Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Фізіологія людини і тварин


Мельник Вікторія Вікторівна. Газоенергетичний обмін і метаболічна активність печінки у яєчних курей у постембріогенезі : Дис... канд. с.-г. наук: 03.00.13 / Одеський держ. аграрний ун- т. — О., 2003. — 163арк. — Бібліогр.: арк. 131-163.



Анотація до роботи:

Мельник В.В. Газоенергетичний обмін і метаболічна активність печінки у яєчних курей у постембріогенезі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Львів, 2003.

У дисертації викладено результати досліджень щодо впливу сульфатних препаратів дуоденомукози, єюномукози і ілеомукози, одержаних з тонкого кишечника великої рогатої худоби, на загальний газоенергетичний обмін (ГЕО) та активність аланін-амінотрансферази, АТФ-ази і ліпази в тканині печінки курей у період раннього постембріогенезу. Встановлено, що мукозини різних відділів кишечника неоднаково впливають на показники ГЕО і ферментативну активність печінки в курчат, поїдання корму і ефективність його використання залежно від віку молодняку і температурного режиму при вирощуванні.

З метою зниження негативного впливу підвищеної температури (+28…+30 С) повітря ремонтному молодняку яєчних курей з тижневого віку найбільш ефективно згодовувати сульфатний препарат ілеомукози із розрахунку 2 г/кг корму. За цих умов ілеомукозини стимулюють розвиток печінки і жовчного міхура, а також протягом третього місяця постембріогенезу сприяють збільшенню живої маси курчат, підвищуючи ефективність використання корму в середньому на 11,1 – 6,7 %.

1. Газоенергетичний обмін у курчат з віком закономірно змінюється при загальній тенденції до зменшення і залежить від температурного режиму.

2. Активність АТФ-ази у печінці курей з віком знижується відповідно до динаміки газоенергетичного обміну і залежить від сезону виводу молодняку. Активність цього ферменту в печінці курчат весняного виводу в середньому на 71,0 % (Р<0,001) вища, ніж літнього.

3. Протягом раннього постембріогенезу активність АлАТ у печінці знижується, а у 40-добових курчат підвищується, що співпадає з депресією їх росту.

4. Встановлено зменшення активності ліпази в печінці курчат у період з 40 до 90 діб. У той час, як на початку постембріогенезу чіткої закономірності в змінах активності даного ферменту не виявлено.

5. Підвищена температура повітря у приміщенні (+28…+30 С) зменшує теплопродукцію в курчат у середньому на 0,7 і 6,4 %. Цей чинник призводить до стимуляції АлАТ в печінці молодняку до 50-добового віку і пригнічення протягом останнього місяця вирощування. У курчат літнього виводу активність АТФ-ази підвищується на 8,1 %, а весняного, навпаки, знижується на 5,7 %. При цьому режимі активність ліпази в печінці курчат до 20-добового віку пригнічується, а загалом переважно стимулюється на 6,4 %.

6. З 60- до 90-добового віку молодняку проявляється негативний вплив підвищеної температури при вирощуванні, при цьому знижується жива маса та швидкість росту курчат. Поїдання корму зменшується в середньому на 6,3-17,0 %.

7. При згодовуванні сульфатного препарату дуоденомукози курчатам, яких вирощували при температурі +24…+26С, у них підвищуються частота дихання, рівень споживання кисню (на 9,7 %), теплопродукція (на 9,5 %) і активність АТФ-ази в печінці (на 12 %), при зниженні активності АлАТ на 16,4 %. За даних умов курчата повільніше ростуть і збільшуються витрати корму на 5,6 %.

8. Сульфатний препарат дуоденомукози при згодовуванні його курчатам в умовах підвищеної температури сповільнює в них дихання та зменшує термогенез на 7,2 %, активність АТФ-ази в печінці курчат до 50-добового віку переважно підвищується, а надалі – пригнічується. При цьому курчата мають більшу живу масу, менше споживають корму на 20,6 % та ефективніше його використовують на 8,3 %.

9. При згодовуванні сульфатного препарату єюномукози та вирощуванні курчат при температурі +24…+26С у них зменшується термогенез у середньому на 1,6 %, активізуються генеративні процеси в печінці та активність АТФ-ази в середньому на 28,5 %, активність АлАТ, а також ріст курчат пригнічуються, однак курчата менше споживають корму (на 12,8 %) і витрачають на приріст живої маси (на 2,8 %).

Цей же препарат в умовах підвищеної температури пригнічує теплопродукцію в курчат (на 7,8 %), активність АТФ-ази (на 11,9 %) і АлАТ (на 6,9 %) в тканині печінки, при цьому молодняк повільніше росте, що супроводжується зменшенням поїдання корму (на 15,4 %) та його витрат (на 5,6 %).

10. Сульфатний препарат ілеомукози забезпечує адаптацію курчат як весняного, так і літнього виводів до підвищеної температури зовнішнього середовища, оптимізуючи їх термогенез та ферментативну активність печінки, що сприяє збільшенню живої маси молодняку протягом третього місяця вирощування, а також підвищує ефективність використання корму на 11,1 - 6,7 %.