Ушко Яна Анатоліївна. Функціональні реакції системи неспецифічного захисту та імунної системи при стресі за умов блокади опіатних рецепторів : дис... канд. біол. наук: 03.00.13 / НАН України; Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Ушко Я.А. Функціональні реакції системи неспецифічного захисту та імунної системи при стресі за умов блокади опіатних рецепторів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини та тварин. – Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, Київ, 2006.
Дисертаційна робота присвячена визначенню участі опіоїдних пептидів у безпосередній та опосередкованій регуляції імунної системи організму при розвитку стрес-синдрому.
Встановлено, що опосередкований вплив опіоїдних пептидів на стан імунної системи організму при стресі здійснюється шляхом зміни функціонального стану системи нейтрофільних гранулоцитів та їх функцій, що підтверджує наявність функціонального зв’язку між регуляторними системами у процесі гуморальній регуляції функцій організму при стресі.
За допомогою блокатора опіатних рецепторів (налоксону) показано, що після іммобілізаційного стресу не відбувається активації гранулоцитопоезу і розвитку нейтрофільного лейкоцитозу. Виявлено зниження активності лізосомального апарату нейтрофілів . Відзначено більш виражене порушення фагоцитарної функції нейтрофілів. Встановлено, що в умовах блокади опіатних рецепторів після стресу розвивається рівномірно супресований тип імунного статусу, який характеризується зниженням абсолютної кількості клітин всіх субпопуляцій Т-лімфоцитів, кількості В-лімфоцитів, загальної кількості ЦІК. У сироватці крові підвищується рівень лише IgM.
Отримані дані можуть бути основою розробки нових шляхів корекції імунної відповіді при розвитку стрес-синдрому.
Проведено експериментальне дослідження по вивченню функціонального стану системи неспецифічного захисту та імунної системи при стресі за умов блокади опіатних рецепторів. Встановлена наявність функціональних змін з боку нейтрофілів та клітинної і гуморальної ланок імунної системи, які розкривають нові аспекти регуляції гомеостазу при експериментальному стресі.
Іммобілізація кролів призводить до поступового підвищення кількості нейтрофілів у периферичній крові в перші чотири доби, що обумовлено мобілізацією кістковомозкового резерву гранулоцитів. Розвиток нейтрофільного лейкоцитозу супроводжується активацією гранулоцитопоезу після четвертої доби дослідження.
В умовах іммобілізації кролів відбувається активація лізосомального апарату нейтрофілів, що супроводжується збільшенням активності комплементу, пригніченням фагоцитарної активності нейтрофілів, та активацією кисеньзалежних механізмів фагоцитозу.
За умов блокади опіатних рецепторів при стресі спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз лише на четверту добу дослідження, що супроводжується відсутністю активації гранулоцитопоезу на протязі усього експерименту.
Блокада опіатних рецепторів за умов стресу призводить до підвищення активності лізосомального апарату нейтрофілів, що супроводжується більш вираженим порушенням фагоцитарної функції нейтрофілів, та пригніченням кисеньзалежних механізмів фагоцитозу. Цим підтверджена участь опіоїдних пептидів у регуляції фагоцитарної функції нейтрофілів.
Іммобілізація кролів призводить до зміни показників клітинної та гуморальної ланок імунітету: спостерігається розвиток лімфопенії, який відбувається за рахунок зниження Т-лімфоцитів. Кількість В-лімфоцитів підвишувалася перші чотири доби, що може бути пов’язане з вивільненням лізосомальних ферментів нейтрофілів. Вміст імуноглобулінів основних класів (IgG, IgA, IgM) підвищується лише на десяту добу дослідження, що супроводжується зменшенням вмісту загальної кількості ЦІК у сироватці крові на початку стрес-реакції.
В умовах блокади опіатних рецепторів при стресі розвивається рівномірно супресивний тип імунного статусу, який характеризується зниженням показників клітинної і гуморальної ланок імунітету. Блокада опіатних рецепторів призводить до нетривалої лімфопенії за рахунок зниження як Т-лімфоцитів (у тому числі Т-хелперів і Т-супресорів), так і В-лімфоцитів. Підвищується вміст тільки IgM з другої по шосту добу дослідження, що супроводжується зниженням загальної кількості ЦІК у сироватці крові з шостої по десяту добу експерименту.
Результати проведених досліджень свідчать, про участь опіоїдних пептидів в адаптаційних перебудовах в організмі при стресі, а також про опосередкований вплив опіоїдних пептидів на імунний статус організму через зміни функціонального стану системи нейтрофільних гранулоцитів та їх функції.
Публікації автора:
Луніна Н.В., Ушко Я.А., Степаненко В.В. Вплив опіоїдних пептидів на функціональний стан лізосомального апарату нейтрофілів при стресі // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету.– 2002.– № 21 (33).– С. 77-84.
Ушко Я.А. Функціональна активність лімфоцитів в умовах дефіциту опіоїдних пептидів при стресі // Вісник Запорізького державного університету.– 2003.– № 1.– С. 197-201.
Луніна Н.В., Ушко Я.А., Степаненко В.В. Роль опіоїдних пептидів у реакції кровотворної системи при стресі // Природничий альманах.– 2003.– № 3.– С. 75-79.
Ушко Я.А., Луніна Н.В., Степаненко В.В. Вплив опіоїдних пептидів на фагоцитарну активність нейтрофілів при стресі // Вісник Луганського національного педагогічного університету.– 2004.– № 4(72).– С 107-114.
Ушко Я.А., Луніна Н.В., Степаненко В.В. Гуморальна ланка імунітету в умовах дефіциту опіоїдних пептидів при стресі // Вісник Луганського національного педагогічного університету.– 2004.– № 6(74).– С. 128-134.
Ушко Я.А., Луніна Н.В., Степаненко В.В. Роль опіоїдних пептидів в регуляції лізосомальними ферментами нейтрофілів функціонального стану Т-лімфоцитів при стресі // Экспериментальная и клиническая медицина. – 2004. – № 3. – С. 345-350.
Луніна Н.В., Ушко Я.А. Вплив опіоїдних пептидів на гранулоцитопоез при стресі // Тези доп. III Міжнар. медичної конф. студентів та молодих учених „Медицина – здоров’я – XXI сторіччя” (Дніпропетровськ, Україна, 26-28 вересня 2002 р.).– С. 34.
Луніна Н.В., Ушко Я.А., Чехова В.Є. Вплив опіоїдних пептидів на антитілоутворення при стресі // Матер. VI Міжнар. науково-практ. конф. „Наука і освіта 2003” (Дніпропетровськ, Україна, 20-24 січня 2003 р.).– Т. 3.– С. 34-35.
Луніна Н.В., Ушко Я.А., Степаненко В.В. Гуморальна регуляція утворення ЦІК при формуванні стрес-синдрому // Тези доп. Міжнар. конф. студентів і молодих вчених „Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення” (Львів, Україна, 11-13 квітня 2003 р.).– СПОЛОМ, 2003.– С. 104-105.
Ушко Я.А., Степаненко В.В., Луніна Н.В. Фактори неспецифічної резистентності в умовах нестачі опіоїдних пептидів при формуванні стрес-синдрому // Наукові праці I Міжрегіон. конф. молодих вчених: студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів „Актуальні питання біології та медицини” (Луганськ, Україна, 20-21 травня 2003 р.).– АЛЬМА-МАТЕР, 2003.– С. 87-88.
Ушко Я.А., Луніна Н.В., Степаненко В.В. Активність комплементу в умовах формування стрес-синдрому // Матер. Міжнар. науково-практ. конф. „Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, Україна, 16-20 червня 2003 р.).– Т. 13.– С. 47-48.
Ушко Я.А., Луніна Н.В., Степаненко В.В., Чехова В.Є. Регуляторний вплив опіоїдних пептидів на імунний статус організму при розвитку стрес-синдрому // Матер. II Міжнар. науково-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ, Україна, 20-27 жовтня 2003 р.).– Т. 5.– С. 69-70.
Ушко Я.А., Луніна Н.В., Степаненко В.В. Вплив опіоїдних пептидів на розвиток післяіммобілізаційної лімфопенії // Матер. VII Міжнар. науково-практ. конф. „Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, Україна, 10-25 лютого 2004 р.).– Т. 54.– С. 61-63.
