Анотація до роботи:

Копилов К. В. Генетична компонента агроекосистем на прикладі різних порід великої рогатої худоби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за фахом 03.00.15- генетика. - Інститут агроекології і біотехнології УААН, Київ, 2005.

Вперше отримані дані про відмінності доместикованих видів від диких близькородинних за перевагою фрагментів малої довжини в спектрах продуктів ампліфікації ДНК, фланкованих тринуклеотидними мікросателітними локусами (ISSR-PCR маркери). Найбільшу кількість ISSR-PCR маркерів було отримано при використанні в якості праймерів тринуклеотидних мікросателітних локусів, що належать до пурин-піримідинових послідовностей. Вперше виявлена подібність між представниками Ungulata і Delphinidae за цілим рядом молекулярно - генетичних маркерів.

Рівень середньої гетерозиготності у великої рогатої худоби вказує на особливості умов розведення тварин, аніж їх приналежність до заводських чи автохтонних порід. Подібність генетичних структур порід, сірої української з адаптованими до екстремальних умов розведення, а також з деякими внутрішньопородними групами, що відтворюються в умовах високого рівня техногенного забруднення дає змогу припускати, що автохтонні породи мають потребу в менш суттєвих перетворень при адаптації до несприятливих умов розведення, що необхідно враховувати при формуванні стійких агроекосистем.

1. Виявлено відмінності між генофондами доместикованих і диких видів Ungulata за розподілом фрагментів ДНК, фланкованих тринуклеотидними мікросателітними локусами (ISSR-PCR маркери), а також вплив на внутрішньовидову популяційно-генетичну диференціацію у великої рогатої худоби еколого-географічних умов розведення.

2. Вперше виявлено, що в спектрах продуктів ампліфікації ДНК, фланкованих 12-ма тринуклеотидними мікросателітними локусами (ISSR-PCR маркери), переважають фрагменти малої довжини (400 - 1100 п.н.) у великої рогатої худоби, овець (0,54 і 0,68 часткою спектра, відповідно).

3. Спектр продуктів ампліфікації (ISSR-PCR) залежить від нуклеотидної послідовності використовуваного праймера. Найбільш інформативними у різних видів ссавців по кількості, відтворюваності спектрів, а також наявності фрагментів ДНК однакової довжини, виявилися фрагменти мікросателлітних локусів, що належать до пурин-піримідинових послідовностей (сумарно у різних видів виявлено 150 продуктів ампліфікації).

4. Вперше показаний збіг оцінок генетичних взаємовідношень між видами, розрахованих на підставі поліморфізму двох типів молекулярно-генетичних маркерів (структурні гени і послідовності ДНК, що фланковані мікросателітними локусами), а так само їхня відповідність філогенетичним зв'язкам між дослідженими видами. Так, з їхнім використанням виявлено подібність між представниками дельфінів (T. truncatus ponticus) і представниками Artiodactyla і Perissodactyla, що відповідає палеонтологічним даним про відділення Cetacea від загальних з копитними древніх предків до поділу останніх на два загони.

5. Виходячи з генетичних відстаней (DN - 0,006) між породами молочного напрямку продуктивності (голштинська, червона степова), на генетичну структуру великої рогатої худоби впливає селекція на молочну продуктивність, причому в цей процес утягуються генетико-біохімічні системи, по яких прямо не ведеться селекційний процес.

6. При міжпородних порівняннях у груп сірої української і галловейської порід великої рогатої худоби виявлено рідкісний варіант TF F, типовий для предкової худоби подолянського походження, частота його зустрічаємості у груп сірої української худоби (0,068 - 0,143) і (0,038) - у тварин галловейської породи. Найменші значення генетичних відстаней (DN - 0,003-0,005) виявлені між сірою українською породою і породами, що відтворюються в екстремальних еколого-географічних умовах (якутська, галловейська породи).

7. Внутрішньопородні генетичні відстані у заводських порід (голштинська, симентальська) у ряді випадків виявляються більшими ніж міжпородні (між групою тварин голштинської породи з господарств “Березова лука” і “Степове" (DN-0,039), а між групою з того ж господарства і групами тварин червоної степової породи з Донецької, Кіровоградської і Запорізької областей (DN-0,013; 0,014; 0,023), відповідно). Групи червоної степової породи, що відтворюються в умовах високого і підвищеного рівнів техногенного забруднення за генетичною структурою виявилися близькими до галловейської породи (DN - 0,007).

8. При популяційно-генетичному моніторингу у груп тварин голштинської породи з господарства “Степове” (Полтавська обл.), обстеженого у 2001 і 2003р., виявлене статистично достовірне збільшення рівня середньої гетерозиготності (0,410) - 2003р., у порівнянні з 2001р. - (0,310). Для сименталів з цієї області спостерігається так само переважне відтворення гетерозигот, що вказує на зміни умов відтворення тварин у Полтавській області.

Публікації автора:

1. Копилов К.В., Маріуца А.Е., Тарасюк С.І., Глазко В.І. Вплив еколого-географічних чинників на генетичну структуру різноманітних порід великої рогатої худоби // Екологічний вісник. – 2002. - № 3 - 4 . - С.13-14 (проведення досліджень, аналіз експериментальних даних).

2. Глазко В.І., Тараріко Ю.О., Тарасюк С.І., Копилов К.В., Маріуца А.Е. Генетична компонента стійких агроекосистем // Вісник аграрної науки. – 2002.- № 6. – С. 63-68 (проведення досліджень, аналіз експериментальних даних).

3. Копылов К.В., Нагорнюк Т.А., Андреева Н.А., Кущев В.Ю., Глазко В.И. Сравнительный анализ генетико-биохимических систем дельфинов и представителей надотряда копытных // Агроекологічний журнал. – 2003. – №4.- С. 37-39 (проведення досліджень, аналіз експериментальних даних і написання статті).

4. Копылов К.В., Иванченко Е.В., Глазко В.И. Зависимость спектров продуктов амплификации (ISSR-PCR) от мотивов тринуклеотидных тандемных повторов, используемых в качестве праймеров // Агроекологічний журнал. – 2004. – № 3. - С. 34-43 (проведення досліджень, аналіз експериментальних даних і написання статті).

5. Копылов К.В., Глазко В.И. Молекулярно – генетические маркеры в популяционно-генетическом мониторинге видов космополитов // Зб. наук. праць. Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Київ-Луганськ-Харків, 2005. - Вип. 3(66). - С.17-29 (проведення досліджень, аналіз експериментальних даних і написання статті).

6. Глазко В.И., Копылов К.В., Андреева Н.А. Сравнительный анализ молекулярно-генетических маркеров у представителей Ungulata и Delphinidae // Материалы Международной конференции "Морские млекопитающие Голарктики". – Москва, 2004.- С.153-157 (проведення досліджень, написання статті).

7. Копылов К.В., Глазко В.И. Генетическое разнообразие по ряду генетико-биохимических систем заводских и аборигенных пород крупного рогатого скота // Зб. наук. праць. Фактори експериментальної еволюції організмів. - Київ, 2004. - Т. 2. - С.354-360 (проведення досліджень, аналіз експериментальних даних і написання статті).

8. Копылов К.В., Мариуца А.Э., Тарасюк С.И., Глазко В.И. Генетическая дифференциация красной степной породы и голштинов в связи с условиями разведения // Материали Международной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения А.Р.Жебрака.– Москва, 2002.- С.176-178 (проведення досліджень, написання тексту).

9. Копылов К.В., Андреева Н.А., Глазко В.И. Сравнительный анализ общего белкового спектра у видов дельфинов и представителей сельскохозяйственных видов копытных // Засади сталого розвитку аграрної галузі: Матеріли Всеукраїнської конференції.- Київ, 2002.- С.71-72 (проведення досліджень, написання тексту).

10. Тарасюк С.И., Копылов К.В. Мариуца А.Э. Сравнительный анализ популяционно-генетических механизмов адаптации у крупного рогатого скота и овец // Сталий розвиток агроекосистем: Матеріали Міжнародної конференції.- Вінниця, 2002. - С.153-155 178 (проведення досліджень, написання тексту).

11. Kopylov K.V. Comparison of various sites DNA at the interspecific analysis at mammal // “Conference for young scientists, students and students on molecular biology and genetics, dedicated to the golden jubilee of the double helix and 30 anniversary of the Institute of molecular biology and genetics NAS of Ukraine“. – Киев, 2003. – P. 163 (проведення досліджень, написання тексту).

Методичні рекомендації, в розробці та підготовці яких автор приймав безпосередню участь

12. Глазко В.И., Копылов К.В. Молекулярно-генетические маркеры в популяционно-генетическом мониторинге крупного рогатого скота // Методические рекомендации.- Киев.-2005. - С.19 (безпосередня участь в розробці та підготовці рекомендацій).