1. Лексико-фразеологічним системам української та російської мов властиві такі засадничі ознаки: відкритість, динамізм та антропоорієнтованість. Остання ознака виявляється у вибірковій вербалізації тих фрагментів дійсності, які для певного мовно-культурного колективу мають високу релевантність. 2. В українській та російській мовах діє декілька семантичних механізмів, які приводять до утворення образних знаків вторинної номінації — предикатів та предикатних ідіом. Універсальним прийомом виникнення образних значень є метафоризація, розглядувана в сучасних когнітивних дослідженнях не лише як процес перенесення найменування, а як базова мисленнєва операція над знанням, що структурує реальний досвід колективу, допомагаючи людині розуміти предмети, явища й події навколишнього світу, а також й себе саму як фізичну та духовну сутність. При породженні метафори носій свідомості здійснює зіставлення двох понятійних сфер, виявляє між ними ознаки подібності, внаслідок чого об’єкт пов’язується різноманітними асоціативними зв’язками із засвоєними раніше сферами досвіду. Метафоризація заторкує найфундаментальніші культурні цінності певного народу, відбиває архаїчні світоглядні настанови й менталітет. Для осмислення таких базових культурних концептів, як «людина», «всесвіт», «життя», «смерть», «мовлення», «душа», «розум», «кохання», залучаються не окремі, ізольовані концептуальні структури, а цілісні концептосфери, де зберігається інформація про засвоєний конкретний досвід. Ознакою універсальності метафоризації в ході пізнання світу є поширеність метафоричних моделей як на рівні сучасної свідомості, так і на рівні міфопоетичної свідомості, яка сягає своїм корінням у добу індоєвропейської мовної спільності. 3. У метафоричний процес, що відбувається за типовою для певної мови моделлю, залучаються мовні одиниці з різною семантикою та різними граматичними характеристиками. На формуванні метафоричних моделей позначаються релевантні для культурної спільноти концепти, сценарії та стереотипи поведінки, сформовані протягом багатьох століть. 4. Важливу роль у ході метафоризації відіграє символ метафори, який ми розуміємо як сукупність елементів подібності, виявлених свідомістю носія мови між об’єктами донорської та реципієнтної зон, внаслідок чого стає можливим перенесення найменування з об’єкта (ситуації) донорської зони на об’єкт (ситуацію) реципієнтної зони. Потреба в понятті «символ метафори» та його ефективність зумовлені тим, що метафора часто буває семантично розмитою, дескриптивно неокресленою, синкретичною, а ознаки концепту донорської зони, на основі яких відбувається метафоричне перенесення, можуть сильно варіюватися. Внаслідок експлікації символу метафори в ході дослідницьких процедур з’являється можливість не лише «проанатомувати» вторинний зміст лексеми, а й виявити характерні типи метафоричних перенесень, статус компонентів подібності в донорській та реципієнтній зонах досвіду. 5. Проведені в роботі спостереження над оцінними предикатами української та російської мов дозволяють твердити, що існують два основних джерела оцінних змістів. По-перше, це базова концептуальна структура, яка, отримуючи стійку оцінку в межах ціннісної картини світу, передає її в семантику метафоричного предиката. По-друге, джерелом оцінок в метафорі виступає концептуальна структура реципієнтної зони, яка оцінюється безвідносно до донорської: в переважній більшості випадків оцінка метафоричного предиката формується на тлі нейтрального вихідного значення. 6. В ході дослідження в аспекті когнітивної теорії метафори схарактеризовано специфіку поліметафоризації предикатів. При поліметафоризації на основі вихідного значення слова паралельно (а не послідовно) розвиваються декілька метафоричних значень, що описують різні фрагменти дійсності, між якими нема онтологічного зв’язку. Мовний матеріал свідчить, що існують два типи поліметафоризації предикатів. В першому типі в символ метафори щоразу входять різні ознаки базового концепту, актуалізовані під впливом ментальної інтерпретації фрагмента реципієнтної зони. У другому, меншою мірою поширеному в українській та російській мовах, типі поліметафоризації активізуються різні концептуальні структури донорської зони, вербалізовані за допомогою того самого предиката. В цьому випадку можуть спостерігатися глибші культурні основи метафоричного перенесення, ніж у першого типу поліметафоризації. Кожний крок у процесі поліметафоризації відбувається незалежно від інших, між ними немає взаємозумовленості. 7. Особливим різновидом метафоричних перенесень, тісно пов’язаним з архаїчною культурною практикою, слід вважати каузативну метафору, яка охоплює кількісно невелику, проте важливу для культури групу дієслів української та російської мов. Цей тип метафори сформувався під впливом магічної функції мови в ті часи, коли мовці не лише практикували магічні дії, а й були цілком впевнені в силі промовленого слова (благопобажання, прокльону, замовляння). Кожен магічний обряд має темпоральний, локальний, предметний та акціональний компоненти, необхідні для того, щоб певний стан (атрибут) було перенесено з одного предмета на інший. Для підсилення результату в замовлянні використовується двочленна вербальна формула, якій приписується здатність ототожнювати об’єкти і викликати тим самим у відсутнього предмета ті самі властивості, які має предмет-посередник. Нова ситуація, що виникає внаслідок магічних дій, осмислюється в цільовому аспекті, адже кожен магічний обряд використовується з певною метою. Імплікація з нової ситуації і стає переносним значенням предиката. 8. Взаємодія одиниць лексичного та фразеологічного рівнів мови має різноспрямований характер. Матеріал свідчить, що в українській та російській мовах можуть синхронно існувати дві формально й семантично близькі одиниці: незалежний образний предикат та сталий вираз із цим предикатом. Таке співіснування може бути наслідком різних процесів. З одного боку, предикат виокремлюється зі складу сталого виразу, зберігаючи значення останнього (використовуємо для цього явища термін «компресія ідіоми»); з другого — образний предикат доповнюється іменними компонентами, передаючи своє значення утворюваному таким чином сталому виразу. Внаслідок компресії в мові з’являється дієслово-омонім щодо вихідного значення, оскільки між ними немає жодних семантичних переходів, які могли би забезпечувати їхню внутрішню єдність. Пошук мотиваційної бази компресії має відбуватися з урахуванням комплексу функціонально-семантичних та прагматичних особливостей як ідіом, так і окремих образних предикатів. Лише звернення до історії мови, а також до фактів традиційної народної культури можуть дати надійні підстави для встановлення напрямку мовного розвитку, для розмежування явищ компресії сталого виразу, з одного боку, та перетворення образного метафоричного предиката на ідіому шляхом долучення до нього іменного компонента, з другого. 9. У сфері фразеоматики діють різноманітні еволюційні механізми, що приводять до поповнення фразеологічного масиву мови. Лише частина ідіом виникає шляхом метафоризації чи метонімізації вільного словосполучення. Як у літературній мові, так і в діалектному мовленні та субстандарті активно діє механізм конструювання сталих виразів з окремих лексем. У мові виникає чимало фразем, які, збігаючись з вільними словосполученнями в плані вираження, не мають з ними жодних семантичних і мотиваційних зв’язків. Процес конструювання відбувається на основі певних закономірностей, серед яких на першому місці — встановлення асоціативних зв’язків на ментальному, концептуальному рівні, у свідомості членів мовно-культурного колективу. Базою для утворення нових сталих виразів найчастіше служать не індивідуальні, а колективні, стереотипні уявлення про речі та явища. Виділяємо три великі групи фразеологічних одиниць за способом творення: а) сталі вирази, що утворилися внаслідок переосмислення вільних словосполучень; б) фразеологізми, що виникли шляхом комбінування лексичних одиниць; в) фразеологізми, що утворилися на основі інших фразеологізмів, паремій чи прецедентних текстів. 10. У процесах творення образних мовних одиниць активно взаємодіють концептуальний (національно-культурний) та лінгвальний рівні. Специфіка генези лексичних та фразеологічних одиниць повною мірою може бути виявлена лише з урахуванням широкого культурного тла: міфологічних уявлень, аксіологічної системи носіїв мови, побутової та обрядової поведінки, поетичної творчості — тобто основ народного буття, взятих у їх цілісності. Образним одиницям лексичного та фразеологічного рівня притаманна властивість зберігати національно-культурну інформацію й виступати засобом її трансляції в часі. Результати дисертаційного дослідження представлено в таких публікаціях: 1. Жуйкова М. В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов’янських мов. — Луцьк: РРВ «Вежа» Волинського держ. університету ім. Лесі Українки, 2007. — 416 с. Рецензії: Левченко О.П. Рецензія на монографію М. В. Жуйкової «Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов’янських мов» / Левченко О. П. // Вісник націон. університету «Львівська політехніка». — № 593 : Проблеми української термінології. — Львів : Вид-во націон. універс. «Львівська політехніка», 2007. — С. 106—107. Валодзіна Т. Жуйкова М. «Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов’янських мов» / Т. Валодзіна // Беларуская лінгвістыка. — Т. 60. — Мінск : Беларуская навука, 2007. — С. 152—156. Карнаушенко Г. Н., Філон М. І. Нове видання з історичної фразеології східнослов’янських мов / Карнаушенко Г. Н., Філон М. І. // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — № 787. — Серія «Філологія», вип. 52. — Харків, 2007. — С. 360—361. Руденко Алена. Маргарита Васильевна Жуйкова. Динамические процессы во фразеологической системе восточнославянских языков. Луцк : Редакционно-издательский отдел «Вежа» Волынского державного университета, 2007. 415 с. / Алена Руденко // Etnolingwistyka : Problemy jкzyka i kultury. — № 20. — Lublin: Wyd. UMCS, 2008. — С. 412—415. Толстая С. М. «На кривой не объедешь»: фразеологизмы в контексте культуры / С. М. Толстая // Живая старина. — 2008. — № 2. — С. 54—55. Широкорад Ф., Філон М. Фразеологізм — текст — культура / Ф. Широкорад, М. Філон // Українська мова. — 2008. — № 4. — С. 126—128. 2. Жуйкова М. Міфологічне підґрунтя номінації героїнь в билинах київського циклу / Жуйкова М. // Науковий вісник ВДУ. — № 12. — 1997. — С. 24—29. 3. Жуйкова М. Семантика зустрічі в традиційних культурах слов’ян / Жуйкова М. // Народознавчі зошити : Спеціал. випуск «Студії з інтегральної культурології». II. Ритуал. — Львів, 1999. — С. 85—91. 4. Жуйкова М. Поняття 'прoпасть' та уявлення про той світ в народній культурі / Жуйкова М. // Вісник Харківського університету ім. В. Н. Каразіна. — № 491. — Серія «Філологія». — Харків, 2000. — С. 225—230. 5. Жуйкова М. Східнослов’янська лексика неправедної смерті / Жуйкова М. // Народознавчі зошити. — 2000. — № 4. — С. 577—595. 6. Жуйкова М. В. Генеза та семантико-функціональні особливості звороту туди й дорога / Жуйкова М. В. // Науковий вісник ВДУ : Філологічні науки. — 2000. — № 6. — С. 16—23. 7. Жуйкова М. Семантичні архаїзми в українських говірках / Жуйкова М. // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : Збірник наукових праць. Вип 4 : Українське і слов’янське мовознавство. Міжнар. конференція на честь 80-річчя проф. Й. Дзендзелівського. — Ужгород, 2001. — С. 224—227. 8. Жуйкова М. В. Динаміка концепту за мовними даними (зустріч в наївній моделі світу) / Жуйкова М. В. // Лінгвістичні дослідження : Збірник наукових праць. — Вип. 6. — Харків, 2001. — С. 14—20. 9. Жуйкова М. Сліди архаїчної свідомості у слові «слід» / Жуйкова М. // Урок української. — 2001. — № 6. — С. 14—17. 10. Жуйкова М. В. Комунікативні функції ситуативних фразем / Жуйкова М. В. // Проблеми зіставної семантики. — Вип. 5. — К. : КДЛУ, 2001. — С. 211—214. 11. Жуйкова М. Роль ментальних образів базових ситуацій у процесах ідіомотворення / Жуйкова М. // Филологические студии : Украинский межвуз. филологический журнал. — Вып. 3. — 2001. — С. 58—64. 12. Жуйкова М. До проблеми інтерпретації архаїчних фразем із зібрань В.І.Даля / Жуйкова М. // Проблеми славістики. — 2001. — № 4. — С. 10—14. 13. Жуйкова М. Магічне коло в культурі та мові східних слов'ян (до генези виразу на кривой не объедешь) // Народознавчі зошити. — 2002. — № 3-4. — С. 193—210. 14. Жуйкова М. В. Метафора й обряд / Жуйкова М.В. // Мовознавство. — 2003. — № 6. — С. 55—60. 15. Жуйкова М. Процедури метафоризації предикатів у когнітивному аспекті / Жуйкова М. В. // Слов’янський вісник : Збірник наукових праць. — Вип. 3. — Рівне, 2003. — С. 50—53. 16. Жуйкова М. В. Еволюція ідіоми підвести під монастир в українській мові / Жуйкова М.В. // Філологічні студії. — 2004. — № 4. — С. 413—418. 17. Жуйкова М. Еволюція ідіом дістатися / дати на горіхи (бублики, баранки) в когнітивному аспекті / Жуйкова М. // Слов’янський вісник : Збірник наукових праць. — Вип. 5. — Рівне, 2004. — С. 92—100. 18. Жуйкова М. В. Типологія ідіом в когнітивно-генетичному аспекті / Жуйкова М.В. // Мовознавство. — 2004. — № 4. — С. 72—80. 19. Жуйкова М. Актуальні проблеми вивчення компресії сталих виразів / Жуйкова М. // Культура народов Причерноморья. — № 60. — Т. 3. — Сімферополь, 2005. — С. 92—98. 20. Жуйкова М. В. Джерела та характер оцінки в дієслівній метафорі / Жуйкова М. В. // Слов’янський вісник : збірник наукових праць. — Вип. 6. — Рівне, 2006. — С. 90—97. 21. Жуйкова М. До походження українського образного предиката втяти (втнути) / Жуйкова М. // Українська мова. — 2006. — № 2. — С. 57—66. 22. Жуйкова М. Особливості утворення поліметафоричних предикатів / Жуйкова М. // Лінгвістичні дослідження : Збірник наук. праць. — Вип. 23. — Харків, 2007. — С. 115—120. 23. Жуйкова М. Генеза ідіоми 'перебігти дорогу' в контексті народної культури / Жуйкова М. // Slavia. — R. 70. — № 1. — Praha, 2001. — С. 81—86. 24. Жуйкова М. Экспрессивные образования типа до черта, до пропасти, до гибели и проблема реконструкции древнего значения лексемы гибель / Жуйкова М. // Между двумя мирами : представления о демоническом и потустороннем в славянской и еврейской культурной традиции. — М., 2002. — С. 45—64. 25. Жуйкова М. О диффузности семантики идиом / Жуйкова М. // Sіowo. Tekst. Czas. VI. Nowa frazeologia w nowej Europe. — Szczecin — Greifswald, 2002. — S. 201—205. 26. Жуйкова М. Заколдованный круг / Жуйкова М. // Живая старина. — 2003. — № 2. — С. 16—19. 27. Жуйкова М. Разбить в пух и прах: когнитивная история идиомы / Жуйкова М. // Грани слова : Сб. научных статей к 65-летию проф. В.М. Мокиенко. — М.: Азбуковник, 2005. — С. 63—70. 28. Жуйкова Маргарита. К проблеме объективности описания и анализа культурных явлений / М. Жуйкова // Антропологический форум. — С.-Петербург, 2005. — № 2. — С. 55—59. 29. Жуйкова М. Об одной поговорке Владимира Даля, или заметки о «женском сбойстве» / Жуйкова М. // Слово в тексте и дискурсе : Сб. научных статей к 50-летию Харри Вальтера. — М. : Элпис, 2006. — С. 519—525. 30. Жуйкова Маргарита. Зачем Маринка сожгла следы Добрыни? (Заметки о происхождении любовной магии) / М. Жуйкова // Антропологический форум. — С.-Петербург, 2006. — № 4. — С. 286—312. 31. Жуйкова М. Метафора угощения в языковых единицах со значением военных действий: когнитивный и культурный аспекты / Жуйкова М. // Славяноведение. — 2007. — № 6. — С. 80—89. 32. Жуйкова М. Славянский корень *pust- в контексте концептуальной оппозиции свой / чужой / М. Жуйкова // Etnolingwistyka : Problemy jкzyka i kultury. — № 19. — Lublin: Wyd. UMCS, 2007. — С. 211—224. 33. Жуйкова М. Генеза українського дієприкметника причмелений / М. Жуйкова // «Мово рідна, слово рідне» : Prace naukowe ofiarowane Doktor Boїenie Zinkiewicz-Tomanek. — Krakуw : Wyd. Uniwersytetu Jagielloсskiego, 2008. — C. 201—206. 34. Жуйкова М. Внутрішня форма слова як відбиття архаїчних когнітивних структур / Жуйкова М. // Вестник Международного славянского университета. Серия «Філологія». — Том. 2, № 4. — Харьков, 1999. — С. 10—12. 35. Жуйкова М. Ситуативные фраземы как объект этнолингвистики / Жуйкова М. // Язык и культура : Проблемы современной этнолингвистики :. Материалы междун. науч. конф. Минск, 2—4 ноября 2000 г. — Минск, 2001. — С. 196—199. 36. Жуйкова М. В. Деякі архаїзми білоруських та українських говірок у слов'янському контексті / Жуйкова М. В. // Беларуская мова: шляхі развіцця, кантакты, перспектывы. Матерыялы III Міжнароднага кангрэса беларусыста. — Мінск, 2001. — С. 97—105. 37. Жуйкова М. Деякі білоруські та українські фраземи, що відбивають культ вовка / Жуйкова М. В. // Гісторыя. Культуралогія. Мастацтвазнавства : Матерыялы III Mіжнароднага Кангрэса беларусыста. — Мінск : Беларускі кнігазбор, 2001. — С. 255—260. 38. Жуйкова М. В. Когнитивные механизмы метафоризации и полиметафоричность предикатов / Жуйкова М. В. // Форма, значение и функции единиц языка и речи : Материалы докладов междунар. научн. конференции. Ч. 1. — Минск, 2002. — С. 156—158. 39. Жуйкова М. Смыслообразование и культурная мотивация / Жуйкова М. В. // Мурзинские чтения: Динамика языка в синхронии и диахронии. Материалы межвуз. научной конфенции, посвящ. 20-летию кафедры общего и слав. языкознания Пермского ун-та. — Пермь, 2002. — С. 81—85. 40. Жуйкова М. В. Східнослов’янські сакральні формули з компонентом пропасти: образна основа і міфопоетичні витоки / Жуйкова М. В. // Східні слов’яни : Мова, Історія. Культура. За матеріалами пам’яток писемності XI—XVIII століть. — Вип. 4. — Ніжин, 2002. — С. 41—48. 41. Жуйкова М. Ідіоми й обряд: генеза номінацій пустого говоріння в східнослов’янських мовах / Жуйкова М. // Treci i mechanizmy przenikania kultur na pograniczu polsko-ukraiсskim. Tom II. — Ryki, 2003. — С. 203—211. 42. Жуйкова М.В. Еволюція іменного кореня пуст- за даними говірок / Жуйкова М. В. // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство : збірник наукових статей. — Чернівці : Рута, 2003. — С. 411—416. 43. Жуйкова М. Східнослов’янські предикати любовної магії: СОХНУТИ. Історія, референція та семантика / Жуйкова М. // Тіло в текстах культур. — К. : Ін-т мистецтвознавства, етнографії та фольклористики ім. М. Рильського НАН України, 2003. — С. 205—222. 44. Жуйкова М. В. К вопросу о механизмах семантического развития предикатной лексики / Жуйкова М.В. // Национально-культурный компонент в тексте и языке : материалы ІІІ междунар. научной конференции. В 3-х ч. — Ч. 2. — Минск, 2005. — С. 203—204. | 