Анотація до роботи:

Самовол О.П. Генетичний потенціал видів родів Capsicum L. і Lycopersicon Tourn. та шляхи розширення спектра доступної для селекції генотипової мінливості. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.15. – генетика. – Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2004.

Розкрито генетичний і рекомбінаційний потенціал віддалених і предкових видів перцю і томата. Встановлено, що за вмістом в плодах основних біологічно цінних компонентів віддалені і предкові форми перцю значно переважають культурні сорти (за вітаміном С – в 1,5 раза, В₁ – в 6, провітаміном А – -каротином – в 9 разів і на 330-490 мг% більше накопичують сумарного пектину). Виявлено можливість подолати “каналізованість” рекомбіногенезу у віддалених гібридів томата. Для цього застосовували мутагени ДАБ, НМС і -опромінення, які забезпечили збільшення обмінних процесів в окремих зонах хромосом. Локалізовано на 2 і 6 хромосомах томата мегафенні генетичні фактори, які контролюють синтез високого вмісту в плодах сухих речовин, аскорбінової кислоти і титрованих кислот. Одержано дані, які свідчать про існування зворотної залежності між пристосованістю гетерозигот F₁ в онтогенезі до екстремальних факторів середовища і рівнем рекомбінаційної, спектром генотипової мінливостей в F₂.

Встановлено “ефект вертикальної залежності в прояві характеру вивільнення спектра генотипової мінливості в F₂”. Його можливим механізмом є градієнт стосовно частоти хіазм в межах репродуктивної системи. На основі виявлених закономірностей, розроблено серію методів, способів і біологічних заходів, які істотно оптимізують головні етапи селекційного процесу. В результаті досліджень створено 1 гібрид F₁ і 4 сорти томата (сорт Оранж занесено до Державного реєстру сортів рослин України).

1. Сформульовано новий методологічний підхід до використання гібридів F₁ як засобу рекомбінаційної селекції, який забезпечив напрацювання важливих додаткових елементів для її теоретичних основ. Це – ефекти низькопристосованих гетерозигот, інтерстиціальних хіазм, вертикальної залежності спектра генотипової мінливості, дизруптивного добору, зниження елімінуючої дії природного гаметного і зиготного доборів, гомогенізації популяцій, що розщеплюються, і гомозиготизації rec-генів, послідовного росту гетерозиготності у міжвидових гібридів F₁. Важливим елементом теоретичних основ інтрогресивної селекції є також ефект генетичного контролю кількісних ознак при міжвидовій гібридизації.

2. Виділено потенційні генетичні джерела зародкової плазми за біологічно цінними компонентами в плодах віддалених і предкових видів перцю: за сухими речовинами (21,0 – 22,6%) і аскорбіновою кислотою (350 - 403 мг %) – напівкультурні і дикорослі форми C. chinense, C. pendulum (k. P.I. 288961, 163198; 315010, 260583 відповідно); -каротином (16,6 – 18,5 мг %) – C. chinense (k. 294453), напівкультурна форма (k. P.I. 339128); вітамінами В₁ (1,42 – 2,85 мг %) – напівкультурна форма, C. pendulum (k. 357517, 241648) і В₂ (2,19 мг/%) – C. chinense (k. 241619); за біотичною стійкістю проти вірусів X, S, M – var. racemigerum, var. dentatum, var. humifusum (k. 1018, 236901, тимч. 7762), напівкультурні перці (k. P.I. 339128, 357517, 163198), C. chinense (k. P.I. 257124, 315010), С. frutescens (k. L. P.I. USA, P.I. 335396), C. pendulum (k.P.I. 281307, 260589), Кетсхейський (к. 1809), Помідоровидний (к. 1467), Sieben Bukgen (k. 1764); за абіотичною стійкістю (10 – 13 С) – напівкультурний зразок перцю (k. P.I. 370362). Ідентифіковані генетичні колекції зразків дикорослих і напівкультурних форм перцю і томата є виключно цінними для селекційного поліпшення нових, комерційно захищених сортів і гібридів, створених на основі методів інтрогресивної селекції.

3. Закономірності мінливості та успадкування в F₂ господарсько-цінних ознак томата відображають домінантний характер їх контролю, що є надійним орієнтиром для успішного здійснення інтрогресії нової зародкової плазми в геноми рекурентних батьківських форм.

4. У вищих рослин (томат, перець солодкий, баклажан) існує зворотна залежність між онтогенетичною пристосованістю гетерозигот F₁ до екстремальних факторів середовища і частотою інтерстиціальних обмінів в F₁, рівнем рекомбінаційної, спектром генотипової мінливостей в популяціях, що розщеплюються. Підвищений рівень рекомбінаційної і розширений спектр генотипової мінливостей в нащадках низькоконкурентних F₁ (F₂) зберігається і в наступних (F₃) поколіннях, що принципово змінює методологію традиційних підходів до використання гібридів F₁ як засобу селекції, вносить вагоме доповнення в синтетичну теорію еволюції.

5. Розроблено і удосконалено комплекс методів, способів і біологічних заходів, які оптимізують селекційний процес на основі індукування і прогнозування рівня рекомбінаційної та спектра генотипової мінливостей в популяціях, що розщеплюються: метод прогнозування рівня рекомбінаційної і спектра генотипової мінливостей в F₂ на основі оцінки гетерозигот F₁ за ступенем онтогенетичної пристосованості (впроваджено в Інституті генетики, Софія, Болгарія), метод часового горизонтального дизруптивного добору, метод прогнозування гетерозисного ефекту у гібридів F₁ томата за раннім урожаєм; способи оптимізації селекційного процесу – створення вихідного матеріалу для селекції ранньостиглих, високопродуктивних сортів томата, розширення спектра генотипової мінливості , підвищення рівня рекомбінаційної і розширення спектра генотипової мінливостей; біологічні заходи зниження елімінації рекомбінантних гамет і зигот – обробка бутонів гібридів F₁ глікозидами, реципрокні схрещування – F₁¹ (варіант контролю) D F₁¹ (варіант конкуренції) (схрещування забезпечують виживання слабкозбалансованих чоловічих і жіночих рекомбінантних гамет), запилення бутонів гібридів F₁ обмеженою кількістю пилку.

6. Мутагенні фактори хімічної і фізичної природи (НМС, ДАБ, мітоміцин С, ДЕС, 2-тіоксантин, стрептоміцин, -опромінення, центрифугування) у поєднанні зі штучно створеними екстремальними умовами середовища дозволили перебороти каналізованість у протіканні процесу мейозу у внутрішньо- і міжвидових гетерозигот F₁ (перець солодкий, томат) з різною конкурентоздатністю та індукувати зміщення моногібридних розщеплень, збільшення рівня рекомбінації й розширення спектра генотипової мінливості.

7. Застосування 0,04 % розчину глікозидів і біологічних заходів (реципрокні схрещування, запилення бутонів обмеженою кількістю пилку) дає змогу значно знизити елімінуючу дію природного гаметного і зиготного доборів, що забезпечує підвищення рівня рекомбінаційної і розширення спектра генотипової мінливості в 2 і 4,5 раза відповідно, а також збільшення виходу адаптивних генотипів в 14 – 26 разів.

8. Мегафенні генетичні фактори, що контролюють синтез високого вмісту в плодах сухих речовин, знаходяться на відстані 6,5 морганіди від гена ps хромосоми 2, аскорбінової кислоти – 10,4 морганіди від гена ps вказаної хромосоми, титрованих кислот – 8,2 морганіди від гена с хромосоми 6.

9. Можливість одержання міжвидових гібридів перцю при зворотних схрещуваннях (дикорослий вид використовують материнським компонентом), на відміну від томата, дає змогу інтрогресувати в геном рослин культурного генофонду більш адаптовану зародкову плазму (коадаптовані блоки генів адаптації), яку мають яйцеклітини.

10. Нова основа уявлень про генетичні зв’язки між віддаленими і предковими видами томата, які базуються на ступені їх сумісності та обґрунтованих і підтверджених гіпотезах про походження окремих суперечних в біосистематичному відношенні таксономічних одиниць, дає змогу об’єктив-ніше відтворити філогенію роду Lycopersicon T., що значно полегшує пошук нової зародкової плазми і вказує вірний шлях до реалізації на практиці позитивних ефектів інтрогресивної селекції.

11. Для перцю солодкого виявлено четверту групу зчеплення – al-2, b (відсутність антоціану на гіпокотилі та інших вегетативних органах рослини, жовтий колір тичинок відповідно), що є істотним теоретичним напрацюванням для генетики даної культури.

12. Виявлено пряму залежність між частотою інтерстиціальних хіазм, рівнем рекомбінації та висотою вирощування міжвидових гібридних рослин F₁ томата над рівнем моря (м) (еконіші Західного Паміру – Ванч, 2300; Хорог, 2320; Ішкашим, 2600).

13. Нащадки низькопристосованих F₁ томата протягом багаторічної поступової репродукції в екстремальних умовах середовища раніше досягли високого рівня гомогенізації, а rec-гени – гомозиготизації порівняно з аналогічними популяціями високопристосованих гетерозигот. Вказаний ефект в більш пізніх поколіннях низькопристосованих гібридів супроводжується підвищенням формоутворюючого процесу. Підтверджено гіпотезу “про вплив середовища на рекомбінацію і генотипову мінливість у популяціях природних генофондів”, який реалізується: прямо – через дію стресів безпосередньо на мейоз гетерозигот (зміна норми реакції R-системи) і побічно – через зворотний зв’язок (вплив норми реакції F-системи на R-систему) як результат зміни домінантності rec-генів або порушення нормального протікання метаболічних процесів у гібридних рослин F₁.

14. Виявлено П-подібний характер зв’язку між рівнем послідовного росту міжвидової гібридної гетерозиготності в F₁ і направленістю вектора кількісної мінливості в генетичній структурі популяцій, що розщеплюються, який необхідно враховувати селекціонеру при складанні програм досліджень на основі інтрогресивної селекції та індукованого рекомбіногенезу.

Публікації автора:

1. Жученко А.П., Самовол А.П., Король А.Б., Андрющенко В.К. Сцепление между локусами количественных признаков и маркерными локусами. Сообщение 2. Влияние трех хромосом томатов на изменчивость по пяти количественным признакам в потомстве беккросса // Генетика. – 1979. – 15, № 4. – С. 672-683. (В цій і наступних працях, опублікованих в співавторстві, внесок здобувача – планування та проведення науково-дослідних робіт, обробка, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

2. Тимина О.О., Трескин Н.Г., Самовол А.П. Распространение ВТМ и некоторых картофельных вирусов в популяциях видов рода Capsicum L. // Изв. АН МССР, Сер. биол. и хим. наук. – Кишинёв: Штиинца. – 1979. – № 1. – С. 42-45.

3. Король А.Б., Жученко А.А., Самовол А.П. Сцепление между локусами количественных признаков и маркерными локусами. Сообщение 3. Смещение оценок при нарушении исходных предположений // Генетика. – 1981. – Т. XVII, № 7. – С. 1234-1247.

4. Samovol A.P., Zhuchenko A.A. The effect of mutagenic factors on recombination processes in pepper (Capsicum L.). 1: The induced alteration of segregation type for monogenic marker characters in F₂ // Capsicum newsletter. Turin – Italy. – 1983. – 2. – P. 23-25.

5. Samovol A.P., Andryushchenko V.K., Zatuliveter V.I. Biochemical evalution of the pepper gene pool // Capsicum newsletter. Turin – Italy. – 1983. – 2. – P. 43-45.

6. Zhuchenko A.A., Samovol A.P. The effect of mutagenic factors on recombination processes in pepper (Capsicum L.). 2: The induced alteration of dihybrid segregation for linked and unlinked markes in F₂ // Capsicum newsletter. Turin – Italy. – 1983. – 2. – P. 45-47.

7. Самовол А.П. Индуцированное изменение формообразовательных процессов у перца (Capsicum annuum). Сообщение 1. Изменение частоты кроссинговера сцепленных и уровня рекомбинации несцепленных маркерных генов в зависимости от фактора обработки // Генетика. - Т. XXI, № 11. – 1985. – С. 1849-1855.

8. Samovol A.P., Andryushchenko V.K., Zatuliveter V.I. A complex evaluation of gene banks of pepper // Capsicum newsletter. Turin – Italy. – 1987. – 6. – P. 19-20.

9. Samovol A.P. Effect of mutagenic factors on recombinion processes in pepper (Capsicum L.). 3:Induced alteration in disribution parameters of quantitative traits. // Capsicum newsletter. Turin – Italy. – 1987. – 6. – P. 28-29.

10. Балашова Н.Н., Самовол А.П. Комплексная оценка рода Lycopersicon Tourn. // Эколого-генетические основы селекции томатов. – Кишинев: Штиинца, 1988. – С. 3-66.

11. Самовол А.П., Жученко А.А. (мл.) Селекционная ценность гибридов F₁ томата // Генетика. – 1991, т. 27. - № 10. – С. 1801-1813.

12. Жученко А.А. (мл.), Самовол А.П., Данаилов Ж.П. Дизруптивный отбор как фактор увеличения доступной рекомбинационной изменчивости // Генетика и селекция. – София. – 1992. – год 25, № 1. – С. 3-9.

13. Самовол А.П. Прогноз уровня и спектра генотипической изменчивости в F₂ на основе оценки гетерозигот F₁ по степени онтогенетической приспособленности (Методические указания). – Кишинев: Институт генетики АНРМ. – 1992. – 31 с.

14. Самовол О.П., Зінченко Т.О., Виродова О.П., Данаілов Ж.П., Крапчев Б. Нові підходи до оцінки гетерозисного ефекту у помідорів за продуктивністю // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Овочівництво і баштанництво”. – Київ. – 1995. – Вип. 40. – С. 42-46.

15. Самовол А.П., Жученко А.А., Добрянский В.А. Кластерный анализ скорости гомогенизации расщепляющихся популяций и гомозиготизации rec-генов томата // Цитология и генетика. – 1996, т. 30. – № 2. – С. 34-40.

16. Самовол А.П., Юрченко А.П., Митенко И.Н., Багаутдинова Т.А., Куракса Н.П., Шабетя О.Н. К проблеме «свободная и доступная отбору генотипическая изменчивость» // Наукові праці по овочівництву і баштанництву (до 50-річчя інституту). – Харків. – 1997, т. 1. – С. 112-114.

17. Самовол А.П., Багаутдинова Т.А., Юрченко А.П., Митенко И.Н. Проявление взаимосвязи и изменчивости компонентов и субкомпонентов урожая у гибридов F₁ томата // Наукові праці по овочівництву і баштанництву (до 50-річчя інституту). – Харків. – 1997, т. 1. – С. 23-29.

18. Самовол А.П., Жученко А.А. Индуцирование генетической изменчивости у межвидовых гибридов томата. Сообщение 1. Влияние мутагенных факторов на изменчивость рекомбинационных параметров в классах гетерозигот F₁ с разной конкурентоспособностью // Наукові праці по овочівництву і баштанництву (до 50-річчя інституту). – Харків – 1997, т. 1 – С. 63-88.

19. Самовол А.П. Дизруптивный отбор как фактор интенсификации селекционного процесса. Сообщение 1. Влияние временнго горизонтального дизруптивного отбора на рекомбинационную изменчивость у внутривидовых гибридов F₁ томата // Наукові праці по овочівництву і баштанництву (до 50-річчя інституту). – Харків. – 1997, т. 1. – С. 88-97.

20. Самовол А.П. Дизруптивний отбор как фактор интенсификации селекционного процесса. Сообщение 2. Индуцирование изменчивости количественных признаков в потомствах межвидовых гетерозигот F₁ с разной онтогенетической приспособленностью // Наукові праці по овочівництву і баштанництву (до 50-річчя інституту). – Харків. – 1997, т. 1. – С. 97-111.

21. Самовол А.П., Юрченко А.П., Куракса Н.П. Взаимосвязь между онтогенетической приспособленностью гибридов F₁ и спектром изменчивости в их потомствах. Сообщение 1. Особенности изменчивости генотипической структуры расщепляющихся популяций разных по приспособленности гетерозигот под действием экстремальных факторов среды (перец сладкий) // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Овочівництво і баштанництво”. – Харків. – 1999, № 43. – С. 32-42.

22. Самовол А.П., Митенко И.Н., Шабетя О.Н. Селективная элиминация и спектр генотипической изменчивости. Сообщение 1. Особенности селективной элиминации гамет и зигот у гибридов F₁ (баклажан) с разной онтогенетической приспособленностью и пути ее снижения // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Овочівництво і баштанництво”. – Харків. – 1999, № 43. – С. 43-52.

23. Самовол А.П., Юрченко А.П. О подтверждении обратной связи между приспособленностью гетерозигот F₁ и уровнем изменчивости количественных признаков в F₃ (перец сладкий, баклажан) // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Овочівництво і баштанництво”. – Харків. – 1999, Вип. 44. – С. 36-49.

24. Горова Т.К., Самовол О.П., Яковенко К.І., Хареба В.В., Роїк М.В., Кондратенко П.В. Напрями та особливості сучасної селекції овочевих і баштанних культур // Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур. – Харків. – 2001. – С. 5-8.

25. Самовол О.П., Горова Т.К., Яковенко К.І. Генетичні основи селекції овочевих культур // Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур. – Харків. – 2001. – С. 9-50.

26. Горова Т.К., Самовол О.П., Кравченко В.А., Яковенко К.І., Кондратенко С.І. Методи селекції овочевих і баштанних культур // Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур. – Харків. – 2001. – С. 51-114.

27. Самовол А.П., Монтвид П.Ю., Грати М.И. Зависимость частоты встречаемости хиазм от конкурентоспособности гибридов F₁ баклажана // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Овочівництво і баштанництво”. – Харків. – 2002, Вип. 47. – С. 17-19.

28. Самовол А.П., Пилюгина Е.Б. Выбор оптимальных фонов для гибридов F₁ томата как средства адаптивной селекции // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Овочівництво і баштанництво”. – Харків. – 2002, Вип. 47. – С. 26-30.

29. Монтвид П.Ю., Самовол А.П., Грати М.И. Изменчивость частоты хиазм в пределах пыльника у гибридов F₁ баклажана с разной онтогенетической приспособленностью // Вісник проблем біології і медицини. – Полтава, 2002, № 5. – С. 22-28.

30. Монтвід П.Ю., Самовол О.П. Розподіл частоти хіазм за ярусами закладання генеративних органів у гібридів F₁ баклажана // Збір. наук. праць “Біологія та валеологія”. – Харків. – 2002. – Вип. 5. – С. 12-15.

31. Монтвид П.Ю., Самовол А.П., Шахбазов В.Г., Чепель Л.М. Связь частоты нарушений мейоза и биоэлектрических свойств клеточного ядра у гетерозигот F₁ баклажана с разной онтогенетической приспособленностью // Вісник проблем біології і медицини. – Полтава. – 2002, № 9. – С. 21-25.

32. Самовол А.П., Горовая Т.К., Урюпина Л.М. Проявление эффекта взаимосвязи между генетическими параметрами мейоза у гибридов F₁ при действии временнго дизруптивного отбора // Сб-к трудов по фундаментальной и прикладной генетике. – Харьков. –2003, В.2. – С. 196-205

33. Самовол О.П. Вплив екстремальних чинників середовища трьох екологічних ніш Західного Паміру на рекомбінаційну мінливість у томата // Вісник аграрної науки. – Київ: Вісник аграрної науки. – 2004, № 8. – С. 50-53.

34. Самовол А.П. Новое предсавление о филогенетических связях между видами в роде Lycopersicon Tourn. и современная классификация томата // Биологический вестник. – Харьков. – 2004, Т. 8. – № 2. – С. 68-72.

Авторські свідоцтва і патенти

35. Способ создания исходного материала для селекции раннеспелых, высокопродуктивных сортов томатов: А.с. 1725787 СССР, МКИ 5А 01 Н 1/04./ А.П. Самовол, А.А. Жученко, Л.Е. Пасат, А.А. Жученко (мл.), В.С. Тярина (СССР). - № 4796726/ 1,3; Заяв. 18.01.90; Опубл. 15.04.92, Бюл. № 14. – 14 с.

36. Томат Оранж. А.с. 31310. Рос. Ф. / В.И. Козак (RU), В.Н. Горобец, С.Н. Косенко, А.П. Самовол (UA). - № 9803300; Заяв. 11.03.1988; Опубл. 1.02.2000.

37. Пат. 20795 А Україна, МПК 6 А 01 Н 1/04 Спосіб розширення спектра генотипової мінливості/ О.П.Самовол (UA), О.О. Жученко (RU), П.К. Кінтя, Л.Є. Пасат, В.С. Тярина (MD), О.О. Жученко (мол.) (RU). - № 95031037; Заяв. 6.03.95; Опубл. 27.02.98, Бюл. № 1. – 6 с.

38. Пат. 49947 А Україна, МПК 7 А 01 Н 1/04 Спосіб підвищення рівня рекомбінаційної і розширення спектра генотипової мінливостей/ О.П. Самовол (UA), О.П. Юрченко, П.Ю. Монтвід, О.О. Жученко (мол.) (RU), Ж.П. Данаїлов (BG). - № 2000052531; Заяв. 4.05.2000; Опубл. 17.06.2002. Бюл. № 6. – 6 с.

Матеріали наукових конференцій

39. Жученко А.А., Король А.Б., Андрющенко В.К., Самовол А.П. Менделевские методы в изучении количественных признаков у томатов // Тез. докл. конф. «Селекция и генетика овощных культур». – Кишинев. – 1975. – Часть I. – С. 127-132.

40. Жученко А.А., Самовол А.П., Андрющенко В.К., Король А.Б. Картирование четырех количественных признаков у томатов // Тез. докл. конф. «Селекция и генетика овощных культур». – Кишинев. – 1975. – Часть I – С. 181-196.

41. Жученко А.А., Самовол А.П., Медведев В.В. К вопросу адаптации перцев к пониженным положительным температурам // Тез. докл. Республ. конф. «Создание идентифицированных генофондов сельскохозяйственных растений». – Кишинев: Штиинца. – 1979. – С. 11.

42. Самовол А.П., Жученко А.А., Язаджи Л.В. Проявление антирекомбиногенного эффекта и квазисцепления при обработке F₁ перцев мутагенами // Тез. Республ. конф. – Кишинев. – 1982. – С. 70-71.

43. Andryushchenko V.K., Zatuliweter V.I., Samovol A.P. Genetic sources of valuable substances in fruit of the pepper gene bank // Proceeding of the V-the meeting of the Capsicum and eggplant working group. – Plovdiv – Bulgaria. – 1983. –P.25.

44. Самовол А.П. Комплексная оценка культурного, полукультурного и дикого генофондов перца и использование их в селекции // Тез. докл. Республ. науч.-техн. конф. «Достижение, проблемы и перспективы развития орошаемого земледелия и овощеводства Молдавии». – Кишинёв. – 1984. – С.35.

45. Жученко А.А., Тярина В.С.,Самовол А.П., Пасат Л.Е. Конкурентоспособность гибридов F₁ в эктремальных условиях среды и выход рекомбинантных форм в F₂ // Тез. докл. II Всесоюз. конф. – Кишинев: Штиинца.– 1984. – С.116-117.

46. Самовол А.П., Тярина В.С., Гарбуз Л.И. Влияние конкурентоспособности гибридов F₁ на преобразующую и воспроизводящую функции мейоза // Тез. докл. III Всесоюз. научно-технической конф. «Экологическая генетика растений и животных». – Кишинев: Штиинца. – 1987. – С. 45-46.

47. Гарбуз Л.И., Тярина В.С., Самовол А.П., Пасат Л.Е. Элиминирующее действие естественного гаметного и зиготного отборов у гетерозигот F₁, усиленное конкуренцией, и возможности его снижения // Тез. докл. V съезда генетиков и селекционеров Молдавии. – Кишинев. – 1987. – С. 60-61.

48. Жученко А.А., Самовол А.П., Пасат Л.Е. Влияние разной конкурентоспособности гибридов F₁ томата на проявление трансгрессий по хозяйственно-ценным признакам в их потомствах // Тез. докл. Всесоюз. научной конф. «Онтогенетика высших растений». – Кишинев: Штиинца. – 1989. – С. 91-92.

49. Жученко А.А., Самовол А.П., Кибенко Т.Я. Активность изоферментов пероксидазы как критерий онтогенетической приспособленности гибридов F₁ томата // Тез. докл. Всесоюз. научн. конф. «Онтогенетика высших растений». – Кишинев: Штиинца. – 1989. – С. 25-26.

50. Жученко А.А., Самовол А.П., Гарбуз Л.И., Тярина В.С., Пасат Л.Е. Связь между особенностями мейоза у гибридов F₁ томата с разной конкурентоспособностью и спектром генотипической изменчивости в их потомствах // Тез. докл. Всесоюз. научн. конф.. «Онтогенетика высших растений». – Кишинев: Штиинца. – 1989. – С. 90-91.

51. Самовол А.П., Кинтя П.К., Пасат Л.Е., Тярина В.С. Роль биологически активных веществ в расширении спектра свободной и доступной отбору генотипической изменчивости// Тез. научн. матер. VI съезда генетиков и селекционеров Молдавии. – Кишинев. – 1992. – С. 47-49.

52. Самовол О.П., Жученко О.О., Пасат Л.Є., Тяріна В.С. Вивчення впливу дизруптивного відбору на рівень рекомбінаційної мінливості у томата // Тези доповід. наук. конф., присв. 100-річчю з дня народження І.Н. Краєвого „Проблеми і перспективи селекції і насінництва овочевих і баштанних культур”. – Борова. – 1995. – С. 40-41.

53. Самовол А.П., Павлова Л.С. Гетерозиготность, приспособленность и изменчивость признаков у гибридов томата (по результатам электрофоретической оценки) // Тез. допов. наук. конф., присвяченої 50-річчю ІОБ УААН. – Харків. – 1997. – С. 58-59.

54. Самовол А.П. Нестандартный подход к модификации селекционного процесса овощных культур// Тез. научно-практической конф. «Проблема селекции овощных культур». – Минск. – БНИИО АН РБ. – 1997. – С. 29-30.

55. Самовол А.П., Грати М.И. Вертикальный и временнй горизонтальный дизруптивный отборы как методы оптимизации селекционного процесса (томат, перец сладкий, баклажан) // Матер. Міжнар. конф. “Оптимізація селекційного процесу на основі генетичних методів”. – Харків. – 1999. – С. 121.

56. Самовол А.П., Юрченко А.П. Влияние индуцированных изменений мейотических процессов и селективной элиминации на выход трансгрессий в потомствах F₁ с разной конкурентоспособностью (перец сладкий, баклажан) // Мат. Міжнар. конф. “Оптимізація селекційного процесу на основі генетичних методів”. – Харків. – 1999. – С. 122-123.

57. Самовол А.П., Юрченко А.П., Монтвид П.Ю. Эффект вертикальной зависимости в проявлении характера высвобождения спектра генотипической изменчивости // Тез. конф. «Селекция и семеноводство овощных культур в XX веке». – Москва: ВНИИССОК. – 2000. – С. 174-175.

58. Самовол А.П. Роль среды и отбора по приспособленности в синтетической теории эволюции (СТЭ) // Тез. III Междунар. научно-произв. конф. «Интродукция нетрадиционных и редких сельскохозяйственных растений». – Пенза. – 2000. – С. 83-85.

59. Самовол А.П. Нестандартный аспект эволюционного преобразования природных генофондов // Тез. Міжнар. симпоз. “Біоетика на порозі ІІІ тисячоліття”. – Харків. – 2000. – С. 186.

60. Монтвид П.Ю., Самовол А.П. Реципрокные скрещивания как способ расширения спектра генотипической изменчивости // Рослина і середовище: Матер. Міжнар. конф. молодих вчених, присвяченої 185-річчю Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. – Харків. – 2001. – С. 76.

61. Самовол А.П., Горовая Т.К., Яковенко К.И. Нетрадиционные подходы к оптимизации селекционного процесса овощных культур // Матер. ХІ з’їзду Українського ботанічного товариства. – Харків. – 2001. – С. 343-344.

Інформаційні листки

62. Самовол А.П. Метод временнго горизонтального дизруптивного отбора // Информ. листок. – Харьков (ХАРПНТЭИ). – 2001. – С. 1-2.

63. Самовол А.П., Выродова А.П. Метод прогноза гетерозисного эффекта у гибридов F₁ по раннему урожаю // Информ. листок. – Харьков (ХАРПНТЭИ). – 2001. – С. 1.

64. Самовол А.П., Юрченко А.П., Монтвид П.Ю. Метод прогноза уровня и спектра генотипической изменчивости в F₂ на основании оценки гетерозигот F₁ по степени онтогенетической приспособленности // Информ. листок. – Харьков (ХАРПНТЭИ). – 2001. – С. 1-2.

65. Самовол А.П., Монтвид П.Ю., Юрченко А.П. Способы и биологические приемы снижения элиминации рекомбинантных гамет и зигот// Информ. листок. – Харьков (ХАРПНТЭИ). – 2001. – С. 1-2.