В дисертації доведена можливість використання лядвенцю рогатого для сінокісно - пасовищного використання на дерново-підзолистих грунтах помірного зволоження, виділені генетичні джерела ознак продуктивності, встановлені особливість їх мінливості, генетична природа та характер успадкування та визначені їх зв’язки з результативними ознаками продуктивності. 1. Досліджувані нами колекційні сортозразки й одержані на їх основі гібриди суттєво відрізняються за характером прояву й успадкування ознак кормової та насіннєвої продуктивності, якості корму, висоти рослин і тривалості вегетаційного періоду. 2. Виділені зразки за окремими господарсько-цінними ознаками, що можуть бути використані як генетичні джерела ознак: за динамікою приросту та висотою рослин: Skreszowicka, приріст якого за добу становить – 0,20-1,90 см, а висота - 20,0 - 55,8 см залежно від укосів і років, Весело-Подолянський-6, відповідно, 0,20-2,20 см і 18,9-52,7 см, Lastateon Comp – 0,39 – 2,02 см і 19,3 – 45,0 см, Odenwelder – 0,38 – 1,85 см; за кількістю пагонів на одну рослину: Весело-Подолянський-6 (10,6 – 41,0), Фарсовський (12,6 – 37,7), Lastateon Comp (15,5 – 43,0), Lamogutore (12,0 – 39,7), Дикорослий (976) (15,6 – 50,2) залежно від циклу, року та типу використання; за облистяністю: Приморський 78 (38%), Дикорослий (к-8636) (35%), Дикорослий (к-32728) (34%); за кормовою продуктивністю при сінокісному використанні: Приморський 78, який в сумі за три роки забезпечив 1567 г/м2, Кубанський 44 – 1643, Мх25 – 1568, Skreszowicka – 1582, Дикорослий (41), Весело-Подолянський-6, Аякс, Bursztyn – 3295, Olaszai – 3114, Прикарпатський – 3064, Дикорослий (976) – 3056, Odenwelder – 2831 і Lastateon Comp – 2831 г/м2; за кормовою продуктивністю при пасовищному використанні: Дикорослий (976), який в сумі за три роки забезпечив 1581 г/м2, Прикарпатський – 1482, Odenwelder – 1299 і Lastateon Comp – 1616 г/м2; за поживною цінністю: Приморський 78, вміст сирого протеїну в якому становив – 25,0%, Приєкульський-3 – 25,0, Odenwelder – 24,3, Lastateon Comp – 24,8, Дикорослий (976) – 29,5%; за насіннєвою продуктивністю: Дикорослий (45), в середньому за рік врожай якого становив - 45 г/м2, Skreszowicka – 32,4, Suceavai – 32,7 і Olaszai – 33,0 г/м2. 3. За комплексом ознак виділені сортозразки з високим адаптивним потенціалом, які забезпечували в роки досліджень стабільно високу кормову та насіннєву продуктивність: Maitland, Весело-Подолянський-6, Suceavai, Приморський 78, Монастирецький, Кубанський 44, Lamogutore, Отрадненський, Фарсовський, Дикорослий (к-44196), Дикорослий (к-44935), Місцевий (к-30111). 4. За результатами аналізу формування зеленої маси пасовищного корму протягом вегетаційного періоду виділені сортозразки. Які характеризуються більш рівномірним ритмом формування врожаю по циклах імовірного випасання: Фарсовський, Черкеський, Отрадненський, Дикорослий (976), Дикорослий (794), Lamogutore, Odenwelder, Maitland, Lastateon Comp, що дає змогу віднести їх до генетичних джерел для створення сортів пасовищного типу. 5. З роками збільшується кількість сформованих пагонів на одну рослину в 1,2 - 1,9 рази. Дана ознака відноситься до середньо - і сильноваріабельних (V= 20-87%), що вказує на можливість ведення добору та покращення ознаки за допомогою добору. 6. Рослини лядвенцю рогатого мають високий рівень облистяності (до 62% при пасовищному використанні). Ознака “облистяність” характеризується незначним варіюванням по роках. 7. Утворення синильної кислоти залежить від погодних умов (вологості ґрунту). Всі сортозразки, які вивчались, мали низький – (0,139-0,199 мг/100г) і середній (0,200-0,337 мг/100г) вміст синильної кислоти (нетоксичними вважаються дози - 14,4-16,7 мг НCN/100г). Певних тенденцій та істотної різниці в прояві ознаки у сортозразків не виявлено. 8. В рослинах лядвенцю рогатого вміст цезію-137 у сухій масі не перевищує допустимого рівня (ДР-97р). При сінокісному використанні в другому укосі спостерігається зменшення вмісту радіоцезію порівнянно з першим на 21%. При імітації пасовища в період вегетації спостерігається збільшення коефіцієнта накопичення в 2-5 разів. 9. Виявлені окремі факторіальні ознаки, які корелюють з результативною ознакою “кормова продуктивність”: при сінокісному використанні коефіцієнти кореляції становили “маса стебла” - r=0,45-0,90, “маса гілок” - r=0,27-0,96, “маса листя” - r=0,37-0,94; при імітації пасовища - “маса стебла” - r=0,61-0,98, “маса листя” - r=0,45-0,94, “довжина стебла ” - r=0,45-0,94. Насіннєва продуктивність корелює з такими факторіальними ознаками “кількість сформованих пагонів на одну рослину” - r=0,33-0,99, “кількість насіння у бобі” - r=0,44-1,00, “кількість бобів у суцвітті” - r=0,43-1,00. 10. В основі генетичного контролю ознак виявлено адитивну, домінантну дію генів і наддомінування. Це свідчить про те, що селекцію культури лядвенцю рогатого можна вести всіма відомими методами; добір, використання гетерозису (гібриди, сорти –синтетики). Постійний і високий характер прояву гетерозису був відмічений за ознакою “кількість днів до цвітіння” (hp=1,89-5,00). 11. Виділені цінні в селекційному відношенні гібридні популяції: Московський 25 х Гельвіс, Dawn х Гельвіс, у яких за більшістю ознак, які досліджувались переважав гетерозисний тип успадкування, рівень прояву гетерозису до кращого батька складає –5-73%. Гетерозисний індекс в цілому складає 10-46%. 12. Ймовірність прояву гетерозису за ознаками - «висота рослин», «кількість квіток у суцвітті», «кількість бобів у суцвітті», «маса 1000 насінин», «кількість днів до цвітіння», становила, відповідно, 60, 40, 40, 60 і 100%, що підтверджує селекційний прогноз про доцільність використання гетерозису. 13. У гібридних комбінаціях Skrzeszowicka х Монастирецький рівень успадкування ознак “кількість днів до цвітіння ” і “маса 1000 насінин” складає відповідно - h2вух=0,56 і h2вух=0,58 і в - KD –4 х Дикорослий (к-33878) для ознаки “кількість насінин у бобі” h2вух= 0,68, що свідчить про можливість покращення їх методом добору. 14. За результатами попереднього конкурсного сортовипробування два селекційні номери лядвенцю рогатого Ант і Динамо, які перевищили стандарт за кормовою продуктивністю на 6-11% і насіннєвою – на 130%, передано в державне сортовипробування, їх занесено до Реєстру сортів рослин України (доля авторства дисертанта в цих сортах складає відповідно 10 і 30%). |
