1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні селекційної цінності, мінливості та успадкування господарських ознак гібридів сої за використання у гібридизації форм з фасційованим типом стебла. 2. Виявлено, що такі кількісні ознаки як висота рослин, маса насіння з рослини, кількість бобів і насінин з рослини та інші, контролюються домінантно-адитивною генетичною системою з перевагою домінантних ефектів. Найбільший гетерозис у F1 відмічено за масою насіння з рослини, який дорівнює 231,2%. 3. Усі гібридні рослини у F1 виявились нефасційованими з детермінантним типом стебла, що вказує на домінування цієї ознаки. У F2 виявили два класи розщеплення у різних співвідношеннях: у комбінації Юг-30/Lf1090, №427/Lf1030 і Київська-98/Lf3020 мало місце моногібридне розщеплення у відношенні 3:1, тоді як у гібриду №427/Lf2010 – 13:3 і Київська-98/Lf2010 – 9:7. Отримані дані вказують, що у 2-х комбінаціях ознака „фасціація стебла” контролюється двома генами, а в 3-х гібридних комбінаціях одним геном. 4. У гібридів F2 проявилось, в основному, домінування пізньостиглості; тривалість періоду вегетації, залежно від комбінації схрещування, контролюється 1-3 генами. 5. За висотою рослин у популяції F2 спостерігається розщеплення, характерне для ди- і тригібридного схрещування. Висота прикріплення нижнього бобу була проміжною між обома компонентами схрещування, але наближалась до меншого значення однієї з батьківських форм. 6. За масою насіння, кількості бобів і насінин з рослини, розмах мінливості у F2 був набагато ширшим порівняно з вихідними батьківськими формами. Коефіціент варіації коливався від 50,6 Київська-98/Lf1020 до 81,0% у комбінації Київська-98/Lf1030 порівняно з батьківськими формами за масою насіння з рослини, та від 49,4 (Київська-98/Lf3070) до 89,7% (Київська-98/Lf1030) за кількістю насінин на рослині і від 48,4 (Київська-98/Lf3070) до 88,4% (Єлена/Lf1030) за кількістю бобів на рослині. 7. Маса 100 насінин у F2 була проміжною між батьківськими компонентами; коефіціент варіації знаходився в межах від 15,2 до 92,5 %,що значно більше батьківських форм. Розщеплення у F2 вказує, що ця ознака контролюється одним чи двома генами за неповного домінування і комплементарній дії цих генів. 8. Кількість насінин у бобі в F2 носило, як правило, проміжний характер порівняно з батьківськими формами; крайні значення ознаки були більшими за значення компонентів схрещування у F1; домінує середня або більша кількість насінин у бобі. Контроль ознаки здійснюється одним, двома або трьома генами залежно від комбінації. 9. За параметрами пластичності й стабільності найбільшу цінність для селекції мають такі форми сої з фасційованим типом стебла як Lf1080, Lf2050, Lf2090, Lf1120, Lf1080, Lf1030, Lf2010, Lf2070, Lf2090 Lf1050 та інші. 10. Виділено цінні селекційні номери сої з фасційованим типом стебла, які за комплексом господарсько-цінних ознак перевищують урожайність стандартів із нефасційованим стеблом. Це номери 433-04, Pf3050 і Pf1070, які в сортовипробуванні забезпечили врожайність насіння 2,9, 2,8 і 3,19 т/га, що вище стандарту ЮГ-30 відповідно на 0,4, 0,3 і 0,7 т/га. 11. З використанням фасційованих форм створено також цінний вихідний матеріал для селекції сої зі звичайним типом стебла. Найбільше високопродуктивних форм відібрано із комбінацій схрещування: Єлена/Lf1030, №427/Lf1030, №427/Lf2010, Київська-98/Lf1030 і Київська-98/Lf2010. 12. Селекційний номер Pf1070 за рівня врожайності 3,19 т/га перевищив національний стандарт ЮГ-30 на 0,67 т/га. Таке збільшення врожайності обумовило зменшення собівартості 1 ц продукції з гектара до 352,46 грн. за центнер, при 441,87грн стандарту ЮГ-30, прибуток зростав до 2703,66 грн/га (у ЮГ-30 – 1910,48 грн/га), відповідно зростає рентабельність від 171,6% у ЮГ-30 до 240,5% у селекційного номера Pf1070. |