Гончарова Олена Сергіївна. Функціональний стан системи цитокінів у хворих з хронічною серцевою недостатністю : дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Запорізький держ. медичний ун-т. - Запоріжжя, 2005.
Анотація до роботи:
Гончарова О.С. Функціональний стан системи цитокінів у хворих з хронічною серцевою недостатністю. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – Кардіологія. – Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, 2005.
Дисертація присвячена вивченню функціонального стану системи цитокінів у хворих з хронічною серцевою недостатністю, що розвилася внаслідок ішемічної хвороби серця, на тлі різних схем терапії та розробці показань для призначення пентоксифіліну у цієї категорії хворих.
На підставі комплексного клініко-експериментального дослідження встановлена наявність гіперактивації прозапальних цитокінів та протизапальних цитокінів у хворих з хронічною серцевою недостатністю II функціонального класу та розвиток дисбалансу в системі про- та антизапальних цитокінів у хворих з хронічною серцевою недостатністю III функціонального класу.
Проведене дослідження дозволило продемонструвати зміну активності системи цитокінів на тлі різних схем терапії хронічної серцевої недостатності.
Доведено, що задовільна корекція системи цитокінів досягається у хворих з ХСН II функціонального класу призначенням комбінації інгібітора АПФ та -адреноблокатора, у пацієнтів з ХСН III функціонального класу – призначенням пентоксифіліну на фоні базисної терапії ХСН (комбінації інгібітора АПФ та -адреноблокатора).
ХСН, що розвилася внаслідок ІХС, супроводжується змінами в системі цитокінів. Рівень секреції цитокінів залежить від важкості ХСН. У пацієнтів з ІХС та ХСН II ФК відзначено збільшення вмісту прозапальних (рівень ФНП- дорівнював 56,84 + 4,28 пг/мл, а рівень ІЛ-1 – 24,19 + 2,48 пг/мл; у той же час у осіб контрольної групи ці показники дорівнювали 10,7 + 1,2 пг/мл та 7,2 + 0,8 пг/мл відповідно) та антизапальних (рівень ІЛ-10 склав 25,79 + 3,2 пг/мл, а у осіб контрольної групи – 11,7 + 0,93 пг/мл) цитокінів, що свідчить про гіперактивацію системи цитокінів у цих хворих. У пацієнтів з ІХС та ХСН III ФК виявлялися більші рівні підвищення ФНП- (до 142,6 + 12,4 пг/мл) , ІЛ-1 (до 41,87 + 4,32 пг/мл) та спостерігався низький рівень ІЛ-10 (5,82 + 0,32 пг/мл), що свідчить про розвиток дисбалансу в системі цитокінів по мірі прогресування ХСН.
Динаміка рівнів цитокінів у хворих з ІХС та ХСН залежить від призначаємої терапії.
Застосування інгібітора АПФ не забезпечує адекватної корекції системи цитокінів у хворих з ІХС та ХСН (у хворих з ХСН II ФК рівні досліджуваних цитокінів практично не змінювалися; у хворих з ХСН III ФК відзначалось підвищення рівнів ФНП- та ІЛ-1, рівень ІЛ-10 не змінювався).
Призначення комбінації інгібітора АПФ та бета-адреноблокатора зменшує запальний компонент системи цитокінів – рівні ФНП- та ІЛ-1 у хворих з ІХС та ХСН як II ФК, так і III ФК. Вміст ІЛ-10 зменшується у хворих з ХСН II ФК та не змінюється у хворих з ХСН III ФК, що, можливо, пояснюється недостатнім впливом традиційної терапії на протизапальний компонент системи цитокінів ІЛ-10, особливо при більш важкій ХСН.
5. Застосування пентоксифіліну (у дозі 400 мг 3 рази на добу на протязі 1 тижня, а потім у дозі 200 мг 3 рази на добу на протязі 11 тижнів) на тлі загальноприйнятої терапії хворих на ІХС та ХСН III функціонального класу зменшує прозапальний компонент (достовірно знизились рівні ФНП- (з 150,39 + 18,12 пг/мл до 53,02 + 4,01 пг/мл, p<0,01) та ІЛ-1 (з 42,92 + 3,75 пг/мл до 18,3 + 2,96 пг/мл, p<0,01)), активує протизапальний (рівень ІЛ-10 достовірно зростав з 6,1 + 0,71 пг/мл до 13,35 + 2,33 пг/мл, p<0,01) компонент системи цитокінів, а отже запобігає прогресуванню дисбалансу в системі про- та антизапальних цитокінів.
Публікації автора:
Гончарова О.С. Стан системи цитокінів у хворих з ішемічною хворобою серця та хронічною серцевою недостатністю. // Медичні перспективи. – 2003. - №2. – Том YIII. – С. 44-47.
Дзяк Г.В., Гончарова О.С. Досвід застосування пентоксифіліну в лікуванні хворих з хронічною серцевою недостатністю // Український терапевтичний журнал. – 2005. – №1. – С.4-7. (Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень хворих, статистичної обробці отриманих даних, формулювання висновків).
Дзяк Г.В., Гончарова О.С. Застосування селективного бета-адреноблокатора бісопрололу в лікуванні хворих з хронічною серцевою недостатністю // Український кардіологічний журнал. – 2005. – №2. – C. 57-59. (Дисертантом особисто проведені клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень хворих, формулювання висновків).
Гончарова Е.С. Состояние системы цитокинов у пациентов с ишемической болезнью сердца и хронической сердечной недостаточностью // Матеріали VII нац. конгресу кардіологів України: Тези наук. доп. 21-24 вересня 2004 р. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 211.
Дзяк Г.В., Гончарова Е.С. Состояние системы цитокинов у больных с артериальной гипертензией и хронической сердечной недостаточностью // Матеріали Української науково-практичної конференції: Тези наук. доп. 12-14 травня 2004 р. – Київ. – C.54. (Дисертантом особисто проведені клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень хворих, формулювання висновків).
Дзяк Г.В., Ояперв Н.Е., Гончарова О.С. Результати використання пентоксифіліну у хворих з ішемічною хворобою серця та хронічною серцевою недостатністю // Матеріали науково-практичної конференції: Тези наук. доп. 21-22 квітня 2005 р. – Харків. – C.63. (Дисертантом особисто проведені клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень хворих, формулювання висновків).
