Анотація до роботи:

Бугаков О.В. Функціонування прийменників в українському тексті: морфологічний та семантико-синтаксичний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01-українська мова. – Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Київ, 2005.

У дисертації описано результати проведеного комплексного формального аналізу функціонування прийменників в українському тексті на трьох рівнях: морфологічному, синтаксичному та семантичному. Методологічні основи розробленого інструментарію (лінгвістичні бази даних) дозволили уточнити реєстр прийменників української мови та подати кількісні характеристики параметрів їх функціонування у межах зон прийменникових зв’язків, а саме: позиції головного і залежного слів, контактність головного слова з прийменником, лексична довжина зони прийменникових зв’язків, граматичні та лексичні характеристики компонентів ЗПЗ.

На основі проведеного аналізу розроблено алгоритми усунення граматичної омонімії прийменників та ідентифікації складених прийменників у тексті. Крім того, подано принципи побудови алгоритму встановлення зон прийменникових зв’язків у тексті.

Аналіз семантики прийменників, проведений із застосуванням теорії семантичних станів, дозволив визначити 20 типів семантичних відношень, які, в свою чергу, поділяються на 131 конкретне семантичне відношення. Дані аналізу лягли в основу побудови електронного семантичного словника прийменникових конструкцій як лексикографічної системи.

Розроблені алгоритми та семантичний словник передбачається використати у роботі морфологічного та семантико-синтаксичного аналізаторів як сервісних програм розмітки УНЛК.

Залучення УЛКТ до аналізу функціонування мовних одиниць є доцільним і ефективним. Рапрезентативніть корпусу текстів сприяє одержанню статистично вірогідних результатів. У нашому випадку це дало змогу уточнити реєстр складених прийменників на основі сукупності формальних і семантичних ознак (69 одиниць), а також сформувати загальний реєстр прийменників української мови (230 одиниць).

За допомогою сформованих у межах вивчення ЛБД: лінгвістичної бази граматичних омографів з прийменниковим компонентом (ЛБОП), лінгвістичної бази прийменникових сполучень – претендентів на роль складеного прийменника, лінгвістичної бази зон прийменникових зв’язків (ЛБЗПЗ) – було досягнуто такі результати:

Дослідження функціонування мовних одиниць у тексті допомогло встановити появу нових лексем або нових значень лексем, зафіксованих у словниках. Розгляд граматичної омонімії прийменників з іншими лексико-граматичними класами слів у мові та в тексті дозволив сформулювати рекомендації щодо пояснення їх у новому академічному тлумачному „Словнику української мови”, а також виявити текстові умови усунення граматичної омонімії згаданих одиниць.

Розроблені автором алгоритми стануть частиною морфологічної розмітки УНЛК.

Окреслення особливостей прийменникових конструкцій з елімінованим головним словом становить частину дослідження еліпсису. Формалізація їхнього аналізу сприяє автоматичному виявленню еліптичних конструкцій у тексті і зробить ефективнішим автоматичний синтаксичний аналіз тексту.

Проаналізовані зони прийменникових зв’язків, визначення кількісних характеристик функціонування прийменників на синтаксичному рівні та виділення формальних ознак розпізнавання прийменників у тексті на основі створеної бази дозволили сформулювати принципи укладання правил ідентифікації зон прийменникових зв’язків у тексті як окремого модуля автоматичного синтаксичного аналізу (АСА).

Із застосуванням теорії семантичних станів встановлено семантичний стан прийменника як реалізацію конкретного семантичного відношення в тексті між головним і залежним словами, зумовлену семантичними станами останніх, що репрезентують об’єкти позамовної дійсності, між якими встановлюється конкретне відношення. Визначені 20 типів семантичних відношень, які поділяються на 131 конкретне семантичне відношення, у вираженні яких бере участь прийменник, лягли в основу побудови електронного семантичного словника.

Відповідно до засад інформаційної теорії лексикографічних систем створено електронний семантичний словник прийменникових конструкцій на основі ЛБЗПЗ з орієнтацією використання його як інструмента семантико-синтаксичного аналізу тексту.

Розроблені алгоритми та семантичний словник будуть використані в роботі морфологічного та семантико-синтаксичного аналізаторів як сервісних програм розмітки УНЛК.

Публікації автора:

1. Корпусна лінгвістика / В.А.Широков, О.В.Бугаков, Т.О.Грязнухіна та ін. – К.: Довіра, 2005. – 471 с.

2. Бугаков О.В. Аналіз граматичної омонімії прийменників у мові й у тексті // Мовознавство. – 2004. – № 5-6. – С. 87-98.

3. Бугаков О.В. Усунення граматичної омонімії прийменників в українському тексті // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – Випуск 11. Книга 1. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – С. 50-53.

4. Бугаков О.В. Функціонування складених прийменників у тексті // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Випуск 34, Ч.1. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2004. – С. 333-339.

5. Бугаков О.В. Автоматична ідентифікація складених прийменників в українському тексті // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика: Зб. наукових праць. – Випуск 11. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. – С. 42-48.

6. Бугаков О.В. Зони прийменникових зв’язків у синтаксичній структурі українського речення // Мовознавство. – 2005. – № 5. – С. 75-87.

7. Бугаков О.В. Встановлення зон прийменникових зв’язків в українському тексті (модуль автоматичного синтаксичного аналізу) // Лексикографічний бюлетень. – К., 2006. – Вип. 13. – С. 91-95.

8. Бугаков О.В., Грязнухина Т.А., Рабулец А.Г. Формирование предложных текстоориентированных баз данных на корпусе украинских текстов // Труды международной конференции «MegaLing’2005. Прикладная лингвистика в поиске новых путей». – СПб.: Изд-во «Осипов», 2005. – С. 11-16.