Анотація до роботи:

Вахрушев І.Б. Геоекологічний аналіз вапнякових масивів Південнобережного Криму (для цілей сейсмоекології та охорони навколишнього середовища). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2006.

На основі єдиної методики вивчено геолого-геоморфологічні, сейсмічні та природоохоронні особливості понад сто великих вапнякових масивів Південнобережного Криму, багато з яких описано вперше. Розглянуто теоретичні основи сейсмоморфогенезу, на підставі яких розроблено класифікацію сейсмогенних форм рельєфу Криму. Встановлено тісний зв'язок вапнякових масивів із сейсмоактивними структурам, доведено, що ці масиви можуть виступати їхніми індикаторами. Обґрунтовано поняття сейсмоекологічна ситуація. Розроблено методику оцінки сейсмоекологічної ситуації, що включає інтегральні показники сейсмічної небезпеки, щільності населення і розташування об'єктів соціально-господарських підсистем, що перебувають у суб'єктно-об'єктних відношеннях. На основі розроблених оцінних шкал виконано диференційну оцінку сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму, що змінюється від безпечної (0 оцінних балів) до ситуації високого ступеня небезпеки (7 – 9 оцінних балів). У межах Південнобережного Криму виділено 4 сейсмоекологічні райони, що розрізняються особливостями сейсмоекологічної ситуації. Виконано оцінку природоохоронного значення вапнякових масивів і встановлено природоохоронний статус 29 масивів.

1. Геоекологічний підхід до вивчення вапнякових масивів як елементів геоекосистем сейсмічно небезпечних територій Південнобережного Криму передбачає врахування відповідних внутрішніх та зовнішніх властивостей цих об'єктів, на основі яких розглядається їхня роль у сейсмоекологічній ситуації і місце в природоохоронній структурі регіону.

2. Складність аналізу небезпечних природних явищ, у тому числі й землетрусів, обумовлена тим, що вони мають нестійкий і граничний характер самоорганізації, пов'язаний з нелінійністю розвитку. У цьому полягають головні труднощі оцінки екологічної ситуації, пов'язаної з природними процесами.

3. Наукове вивчення великих вапнякових масивів Південнобережного Криму має більш як 200-річну історію. У поглядах на природу вапнякових масивів існують протиріччя в усіх основних напрямках їхнього вивчення: у термінології, генезисі, віці й у зв'язку із сейсмічними процесами. Більшість протиріч пояснюється полігенетичністю вапнякових масивів Південнобережного Криму і впливом на більшість із них сучасних і давніх землетрусів.

4. Встановлено геолого-геоморфологічну позицію, генезис, будову і роль у формуванні сейсмоекологічної ситуації 103 великих вапнякових масивів Південнобережного Криму, багато з яких описано вперше. Створено кадастр вапнякових масивів.

5. Обґрунтовано поняття сейсмоморфогенез земної поверхні як змін рельєфу, обумовлених сейсмічними процесами, на основі якого розроблено морфогенетичну класифікацію сейсмогенних структур Південнобережного Криму. З використанням геолого-геоморфологічних, інженерно-геологічних та інших методів вивчення вапнякових масивів установлено їхній тісний зв'язок із сейсмоактивними структурами. Виходячи з цього доведено, що масиви можуть виступати їхніми індикаторами.

6. Виконано спеціальне сейсмоекологічне районування Криму, де в межах Південного берега виділено 4 сейсмоекологічні райони, які розрізняються сейсмоекологічною ситуацією, що залежить від ступеня сейсмічної небезпеки і характеру взаємодії в геоекосистемах (суб'єктно-об'єктних відношень).

7. Вивчення вапнякових масивів дозволило виділити на території західної частини Південнобережного Криму зони підвищеної сейсмічності. До них належать: Ласпі-Фороська, Кучук-Койска, Лімен-Хостабаська, Могабі-Ай-Тодорська, Нікітська, Гурзуфська, Парагельмен-Кучук-Ламбатська і Чатирдаг-Демерджинська сейсмоморфоструктури. Розроблена методика є подальшим розвитком сейсмогеологічного методу оцінки сейсмічної небезпеки.

8. Обґрунтовано поняття сейсмоекологічна ситуація, під якою розуміється сукупність станів і ризиків сейсмічної небезпеки та елементів геоекосистем, що перебувають у суб'єктно-об'єктних відношеннях, характерних для даної території у певний період часу.

9. Розроблено методику оцінки сейсмоекологічної ситуації. В алгоритм розрахунку включено такі критерії: сейсмічну небезпеку, диференційовану за допомогою сейсмогеологічного методу (вапнякові сейсмодислокації і сейсмогравітаційні явища), щільність населення та розташування об'єктів соціогосподарських підсистем. Ці три чинники є найбільш значними (80 – 90%) у сумарних збитках від землетрусів.

10. Створено елементарну ГІС, де згідно з розробленими оцінними шкалами побудовано електронні карти виділених критеріїв і зроблено диференціальну оцінку сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму, яка змінюється від безпечної (0 оцінних балів) до високого ступеня небезпеки (7 – 9 оцінних балів).

11. Поглиблено методику оцінки природоохоронного значення вивчених масивів, яка показала високу ефективність і дозволила науково обґрунтувати заповідний статус 29 з них. Це допоможе більш надійно управляти рекреаційними ресурсами і зберігати в їхніх межах цінні геологічні, ботанічні та історико-археологічних об'єкти, а також сприятиме оптимізації природоохоронної мережі Криму.

Таким чином, виконані дослідження є подальшим розвитком методики геоекологічного аналізу небезпечних геолого-геоморфологічних процесів. Отримані результати дозволять більш обґрунтованно підходити до вирішення багатьох проблем стійкого розвитку рекреаційних територій Криму й охорони навколишнього середовища.

Публікації автора:

Публікації в спеціалізованих виданнях, затвердженних ВАК України

1. Вахрушев Б.А., Вахрушев И.Б. Роль карстовых конденсационных вод в водном хозяйстве античных и средневековых поселений Керченского полуострова // Культура народов Причерноморья, 1999. – №10. - С. 7-10. (польові дослідження, гідрогеологічні розрахунки і висновки про роль конденсаційних вод належать авторові).

2. Вахрушев И.Б. Природа скал Адалар на Южном берегу Крыма // Культура народов Причерноморья, 2000. – № 14 . – С.9-15.

3. Вахрушев И.Б. История сейсмотектонических исследований Крымско-Черноморского региона // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Сер. геогр., 2001. – Т.14 (52) . - № 1. – С.31-35.

4. Вахрушев И.Б. Сейсмогеоморфология Горного Крыма, процессы и факторы сейсмоморфогенеза // Культура народов Причерноморья, 2001. - №26. – С. 51-55.

5. Вахрушев И.Б. Опасные геоморфологические явления и экологическая ситуация в Крыму // Культура народов Причерноморья, 2002. - № 36. – С. 9-12.

6. Вахрушев И.Б. Некоторые подходы к ГИС-картографированию опасных гравитационных явлений на ЮБК // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Сер. геогр., 2003. – Т.16. – С.27 – 31.

7. Вахрушев И.Б. Сейсмогравитационная структура «Тиссового ущелья» на Чатырдаге (Крым) // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Сер. геогр., 2003. – Т.16 (55). - №1. – С. 47-53.

8. Вахрушев Б.А., Амеличев Г.Н., Вахрушев И.Б. Экологическое состояние и перспективы использования памятника природы Крымского южнобережья – Красный камень // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Сер. геогр., 2004. – Т. 17 (56). - №4 – С.97-104. (польові роботи, обробка матеріалів належать авторові)

9. Амеличев Г.Н., Вахрушев Б.А., Вахрушев И.Б. Памятник природы гора Болгатур как элемент оползневой, сейсмогравитационной и ландшафтной структуры Южного берега Крыма // Культура народов Причерноморья, 2005. - № 64. – С. 7-14. (польові роботи, обробка матеріалів і висновки належать авторові)

10. Амеличев Г.Н., Вахрушев Б.А., Вахрушев И.Б. Разработка основ государственной политики хозяйственного использования закарстованных территорий и охраны подземных пространств Автономной республики Крым // Культура народов Причерноморья, 2005. - № 65. – С. 7-11 (ідеї, їхнє обґрунтування частково належать авторові)

11. Вахрушев Б.А., Вахрушев И.Б. Смещенные известняковые массивы и сейсмоморфогенез Горного Крыма как элемент экологической ситуации в регионе // Фізична географія та геоморфологія. – Київ, 2005. – Вип. 47. – С. 159-170. (польові дослідження, ідеї, методичні підходи і картографічні матеріали належать авторові)

12. Вахрушев И.Б. Оценка сейсмоэкологической ситуации с использованием элементов ГИС-картографирования (на примере Южного берега Крыма) // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Сер. геогр., 2006. – Т.19 (58). - №. 1– С.22-32.

Публікації в збірниках наукових праць конференцій

Вахрушев И.Б. Тектоническая составляющая в образовании массандровских отложений ЮБК // Тектоника и нефтегазоносность Азово-Черноморского региона в связи с нефтегазоносностью пассивных окраин континентов. – Гурзуф, 2000. – С. 26-28.

14. Вахрушев І.Б. Сейсмогравітаційні явища, як елементи екологічної ситуації на Південному Узбережжі Криму // Регіональні екологічні проблеми. – Київ, 2002. – С. 112-114.

15. Вахрушев И.Б. Картографическая ГИС для экологической оценки роли гравитационных и сейсмогравитационных явлений в ландшафтных и хозяйственных системах Крыма // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки. – Львів, 2003. – С. 391 – 392.

16. Вахрушев И.Б. Геоинформационная модель прогноза опасных геоморфологических процессов // Географічна освіта і наука в Україні. – Київ: Обрії, 2003. – С.103 – 109.