Анотація до роботи:

Лисецька Н. Г. Фразеологічні інновації в сучасній німецькій мові: когнітивний та функціональний аспекти. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. Львівський національний університет імені Івана Франка – Львів, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню динаміки утворення та розвитку фразеологічних інновацій (ФІ) в сучасній німецькій мові періоду 1989 р. до нинішнього часу з позицій синтезу когнітивізму і функціоналізму до розгляду мовних одиниць.

У роботі запропоновано комплексний аналіз мовного матеріалу. Виявлено екстралінгвальні чинники динамічних процесів та розкрито їх вплив на розвиток досліджуваної фразеології. Встановлено найбільш характерні способи фразотворення для ФІ окресленого періоду. Зроблено когнітивний аналіз ФІ, у ході якого виокремлено основні концепти, а також показано вираження цих концептів на основі ФІ. Виведено узагальнену когнітивну модель ФІ. На основі ідеографічної характеристики виокремлено основні сфери функціонування ФІ та їх найхарактерніші концепти. На матеріалі сучасної німецької періодики визначено структуру значення ФІ, охарактеризовано семантику новоутворених мовних одиниць і показано зрушення їх семантичної структури.

У результаті проведеного аналізу було виділено текстотвірні потенції ФІ та виявлено їх основні текстотвірні функції на основі концептів “Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” і “Культурне життя після об’єднання Німеччини”.

Визначено абсолютну частотність вживання ФІ обох концептів.

У дисертації пропонуються теоретичні узагальнення та якісно нове розв’язання у плані когнітивізму, антропоцентризму і функціоналізму наукової проблеми динаміки утворення ФІ в нових історичних умовах. Головні теоретичні та практичні результати проведеного комплексного дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. За період з кінця 80-х років ХХ ст. до наших днів у фразеології німецької мови відбулися процеси неогенії, які проходили під знаком мовної конвергенції. Ці зміни зумовлені могутнім екстралінгвальним детермінантом для інноваційних процесів у системі німецької мови – об’єднанням Німеччини в 1989 році, що викликало значні зрушення в усіх сферах життя носіїв німецької мови: в економічному й суспільно-політичному житті, у побуті, у розвитку культури, екології та у внутрішньому світі людини.

2. Фразеологічні інновації – це неологізми в галузі фразеології, оказіональні утворення, продукти вторинної опосередкованої номінації, які, з’являючись у словниковому складі мови, проходять фази виникнення – узуалізації – акцептуалізації – лексикалізації / фразеологізації / інтеграції та які включають власне фразеологічні інновації (новизна форми і значення: in trockenen Tchern), фразеологічні одиниці із новонабутою семантикою (новосемантизми: an der vordersten Front stehen), модифіковані мовні форми (Kleider machen Beute – Kleider machen Leute) та запозичення (Law-and-Order Kurs).

3. Знання про світ, які виражають ФІ, формуються за допомогою концептів. Концепти зберігаються в пам’яті людини, де вони мають здатність поповнюватися новими ФІ. Кожна ФІ, яка стає елементом лінгвістичної структури, може виступати також концептом, інакше кажучи, вона номінує певні концепти конкретної концептосфери.

4. Через інтерконцептуальні зв’язки виникають когнітивні структури (моделі) як ментальні репрезентанти зовнішнього світу. У дослідженні розроблено когнітивну модель “Події після об’єднання Німеччини” на основі власне ФІ, новосемантизмів, модифікованих ФІ та запозичених ФІ, а також виведено узагальнену когнітивну модель ФІ.

5. Аналіз ідеографічної характеристики ФІ дав змогу виділити основний ідеографічний клас ФІ та сфери їх функціонування. У кожній сфері творення ФІ виділилися найхарактерніші концепти на основі чотирьох категорій ФІ.

6. Семантичний аналіз показав зрушення семантики ФІ у напрямі: (1) абстрагування чи генералізації значення; (2) розширення семантики; (3) звуження семантики вже існуючих сталих фраз або спеціалізація значення; (4) переосмислення, які можна пояснити саме за допомогою залучення ментальних феноменів.

7. Концепти як абстрактні категорії реалізуються на рівні мовлення, дискурсу. Поєднання мисленнєвих і мовленнєвих чинників, тобто взаємодія когнітивної та функціональної лінгвістики, допомагають глибше вивчити семантичну структуру й визначити механізми процесу сприйняття лексичних інновацій загалом та ФІ зокрема.

8. Функція трактується в роботі як основа категоризації мовних явищ, як когнітивно-комунікативна модель, котра за допомогою ФІ репрезентує певні концепти й реалізується тільки в конкретній мовній ситуації. Згідно з сосюрівською дихотомією мови розрізняємо функцію як потенцію та функцію як реалізацію.

9. Потенційні можливості ФІ знаходять своє вираження безпосередньо на основі співвідношення форми і значення та є важливими для структурування і творення текстів. До текстотвірних потенцій ФІ відносимо: семантичну самостійність компонентів фразеологізмів та актуалізацію цілісного значення фразеологізму.

10. Функція як реалізація є опосередкованою текстотвірною категорією. Вона може бути виявлена в дискурсі на базі ФІ шляхом абстрагованих дій логіки й мисленнєвих операцій. У результаті проведеного аналізу виявлено, що концепти “Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” і “Культурне життя після об’єднання Німеччини” реалізуються в тексті на основі таких текстотвірних функцій: 1) інформативного, пізнавального збагачення тексту; 2) номінативно-зображувальної функції; 3) аргументативної функції; 4) прецизного висвітлення проблеми/теми; 5) характерологічної функції позитивного чи негативного змісту; 6) стилістичного забарвлення тексту, його ритму, такту; 7) функції образної презентації; 8) функції спонтанного емоційного впливу на читача.

У результаті проведеного дослідження поглибилося уявлення про ідеографічну, семантичну, тематичну, текстову організацію ФІ як особливих ускладнених мовних знаків у когнітивному й функціональному аспектах.

Публікації автора:

1. Лисецька Н.Г. Нетривіальні типи фразотворення в німецькій мові (політична лексика) // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2001.– № 13.– С. 63–65.

2. Лисецька Н.Г. Фразеологізми як знаки культури й менталітету // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.– 2002.– № 5.– С. 155–159.

3. Лисецька Н.Г. Фразеологічні інновації та проблема їх перекладу на рідну мову // Філологічні студії.– Луцьк, 2002.– № 2.– С. 112–120.

4. Лисецька Н.Г. Динаміка семантичних зрушень фразеологічних інновацій (на матеріалі німецьких фразеологічних одиниць) // Наука і сучасність.– К.: Логос, 2002.– Т. ХХХІІІ.– С. 213–221.

5. Лисецька Н.Г. Текстотворні потенції фразеологічних інновацій та їх роль у побудові смислової структури тексту (на матеріалі сучасних німецьких ЗМІ) // Наука і сучасність.– К.: Логос, 2002.– Т. ХХХІV.– С. 202–211.

6. Лисецька Н.Г. Фразеологічні неологізми у контексті сучасності // “Наука і освіта 2003”: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ, 20–24 січня 2003.– Д.: Наука і освіта.– 2003.– С. 84.

7. Лисецька Н.Г. Фразеологічні інновації сучасної німецької мови: когнітивний аспект // “Актуальні проблеми філології”: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених. Дніпропетровськ, 15 квітня 2003.– Д.: Наука і освіта.– 2003.– С. 110–111.