Анотація до роботи:

Фірсова Ю.А. Фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом у німецькій мові: лінгвокультурологічний аспект. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню лінгвокультурологічних особливостей утворення та структурного й семантичного розвитку фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові.

У роботі запропоновано комплексний аналіз шляхів утворення та видозміни німецьких фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом на основі лінгвокультурологічного підходу. У дисертації досліджено семантичну структуру топонімів і розкрито семантичні трансформації, які зумовлюють зміну ідентифікуючої функції топонімів на характеризуючу. Встановлено провідну роль топонімічних компонентів передачі культурно значущої інформації та пов’язаних з топонімом конотацій у процесі створення фразеологічних одиниць. Визначено і розрито механізми фразеологічної деривації з урахуванням культурологічного компонента значення фразеологічних одиниць.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні лінгвокультурологічних особливостей утворення ФОТК у німецькій мові, в установленні системного характеру культурологічного компонента значення фразеологізмів, його взаємодії з іншими компонентами семантичної структури номінативних одиниць, а також у визначенні способів і механізмів відтворення, збереження та передачі культурної інформації у фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом.

Використання лінгвокультурологічного підходу до вивчення проблем національно-культурної семантики мовних одиниць дало підставу для спростування тверджень про повну асемантичність власних назв, що дозволило детальніше дослідити семантичну структуру топонімів як особливих лінгвокультурних знаків, проаналізувати можливості її перебудови під впливом культурних конотацій, а також визначити провідну роль топонімічного компонента в передачі культурної інформації при створенні фразеологізмів.

Топонім – це особливий лінгвокультурний знак, в якому знання про слово перетинається зі знанням про іменований географічний об’єкт як експонент матеріальної культури суспільства. Семантична структура топонімів організована як набір інтегральних, диференційних та індивідуальних сем, об’єднаних в інформаційні блоки: денотативний, граматичний, функціонально-стилістичний, етимологічний, культурологічний, емотивний, перифрастичний (мотиваційно-образний). Джерелом формування індивідуальних сем топоніма є різноманітна культурна інформація та конотації, пов’язані з географічною назвою. Актуалізація культурологічного й емотивного блоків є передумовою для перебудови семантичної структури топоніма й відповідно до зміни його функції індивідуалізуючої ідентифікації на характеризуючу, що зумовлює семантичне та функціональне зближення топоніма з загальною назвою.

Утворення німецьких ФОТК у ході первинного фразотвору відбувається лексико-семантичним, фонетичним і лексико-граматичним шляхами. Найпродуктивнішим мовним механізмом первинного фразотвору є переосмислення слів і синтаксичних конструкцій через установлення нових видів логіко-семантичних відношень між ними, в результаті чого індивідуальні семи переходять в основні. Базою для переосмислення виступає культурна інформація й конотації, які, зазнавши з боку суспільства емотивної оцінки, закріплюються в семантичній структурі ФОТК у вигляді індивідуальних сем. Провідну роль у передачі культурної інформації у фразеологізмах німецької мови відіграє топонімічний компонент.

Особливістю запозичення фразеологізмів із топонімічним компонентом у німецькій мові є повне перенесення семантичної структури вихідних ФО з мови-донора у мову-реципієнт. Подальша асиміляція запозичених одиниць відбувається за законами мови-реципієнта.

Аналіз структурних і семантичних видозмін фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом уможливив висновок про змінний характер культурологічного компонента значення, який залежить від мовних механізмів змін і від позамовних чинників. Мовними механізмами є семантичні зміни, модифікація форми на фоні стабільного змісту, а також структурні та семантичні видозміни. Семантичні зміни ФОТК відбуваються в результаті розширення або звуження значення, зміни ступеня метафоричного переосмислення внаслідок затемнення вихідного образу, в результаті розширення лексико-семантичної та синтаксичної сполучуваності ФОТК з іншими одиницями або через зміну функціонально-стилістичної належності. Модифікація форми виявляється для ФОТК у структурному варіюванні: варіюванні означеного й неозначеного артиклів, однини і множини іменників, часових форм дієслова й у варіюванні порядку слів. Структурні й семантичні видозміни полягають у заміні лексичних і граматичних компонентів, їхньому скороченні, додаванні нових елементів та поєднанні кількох ФОТК. Лексикалізація ґрунтується на слівному характері топонімічного компонента, який при досягненні семантичної автономності починає функціонувати як переосмислена одиниця вільного вжитку. Фразеологізм і новоутворена лексема співіснують паралельно як твірна та похідна одиниці. Зміни культурологічного компонента ФОТК виявляються у втраті культурних асоціацій з вихідним топонімом, а отже з вихідним образом ФОТК, в оновленні або зміні образу через заміну топонімічного компонента, у створені нових відтінків значення через імпліцитні культурні конотації доданих компонентів твірних ФОТК.

Виконане дослідження має перспективи подальшого розвитку. Перспективним вбачається лінгвокультурологічний аналіз досліджуваних одиниць у текстах різних жанрів і розробка принципів лексикографічної репрезентації культурологічного компонента значення фразеологічних одиниць німецької мови з топонімічним компонентом. Доцільним є також вивчення лінгвокультурологічного аспекту ФОТК в інших мовах та зіставний аналіз одержаних результатів.

Публікації автора:

1. Утворення фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом шляхом фразеологічної транспозиції (на матеріалі німецької мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія “Філологія”. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 1999. – Том 2, № 2. – С. 228-233.

2. Вторинна фразеологізація фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2000. – Вип. 3. – С. 312-318.

3. Джерела виникнення фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом (на матеріалі німецької мови) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2000. – Вип. 4. – С. 338-345.

4. Утворення та розвиток фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Філологія. Педагогіка. Психологія”. – Вип. 1. Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2000. – С. 196-204.

5. Основні механізми транспозиції значення топонімів при створенні фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 98. Германська філологія. – Чернівці: Рута. – 2000. – С. 86-94.

6. Відображення назв міст та місцевості у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови // Вісник КДЛУ. Дослідження молодих вчених. Серія “Філологія”. – Вип. 3. Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. – К.: КДЛУ. – 1997. – С. 147-151.

7. Переклад німецьких фразеологізмів з топонімічним компонентом українською мовою: проблема еквівалентності // Вісник Сумського державного університету. Серія “Філологічні науки”. – Суми: Видавництво СумДУ. – 2002. – № 4(37). – С. 174-178.

8. Когнітивний підхід до вивчення фразеологізмів з топонімічним компонентом // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Львів: Літопис. – 1999. – С. 96-100.

9. Национально-культурная специфика фразеологических единиц // Україна-Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва: Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції. – Маріуполь: Маріупольський гуманітарний інститут. – 1999. – С. 54-57.