Анотація до роботи:

Копко І.Є. Фосфорні сполуки у тканинах курей за дії мікробної фітази та аліментарних чинників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Інститут біології тварин УААН, Львів, 2005.

Робота присвячена вивченню впливу мікробної фітази, лізину і метасилікату натрію при додаванні їх до раціону курей-несучок, а також впливу джерела фосфору і протеїну в їхньому раціоні на засвоєння фосфору в тонкій кишці і вміст фосфорних сполук та активність ферментів, що беруть участь у метаболізмі фосфору, в їх тканинах.

Встановлено оптимум рН дії мікробної та рослинної фітаз при розщепленні фітату натрію в умовах in vitro, здатність мікробної фітази розщеплювати фітати в різних кормах в умовах in vitro і in situ в тонких кишках курчат та вплив мікробної фітази при додаванні її до раціону курей-несучок на засвоєння фосфору та вміст фосфорних сполук у крові та печінці.

Виявлено підвищення концентрації неорганічного і ліпоїдного фосфору, фосфору РНК і АТФ у крові курей-несучок при згодуванні їм комбікорму, що містить високий рівень фосфору та протеїну, а також лізину. Встановлено стимулюючий вплив добавок метасилікату натрію до раціону курей на засвоєння фосфору в тонких кишках та його використання в синтезі фосфорних сполук в їх організмі.

Розроблено амінокислотно-мінеральну добавку до комбікорму курей, виготовленого з рослинних компонентів. Ця добавка позитивно впливає на їх продуктивність, за що одержано патент України.

У дисертації теоретично узагальнено і по-новому вирішено наукове завдання, що знайшло своє відображення у встановленні впливу мікробної фітази, лізину, метасилікату натрію та кормів з різним вмістом фосфору і протеїну при додаванні їх до раціону курей-несучок на засвоєння фосфору та його метаболізм в тканинах. Розроблено мінерально-амінокислотну добавку до раціону курей-несучок з метою стимуляції обміну речовин в їхньому організмі та підвищення яєчної продуктивності. У результаті вирішення наукової проблеми зроблені такі наукові та прикладні висновки:

1. Мікробна фітаза виявляє високу активність при розщепленні фітату натрію в умовах in vitro при рН інкубаційного середовища в межах 2,0-6,5, рослинна фітаза – при рН 5,0-6,5. Оптимум дії обох ферментів виявлено при рН 5,5-6,5.

2. При додаванні до інкубаційного середовища мікробної фітази розщеплення фітатів у пшениці, ячмені, кормових бобах, соняшниковій макусі і кормових дріжджах підвищує відповідно в 2,1; 1,5; 10,1; 6,0 і 7,6 разів.

3. При дії мікробної фітази протягом двох годин в ізольованій порожній кишці курчат в умовах in situ концентрація неорганічного фосфору в хімусі зросла на 62,0%, у крові – на 67,9%, у печінці – на 20,6%.

4. Згодовування курям-несучкам комбікорму, в якому 30% протеїну становив протеїн соняшникової макухи, екструдованих кормових бобів або м’ясо-кісткового борошна, в їх крові виявлена вірогідно більша концентрація загального, неорганічного і ліпоїдного фосфору, фосфору РНК, ДНК і АТФ, у печінці – концентрація загального і ліпоїдного фосфору, ніж у курей контрольної групи, яким згодовували стандартний комбікорм. Згодовування курям-несучкам комбікорму, 30% протеїну якого забезпечувалось за рахунок кормових дріжджів, істотно не впливає на вміст вказаних фосфорних сполук в їх крові і печінці.

5. Підвищення рівня лізину в раціоні курей-несучок на 15% від норми приводить до вірогідного підвищення в крові і печінці концентрації неорганічного фосфору, фосфору РНК і АТФ (р<0,05–0,01), у слизовій оболонці тонкої кишки – активності загальної АТФ-ази і лужної фосфатази.

6. При згодовуванні курям-несучкам комбікорму, 30% протеїну якого становили екструдовані кормові боби, в їх крові виявлено вірогідно більшу концентрацію ліпоїдного фосфору і фосфору АТФ, у печінці - фосфору РНК, у слизовій тонкого кишечника – вищу активність Са-залежної і Mg-залежної АТФ-ази і кислої фосфатази, порівняно до цих показників у курей-несучок контрольної групи, яким згодовували стандартний комбікорм.

7. Додавання до раціону курей-несучок метасилікату натрію в кількості 0,5% від маси комбікорму в їх крові і печінці вірогідно підвищується концентрація ліпоїдного фосфору і фосфору АТФ), у слизовій тонких кишок – активність Na- K- АТФ-ази.

8. При використанні в годівлі курей-несучок кормової добавки, що містить метасилікат натрію, лізин і цеоліт у відношенні 1:0,5 : 5 у кількості 1% від маси комбікорму, в їх крові і печінці вірогідно збільшується концентрація неорганічного фосфору ( р < 0,01), а яєчна продуктивність підвищується на 2,1%. (Патент №56713 А. 15.05. 03. Бюл. № 5.-2003.-6с .)

Публікації автора:

1. Копко І.Є., Кирилів Я.І., Стояновська Г.М. Вплив якості протеїну раціону на метаболізм фосфорних сполук в організмі курей-несучок // Наук. вісн. Львів. держ. академ. ветер. медиц. ім.С.З.Гжицького. - Львів, 2000.- Т.2(1).- С. 14-18. (Дисертантом самостійно, досліджено вміст фосфорних сполук, активність травних ферментів,проведено статистичну обробку результатів, брала участь в аналізі одержаних даних, оформленні статті).

2. Копко І.Є., Кирилів Я.І. Метаболізм фосфорних сполук в організмі курей-несучок залежно від рівня кремнію // Наук. вісн. Львів. держ. академ. ветер. медиц. ім.С.З.Гжицького. - Львів, 2001. - Т. 3, №4. - С. 48-53. (Дисертант опрацювала дані літератури, провела експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів та аналіз одержаних даних, підготувала статтю до друку).

3. Копко І.Є., Кирилів ЯЛ. Ефективність засвоєння фосфору залежно від рівня лізину в раціонах // Наук. вісн. Львів. держ. академ. ветер. медиц. ім.С.З.Гжицького. – Львів, 2002. - Т. 4, №2, Вип. З. - С. 39-44. (Дисертанту належить проведення досліджень, опрацювання літературних даних і власних результатів, участь у їх аналізі і в написанні статті).

4. Копко І.Є., Кирилів Я.І. Вміст деяких макро- і мікроелементів в тканинах печінки, слизової 12-палої кишки, підшкаралупової і шкаралупових оболонок яєць залежно від рівня кремнію у раціоні курей-несучок // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – Полтава, 2002. - №5-6 . - С. 41-43. (Дисертант особисто провела визначення вмісту макро- і мікроелементів в тканинах курей, статистично опрацювала результати, проаналізувала одержані дані).

5. Копко І.Є., Кирилів Я.І, Стояновська Г.М. Метаболізм фосфорних сполук у тканинах курчат за дії екзогенних факторів // Український біохімічний журнал. -2003. - Т. 75, № 5. - С. 90-94. (Дисертант провела експериментальні дослідження, статистичну обробку,брала участь в аналізі одержаних даних, сформулювала висновки та підготувала роботу до друку).

6. Деклар. пат. №56713 А. Спосіб активізації засвоєння фосфору з кормів рослинного походження у курей-несучок.- Кирилів Я.І., Копко І.Є. -№2002086919; Заявл. 22.08.02; Опубл. Офіційний бюлетень Укрпатент „Промислова власність” 15.05. 03. Бюл. № 5. -2003. - 6с. (Дисертант провела розробку способу, експериментальні дослідження, статистисне опрацювання результатів, , брала участь в аналізі одержаних даних, оформленні патенту).

7. Kyryliv Y., Ramskyj Y. Kopko I. The influrnce of protein guality rationon efficiency of phosphorus аssimilation by lauing hens orhanizm // 1 – Polisch-Ukrainian Scientifik Conference “Animal sciencts in the XXI century”. –Krakiw 2001.- P. 82-84. (Дисертант брала участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів, написанні і перекладі тез доповіді).

8. Kopko I., Kyryliv Y. Die Wirksamkeit der Aneignung des Phosphates bei den Hhnern, abhngig von der Qualitt des Rationsproteins // V Symposium Ukraine-Austria Agriculture: science and practice.-Kyiv, 2004. - P.222-223. (Дисертант провела експериментальні дослідження з вивчення засвоєння фосфору, статистичне опрацювання результатів, написання і переклад тез доповіді).