу з урахуванням внутрішніх і зовнішніх зв’язків між предметами, їх інтеграції, яка будується на взаємодоповненні. — під час підготовки майбутнього вчителя фізичної культури необхідно акцентувати увагу на практичному засвоєнні методів розвитку рухових здібностей і розробці програмованих матеріалів типу алгоритмічних розпоряджень, використанні методів планування і управління навчальним процесом. 4. Факторний аналіз результатів атестації студентів 2 курсу факультету фізичної культури свідчить, що пріоритетне місце у формуванні знань і навичок майбутніх учителів фізичної культури посідає загальнопрофесійна підготовка, яка базується на позитивному зв’язку між теоретичним засвоєнням матеріалу і можливістю реалізації його на практиці; на другому місці знаходиться професійно-теоретична підготовка. Аналіз структури, яка утворилася, показує, що ліквідація ізольованості у вивченні дисциплін “Теорія і методика фізичного виховання” і “Гімнастика з методикою викладання” на основі дидактичної інтеграції дає можливість взаємного доповнення предметів і підвищення якості формування знань і навичок у студентів. 5. Структуризація дисциплін спортивно-педагогічного циклу відповідно до курсу “Теорія і методика фізичного виховання” позитивно впливає на знання і практичне застосування методики навчання і розвитку рухових здібностей студентами 2 курсу. Аналіз динаміки засвоєння знань у студентів 2 курсу після серії занять з дисциплін “Теорія і методика фізичного виховання” і “Гімнастика з методикою викладання” показав: — лекційний курс, побудований за принципом від загального до конкретного, дає змогу у вірному напрямку структурувати знання студентів; — після виконання домашніх завдань із написання програм навчання п’яти вправ шкільної програми, розробки програм розвитку сили і проходження за цими розділами навчальної практики семантичний простір методики навчання змінився і свідчить про те, що студенти правильно розуміють позитивний вплив вправ на кінцевий результат. Їх семантичний простір наближається до семантичного простору експертів. 6. Контроль за формуванням знань і навичок майбутніх учителів фізичної культури може здійснюватися на основі аналізу семантичних просторів. Семантичні простори дозволяють виявити об’єктивну структуру суб’єктивних даних (знань про конкретну галузь). Вони відображають рівень кваліфікації досліджуваних. Модель знань викладача відзначається чіткістю і зв’язністю, а знання студентів оцінюються як рух від “неповного” до “повного”. Семантичні простори знань вказують напрямок, на якому потрібно зосередити увагу викладачеві і студентові в їх сумісній діяльності щодо засвоєння програмного матеріалу. 7. Аналіз результатів педагогічної практики виявив: — рухова підготовка учнів 9-го класу “А” до експерименту і після експерименту класифікується як два різних якісних стани, що вказує на ефективність запропонованої технології підготовки майбутнього вчителя фізичної культури; подібних змін у фізичній підготовці учнів 9-го класу “Б” не відбулося (р<0,05); — використання сітьового графіка планування навчальної роботи в 9-х класах позитивно впливає на ефективність навчання і розвиток рухових здібностей; — застосування уроків силової спрямованості протягом двох тижнів позитивно впливає на динаміку відносної і статичної сили в учнів 9-х класів. 8. Розроблена нами навчальна програма з курсу “Гімнастика з методикою викладання”, проходження навчального матеріалу по такій технологічній ланці як - лекція, семінар, самостійна робота, підготовка творчих завдань, практичне заняття (методичні, демонстраційні, навчальна практика), розробка творчих уроків, навчальна практика, а також структуризація дисциплін “ТМФВ.” і “Гімнастика з методикою викладання” надали можливість значно покращити ефективність професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури. Апробована нами технологія вивчення “ТМФВ” і “Гімнастика з методикою викладання” може бути підґрунтям для побудови інтегрованих курсів інших дисциплін спортивно-педагогічного циклу. | 