Пономаренко Олексій Анатолійович. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та її поєднання з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки: морфо-функціональні порушення гастродуоденальної зони та обґрунтування їх медикаментозної корекції : Дис... канд. наук: 14.01.36 - 2007.
Анотація до роботи:
Пономаренко О.А. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та її поєднання з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки: морфо-функціональні порушення гастродуоденальної зони та обґрунтування їх медикаментозної корекції. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ “Інститут гастроентерології АМН України”, Дніпропетровськ, 2007.
Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики і лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу та її поєднання з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки. Результати роботи розширюють та поглиблюють уявлення про особливості стану верхніх відділів травного каналу у цих хворих. Встановлено особливості моторно-секреторних порушень гастродуоденальної зони та їх вплив на клінічний перебіг, функціональні можливості слизопродукуючого апарату клітин антрального відділу шлунка. Показано, що у більшості обстежених хворих зменшення захисних властивостей шлункового вмісту у вигляді зниження концентрації та дебіту глікопротеїнів з одночасною диспропорцією вуглеводних компонентів шлункового слизу протікало на тлі ґелікобактерного інфікування та запальних змін слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони. Визначено, що формуванню запального процесу в слизовій оболонці супроводжується зривом антиоксидантного захисту та розвитком оксидативного стресу.
При експериментальному дослідженні доведено доцільність застосування глутаргіну як цитопротектора, що покращує слизоутворюючу функцію мукоцитів та зменшує прояви оксидативного стресу в слизовій оболонці шлунка.
Обґрунтована необхідність додавання глутаргіну до кислотосупресивної терапії та доведена його ефективність при лікуванні хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу та її поєднанні з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки.
У дисертації наведено теоретичне та практичне узагальнення нового вирішення наукової задачі з підвищення ефективності лікування хворих на кислотозалежні захворювання з урахуванням морфо-функціональних порушень гастродуоденальної зони та стану окислювального гомеостазу.
Встановлено, що ПМД ДПК як у хворих на ГЕРХ, так і при її поєднанні з ПВ ДПК характеризується порушенням фазності та гіпермоторнимі розладами. Порушення фазності у хворих обох груп виражалось в випадінні ІІІ фази ПМД з подальшим зменшенням кліренсу ДПК. За амплітудою скорочень гіперкінетична дискінезія спостерігалась у половини хворих обох груп. У 76,0% обстежених ІІ групи (р<0,005) гіпермоторні порушення ДПК проявлялись у достовірному збільшенні частоти скорочень в 1,3 рази. Встановлено прямий взаємозв’язок між гіпермоторними розладами ДПК та агресивними властивостями шлункового вмісту.
Збільшення агресивних властивостей шлункового вмісту спостерігалось у пацієнтів на ГЕРХ в поєднанні з пептичною виразкою ДПК частіше і було більш виражене (р<0,05). Підвищення темпу секреції водневих іонів (р<0,05), дебіту пепсину (р<0,001) та кількості шлункового вмісту (р<0,02) у хворих обох груп супроводжувалось якісними змінами складу шлункового слизу та посиленням ерозивно-запальних уражень слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони.
Дефіцит та диспропорція факторів захисту у більшості хворих обох груп проявлялись у вигляді зменшення концентрації та дебіту глікопротеїнів у шлунковому соці (р<0,001) відносно показників контрольної групи. Диспропорція вуглеводних компонентів у вигляді зменшення кількості фукози (р<0,002), гексозамінів (р<0,001) та збільшення рівня сіалових кислот (р<0,001) в шлунковому слизу була більш виражена у пацієнтів на ГЕРХ в поєднанні з пептичною виразкою ДПК. Виснаження функціональних можливостей слизопродукуючого апарату шлунка відображалось в істотному послабленні слизонакопичення в клітинах поверхнево-ямкового епітелію, яке спостерігалось у всіх НР-позитивних пацієнтів.
Запальні зміни в слизовій оболонці езофагогастродуоденальної зони супроводжувались зривом антиоксидантного захисту та розвитком оксидативного стресу. Інтенсифікація процесів перекисного окислення ліпідів спостерігалась у більшості обстежених хворих й супроводжувалась накопиченням ТБК-активних продуктів еритроцитів та плазми крові (р<0,01), що було пов’язано зі зниженням активності антиоксидантної системи і проявлялось у виснаженні рівня відновленого глутатіону (р<0,003) та інактивації глутатіонпероксидази (р<0,002).
Застосування глутаргіну при ерзивно-виразковому ураженні слизової оболонки шлунка у щурів призводило до зменшення кількості тварин з виразками шлунка в 3 рази та тяжкості уражень слизової оболонки в 2 рази (р<0,001). Позитивні зміни захисно-протективних властивостей слизу проявлялись у вигляді збільшення кількості глікопротеїнів (р<0,006) та фукози (р<0,005) шлункового вмісту до показників інтактних тварин. Зменшення проявів оксидативного стресу під впливом глутаргіну відображалось в зменшенні рівня ТБК-активних продуктів тканини шлунка (р<0,05), еритроцитів (р<0,03) та плазми (р<0,01) крові, з одночасним збільшенням рівня відновленого глутатіону (р<0,03).
Лікування хворих на ГЕРХ та при її поєднанні з ПВ ДПК з додатковим призначенням глутаргіну призводило до більш раннього зменшення проявів больового синдрому (р<0,02), зниження частоти та інтенсивності запальних змін слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони (p<0,05), покращення показників оксидативного стресу. Гальмування процесів перекисного окислення ліпідів на фоні застосування глутаргіну характеризувалось зменшенням рівня ТБК-активних продуктів еритроцитів (р<0,003) та плазми (р<0,03) крові, з одночасним збільшенням рівня відновленого глутатіону (р<0,001).
Публікації автора:
Пономаренко О.А. Слизоутворююча функція шлунка у хворих на пептичну виразку поєднану з рефлюксною хворобою // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип. 36. – С. 234–237.
Пономаренко О.А. Вплив глутаргіну на стан слизової оболонки шлунка при експериментальному ульцерогенезі у щурів // Медична хімія. – 2006. – № 4. – С. 38–40.
Пономаренко О.А. Періодична моторна діяльність дванадцятипалої кишки у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу // Проблеми військової охорони здоров’я: Зб. наук. праць Укр. військово-медичної академії. – Вип. 15. – Київ, 2006. – С. 305–308.
Особливості секреторної функції шлунка у хворих з неерозивною і ерозивною формами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби / О.А. Пономаренко, Л.М. Мосійчук, О.В. Сімонова, Л.В. Демешкіна, Г.І. Бочаров, В.М. Ярош // Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т. 10, № 4. – С. 147–148. Здобувачем особисто проведено вивчення секреторної функції шлунка у обстежених хворих, статистична обробка отриманих наукових даних.
Особливості періодичної моторної діяльності у хворих з кислотозалежними захворюваннями / Ю.О. Філіппов, О.А. Пономаренко, Л.В. Демешкіна, А.І. Руденко // Гастроентерологія. –Дніпропетровськ, 2006. – Вип. 37. – С. 157–162. Здобувачем особисто проведено вивчення періодичної моторної діяльності дванадцятипалої кишки у обстежених хворих, статистична обробка отриманих наукових даних.
Досвід використання глутаргіну у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу поєднану з хронічним гастродуоденітом / Л.М. Мосійчук, О.А. Пономаренко, Л.А. Пономаренко, Л.В. Демешкіна, І.В. Кушніренко // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2007. – Вип. 38. – С. 257–263. Здобувачем особисто проведено вивчення прооксидантного-антиоксидантного стану у обстежених хворих, статистична обробка отриманих наукових даних.
Пат. №15300 (UA), МПК 7 А61К 31/00, G09В 23/28 Спосіб підвищення захисних властивостей слизової оболонки шлунка / Ю.О. Філіппов, О.А. Пономаренко, Л.М. Мосійчук, А.І. Руденко, Л.А. Пономаренко, Л.Р. Гірєва, О.Ф. Крекнін – Заявл. 12.01.06, Опубл. 15.06.06, Бюл. № 6. Здобувачу належить ідея винаходу, особисто проведено моделювання ерозивно-виразкових уражень у щурів, сформульована формула винаходу, проведений аналіз патентних джерел.
Пономаренко О.А., Руденко А.І., Бочаров Г.І. Особливості періодичної моторної діяльності дванадцятипалої кишки у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки поєднаній з рефлюксною хворобою // Матеріали ІХ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2005. – С. 26. Здобувачем особисто проведено вивчення періодичної моторної діяльності дванадцятипалої кишки у обстежених хворих, статистична обробка отриманих наукових даних.
Пономаренко А.А., Степанова Е.В. Функционально-морфологическое состояние слизистой оболочки желудка при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Матер. науч-практич. конференции “Инновационные диагностические технологии в медико-социальной экспертизе и реабилитации инвалидов”. – Днепропетровск, 2005. – С. 138–139. Здобувачем особисто проведено вивчення секреторної функції шлунка у обстежених хворих, брав участь у гістологічному дослідженні, проводив статистичну обробку отриманих наукових даних.
Пономаренко А.А., Пономаренко Л.А., Руденко А.І. Стан слизової оболонки гастродуоденальної зони в експерименті під впливом глутаргіну // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю). “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”. – Харків, 2006. – С. 89. Здобувачем особисто проведено моделювання ерозивно-виразкових уражень у щурів, статистичну обробку отриманих наукових даних.
Пономаренко А.А., Руденко А.І., Пономаренко Л.А. Влияние глутаргина на слизеобразующую функцию желудка при экспериментальном эрозивно-язвенном поражении у крыс // Матеріали Х міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2006. – С. 234. Здобувачем особисто проведено моделювання ерозивно-виразкових уражень у щурів, статистичну обробку отриманих наукових даних.
Періодична моторна діяльність дванадцятипалої кишки у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, поєднану з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки / О.А. Пономаренко, О.В. Степанова, А.І. Руденко, І.В. Кушніренко, Г.І. Бочаров // Матеріали ХІ Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. – Полтава, 2006. – С. 353. Здобувачем особисто проведено вивчення періодичної моторної діяльності дванадцятипалої кишки у обстежених хворих, статистична обробка отриманих наукових даних.
