Анотація до роботи:

Гайдук А.Б. Функціональний резерв печінки і способи його регуляції (експериментально-клінічне дослідження).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 нормальна фізіологія. - Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2002.

Дисертація присвячена експериментальному вивченню функціонального резерву печінки (ФРП), методам його оцінки, а також розробці способів його захисту і корекції. Запропоноване феноменологічнe визначення ФРП дозволяє його кількісну оцінку на основі показників ступеня ендогенної інтоксикації у здоровому організмі та при розвитку патології. У гістологічно верифікованих експериментах на кролях при дозованому впливі CCl₄ та у клінічних дослідженнях хворих на хронічну патологію печінкy продемонстровано, що oцінка “моментального” стану ФРП у здоровому, преморбідному та ураженому хворобою організмі є адекватним інформативним параметром та ефективним прогностичним маркером розвитку патології та морфологічної дестабілізації печінки. Дослідження медикаментозної регуляції ФРП демонструють істотну регенерацію ФРП під впливом лактосорбалy та лактопротеїнy, зокрема, відновлення білкового пулу та корекцію вуглеводневого обмінy. Отримані результати свідчать про перспективність дослідженнь ФРП і можуть бути використані у широкій медичній практиці.

7. У роботі досліджено функціональний резерв печінки (ФРП) в експерименті на тваринах (в нормі та при дозованому введенні ССl₄) та в клініці у пацієнтів з хронічною патологією печінки; дано феноменологічне визначення ФРП та запропоновані методи його захисту та відновлення, а також прогностичні критерії розвитку патології печінки.

8. Ступінь ендогенної інтоксикації, оцінена за величиною лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ), парамеційного тесту (ПТ) та концентрацією молекул білків середньої маси (МСМ) у плазмі крові є адекватним кількісним показником стану функціонального резерву печінки.

9. Присутність глікогенвмісних гепатоцитів та їх насиченість глікогеном вірогідно свідчить про функціональний стан печінки та відображають її функціональний резерв, оцінений за показниками лейкоцитарного індексу інтоксикації, парамеційним тестом та концентрацією молекул середньої маси у плазмі крові.

10. Вираженість змін показників лейкоцитарного індексу інтоксикації, парамеційного тесту та концентрації молекул середньої маси у плазмі крові достовірно відображає ступінь важкості дифузних уражень печінки: підвищення ЛІІ та концентрації МСМ і зменшення часу ПТ супроводжуються зміною поведінки тварин та клінічними синдромами інтоксикації у людей.

11. Показники ендогенної інтоксикації (лейкоцитарний індекс інтоксикації, парамеційний тест) можуть служити кількісними діагностичними критеріями клінічних синдромів i дозволяють, таким чином, об'єктивізувати суб'єктивнi прояви астенічного, інтоксикаційного та диспептичного клінічних синдромів.

12. Застосування білково-солевих препаратів лактопротеїн та лактосорбал корегує функціональний резерв печінки шляхом зниження ендогенної інтоксикації через відновлення білкового пулу та вуглеводневого обміну. Ефективність лактосорбалу є вірогідно вищою у порівнянні з основними його складовими: альбумінoм та сорбітолoм.

Оцінка “моментального” стану функціонального резерву печінки, незалежно від використаного методу його дослідження, у здоровому, преморбідному та ураженому хворобою організмі може бути використана як адекватний інформативний параметр та надійний прогностичний маркер розвитку хронічної патології печінки та її морфологічної дестабілізації.

Публікації автора:

1. Гайдук А.Б. Кількісна оцінка функціонального резерву печінки та його медикаментозне відновлення // Acta Medica Leopoliensia.- 2002.- №3.- С.35-42.

2. Гайдук А.Б. Прогностичнi маркери важкості перебігу експериментального токсичного гепатиту // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 2002.- №3.- С. 7-12.

3. Гайдук А.Б. Цілеспрямована детоксикаційна терапія лактопротеїном як вибір тактики лікування хронічної патології печінки алкогольної етіології // Практична медицина.- 2001- №2.- С.53-64.

4. Гайдук А.Б. Лактосорбал у комплексному лікуванні цирозів печінки // Практична медицина.-1998.-№ 1-2.-С. 16-18.

Гайдук А.Б. Хронічна печінкова патологія: етіологія і проблеми лікування // Практична медицина.-1997.- № 3-4.- С. 37-41.

Гайдук А.Б., Гайдук І.Б., Гланц С. Вірусний гепатит С: роль у виникненні хронічної печінкової патології // Галицький лікарський вісник.-1997.-т.4.-ч.1.- С.111-112.

Гайдук А.Б. Вірусний фактор в етіології хронічної печінкової патології // Інфекційні хвороби.-1997.- № 3 . - С.36-38.

Гайдук А.Б. Диагностика вирусного гепатита С у больных с хронической печеночной недостаточностью // Проблемы патологии в эксперименте и клинике (под ред. проф.Т.В.Митиной). Львов 1993, С.215-216.

Гайдук А.Б.Оцінка фізіологічних резервів печінки та їх еволюція при вірусному ураженні печінки / ІХ конгрес світової федерації українських лікарських товариств. Тези доповідей. Луганськ 2002, С. 240.

Гайдук А.Б. Гамма-глютамілтранспептидаза як ефективний маркер функціонального стану печінки / VІІІ конгрес світової федерації українських лікарських товариств. Тези доповідей. Львів-Трускавець 2000, С.211.

Hayduk A. Lactosorbal and the liver functions in patients with chronic hepatitis/ 2-nd International scientific conference for Young Scientists in Lviv State Medical University. Lviv. Ukraine. October 11-13 2001. Program and abstracts. - P.208.

.Миндюк М.В., Гайдук А.Б., Винарчик М.Й.. Експериментальне обґрунтування лікувального застосування препарату лактосорбалу / Львівські лазери в дерматології, курорто-фізіотерапії та біології. Матеріали до міжнародної конференції. Львів 16-17 грудня 1992 року. С.171.