Анотація до роботи:

Висоцька Г.В. Функціонально-адаптивна система питання – відповідь у англомовному розмовному дискурсі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови – Харківський національний університет ім.. В.Н. Каразіна. – Харків, 2004.

Робота присвячена комплексному вивченню діалогічної єдності питання-відповідь у термінах лінгвосинергетики та аналізу дискурсу.

Дискурсивна одиниця – діалогічна єдність питання – відповідь вивчена як функціонально-адаптивна система у англомовному розмовному дискурсі.

Описано структуру системи, визначено релевантні чинники середовища, проаналізовано їхню взаємодію.

Виявлено наявність стійких кореляцій між репрезентаціями фактуальної/концептуальної інформації й мікротемою; структурно-синтаксичними, структурно-семантичними, семантико-прагматичними характеристиками системи; та наявність як стійких, так і нестійких, ризоморфних кореляцій між репрезентаціями інформації про соціальні ознаки комунікантів, їх стратегії та типом мікротеми, комунікативно-прагматичними характеристиками.

Встановлено, що властивості діалогічної єдності питання – відповідь зазнають впливу контекстуальних чинників та водночас конструюють їх, що відбиває інтерактивність системи та середовища.

Використання лінгвосинергетики для системного та комплексного аналізу ДЄПВ інформаційного обміну відповідає сучасному науковому світосприйняттю і системно-діяльнісному підходу у лінгвістиці. З урахуванням попередніх досліджень, проведених у межах системно-структурної, функціональної парадигм, конверсаційного аналізу, лінгвістики тексту та із використанням поняттєвого апарату теорії дискурсу, ДЄПВ визначено як мікроодиницю дискурсу. Уточнено поняття розмовного дискурсу та обґрунтовано його релевантність як макроодиниці аналізу. Проведено когнітивне моделювання фрейму взаємодії – прагмакогнітивної моделі комунікативної події обміну інформацією. Визначено необхідність дослідження функціональної адаптації ДЄПВ, із метою відповідності конкретних реалізацій фрейму взаємодії. Проведено моделювання структури системи та середовища ДЄПВ.

Структура системи визначена як сукупність двох мовленнєвих дій – питання (мовленнєвий акт квеситив) та відповіді (мовленнєвий акт констатив) та компонентів – антропокомпонента (тематичний, комунікативний аспекти) та лінгвокомпонента (синтаксичний, семантичний, прагматичний аспекти) питання та відповіді. Середовище визначено як контекст, у якому інформація, що її визнаємо релевантним чинником, репрезентована на різних рівнях: фактуальна/концептуальна інформація на рівні метаконтексту, інформація про соціальні ознаки комунікантів – на рівні макроконтексту, інформація про індивідуально-особистісно визначені стратегії мовленнєвих дій – на рівні мікроконтексту.

Досліджено взаємодію мінливості характеристик елементів системи при варіюванні чинників середовища; функціональну адаптацію вивчено шляхом аналізу якісно та/або кількісного аспекту кореляцій, що демонструє ця взаємодія.

При вивченні функціональної адаптації антропокомпонента системи питання – відповідь дослідженні такі характеристики, як: макротема, тип мікротеми (за ознакою ситуативної залежності); зумовлене інтенціями мовленнєвих дій ієрархічне співвідношення комунікативних статусів продуцієнтів. При дослідженні функціональної адаптації лінгвокомпонента вивчені структурно-синтаксичні характеристики (питання – речення питальної (займенникової чи незайменникової), розповідної, спонукальної структури; відповідь – коротка, повна, поширена синтаксична структура); структурно-семантичні характеристики (вільномодельованність/ фразеологізованність); семантико-прагматичні характеристики (експліцитність, імпліцитність; наявність прагматичних маркерів); прагматико-комунікативні характеристики (підсилення/зниження категоричності або нейтральність щодо модифікації прагматичного значення).

Встановлено, що чинники метаконтексту – фактуальна/концептуальна інформація, корелюють із макротемою (ЗНАННЯ/УЯВЛЕННЯ) та специфікою вербальних засобів оформлення питання та відповіді (структурно-синтаксичний, структурно-семантичний, семантико-прагматичний аспекти). Водночас, чинники макро- та мікроконтексту – актуалізовані соціальні ознаки комунікантів та стратегії їх мовленнєвих дій, демонструють як стійкі, так і нестійкі, ризоморфні кореляції із типом мікротеми, співвідношенням комунікативних статусів, комунікативно-прагматичним значенням.

Виявлено різницю цих кореляцій у ДЄПВ, які містять обмін фактуальною/концептуальною інформацією; що демонструє домінування чинників метаконтексту. З'ясовано також зв'язки між типом мікротеми, співвідношенням комунікативних статусів та актуалізованих соціальних ознак, стратегічною орієнтацією мовленнєвих дій, що свідчить про взаємодію чинників макро- та мікроконтексту.

Продемонстровано, що система питання – відповідь конструює взаємодію індивідів із урахуванням національно-культурних, соціальних норм та особистісних проявів, що відбиває інтерактивність системи та середовища.

Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні взаємодії системи питання – відповідь із іншими чинниками середовища (зокрема, з гендерними характеристиками комунікантів); встановленні когнітивної типології мікротем, що належать до макротем ЗНАННЯ та УЯВЛЕННЯ; аналізі функціональної адаптації ДЄПВ у різних типах дискурса. Запропонована методика синергетичного аналізу може також бути використана при дослідженні ДЄ інших типів.

Основні положення відбиті в наступних публікаціях автора:

1. Фролова И.Е., Высоцкая А.В. Некоторые проблемы коммуникативной семантики диалогических единств вопрос-ответ // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2001. – № 537. – С. 104-109.

2. Высоцкая А.В. К определению статуса ДЕ вопрос-ответ и его составляющих // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2002. – № 567. – С. 231-237.

3. Высоцкая А.В. Проблема классификации реплик-реакций в микродиалоге вопрос-ответ // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції з проблем вищої освіти. – Харків, 2002. – С.11-12.

4. Высоцкая А.В. Вариативность структурно-синтаксической организации ДЕ вопрос-ответ как проявление взаимодействия системы и среды // Вісник Харківськ. нац. ун-ту – 2003. – № 586. – С. 71-74.

5. Высоцкая А.В. Фразеологизированные структуры в диалогическом единстве вопрос-ответ как универсалии // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: зб. наук. пр. – Донецьк, 2003. – Вип. 8. – С. 129-135.

6. Высоцкая А.В. Вариативность прагматических характеристик ДЕ вопрос-ответ // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2003. – № 609. – С. 136-139.

7. Высоцкая А.В. Лингвопереводческий аспект маркеров снижения и усиления категоричности в ДЕ вопрос-ответ. // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2003. – № 611. – С. 20-23

8. Высоцкая А.В. Диалогическое единство вопрос-ответ как функционально-адаптивная система // Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених “Актуальні дослідження іноземних мов і літератур”. – Донецьк, 2003. – С. 51-54.

9. Высоцкая А.В. ДЕ интерогатив-риплай как средство адаптации когнитивных уровней коммуникантов // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Другі Каразінські читання: “Два століття Харківської лінгвістичної школи”. – Харків, 2003. – С. 32-33.

10. Высоцкая А.В. Вариативность семантической структуры ДЕ (в-о) // Матеріали Міжнар. науково-методичної конференції: Треті Каразінські читання “Методика і лінгвістика на шляху до інтеграції” – Харків, 2003. – С. 51-53.

11. Высоцкая А.В. Статусные характеристики коммуникантов и функциональная адаптация ДЕ вопрос-ответ // Матеріали ІІ Міжвузівської конференції молодих вчених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур”. – Донецьк, 2004. – С. 69-71.

Особистий внесок дисертанта в статтю (1), написану у співівторстві, полягає у виборі теми, збиранні та теоретичному осмислені матеріалу.