Ваколюк Лариса Миколаївна. Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи та корекція його порушень в комплексній реабілітації передчасно народжених дітей в неонатальному періоді: Дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Вінницький держ. медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2001. - 135арк. - Бібліогр.: арк. 110-135.
Анотація до роботи:
Ваколюк Л.М. Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи та корекція його порушень в комплексній реабілітації передчасно народжених дітей в неонатальному періоді.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – “Педіатрія”, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена вивченню стану гіпофізарно-тиреоїдної системи у новонароджених дітей в залежності від ступеня гестаційної зрілості, і обґрунтуванню ефективності препаратів щитовидної залози в комплексній реабілітації недоношених новонароджених. Визначався рівень тирийодтиронину (Т3), тироксину (Т4), тиреотропного гормону (ТТГ), тироксинзв’язуючого глобуліну (ТЗГ) за допомогою радіоімунологічного методу в пуповинній крові, потім в периферичній крові на 1-3, 5-8, 15-30 добу життя. У недоношених дітей прослідковується залежність вмісту тиреоїдних гормонів (ТГ) від ступеня гестаційної зрілості. Найнижчий вміст гормонів був у недоношених дітей з гестаційним віком 27-31 тиждень.
Вивчено тиреоїдний профіль грудного молока (ГМ) у жінок. Виявлена майже повна відсутність Т3 та Т4 в молозиві, з 3-4 доби відбувалось наростання ТГ в ГМ з подальшою стабілізацією цих параметрів. У жінок із гіпогалактією відзначалось зниження вмісту тиреогормонів; у жінок із недоношеною вагітністю концентрація йодтиронинів була найнижчою у молоці. Дані диктують абсолютну необхідність вигодовування новонароджених немовлят природнім шляхом та спрямовувати заходи для становлення і підтримки грудного вигодовування.
Проведено просте сліпе дослідження ефективності замісної терапії тиреоїдином у 19 та L-тироксином у 22 недоношених дітей III-IV ст. Тиреоїдин призначався в порошку в добовій дозі 1-2 мг/кг, L-тироксин в добовій дозі 1-2мкг/кг. З метою усунення транзиторного гіпотиреозу у недоношених немовлят III-IV ступеню рекомендовано призначення препаратів щитовидної залози в складі лукувального комплексу на протязі 1 місяця.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії – оцінка стану гіпофізарно-тиреоїдної системи у передчасно народжених дітей в неонатальному періоді, обґрунтування доцільності корекції порушень цієї системи з урахуванням об’єму лактації у матері, що буде сприяти підвищенню ефективності системи профілактики і реабілітації порушень здоров’я цього контингенту.
У здорових доношених дітей в перші дні життя відбувається активація всіх ланок гіпофізарно-тиреоїдної системи, встановлюються корелятивні зв’язки між тиреоїдними гормонами, що визначає широкі адаптаційні можливості організму новонародженого.
Діти, народжені передчасно з гестаційним віком 32 тижні та менше, характеризуються розвитком транзиторного гіпотиреозу. Клінічним проявом такого дисбалансу є ускладнений перебіг у них неонатального періоду (кволість, сонливість, виражена м’язева гіпотонія, гіпо- або арефлексія, низька рухова активність аж до кататонії, тривала жовтяниця, анемія, схильність до гіпотермії).
У недоношених новонароджених виявлена залежність вмісту тиреоїдних гормонів в плазмі крові від гестаційної зрілості. Концентрація гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи є найнижчою у дітей III–IV ступеню недоношеності.
У материнському молоці у жінок, які народили доношених дітей в динаміці лактації спостерігається прогресивне збільшення, особливо на протязі першого тижня, вмісту йодтиронинів на тлі зворотньої тенденції тироксинзв’язуючого глобуліну та тиреотропної активності. Грудне молоко жінок, які народили передчасно, відносно збіднене як йодтиронинами, так і тиреотропним гормоном. Виявлена залежність тиреоїдної активності грудного молока від об’єму лактації; при гіпогалактії відзначається зниження вмісту тиреоїдних гормонів в одиниці об’єму молока.
Недоношені малюки зазнають суттєвої тиреонестачі за рахунок морфофункціональної недостатності гіпофізарно-тиреоїдної системи, споживання грудного молока із низьким вмістом тиреоїдних гормонів та споживання малого об’єму грудного молока,
Використання препаратів щитовидної залози в комплексному лікуванні та виходжуванні недоношених III – IV ступеня сприяє підвищенню рівня йодтиронинів, покращує динаміку в масі тіла, зменшує ризик розвитку важких форм ранньої та пізньої анемії недоношених, покращує показники психомоторного розвитку дітей.
Публікації автора:
Гестаційний процес та тиреоїдні гормони (огляд літератури) // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1999. – № 1. – С. 160–161.
Перинатальні ендокринопатії в практиці сімейного лікаря // Військова медицина України. – 2000. – № 1. – С. 17–22 (співавтор Павлюк В.П., Набухотний Т.К.). Написання розділу статті “Вроджений гіпотиреоз”.
Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у здорових доношених новонароджених // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000. – № 1. – С. 13–14 (співавтор Павлюк В.П.). Обстеження новонароджених дітей, статистична обробка матеріалу, подання статті до друку.
Транзиторний неонатальний гіпотиреоз у передчасно народжених немовлят // Лікарська справа. – 2000. – №7-8. – С. 72–75 (співавтор Набухотний Т.К., Павлюк В.П., Сінчук Н.І.). Обстеження недоношених дітей, написання статті, подання статті до друку.
Ефективність застосування тиреоїдину у недоношених немовлят із транзиторним гіпотиреозом // Перинатологія та педіатрія. – 2001.– № 4. – С. 55-57.
Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у здорових доношених новонароджених в неонатальному періоді // Об’єднана наукова медико-технічна конференція. – Тез. доп. – Київ – Вінниця. – 1998. – С. 6–7 (співавтор Павлюк В.П., Редько Н.О.). Обстеження новонароджених дітей, статистична обробка матеріалу.
Материнське молоко як джерело гормонів щитовидної та паращитовидної залоз // Организация питания здоровых и больных детей раннего возраста. – Тез. доп. – Київ. – 2000. – С. 15–18 (співавтор Набухотний Т.К., Павлюк В.П., Чекотун Т.І.). Забір молока у матерів для радіоімунологічного дослідження тиреоїдних гормонів, статистична обробка матеріалу.
Транзиторний гіпотиреоз у недоношених немовлят // Нові технології в наданні медичної допомоги новонародженим. – Тез. доп. – Київ. – 2000. – С. 84–85 (співавтор Набухотний Т.К., Павлюк В.П., Макієнко Т.С.). Обстеження недоношених дітей.
Роль материнського молозива та молока як джерела гормонів тиреоїдної системи // Актуальні питання медицини дитинства. – Тез. доп. – Вінниця. – 2000. – С. 31–32.
Система “гіпофіз-щитовидна залоза” у недоношених новонароджених // Науково-практична конференція вищих медичних закладів освіти Вінницького району. – Тез. доп. – Вінниця. – 2000. – С. 29–30 (співавтор Набухотний Т.К., Павлюк В.П.). Обстеження недоношених дітей, подання до друку.
Пітуїтарно-тиреоїдна система у доношених дітей в динаміці періоду новонародженості //Тези конференції молодих вчених-медиків. – Вінниця. – 2000.
Грудне молоко як джерело гормонів щитоподібної та паращитоподібної залоз для новонароджених дітей // Науково-практична конференція вищих медичних закладів освіти Вінницького району. – Тез. доп. – Вінниця. – 2000. – С. 29 (співавтор Набухотний Т.К., Павлюк В.П., Сінчук Н.І., Чекотун Т.В.). Забір молока у матерів для радіоімунологічного дослідження тиреоїдних гормонів, статистична обробка матеріалу.
