Анотація до роботи:

Будзак І.Я. Функціонально-морфологічні зміни слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки при ерозіях гастродуоденальної зони, асоційованих з пілоричним хелікобактеріозом, та їх лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2002.

Дисертація присвячена питанням діагностики та лікування ерозій шлунка та дванадцятипалої кишки. Проведено аналіз клінічних, ендоскопічних, морфологічних та функціональних проявів ерозивних уражень гастродуоденальної зони. Встановлено, що ерозивний гастродуоденіт характеризується варіабельністю проявів та комплексом функціональних та морфологічних змін шлунка та дванадцятипалої кишки, які залежать від локалізації та меншою мірою від форми ерозій. Виявлена висока частота інфікованості Helicobacter pylori хворих з гастродуоденальними ерозіями, показані особливості морфологічного та функціонального стану гастродуоденальної зони у пацієнтів з наявністю пілоричного хелікобактеріозу. Обгрунтовані основні підходи до диференційованого лікування хворих з ерозіями шлунка та дванадцятипалої кишки з урахуванням наявності пілоричного хелікобактеріозу.

Ерозивні ураженння гастродуоденальної зони є патологією, що характеризується поліморфністю проявів, комплексом морфологічних та функціональних змін слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, які залежать від локалізації та, меншою мірою, від форми ерозивних дефектів, а також від персистенції Helicobacter pylori, та потребує призначення диференційованого лікування в залежності від наявності пілоричного хелікобактеріозу.

1. Ерозивний гастродуоденіт характеризується клінічною поліморфністю з відмінностями в симптоматиці в залежності від локалізації ерозій. Відзначається у жінок пряма, а у чоловіків зворотня залежнiсть між частотою захворювання та віком; встановлено переважання дуоденальних ерозій у чоловіків та повних ерозій шлунка у жінок.

2. Ендоскопічно ерозивні дефекти виникають на запальнозміненій слизовій оболонці, встановлено зростання частоти ерозій у дистальному напрямку з переважною локалізацією повних ерозій в антральному відділі, а неповних - в цибулині дванадцятипалої кишки, а також позитивний зв'язок між кількістю дефектів та рівнем шлункової кислотності. Поряд з морфологічними змінами ерозії можуть супроводжуватися комплексом функціональних розладів, а також супутнім ураженням стравоходу, які частіше зустрічаються при дуоденальних дефектах.

3. За характером морфологічних змін при гастродуоденальних ерозіях в біоптатах слизової оболонки шлунка в 48,9% випадків виявлено атрофію, в 19,5% - кишечну метаплазію, в біоптатах дуоденальної слизової оболонки у 32,1% хворих знайдено шлункову метаплазію.

4. Застосування швидкого уреазного, морфологічного та імуноферментного методів індикації Helicobacter pylori виявило наявність хелікобактеріозу у 70,7% хворих на ерозивний гастродуоденіт. Дуоденальні ерозії частіше, ніж шлункові, поєднуються з наявністю Helicobacter pylori в слизовій оболонці шлунка, однак лише в 17,9% випадків бактерія виявляється в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки. Персистенція Helicobacter pylori поєднується з більшою активністю гастриту в порівнянні з НР-негативними випадками та частішим виявленням атрофічних змін.

5. Характерними для кислотоутворюючої функції шлунка при гастродуоденальних ерозіях є переважання нормацидності (54,3%) та гіперацидності (27,7%). Рівень кислотності при ерозіях ДПК є вищим, ніж при ерозіях шлунка, а також при дистальних роз’ятреннях шлунка вищим, ніж при проксимальних, отже, фактор агресії посилюється при віддаленні ерозивних дефектів в дистальному напрямку.

6. Терапію ерозивного гастродуоденіту доцільно проводити диференційовано в залежності від наявності інфекції Helicobacter pylori: у НР-позитивних випадках - із застосуванням ерадикаційної терапії на базі колоїдного субцитрату вісмуту або інгібітору протонної помпи; у НР-негативних випадках - з використанням інгібітору протонної помпи та колоїдного субцитрату вісмуту.

Публікації автора:

1. Клініко-ендоскопічна і морфологічна характеристика ерозивних уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони // Журнал АМН України. – 2000. – №1. – С.163-172. (У співавт. з Гриценко І.І., Степановим Ю.М.).

Особистий внесок здобувача (85%) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі хворих, проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів.

2. Результати лікування ерозій шлунка, асоційованих із пілоричним хелікобактеріозом, залежно від форми ерозивних уражень та цитотоксичності штамів Helicobacter pylori // Буковинський медичний вісник. - 2001.- №2. - С.82-85. (У співавт. з Євстігнєєвим І.В.).

Особистий внесок здобувача (80%) полягає в клінічному підборі хворих, проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів.

3. Характеристика кислотоутворюючої функції шлунка в залежності від локалізації ерозивних дефектів гастродуоденальної зони // Сборник трудов Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. - Т.135. - Симферополь, 1999. - С.13-19. (У співавт. з Григоренко О.І.)

Особистий внесок здобувача (90%) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі хворих, проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів.

4. Оцінка поширеності пілоричного хелікобактеріозу за допомогою цитологічного дослідження гастродуоденальної зони // Гастроентерологія: Міжвід. збірник.- Дніпропетровськ, 1999.- Вип.28. - С.95-100. (У співавт. з Гриценко І.І., Гончар Г.В., Щербиніною М.Б.).

Особистий внесок здобувача (85%) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі хворих, проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів.

5. Фамосан в лікуванні ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки // Гастроентерологія: Міжвід. зб.- Дніпропетровськ, 1999.- Вип.29. - С.44-48. (У співавт. з Гриценко І.І., Щербиніною М.Б., Мосійчук Л.М., Новоженіною Л.І., Діденко Т.В.).

Особистий внесок здобувача (75%) полягає в клінічному підборі хворих, проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів.

6. Оцінка кислотоутворюючої функції шлунка при ерозивних та виразкових дефектах слизової оболонки гастродуоденальної зони // Гастроентерологія: Міжвід. зб.- Дніпропетровськ, 2000.- Вип.30. - С.254-259. (У співавт. з Гриценко В.І., Щербиніною М.Б., Новоженіною Л.І.).

Особистий внесок здобувача (80%) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі хворих, проведенні досліджень та аналізі їх результатів.

7. Поєднання індикації пілоричного хелікобактеріозу з інтрагастральною рН-метрією в діагностиці захворювань гастродуоденальної зони // Гастроентерологія: Міжвід. зб. - Дніпропетровськ, 2000.- Вип.31. - С.126-131. (У співавт. з Григоренко А.О., Пісаревим А.П.).

Особистий внесок здобувача (90%) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі хворих, проведенні досліджень та аналізі одержаних результатів.

8. Внутрішньошлункова експрес рН-метрія при гастродуоденальних захворюваннях // Практичне керівництво: Внутрішньошлункова рН-метрія шлунково-кишкового тракту. – Вінниця, 1999. – С.27-30. (У співавт. з Гриценко І.І., Гриценко В.І., Щербиніною М.Б., Сулимою В.В.).

Особистий внесок здобувача (80%) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі хворих, проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів.

9. Обоснование выделения форм клинической симптоматики у больных с эрозиями гастродуоденальной зоны // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии: Сб.научных трудов, посвященных 100-летию городской клинической больницы №2 и 75-летию кафедры хирургии и проктологии ХМАПО. - Харьков, 2000. - С.114-115.

Особистий внесок здобувача (85%) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі хворих, проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів.

10. Оцінка застосування ерадикаційної терапії в лікуванні гастродуоденальних ерозій // Фармакологія 2001 – крок у майбутнє: Тези. доповіді ІІ Національного з’їзду фармакологів України. – Дніпропетровськ, 2001. –- С.78.