Пелешенко Ганна Борисівна. Фрагменти фібронектину людини і їх імуноглобулін-зв'язуюча активність за норми і при запальних процесах в сполучній тканині : дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Пелешенко Г.Б. Фрагменти фібронектину людини і їх імуноглобулін-зв’язуюча активність за норми і при запальних процесах у сполучній тканині. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04. – біохімія. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2004.
У роботі досліджується фрагментованість вільного та зв’язаного з імуноглобулінами G фібронектину людини за норми та за умов запальних процесів у сполучній тканині. Доведено, що ступінь деградації фібронектину та його імуноглобулін-G-зв’язуюча активність залежать від віку людини, характеру та стадії запального процесу в сполучній тканині. Спектр фрагментів фібронектину є більш широким у жінок середнього та старшого віку, у чоловіків немає суттєвих розбіжностей у фрагментованості фібронектину за норми. Поява фрагменту 120 кДа в плазмі крові свідчить про наявність запального процесу. Імуноглобулін-G-зв’язуюча активність фрагментів фібронектину 72-60, 49-40 і 35-15 кДа підвищується при хронічному запальному процесі. Ступінь фрагментованості вільного та зв’язаного з імуноглобулінами G фібронектину підвищується при запальних процесах із збільшенням віку людини.
У дисертації відповідно до поставленої мети розв’язано актуальне наукове питання, що стосується утворення фрагментів ФН, їх функціональних особливостей за норми і при запальних процесах у сполучній тканині та зроблено наступні висновки:
У плазмі крові здорової людини присутні продукти деградації фібронектину – фрагменти з молекулярною масою від 190 до 130 і від 110 до 20 кДа, серед яких найбільшу імуноглобулін-G-зв’язуючу активність проявляють фрагменти 190-180, 140-130 і 95-90 кДа. Спектр фрагментів вільного фібронектину поширюється у жінок із збільшенням віку. Фрагменти вільного фібронектину з молекулярною масою 140-130 кДа не виявляються в усіх вікових групах чоловіків.
Вміст фібронектину та циркулюючих імунних комплексів у плазмі крові при хронічному запаленні у сполучній тканині знаходиться у межах норми, але спостерігається напруження гуморальної ланки імунітету у вигляді підвищення рівня імуноглобулінів G. При гострому запальному процесі ці показники залишаються в нормі.
При хронічному запальному процесі у фракції вільного ФН підвищується частота виявлення фрагментів з молекулярною масою 190-160 і 140-130 кДа та виявляються фрагменти 120 кДа. У складі комплексів фібронектин-імуноглобулін G підвищується у 4 рази імуноглобулін-G-зв’язуюча активність фібронектину та виявляються нові його фрагменти 35-15 кДа порівняно з такими показниками за норми.
При гострому запальному процесі ступінь деградації вільного фібронектину залежить від стадії запального процесу. На стадії альтерації виявляються фрагменти 120 і 19-15 кДа, на стадії ексудації зменшується кількість фрагментів 140-130 і 110-100 кДа, на стадії репарації відбувається нормалізація стану фібронектину та зникнення окремих низькомолекулярних фрагментів.
Встановлено різницю у відповіді на дію низькомолекулярного та нефракціонованого гепарину. Застосування низькомолекулярного гепарину призводить до збільшення фрагментів 190-180, 110-100 і 140-130 кДа в період ексудації та зменшення означених фрагментів та нативної субодиниці 220 кДа у фазі репарації. Застосування нефракціонованого гепарину призводить до протилежних змін.
Фрагмент 120 кДа виявлявся тільки при гострому та хронічному запальному процесі у сполучній тканині. У нормі він був відсутній. Дослідження ступеня фрагментованості фібронектину на початку гострого запального процесу дозволяє прогнозувати перебіг патологічного процесу. Відсутність фрагментів 190-180, 80-75 і 59-40 кДа у плазмі крові передує тромботичним ускладненням. При аналізі фрагментованості ФН за умов запального процесу слід враховувати вікові особливості.
При гострому та хронічному запальних процесах відбувається активація різних механізмів, що призводять до деградації фібронектину, та зміни його здатності до утворення та елімінації імунних комплексів.
Публікації автора:
Курята А.В., Лысунец Т.К., Пелешенко A.Б., Лутай Н.В. Системная склеродермия и уровень фибронектина в плазме и составе циркулирующих иммунных комплексов // Український ревматологічний журнал. – 2003. – Т. 14, №4. – С. 12-14.
Пелешенко Г.Б., Шевцова А.І., Бразалук О.З., Курята О.В. Стан фібронектину плазми крові та його взаємодія з імуноглобуліном G при системній склеродермії // Медична хімія. – 2003. – Т. 5, №3. – С. 38-42.
Пелешенко Г.Б. Стан фібронектину у складі імунних комплексів при аутоімунних захворюваннях сполучної тканини // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. – Вип.3. – С. 89-94.
Пелешенко Г.Б., Шевцова А.І., Бразалук О.З., Лутай Н.В. Фрагменти фібронектину в патогенезі, діагностиці та лікуванні захворювань // Лабораторна діагностика. – 2004. – №2. – С. 3-11.
Лутай Н.В., Бразалук А.З., Пелешенко А.Б., Шевцова А.И. Общая организация и роль фибронектина в норме и при патологии // Біополімери і клітина. – 2004. – Т. 20, №5. – С.402-409.
Пелешенко Г.Б., Коваль О.А., Іванов А.П., Шевцова А.І. Зміна ступеню деградації фібронектину при гострому Q інфаркті міокарду та під дією антитромботичних препаратів // Медична хімія. – 2004. – Т. 6, №3. – С. 48-50.
Peleshenko G., Shevtsova A. Fragments of fibronectin in autoimmune diseases of connective tissue // Annales Universitatis Marie Curie-Sklodowska (Lublin-Polonia). – 2004. – Vol.XVII, № 2. – P.169-171.
Маслак Г.С., Пелешенко Г.Б., Лутай Н.В., Стєклєньова Н.І. Дослідження складу циркулюючих імунних комплексів при нормальній та ускладненній пізнім токсикозом вагітності // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 236.
Пелешенко Г.Б., Лутай Н.В., Пеліпас В.В. Фібронектин та його фрагменти при деяких патологічних станах // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Біохімія". – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 42.
Пелешенко Г.Б., Маслак Г.С. Методика виділення фібронектин-імуноглобулінових комплексів з біологічних рідин // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Україна Наукова–2003" – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. 13: Біологія. – С. 23.
Пелешенко Г. Опсонізуючі та гуморальні чинники при аутоімунних захворюваннях // Матеріали IV Міжнародної конференції студентів і молодих вчених "Медицина – Здоров’я XXI сторіччя" – Дніпропетровськ, 2003. – С. 38-39.
Peleshenko A.B., Lutay N.V. Free and IgG-bounded Fibronectin in Sclerodermia Systematica // Molecular & Cellular Proteomics. – September, 2003. – Vol.2, № 9. – P. 967.
Курята А.В., Лысунец Т.К., Пелешенко А.Б. Системная склеродермия: уровень фибронектина в плазме и в составе иммунных комплексов, особенности его фрагментации // Актуальні питання кардіології та ревматології: Матеріали Науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження члена-кореспондента АМН СРСР, професора О.Й. Грицюка і 25-річчю Київського міського центру кардіології і ревматології. – Київ: Навчальна книга, 2003. – С. 63.
Пелешенко А.Б. Регулярное влияние фибронектина на иммунопатологический процесс при аутоиммунных заболеваниях // "Современные информационные технологии в медицине и экологии" – ИТМЭ-2003: Материалы Всероссийской научной конференции. – Смоленск, 2003. – С. 21-22.
Пелешенко Г., Маслак Г., Шевцова А.І. Участь фрагментів фібронектину у кліренсі імунних комплексів // Тези доповідей. Установчий з’їзд українського товариства клітинної біології. – Львів, 2004. – С. 286.
Peleshenko G.B. Oligosaccharides of fibronectin-IGG complexes in autoimmune diseases // EJB The FEBS Journal. – 2004. – Vol.271, Supplement 1. – P. 156.
Коваль Е.А., Иванов А.П., Шевцова А.И., Пелешенко А. Прогностическая значимость ряда факторов иммунного ответа у больных острым Q-инфарктом миокарда // Материалы VII Национального конгресса кардиологов Украины, 2004. – С. 247.
