У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нові підходи до розв’язання науково-практичного завдання щодо гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності України з міжнародними стандартами. Суть наукових здобутків автора полягає в наступному: поглиблено зміст поняття “гармонізація бухгалтерського обліку”; охарактеризовано її основні принципи; обґрунтовано та згруповано фактори впливу на формування якісних характеристик систем бухгалтерського обліку; визначено основні напрями удосконалення національної системи бухгалтерського обліку і звітності в контексті гармонізації з міжнародними стандартами. Результати дослідження дозволили дисертанту зробити наступні висновки: 1. У сучасних економічних, політичних та соціальних умовах розвитку вітчизняної економіки за наявності недостатньо розвинутого фондового ринку, активного залучення іноземного капіталу, виходу підприємств на регіональний і міжнаціональний рівень вагому роль відіграє наявність достовірної, неупередженої та якісної інформації про фінансовий стан підприємства з метою прийняття управлінських рішень. Тому проблема дослідження гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності України з міжнародними стандартами й обґрунтування напрямів її подальшої активізації набуває особливої актуальності. Однак гармонізація обліку ще не стала предметом комплексного дослідження, не відпрацьовано єдину термінологію, науково-методичні та практичні підходи до розв’язання низки питань у контексті гармонізації з міжнародними стандартами. 2. Трактування й визначення гармонізації бухгалтерського обліку, що існують в сучасній науці, потребують уточнення, оскільки розуміють лише зближення стандартів бухгалтерського обліку. Тому її слід розглядати як процес конструктивного зближення світових облікових систем шляхом узгодження і доповнення чинних вітчизняних стандартів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, податкового законодавства з метою виходу на світові ринки капіталу. 3. Розвиток гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності в світовому масштабі ще не дійшов свого логічного завершення та продовжує активно розвиватися. Гармонізація міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності розвивалася за такими історичними етапами: зародження гармонізації (1959-1977 рр.), становлення облікової політики (1978-1989 рр.), розвиток методології обліку та звітності (з 1990 - і дотепер). Це дає змогу комплексно оцінити необхідність і важливість процесу гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності на міжнародному рівні. 4. Аналіз формування систем бухгалтерського обліку, які склалися у світі, показав наявність спільних факторів впливу на їх розвиток. Їх систематизація та класифікація дала змогу виділити такі групи: соціально-економічні (соціально-економічний стан, міжнародні відносини), фінансові (внутрішні та зовнішні джерела фінансування), інформаційні (відкритість фінансової інформації), нормативно-правові (законодавче регулювання питань обліку), науково-методичні (методи оцінки статей балансу). 5. Класифікація облікових систем за географічною та соціально-економічною ознаками вимагає забезпечення їх порівнянності та урахування специфіки й особливостей. Аналіз цих систем доцільно проводити за такої системи критеріїв: мета, принципи, нормативно-правове та громадське регулювання бухгалтерського обліку і звітності, оприлюднення результатів фінансової звітності й обов’язковість її складання; план рахунків; система бухгалтерських звітів. 6. Комплексна оцінка сучасного стану і тенденцій розвитку національної системи бухгалтерського обліку в контексті гармонізації з міжнародними стандартами фінансової звітності свідчить про доцільність систематизації та групування положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО) та міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Таку оцінку слід проводити за вибраними напрямами, зокрема: фінансова звітність, оборотні активи, необоротні активи, зобов’язання, фінансові результати та витрати, загальні (інформативні) та МСФЗ, аналоги яких відсутні серед національних П(С)БО. 7. На сучасному етапі бухгалтерський облік є основною ланкою інтеграції інформаційних систем управління економікою, оскільки формує базу для складання статистичної й податкової звітності, обчислення податків, оперативного управління господарською та виробничою діяльністю підприємців для задоволення потреб користувачів інформації різних рівнів управління. За таких умов головним напрямом розвитку бухгалтерського обліку стає інтеграція різних видів обліку в єдину інформаційну систему господарського обліку на основі нових інформаційних технологій. 8. Нині існує неврегульованість питань відповідальності за розробку і впровадження методологічного та методичного забезпечення бухгалтерського обліку й дотримування єдиних підходів до реформування бухгалтерського обліку різними суб’єктами господарювання з боку Державного казначейства України, Національного банку України, галузевих міністерств і відомств. Визначення єдиного розробника методології бухгалтерського обліку в особі Міністерства фінансів України на єдиних методологічних засадах для підприємств усіх організаційно-правових форм на короткострокову перспективу дасть змогу покращити рівень організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. 9. Гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності України з міжнародними стандартами сприяє уточненню чинних положень (стандартів) бухгалтерського обліку України. В результаті дослідження встановлено необхідність удосконалення методів амортизації необоротних активів, покращення організації складання консолідованої фінансової звітності, уточнення методики ведення обліку за договором спільної діяльності шляхом внесення відповідних змін до П(С)БО 7 “Основні засоби”, 12 “Фінансові інвестиції”, 19 “Об’єднання підприємств”,20 “Консолідована фінансова звітність”. 10. Для створення належного забезпечення гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності з міжнародними стандартами необхідна розробка системи заходів щодо поліпшення правових засад регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності; визначення нових методичних підходів до бухгалтерського обліку і фінансової звітності; удосконалення організаційних аспектів регулювання бухгалтерського обліку та звітності. |