Анотація до роботи:

Бондар Л.П. Генетичний аналіз господарських ознак сортів озимої м’якої пшениці різних років селекції. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук, 03.00.15 – генетика. Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, 2003 р.

В системі напівдіалельних схрещувань вивчена генетика восьми кількісних ознак у 9 сортів озимої м’якої пшениці різних років селекції. Виявлені направлені зміни ефектів ЗКЗ, а також зрушення у співвідношеннях домінантних і рецесивних генів від сортів раннього періоду створення до сучасних в процесі селекції за всіма вивчаємими ознаками. Результати шляхового аналізу показали, що в процесі селекції на продуктивність зерна змінився причинно-наслідковий зв’язок між цією ознакою і елементами структури врожаю. Також встановлено, що тривала селекція озимої м’якої пшениці на збільшення врожайності призвела до зростання генетичного різноманіття практично за всіма вивчаємими ознаками.

1. Ретроспективний генетичний аналіз показав, що в процесі тривалої селекції озимої м’якої пшениці відбувалися як направлені, так і ненаправлені в часі зміни генетичного контролю кількісних ознак.

2. ЗКЗ ознак висоти рослини та її складових: довжини верхнього та 2-го зверху міжвузля і довжини головного колосу змінювались чітко направлено від високих позитивних значень у сортів ранньої селекції Кооператорка та Одеська 26 до високих від’ємних значень у сучасних сортів: Обрій, Альбатрос одеський та Вікторія одеська.

3. Графічний аналіз Хеймана показав, що в процесі селекції зниження висоти рослини та її компонентів, за виключенням довжини колосу, відбувалось шляхом зміни співвідношення домінантно – рецесивних генів на перевагу рецесивних. У сортів Кооператорка та Одеська 26 в детермінації довжини головного колосу переважають домінантні гени, але в процесі селекції на зниження висоти рослини відбувалась зміна співвідношення домінантних та рецесивних генів на перевагу рецесивних. Так, у найбільш низькорослого сорту Обрій виявлено значну перевагу рецесивних генів в детермінації довжини головного колосу.

4. У детермінації висоти рослини та її складових (довжина верхнього та 2-го зверху міжвузля) незалежно від умов року переважають адитивні ефекти, а успадкування цих ознак відбувається за типом неповного домінування. За ознакою “довжина головного колосу” спостерігається зміна в залежності від умов року типу успадкування від наддомінування у несприятливих умовах до повного домінування у більш сприятливих.

5. У детермінації висоти рослини приймають участь 2 – 3 блоки полімерних генів, при цьому довжину верхнього міжвузля контролює 1 блок, а довжину 2-го зверху міжвузля близько 2 блоків генів. В детермінації довжини головного колосу та маси 1000 зерен приймають участь 2 гени або блоків генів. Щодо ознак “кількість колосків у головному колосі”, “кількість та маса зерен з нього”, то їх контролює близько 1 блоку генів.

6. За елементами продуктивності колосу, а саме: кількістю колосків, масою та кількістю зерен з нього, зміна ЗКЗ в часі не є строго направленою, що свідчить про наявність різних типів генетичного контролю цих ознак. Так, сорти Кооператорка, Одеська 26 відзначаються високими від’ємними значеннями ефектів ЗКЗ, а сучасні сорти Альбатрос одеський, Вікторія одеська та Гелея - високими позитивними значеннями ефектів ЗКЗ. На відміну від цього сучасний сорт Хлібодарка 2 має за кількістю колосків та зерен у головному колосі стабільно за роками дослідження від’ємні значення ефектів ЗКЗ, а за масою зерен з головного колосу, навпаки, позитивні значення.

7. У сучасних сортів елементи продуктивності колосу детермінуються переважно домінантними генами, як то у Альбатроса одеського за ознаками “кількість колосків” та “маса зерна з колосу”, у сорту Вікторія одеська за “кількістю колосків” та у Гелеї за “кількістю колосків у колосі”. За ознакою “маса 1000 зерен” вирізняється сорт Хлібодарка 2, який характеризується як стабільною системою контролю маси 1000 зерен, так і найбільшою кількістю домінантних генів, що обумовлюють збільшення величини цієї ознаки.

8. За ознаками продуктивності рослини: “маса зерна з колосу” та “маса 1000 зерен” спостерігається зміна типу успадкування від наддомінування у несприятливих умовах до повного домінування у більш сприятливих. А ознака “кількість колосків у колосі” успадковується за типом повного домінування та ознака “кількість зерен з головного колосу” - за типом наддомінування, незалежно від умов року.

9. Стабільні оцінки в різних умовах середовища показує ЗКЗ для більшості ознак, а ефекти СКЗ мають нестабільний прояв, на що вказують надвисокі оцінки взаємодії СКЗ Ч середовище. Встановлено, що взаємодія генотип Ч середовище може коливатися від середніх до надвисоких величин.

10. Основний прямий позитивний вклад в зернову продуктивність озимої м’якої пшениці на півдні України вносить маса всієї рослини (0,80) та маса 1000 зерен (0,74). В процесі селекції відбувалась зміна причинно-наслідкової системи зернової продуктивності рослини. Так, у сортів ранньої селекції (що мають висоту рослини більше 130 см) основний прямий позитивний внесок в зернову продуктивність дає маса зерна з продуктивних пагонів (0,92), у сучасних сортів (висота рослини до 100 см) - маса всієї рослини (0,90), а також відносно високий прямий позитивний внесок дають індекс урожаю (0,47) та маса 1000 зерен (0,37).

11. Встановлено зміну впливу маси зерна з головного колосу на зернову продуктивність рослини - від її відсутності у сортів ранньої селекції до високого негативного внеску у сучасних. Це вказує на те, що селекція пшениці йшла шляхом збільшення продуктивності колосся всієї рослини, а не тільки головного колосу. Це також підтверджується й зміною в процесі селекції генетичних кореляційних плеяд.

12. Порівняння коефіцієнтів генотипової мінливості (CVg) вказує на те, що тривала селекція озимої м’якої пшениці на збільшення урожайності призвела до збільшення генотипової мінливості практично за всіма ознаками.

Публікації автора:

Наукові статті

1. Корлюк С.С., Герасименко В.П., Бондар Л.П. Ретроспективний генетичний аналіз висоти рослини в наборі сортів озимої пшениці // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. – Одеса: ОДСГІ, 1999. – Вип. 3 (6). – С. 410 – 416.

Бондар Л.П. Вивчення успадкування числа та маси зерен з головного колосу озимої м’якої пшениці // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2000. – Вип. 10. – С. 22 – 27.

Бондар Л.П., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Генетичний аналіз довжини колосу у озимої м’якої пшениці // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. – Одеса: ОДСГІ, 2001. – Вип. 12. – С. 4 – 9.

Бондар Л.П., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Успадкування числа колосків з головного колосу у сортів озимої м’якої пшениці різних років створення // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. – Одеса: ОДСГІ, 2001. – Вип. 4 (14). – С. 17 – 22.

Бондар Л.П. Особливості успадкування маси 1000 зерен у сортів озимої м’якої пшениці різних років створення // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон: Айлант, 2001. – Вип. 17. – С. 17 – 22.

Бондар Л.П., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Кореляційні зв’язки між господарськими ознаками озимої м’якої пшениці // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. – Одеса: ОДАУ, 2002. – Вип. 18. – С.4 - 8.

Тези доповідей на наукових конференціях

1. Bondar L.F., Gerasimenko V.F. Genetic analysis of some quantitative traits of winter soft wheat varieties developed in different years // Conf. on Genetics and Molecular Biology for students and young scientists devoted to 100 th anniversary of genetics. – Lviv (Ukraine), 2000. – P. 92.

Бондар Л.П., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Генетичний аналіз кількісних ознак у сортів озимої пшениці // Тези доповідей VII конференції молодих вчених: Проблеми фізіології рослин і генетики на рубежі третього тисячоліття. – К., 2000. – С. 92.

Бондар Л.П. Вплив погодних умов на генетичний контроль кількісних ознак озимої пшениці // Матеріали Всеукр. конф. молодих вчених: Агроекологія, як основа стабільності сільського господарства. – Харків, 2000. – С. 40– 41.

Бондарь Л.Ф., Герасименко В.Ф. Изучение наследования количественных признаков в диаллельных скрещиваниях озимой пшеницы // Материалы научной конференции: Памяти Грегора Менделя. – М.: МСХА, 2001. – С. 19 – 20.

Бондарь Л.Ф., Герасименко В.Ф., Корлюк С.С. Изучение комбинационной способности отдельных признаков продуктивности у озимой пшеницы // Материалы научной генетической конф., посвящ. 100-летию со дня рождения А.Р. Жебрака и 70-летию образования кафедр генетики в Московской сельскохозяйственной академии им. К.А. Тимирязева. – М.: Изд. МСХА, 2002. – С. 45 – 46.