На основі теоретичного аналізу та узагальнення отриманого емпіричного матеріалу зроблені наступні висновки, що підтверджують винесені на захист гіпотези: Задоволеність життям в цілому пов’язана з позитивним емоційним ставленням до життя, до себе та інших, превалюванням різних за інтенсивністю та тривалістю позитивних емоцій, що і формує переживання суб’єктивного благополуччя. Благополуччя передбачає позитивні переживання та актуальну значущість майбутнього, що втілюється в формуванні особистісних прагнень. Прагнення утворюють баланс між адаптацією як пристосуванням до вимог соціуму і самореалізацією як втіленням свого потенціалу, стимулюють і спрямовують особистісний розвиток. В залежності від характеру реалізації провідних функцій прагнення поділяються на: продуктивні, частково продуктивні та непродуктивні. Згідно з гіпотезою, основними функціями прагнень виявились збалансування адаптації та самореалізації, спрямування та стимулювання активності особистості. Дослідження молоді, що увійшла до різних груп, виокремлиних за рівнем суб’єктивного благополуччя та продуктивності прагнень, показало, що рівень продуктивності прагнень знаходиться в позитивному кореляційному зв’язку з рівнем суб’єктивного благополуччя. Підтверджено гіпотезу про те, що особистісні прагнення можуть виступати детермінантами переживання молодою людиною суб’єктивного благополуччя. Прагнення, як складова часової перспективи, у суб’єктивно благополучних молодих людей пов’язані з теперішнім, що відображає міру їх реалістичності, врахування ресурсів, містять баланс поведінкових, більш специфічних цілей і рефлексивних, особистісно значущих задач, елементи творчості і самотрансценденції, інтраперсональний зміст, а також спостерігається баланс сфер їх втілення і позитивна емоційна зарядженість. Суб’єктивно благополучна особистість у своїх прагненнях знаходить рівновагу між задоволенням власних потреб та потреб суспільства, підтримує баланс між внутрішніми механізмами функціонування та умовами середовища, соціально-психологічного простору. Можна побачити, з одного боку, важливість включеності людини в життя соціуму, певної соціальної компетентності і спрямованості на соціальні норми, а з іншого, необхідність орієнтації на власні інтереси і особистісне зростання. Гендерний аналіз виявив, що для чоловіків найбільш продуктивною є невизначена перспектива майбутнього, в якій окреслені найважливіші здобутки та шляхи їх досягнення, перспектива, логічно пов’язана з подіями в теперішньому і спрямована на самореалізацію передусім у великому суспільному світі, а для жінок – близька перспектива, яка спирається на вже існуючі ресурси і спрямована на конкретні та реальні досягнення у особистому і професійному житті. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми взаємозв’язку особистісних прагнень і переживання суб’єктивного благополуччя. Зокрема, висвітлення чекають особливості зворотного впливу рівня суб’єктивного благополуччя на характер особистісних прагнень. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у розробці конкретних методів підвищення рівня продуктивності особистісних прагнень в тренінговій і консультативній роботі психологів, що, на нашу думку, сприятиме переживанню суб’єктивного благополуччя. |
