На сучасному етапі різні галузі науки мають вагомі досягнення в розробці земельно-кадастрової справи, обґрунтуванні організації території та раціонального природокористування. У дисертації наведене теоретичне узагальнення методологічних проблем і методичних принципів інвентаризації та оцінки різноякісних сільськогосподарських земель в системі ЗК України і представлене нове розв’язання наукового завдання впровадження комплексного географічного підходу в практику кадастру сільськогосподарських земель Південного регіону. В результаті проведених досліджень сформульовано такі висновки: 1. Специфіка природних та господарських умов різних регіонів України визначає особливості функціонування регіональних агроландшафтних систем і використання земель. Землеоцінювальні роботи в умовах реформування земельних відносин повинні проводитись з врахуванням регіональних і локальних особливостей землекористування, що не тільки підвищить їх об’єктивність, а й може стати одним з факторів економічного стимулювання сільських товаровиробників, оскільки розмір земельного податку визначається залежно від якості та особливостей використання конкретної земельної ділянки. В основу розробки і ведення ЗК мають бути покладені дослідження регіональних особливостей землекористування і методологічні засади, засновані на комплексному географічному підході. Це дозволить більш досконало вирішити коло складних і проблемних питань кадастру сільськогосподарських земель. 2. Сільськогосподарська типологія земель може сприяти не тільки вирішенню питання об’єкта землеоцінювальних робіт. Типи земель можна розглядати як операційні територіальні одиниці – основу елементарного облаштування агроландшафтів. Їх застосування дозволить диференціювати використання орних земель в залежності від рельєфу, ґрунтів та екологічних умов, диференціювати відведення ґрунтів для несільськогосподарських потреб і для потреб формування регіональної та локальної систем екологічних мереж. При цьому необхідно акцентувати, що контурна організація агроландшафту має стати видом природокористування, що дозволяє через систему взаємопов’язаних прийомів адаптувати територію до різних економічних та екологічних умов. 3. Агроландшафтне кадастрове районування найбільш повно відповідає вимогам та змісту ЗК. Зважаючи на наявність детальної характеристики екологічних особливостей земель та розвитку процесів деградації, розроблене районування не тільки сприятиме проведенню землеоцінювальних робіт, а й може стати основою розробки регіональних програм ведення сільського господарства та здійснення заходів по захисту земель від процесів деградації. 4. В умовах переходу до ринкових відносин опрацьований методичний підхід комплексної еколого-економічної оцінки різних категорій земель за полікритеріальною системою дасть змогу більш широко враховувати регіональні та локальні особливості землекористування, дозволить здійснювати диференційований підхід до таких стрижневих проблем як визначення ціни на землю, земельного податку, допоможе аналізувати ефективність меліоративних заходів як на рівні окремих господарств, так і на регіональному рівні. 5. Апробація запропонованих методологічних розробок і методичних принципів впровадження комплексного географічного підходу в практику ведення ЗК Херсонської області дозволила: 1) провести коригування схеми кадастрового районування території Херсонської області на агроландшафтній основі з врахуванням екологічного стану; 2) розробити пропозиції щодо вдосконалення методики економічної оцінки зрошуваних земель в регіональних умовах Херсонської області. Ці розробки повністю готові до використання в практиці ЗК області при проведенні заходів щодо захисту земель від процесів деградації та під час розробки методичних підходів оцінки різних категорій земель. | 