Анотація до роботи:

Лавренко Г. М. Гемодинаміка головного мозку за дії фосфен-електростимуляції при порушеннях функцій зорового аналізатора. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України. – Одеса, 2009.

В дисертації досліджено вплив фосфен-електростимуляції на церебральну гемодинаміку у хворих з патологічною функцією різних рівней зорового аналізатора – неускладненою міопією, частковою атрофією зорових нервів та амбліопією, які супроводжуються дисрегуляцією тонічних властивостей церебральних судин та розладами пульсового кровонаповнення мозку.

Показано, що електростимуляція сітківки та зорового нерва імпульсним струмом, що викликає фосфен-феномен фосфен-електростимуляція (ФЕС), нормалізує пульсове кровонаповнення церебральних судин у осіб з хронічною зниженою зоровою аферентацією внаслідок депримуючого впливу даного лікувального методу на констрикторні властивості судин головного мозку в умовах різної інтенсивності аферентних потоків до зорового аналізатора. Доведено дилятацію артерій, артеріол, прекапілярів у басейнах внутрішніх сонних і хребтових артерій, а також активізацію венозного відтоку з регіону мозку.

Визначено залежність ефекту ФЕС від часу дії подразника. В роботі також досліджено ваготонічний ефект ФЕС на активність кардіо-васкулярної системи. Перебудова кардіо-васкулярної системи стала наслідком збудження адекватним подразником вегетативних центрів ЦНС. В експериментальних дослідженнях на кролях доведено ефект електростимуляції з параметрами ФЕС на нейросекреторну активність магноцелюлярних клітин супраоптичного ядра переднього гіпоталамуса кролів, що вказує на участь нейро-гуморального механізму в реалізації депримуючого вазоактивного ефекту ФЕС.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у дослідженні церебральної гемодинаміки та впливу на неї фосфен-електростимуляції при патології зорового аналізатора на різних його рівнях.

1. Очні хвороби за ступенем ангіоспастичних реакцій в регіоні мозку можна розташувати у такій послідовності: часткова атрофія зорових нервів > амбліопія > міопія. В осіб з неускладненою міопією легкого та середнього ступеня тонус артерій перевищує норму, в середньому по басейнах внутрішніх сонних та хребтових артерій, на 50 %, периферичний опір судин підвищений на 13 %, що приводить до зниження пульсового кровонаповнення в басейнах внутрішніх сонних артерій – на 14 % і у басейні хребтових – на 21 %. Утруднення венозного відтоку складає в середньому 34 %.

2. В осіб з частковою атрофією зорових нервів різного генезу відзначено максимальні констрикторні реакції церебральних судин при нормальному рівні пульсового кровонаповнення. Тонус артерій підвищений на 53 і 63 % у басейнах внутрішніх сонних і хребтових артерій відповідно, тонус вен – на 150 %, периферичний опір судин перевищує норму – на 50 %.

3. В осіб з різними формами амбліопії тонус артерій підвищений на 35-53 %, периферичний судинний опір перевищував норму на 18 %, відтік крові до серця утруднений – на 37 %, внаслідок чого пульсовий кровотік знижений на
   14 %.

4. В експериментальних дослідженнях на кролях показано незалежний від сили струму характер вазодилятаторного ефекту електростимуляції, проте відзначена залежність від тривалості дії подразника. Одноразовий сеанс електростимуляції підвищує пульсове кровонаповнення судин мозку кролів на 100 %, тривалість післядії – 60 хв. Курсовий вплив збільшує кровонаповнення головного мозку та капілярного русла сітківки – на 25 %. За дії електростимуляції дозонезалежно підвищується нейросекреторна активність магноцелюлярних клітин супраоптичного ядра переднього гіпоталамуса кролів, що вказує на участь нейро-гуморального механізму в дилятації церебральних судин.

5. Використання ФЕС викликає дилятацію церебральних судин у хворих з ураженням різних відділів зорового аналізатора, що сприяє значній оптимізації показників гемодинаміки мозку, нормалізації пульсового кровонаповнення судин мозку. Тонус артерій знизився під дією ФЕС у хворих на міопію, часткову атрофію зорових нервів та в осіб з анізометропічною та дисбінокулярною формами амбліопії відповідно на 11, 15 і 12 %. Спостерігали зниження периферичного судинного опору в осіб з міопією і амбліопією – на 7 і 10 %, тонусу вен – на 17 і 12 %. За ступенем депримуючого впливу очні хвороби слід розташувати в послідовності: міопія > амбліопія > ЧАЗН.

6. Доведено, що ФЕС справляє негативний хронотропний ефект на серце у хворих на міопію, часткову атрофію зорових нервів та амбліопію. Відновлення частоти серцевих скорочень спостерігається протягом 30 хв.

7. В умовах достатньої зорової аферентації в осіб без патології зорового аналізатора за дії ФЕС пульсовий кровотік зменшується в межах фізіологічної норми в басейні внутрішніх сонних артерій на 17 %, в басейні хребтових артерій – на 18 % знижується тонус вен.

Публікації автора:

1. Лавренко Г. М. Вплив фосфен-електростимуляцiї на кровообiг ока та мозку i функцiональний стан зорового аналiзатора у хворих на мiопiю / В. С. Пономарчук, Ридха Нагмуши, С. Б. Слободяник, Н. І. Храменко, Г. М. Лавренко // Укр. наук.-медичн. молодiжн. журн. – 1997. – № 3. – С. 54-57. Внесок здобувача – проведення огляду літератури, реоенцефалографічних обстежень, аналізу та узагальнення результатів.

2. Лавренко Г. М. Трофотропний вплив фосфен-електростимуляцiї у хворих на короткозорiсть / В. С. Пономарчук, Ридха Нагмуши, С. Б. Слободяник, Г. М. Лавренко, О. Ю. Штанько // Укр. наук.-медичн. молодіжн. журн. – 1997. – № 4. – С. 15-18. Внесок здобувача – проведення огляду літератури, досліджень, аналізу та узагальнення результатів.

3. Лавренко А. Н. Особенности гемодинамики мозга у больных амблиопией и ее изменение под воздействием фосфен-электростимуляции / С. Б. Слободяник, В. С. Пономарчук, А. Н. Лавренко // Офтальмол. журн. – 1998. – № 6. – С. 418-423. Внесок здобувача – проведення огляду літератури, досліджень, аналізу та узагальнення результатів.

4. Лавренко Г. М. Механiзми реалiзацiї лiкувального ефекту фосфен-електростимуляцiї / В. C. Пономарчук, Т. В. Дегтяренко, А. Г. Чаура, Г. М. Лавренко, В. Б. Решетняк // Нейрофизиология. – 1998. – Т. 30, № 6. – С. 519-523 (I конф. Українського товариства нейронаук. Киев, 24-26 листопада 1998 р.: праці.). Внесок здобувача – проведення огляду літературних джерел, реоенцефалографічних досліджень, аналіз та узагальнення результатів, написання та оформлення тез.

5. Лавренко Г. М. Діяльність серця у осіб з офтальмопатологіями за електростимуляції зорового аналізатора / Г. М. Лавренко, Т. В. Гладкій // Вісник Одеського національного університету. –2001. – Т. 6, вип. 1. – С. 193-196. Внесок здобувача – проведення огляду літератури, кардіографічних обстежень, статистичної обробки результатів, написання та оформлення статті.

6. Лавренко Г. М. Динаміка мозкового кровообігу у хворих з офтальмопатологіями за електростимуляції зорового аналізатора / Г. М. Лавренко, В. С. Пономарчук, В. С. Дроженко, С. Б. Слободяник // Досягнення біології та медицини. – 2005. – № 2(6). – С. 49-52. Внесок здобувача – проведення аналізу літературних джерел, реоенцефалографічного обстеження хворих, статистичної обробки результатів дослідження, написання та оформлення статті.

7. Лавренко А. Н. Нейросекреторная активность супраоптического ядра переднего гипоталамуса кроликов под действием транскутанной электростимуляции зрительного анализатора / А. Н. Лавренко, Д. М. Пыхтеев, Т. В. Гладкий, В. С. Пономарчук // Актуальні проблеми транспортної медицини. – 2006. – № 3 (5). – С. 51-56. Внесок здобувача – проведення огляду літератури, експериментів, статистичної обробки результатів, написання статті, формулювання висновків.

8. Лавренко Г. М. Вплив електростимуляції на гемодинаміку мозку в басейнах внутрішніх сонних і хребтових артерій у хворих на короткозорість / В. С. Пономарчук, Г. М. Лавренко // Фiзiол. журн. – 1998. –Т. 44, № 3.– С. 112-113 (XV з’їзд Українського фiзiол. товариства. – Донецьк, 10-12 травня 1998 р. : матеріали). Внесок здобувача – проведення огляду літературних джерел, досліджень, аналізу та узагальнення результатів, написання та оформлення тез.

9. Lavrenko A. N. The trophotropic influence of the phospene-electroctimulation in myopic patience / V. C. Ponomarchuk, R. Nagmuchi, S. B. Slobodyanik, A. N. Lavrenko // Current problems in ophthalmology :- 1st Polish-Ukrainian Conference in ophthalmology, October 1999 proceedings : abstracts – Lublin/Naleczow (Poland), 1999. – P. 204-209. Внесок здобувача – проведення огляду літературних джерел, реоенцефалографічних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, написання та оформлення тез.

10. Лавренко А. Н. Положительное влияние метода фосфен-электростимуляции зрительного анализатора на гемодинамику головного мозга у больных, страдающих частичной атрофией зрительного нерва / В. С. Пономарчук, А. Н. Лавренко // Сучаснi аспекти судинно-ендокринних захворювань органу зору: дiагностика, профiлактика, засоби лiкування. – І мiжнар. конф. , 2-4 червня 2000 р. : матеріали. – К. : КНМУ ім. О.О. Богомольця, 2000. – С. 100-101. Внесок здобувача – участь у розробці методології дослідження, проведення реоенцефалографічних досліджень,статистичної обробки, аналізу результатів, написання та оформлення тез.

11. Лавренко А. Н. Действие нейроактивных факторов на мозговое кровообращение в норме и патологических состояниях / Л. М. Карпов, В. С. Пономарчук, Л. И. Семик, Т. В. Гладкий, А. Н. Лавренко, А. В. Сиваченко, Л. Г. Савлучинская, Е. В. Топольник // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2001. – Т. 10, № 2. – С. 162 (ІІ конференція Українського товариства нейронаук, присвячена 70-річчю кафедри фізіології ДОН ДМУ ім. Горького. Донецьк, 30 травня-4 червня 2001 р. : матеріали). Внесок здобувача – аналіз літератури, обґрунтування механізму дії фосфен-електростимуляції.

12. Лавренко А. Н. Влияние транскутанной фосфен-электростимуляции периферического отдела зрительного анализатора на кровоток в головном мозге кроликов / В. С. Пономарчук, В. И. Иванов // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології : ІІІ Всеукраїнська наук. конф., присвячена 70-річчю з дня народження Г. М. Чайченка : тези. – К. : Знання України, 2006. – С. 100-101. Внесок здобувача – розробка методології експерименту, проведення огляду літературних джерел, досліджень, аналізу та узагальнення результатів, написання та оформлення тез.