Залучення УЛКТ до аналізу функціонування мовних одиниць є доцільним і ефективним. Рапрезентативніть корпусу текстів сприяє одержанню статистично вірогідних результатів. У нашому випадку це дало змогу уточнити реєстр складених прийменників на основі сукупності формальних і семантичних ознак (69 одиниць), а також сформувати загальний реєстр прийменників української мови (230 одиниць). За допомогою сформованих у межах вивчення ЛБД: лінгвістичної бази граматичних омографів з прийменниковим компонентом (ЛБОП), лінгвістичної бази прийменникових сполучень – претендентів на роль складеного прийменника, лінгвістичної бази зон прийменникових зв’язків (ЛБЗПЗ) – було досягнуто такі результати: Дослідження функціонування мовних одиниць у тексті допомогло встановити появу нових лексем або нових значень лексем, зафіксованих у словниках. Розгляд граматичної омонімії прийменників з іншими лексико-граматичними класами слів у мові та в тексті дозволив сформулювати рекомендації щодо пояснення їх у новому академічному тлумачному „Словнику української мови”, а також виявити текстові умови усунення граматичної омонімії згаданих одиниць. Розроблені автором алгоритми стануть частиною морфологічної розмітки УНЛК. Окреслення особливостей прийменникових конструкцій з елімінованим головним словом становить частину дослідження еліпсису. Формалізація їхнього аналізу сприяє автоматичному виявленню еліптичних конструкцій у тексті і зробить ефективнішим автоматичний синтаксичний аналіз тексту. Проаналізовані зони прийменникових зв’язків, визначення кількісних характеристик функціонування прийменників на синтаксичному рівні та виділення формальних ознак розпізнавання прийменників у тексті на основі створеної бази дозволили сформулювати принципи укладання правил ідентифікації зон прийменникових зв’язків у тексті як окремого модуля автоматичного синтаксичного аналізу (АСА). Із застосуванням теорії семантичних станів встановлено семантичний стан прийменника як реалізацію конкретного семантичного відношення в тексті між головним і залежним словами, зумовлену семантичними станами останніх, що репрезентують об’єкти позамовної дійсності, між якими встановлюється конкретне відношення. Визначені 20 типів семантичних відношень, які поділяються на 131 конкретне семантичне відношення, у вираженні яких бере участь прийменник, лягли в основу побудови електронного семантичного словника. Відповідно до засад інформаційної теорії лексикографічних систем створено електронний семантичний словник прийменникових конструкцій на основі ЛБЗПЗ з орієнтацією використання його як інструмента семантико-синтаксичного аналізу тексту. Розроблені алгоритми та семантичний словник будуть використані в роботі морфологічного та семантико-синтаксичного аналізаторів як сервісних програм розмітки УНЛК. |