Анотація до роботи:

Лебеденко Ю.М. Фразеосемантична група з компонентом „хата” в українській мові: структурно-семантичний та етнокультурний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 2006. – 218 с.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню й опису фразеологічних одиниць із компонентом хата в українській мові, об’єднаних за ознакою наявності спільної семи у фразеосемантичну групу. У роботі застосовано комплексний підхід до аналізу зазначеної групи ФО з урахуванням структурно-семантичного, етнокультурного, когнітивно-ономасіологічного аспектів. Визначено корпус фразеологізмів із компонентом хата. Проведено системний аналіз, що включає дослідження семантичних і структурних характеристик ФО із зазначеним компонентом. З’ясовано роль компонента хата у формуванні фразеологічного значення, визначено його семантичні особливості у складі ФО української мови. Здійснено когнітивно-ономасіологічний аналіз досліджуваної групи фразеологізмів. Виявлено способи відображення культурологічної інформації в семантиці обраних для аналізу одиниць.

1. ФО з компонентом хата становлять в українській фразеології великий за кількістю і складний за структурою шар (у нашій картотеці – понад 400 одиниць).

2. У фразеологічних одиницях із зазначеним компонентом виявляються два чітких блоки, для яких гіперсемами є „людина” і „хата”. Названі гіперсеми пов’язані з місцем хати в етнокультурному й концептуальному просторі українців із ціннісними характеристиками феномену української хати.

3. У структурі проаналізованого матеріалу вимальовуються два типи одиниць, властиві для широкого розуміння фразеології: ФО зі структурою словосполучення – ідіоми, й ФО зі структурою речення – прислів’я, приказки, примовки, сталі формули етикету та ін.

4. Аналіз семантичної структури фразеологізмів з компонентом хата дозволив виділити два типи організації ФО: с е м а н т и ч н а с і т к а та с е м а н т и ч н и й л а н ц ю г. Структура семантичної сітки характеризується дифузністю, зміною локалізації сем у складі ФО, а структура ланцюга будується за законами семантичної ієрархії, послідовного зв’язку сем.

5. Ґрунтуючись на результатах досліджень попередників і власних спостережень, вироблено таку ідеографічну систему фразеологізмів: варіантно-синонімічна група фразеосемантична мікрогрупа фразеосемантичний ряд фразеосемантична підгрупа семантичний блок фразеосемантична група фразеосемантичне поле тематична група тематичне поле ідеографічна група ідеографічне поле архіполе.

6. Наше дослідження виявило, що у фразеосемантичній групі з компонентом хата в українській мові репрезентовано найрізноманітніші сфери буття народу: особливості суспільних взаємин (пусти сусіда в хату та й сам з хати вбирайсь), виробничої діяльності і побуту (пословиця ведеться, а хата віником мететься), морально-етичного кодексу (не будуй хати, а радше вигодуй сироту) і родинних стосунків (у брата не своя хата), інтелектуальні здібності (не всі у вашій хаті), фізичні властивості, або стан здоров’я (такий слабий, що хати не може перейти), у ній знайшли відображення своєрідність кліматичних умов (такий мороз, що й пса не вигнав би з хати) тощо.

7. ФО з компонентом хата є елементами мовної та концептуальної картин світу, відзначаються зверненням до суперконцепту „людина”. Ознаки хати співвідносяться з ознаками людини, проходячи шлях метонімічного перенесення „ціле (хата) – частина цілого (мешканці хати)”, переінтеграції та актуалізації сем.

9. Пареміологічний фонд досліджуваних ФО значно переважає над ідіомами та іншими типами ФО, причина цього в тому, що паремії – це своєрідне розгортання семантичних кодів, які є тлом ідіоматичного вислову, зрозумілим не тільки в певній ситуації, а й поза нею. Вони виражають не тільки об’єктивне чи суб’єктивне ставлення, а й певне фактично підкріплене судження, констатацію фактів

10. Результатом психолінгвістичного експерименту стало визначення відмінностей у сприйманні слова хата старшим (40-50 років) та молодшим (12-30 років) поколіннями. Відмінності полягають у тому, що старше покоління сприймає хату як традиційне українське селянське житло з мінімумом зручностей і з максимумом етнокультурних особливостей (рушники, образи, половики, глечики, тин тощо), а молодше покоління сприймає хату не просто як українське селянське житло, а й як власне сучасне житло (наявність побутової техніки, зручностей тощо). В уявленні молодого покоління риси власне української хати втрачаються.

11. Дослідження етнокультурних особливостей ФСГ із компонентом хата довело, що підґрунтям обрядових дій українського селянина (побудова, входини, очищення тощо) є міфологічна свідомість, яка полягає у синтезі релігійних догм язичництва і християнства. Елементом язичництва залишається культ хати як священного оберегового місця. Розвиток християнства спричинював появу інших традицій, наприклад: наявність у хаті образів (ікон), невикористання лайливих слів забезпечувало присутність в оселі божественного начала, Святого Духу, який охороняв хату та її мешканців. Тобто етнокультурне тло фразеології формувалося на засадах релігійного дуалізму та побутового світосприймання.

12. Міфологія закладає перші підвалини моральних переконань народу, виражаючи у надприродних істотах, в богах не лише релігійні, але й моральні ідеали добра і зла. Старовинні звичаї і прикмети поступово виходять з ужитку, але їх елементи зберігаються у народній мові, передусім – у фразеології.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В 10 ПУБЛІКАЦІЯХ У НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ, ЗАТВЕРДЖЕНИХ ВАК УКРАЇНИ:

1. Зміна структури фразеологічних одиниць як засіб увиразнення авторської мови // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 5. – Харків, 2000. – С. 264-270.

2. Структурно-семантичні особливості фразеологізмів тематичного поля „хата” // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 8. – Харків, 2002. – С. 50-52.

3. Семантична ієрархія фразеологізмів тематичного поля „хата” // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 10. – Харків, 2003. – С. 169-172.

4. Структурно-семантичні особливості фразеологізмів тематичного поля „хата” в мові творів Г.Ф. Квітки-Основ’яненка // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 11. – Ч. І. – Харків, 2003. – С. 108-112.

5. Дериваційні зв’язки у фразеологічних одиницях з компонентом
   хата // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 13. – Харків, 2004. – С. 57-61.

6. Концепт хата як етнокультурний компонент в українській фразеології // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. – 2004. – № 11. – С. 153-160.

7. Варіювання фразеологізмів у романі „Маруся Чурай” Ліни Костенко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2004. – № 607. – С. 227-230.

8. Побутоцетризм як елемент антропоморфізму // Лінгвістика: Збірник наукових праць. – Луганськ, 2005. – № 2. – С. 111-116.

9. Оцінка концепту „хата” в україномовній картині світу // Вісник Черкаського університету. Сер. Філологічні науки. – 2005. – Вип. 78. –
   С. 121-127.

10. Аналіз результатів психолінгвістичного експерименту при визначенні концепту „хата” // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 18. – Харків, 2006. – С. 113-117.

Публікації автора:

1. Зміна структури фразеологічних одиниць як засіб увиразнення авторської мови // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 5. – Харків, 2000. – С. 264-270.

2. Структурно-семантичні особливості фразеологізмів тематичного поля „хата” // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 8. – Харків, 2002. – С. 50-52.

3. Семантична ієрархія фразеологізмів тематичного поля „хата” // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 10. – Харків, 2003. – С. 169-172.

4. Структурно-семантичні особливості фразеологізмів тематичного поля „хата” в мові творів Г.Ф. Квітки-Основ’яненка // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 11. – Ч. І. – Харків, 2003. – С. 108-112.

5. Дериваційні зв’язки у фразеологічних одиницях з компонентом
   хата // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 13. – Харків, 2004. – С. 57-61.

6. Концепт хата як етнокультурний компонент в українській фразеології // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. – 2004. – № 11. – С. 153-160.

7. Варіювання фразеологізмів у романі „Маруся Чурай” Ліни Костенко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2004. – № 607. – С. 227-230.

8. Побутоцетризм як елемент антропоморфізму // Лінгвістика: Збірник наукових праць. – Луганськ, 2005. – № 2. – С. 111-116.

9. Оцінка концепту „хата” в україномовній картині світу // Вісник Черкаського університету. Сер. Філологічні науки. – 2005. – Вип. 78. –
   С. 121-127.

10. Аналіз результатів психолінгвістичного експерименту при визначенні концепту „хата” // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Вип. 18. – Харків, 2006. – С. 113-117.