Анотація до роботи:

Рудас Л.А. Генетичне обгрунтування методів створення сортів і гетерозисних гібридів помідора для тривалого зберігання плодів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05. – селекція рослин. Інститут землеробства УААН, Київ, 2006.

Дисертаційна робота присвячена встановленню закономірностей успадкування тривалості зберігання плодів помідора у гібридів та можливостям продовження періоду споживання свіжих плодів помідора, використовуючи у селекційній роботі гени, що затримують процеси достигання.

Проведено діалельний аналіз вихідного селекційного матеріалу за ознакою „тривалість періоду зберігання плодів”, встановлено характер успадкування цієї ознаки у гібридів і тип дії генів.

Встановлено характер і межі фенотипової мінливості тривалості зберігання плодів, зібраних у різних ступенях стиглості. Виявлено батьківські форми з високою загальною та специфічною комбінаційною здатністю.

Визначено адаптивну здатність, стабільність та пластичність вихідних ліній, сортів та їх гібридів F₁, серед яких виявлено гібридні комбінації, які рекомендуються для подальшого використання у селекційній роботі.

Удосконалено методику селекційної роботи на високу лежкість плодів. Створено сорти помідора Шедевр 1, Холоднянський, Колядник. Удосконалено методику створення гетерозисних гібридів F₁, використовуючи лінії з маркерними генами.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання із створення нових сортів і гетерозисних гібридів помідора для тривалого зберігання плодів. Виявлено закономірності мінливості та успадкування ознаки „тривалість періоду зберігання плодів”, що дало можливість розробити методи створення нового покоління сортів і гетерозисних гібридів за пошуковою ознакою і зробити такі висновки:

1. Під час зберігання плодів у повному та бурому ступенях стиглості у більшості зразків встановлено середній ступінь фенотипової мінливості періоду тривалості зберігання з коефіцієнтом варіації 10,4-19,3 %, тоді як у зеленому переважав низький (CV= 1,1-9,7 %).

2. Найвищими позитивними ефектами ЗКЗ у всіх досліджених ступенях стиглості плодів відзначилися лінії GCR-585 rin та Cornell 111. Їх можна рекомендувати для створення гетерозисних гібридів і сортів з високою здатністю плодів для тривалого зберігання.

3. Успадкування тривалості періоду зберігання плодів помідора визначається адитивно-домінантною генетичною системою. У сорту Ранній 83 та лінії GCR-585 rin (найкоротший та найтриваліший періоди зберігання) спостерігали перевагу варіанси загальної комбінаційної здатності () над варіансою специфічної (), що вказує на головну роль адитивних ефектів генів в детермінації тривалості періоду зберігання плодів і, починаючи з F_2, дає можливість проводити добори за фенотипом.

4. Успадкування тривалості періоду зберігання плодів у повному та бурому ступенях стиглості відбувається за типом неповного домінування незалежно від погодних умов року. Однак напрямок домінування у бурому ступені стиглості може змінюватися від його відсутності до домінування генів, які зменшують прояв ознаки. Успадкування тривалості періоду зберігання плодів у зеленій стиглості відбувається за типом повного і неповного домінування.

5. Встановлена істотна зміна сили кореляційного зв’язку при зберіганні плодів у зеленому ступені стиглості однозначно свідчить про переозначення генетичної системи відповідно до зміни погодних умов року, тобто комплекс погодних умов впливає на співвідношення рецесивних і домінантних ефектів генів. Одержаний ефект складається, в основному, з генів адитивної міжлокусної взаємодії.

6. Високі значення коефіцієнта успадковуваності у вузькому розумінні слова (h²_A ) у всіх досліджених ступенях стиглості (повний – 0,64-0,89, бурий – 0,68-0,83, зелений – 0,63-0,90) свідчать про ефективність індивідуального добору за цією ознакою. Водночас, враховуючи встановлене нами переозначення генетичної системи тривалості періоду зберігання плодів відповідно до змін погодних умов року та у процесі достигання ефективний індивідуальний добір за фенотипом, починаючи з F_2, можливий лише у повному ступені стиглості плодів.

7. Встановлено, що під час зберігання плодів помідора у повному ступені стиглості дисперсія генотипів значно переважає дисперсію середовищ (роки), що свідчить про перевагу генотипових ефектів у фенотиповій мінливості тривалості зберігання плодів; при зберіганні плодів у бурому і зеленому ступенях стиглості переважали ефекти середовища.

8. Виділені перспективні форми для селекції на тривале зберігання плодів помідора з високою селекційною цінністю за даною ознакою. Найбільш цінною є гібридна комбінація Cornell 111 х GCR-585 rin, яка у бурому і зеленому ступенях стиглості плодів характеризувалася високою селекційною цінністю генотипу з коефіцієнтом компенсації взаємодії генотипу з середовищем <1.

9. З метою планування розміру проб встановлено порогові значення коефіцієнта варіації: для плодів у повному ступені стиглості – 15,8 %, у бурому і зеленому – 14,3 %. Ці показники визначають кількість плодів у середній пробі: у повному ступені стиглості – не менше 38, у бурій та зеленій – не менше 31 плоду. Для оцінки сортів у конкурсному випробуванні необхідна кількість плодів становить 384.

10. Лінія Cornell 111 вперше використана в Україні для створення нового сортименту помідора для тривалого періоду зберігання плодів. До Державної служби з охорони прав на сорти рослин передано сорти Шедевр 1, Холоднянський (Шедевр 2) та Колядник. До Реєстру сортів рослин України з 2002 року занесено сорт Шедевр 1.

РЕКОМЕНДАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИМ УСТАНОВАМ ТА ВИРОБНИЦТВУ

1. У селекційній роботі на тривалість зберігання плодів використовувати лінії GCR-585 rin і Cornell 111, які мають найвищі показники загальної та специфічної комбінаційної здатності;

- добори за ознакою “тривалість періоду зберігання плодів” проводити, починаючи з F₂; водночас, враховуючи переозначення генетичної системи ознаки, лише у повному ступені стиглості плодів;

- під час проведення досліджень із зберігання плодів користуватися розробленою нами методикою, закладаючи на зберігання у повному ступені стиглості не менше 38 плодів, у бурому та зеленому – не менше 31 плоду.

- у селекційній практиці використовувати гібридну комбінацію Cornell 111 х GCR-585 rin, яка забезпечує тривале зберігання плодів при різних погодних умовах року.

2. Виробництву для продовження строків споживання свіжих плодів помідора в осінньо-зимовий період вирощувати у відкритому грунті сорти Шедевр 1, Холоднянський та Колядник.

Публікації автора:

1. Рудас Л.А. Сорти томата для тривалого зберігання – один із шляхів енергозбереження // Овочівництво і баштанництво. – Харків: Інститут овочівництва і баштанництва, 2001. – Вип. 45. – С. 314-316.

2. Рудас Л.А. Визначення комбінаційної здатності ліній томата, придатних для тривалого зберігання // Овочівництво і баштанництво. –Харків: Інститут овочівництва і баштанництва, 2004. – Вип.49. – С. 149-152.

3. Рудас Л.А., Єроменко В.В. Особливості методики проведення досліджень зі зберігання селекційних зразків, що містять гени лежкості rin, nor та alc // Овочівництво і баштанництво. – Харків: Інститут овочівництва і баштанництва, 2004. – Вип. 49. – С. 314-317.

4. Рудас Л.А. Діалельний аналіз тривалості зберігання плодів помідора // Вісник степу. – Кіровоград: Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція УААН, 2005. – С. 114-117.

5. Сорт помідора Шедевр 1: А.с. 1455. Україна./Рудас А.П., Рудас Л.А.

6. Рудас Л.А. Діалельний аналіз ознаки “здатність плодів томата до тривалого зберігання” // Тези доповідей конференції молодих вчених та спеціалістів “Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах”. – Чабани, 1994. – Ч. 2. – 1994. – С. 83.

7. Рудас Л.А. Створення гетерозисних гібридів томата, плоди яких здатні зберігатися до 3-5 місяців // Тези доповідей наук. конференції “Проблеми і перспективи селекції і насінництва овочевих і баштанних культур”. – Борова, 1995. – С. 39.

8. Рудас А.П., Рудас Л.А. Гетерозисні гібриди помідорів, придатні для тривалого зберігання (3 – 9 місяців) // Тези доповідей міжнародної наук. конференції “Селекція овочевих і баштанних культур на гетерозис. – Харків, Інститут овочівництва і баштанництва, 1996. – С. 51-53.

9. Рудас Л.А. Діалельний аналіз ознаки “здатність плодів томата до тривалого зберігання” // Тези доповідей VI конференції молодих вчених, присвячених 50-й річниці з дня заснування Інституту фізіології рослин і генетики НАН України – Київ, 1996. – С. 98.

10. Рудас Л.А. Створення сортів, гетерозисних гібридів томата, плоди яких здатні зберігатися до 3-5 місяців // Тези доповідей наук. конференції, присвяченої 50 – річчю інституту. – Харків, Інститут овочівництва і баштанництва,1997. – С. 58.