Анотація до роботи:

Кисляковська І.В. Форми документалістського емпіризму в соціальних науках. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.09 – філософія науки. Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі методу соціальних наук в контексті епістемології К.Поппера. Продуктивна здібність людського соціального розуму, або здібність до «культури», порівнюється із ірраціональною діалектичною продуктивною здібністю консервативного розуму, до якої апелює когерентна теорія істини. Теорія істини прагматизму розглядається як елемент когерентної теорії. Шанси об’єктивізму в соціальних науках пов’язуються не з неокантіанською моделлю науки про культуру, а з кантіанським емпіризмом. В останньому передбачене місце для явищ культури, якщо по-функціоналістськи інтерпретувати кантіанський формальний ідеалізм: самотрансцендентальна здатність критичного розуму, котрий оперує знаковим апріорним матеріалом, обмежуючи свою діяльність нормативно. Об’єктивізм у цьому розумінні захищений агностичним принциповим дотриманням умов емпіричного регресу. Конвенційність знакового забезпечення умов емпіричного регресу проливає світло на об’єктивістську програму для соціальних наук: метод соціальних наук залежить від технологічних умов конвенційного вжитку знаків.

У дисертації дано теоретичне узагальнення документалістських принципів у соціальних науках, на основі чого запропоновано нове вирішення наукової проблеми форм емпіризму соціальних наук. Дослідження здійснювалося шляхом послідовного трактування загальних проблем емпіризму наукових теорій суспільства і культури – проблем об’єктивації та її формальних умов.

Форми документалістського емпіризму в соціальних науках були продемонстровані шляхом інтерпретації трьох підходів до вивчення культурних явищ у контексті специфіки об’єкта соціальних наук. Елементи документалізму досліджено в методології А.Лорда та його теорії поліморфізму фольклору. Теоретичні підстави документалістського ставлення до об’єктивації явищ архаїчної культури виявлено у працях О.М.Фрейденберг. Мікроісторичну документалістську орієнтацію вивчено за настановами культурної антропології П.Бурдьє. Емпіричний зміст документалістської методології докладно розкрито в світлі вивчення соціально-консервативного аспекту культури.

Найважливіші результати дослідження містяться у положеннях, які виносяться на захист. Серед них першочергове значення має теза про особливий принцип розрізнення суджень культури та суджень науки про культуру. Він визначається через суто нормативне регулювання об’єктивації, котре є формальною умовою розрізнення суджень науки та суджень культури як об’єктів науки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у підведенні загальної гносеологічної основи під проблему емпіризму соціально-наукового пізнання та в обґрунтуванні документалістської методології, що її елементи розкрито у зв’язку із сучасними теоріями культури.

Практичне значення одержаних результатів поширюється не лише на конкретні методології різних соціальних дисциплін, а і на сучасне культуротворення в цілому. Соціальному консерватизмові дається цивілізаційна оцінка; також розкривається практичний сенс наукової об’єктивації. У філософській перспективі раціональне пізнання культури, а саме розробка документалістського підходу для її об’єктивації, є громадянською альтернативою традиціоналістській культурі. Різниця між цими двома типами культури ніколи не з’ясовується остаточно, адже основою їх розведення є практичний принцип неспівпадіння фактів і норм. Унікальність документалістського емпіризму в об’єктивному пізнанні походить від унікальності явища громадянської альтернативи традиціоналістській культурі, оскільки документування традиції забезпечує альтернативне традиціоналістському існування людини.

Публікації автора:

Основні теоретичні результати дисертації опубліковано у трьох статтях у фахових виданнях:

1. Кисляковська І.В. Проблема універсального судження фольклористики // Філософська думка. – 2005. – №1. – С.44–65 (0,9 д.а.);

2. Кисляковська І.В. Теорія міфу О.М.Фрейденберг і проблема універсального судження наук про культуру // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В.Лях. – Вип.47. – К.: Український центр духовної культури, 2005. – С.31–42 (0,5 д.а.);

3. Кисляковська І.В. Елементи функціоналізму в кантіанстві // Практична філософія. – 2005. – №4. – С.215–222 (0,5 д.а.).