Анотація до роботи:

Житнікова К.В. Фразеологічні одиниці в англомовній терміносистемі менеджменту та маркетингу: семантико-прагматичний аспект (на матеріалі журналу “Journal of World Business”). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена визначенню семантичних та прагматичних особливостей фразеологічних одиниць в англомовній терміносистемі менеджменту та маркетингу (ТММ), характеристики якої розглянуто у роботі. Визначено критерії виділення у ТММ її елемента – терміна-фразеологізма (ТФ), який має властивості фразеологічної одиниці й терміна. Корпус ТФ класифіковано відповідно до дихотомії “мова/мовлення”, референційного критерію та критерію семантичної неподільності. Розглянуто стилістичні особливості й специфіку формування значення ТФ відповідно до його структурних моделей і контексту. Виділено прагматичні функції ТФ й виявлено тенденції розвитку та функціонування фразеологічної номінації в ТММ.

ТФ є особливим видом мовного знака, який має властивості ФО (відтворюваність, семантична неподільність, переосмислення значення) і терміна (дефінітивність, точність, відповідність професійно-зорієнтованому поняттю) й функціонує в англомовній ТММ як її елемент. ТММ характеризується цілісністю, гнучкістю, відкритістю, наявністю ФО, ОТФ/ТФ й одиниць з різним ступенем термінологічності значення.

Відповідно до референційного критерію на основі гіперо-гіпонімічних зв’язків у ТММ ТФ систематизовані у тематичні групи й підгрупи. Відповідно до критерію семантичної неподільності корпус ТФ класифіковано на семантично прозорі, семантично частково прозорі та семантично непрозорі ТФ. Стилістичне забарвлення ТФ реалізується через метафору, метонімію, оксиморон, антитезу, гіперболу, місномацію та антономазію. У ТММ наявні стилістично нейтральні ТФ, ідіоматичність в яких набувається за рахунок незвичного поєднання компонентів.

Особливості структури значення ТФ детерміновані його формою. У ТММ переважають бінарні ТФ; наступні за складністю формами є трикомпонентні й чотирикомпонентні ТФ (до яких також належать розгорнуті варіанти абревіатур), напівабревіатура, скорочений та цифро-літерний ТФ. Структура значення ТФ включає у себе контекстуальне значення, що є реалізацією інтенцій автора, які він уважає за необхідне донести до адресата. У текстах з менеджменту та маркетингу ТФ виконують прагматичні функції, серед яких номінативно-селективна є домінуючою. На позначення нових понять у ТММ використовуються ОТФ, найбільш удалі з яких перетворюються на ТФ. Функція економії мовних засобів визначає структурну будову ТФ. Системно-репрезентативна функція ТФ реалізується через позначення ним різних аспектів понять менеджменту та маркетингу й систематизації ТФ ТММ у тематичні групи і підгрупи. Прагматика ТФ безпосередньо пов’язана із прихованням реальних інтенцій мовця з метою вплинути на адресата. У такий спосіб ТФ виконує функцію затемнення значення. Експресивно-атрактивна функція пов’язана з емоційним та оцінним аспектами, через які ТФ впливає на поведінку, емоції і почуття адресата.

Відповідно до прагматичних функцій ТФ та його структурно-семантичних особливостей виділено тенденції розвитку й функціонування фразеологічної номінації у ТММ. Наявність абревіатурних форм ОТФ/ТФ свідчить про тенденцію до економії мовних засобів на позначення професійно-зорієнтованих понять, що відповідає цілям комунікації у сфері менеджменту та маркетингу.

У плані подальших наукових досліджень перспективним є аналіз прагматичних функцій ТФ через призму глобалізації та/або специфікації понять менеджменту та маркетингу, а також побудова прогностичних моделей і механізмів утворення нових понять у зазначених галузях відповідно до наявних ОТФ/ТФ.

Публікації автора:

1. Житнікова К.В. Особливості термінотворення у сфері менеджменту та маркетингу (на матеріалі англомовних періодичних видань) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. – К.: КНЛУ, 2002. – Вип. 6. – С. 112-114.

2. Житнікова К.В. Типи термінів-фразеологізмів у терміносистемі маркетингу та менеджменту // Мова і культура. – К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2002. – Вип. 5. – Т. II. – Ч. 1: Культурологічний аспект мови. – С. 154-160.

3. Житнікова К.В. Термін-фразеологізм як репрезентант специфіки міжнаціональної комунікації в сфері менеджменту та маркетингу // Культура народом Причерноморья. – Симферополь: Межвузовский центр “Крым”, изд-во “ДОЛЯ”, 2003. – № 37. – С. 35-38.

4. Житнікова К.В. Семантичні тенденції розширення та звуження значення лексичних одиниць в процесі формування терміна-фразеологізма як особливого виду лінгвістичного знака // Мова і культура. – К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2003. – Вип. 6. – Т. III. – Ч. 1: Лінгвокульторологічна інтерпретація тексту. – С. 215-223.

5. Житнікова К.В. Тенденції семантичних змін у структурі фразеологізма в процесі його термінологізації // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К.: КНЛУ, 2003. – Вип. 10. – С. 32-40.

6. Житнікова К.В. Комунікативно-прагматична функція терміна-фразеологізма терміносистеми менеджменту та маркетингу // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – Харків: Константа, 2004. – № 636. – С. 72-76.

7. Житнікова К.В. Специфіка номінації понять сфери менеджменту та маркетингу // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка. – Луганськ: Вид-во ЛЕПУ “Альма-Матер”, 2007. – № 10 (127). – С. 39-49.