Анотація до роботи:

Бурка В. Й. Географічні особливості розвитку будівельно-індустріальних комплексів України на регіональному рівні (на матеріалах Карпатського економічного району). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2006.

У дисертації визначаються об'єкт і предмет дослідження географії будівельної індустрії, розглядаються рівень її вивченості та методичні основи аналізу. Обґрунтовуються теоретичні основи та підходи до вивчення галузі. Підкреслюється особливе значення будівельної індустрії для суспільства. Будівельна індустрія розглядається як особлива система галузей, організованих навколо процесу будівництва на основі комплексності. На прикладі території Карпатського економічного району та України досліджується вплив природних і соціально-економічних чинників на формування структурної організації будівельної індустрії. Розкриваються галузева, територіальна та функціональна структура будівельно-індустріального комплексу. Дослідження будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району дозволило уточнити суть наукових категорій і понять, таких як: пункт, центр, вузол, внутріобласний район, зона будівельної індустрії, обласний і регіональний будівельно-індустріальний комплекс. Обґрунтовується, що проблеми економічного розвитку та екологічної безпеки областей Карпатського економічного району і України у значній мірі залежать і вирішуються за допомогою будівельної індустрії.

1. Будівельно-індустріальний комплекс формується навколо процесу будівництва, що починається з видобутку і обробки будівельної мінеральної сировини, виробництва і приготування будівельних матеріалів, деталей і будівельних конструкцій та закінчується спорудженням і монтажем об’єктів будівництва на будівельних майданчиках. Особливість будівництва полягає в єдиному призначенні продукції на всіх стадіях виробничого процесу. Послідовні технологічно ув’язані ланки і стадії виробництв, що забезпечуються системою різногалузевих підприємств та організацій формують структуру будівельно-індустріального комплексу. У територіальному відношенні процес будівництва має практично повсюдний характер. Темпи та напрями розвитку продуктивних сил суспільно-господарського комплексу і територіальні форми розміщення об’єктів будівництва є визначальними чинниками територіальної організації процесу будівництва, рівня використання місцевої мінерально-сировинної бази і формування матеріально-технічної. В структурі суспільно-господарських комплексів крупних економічних районів будівельно-індустріальні комплекси відіграють виробничу та обслуговуючу функцію.

2. На рівень суспільно-господарських комплексів суттєво впливає географічне положення економічних районів, що в свою чергу відображається на формуванні будівельно-індустріальних комплексів. Особливості географічного положення Карпатського економічного району України в значній мірі прямо чи опосередковано впливають на формування матеріальних баз будівельно-індустріального комплексу. Будівельна індустрія відноситься до тих галузей матеріального виробництва, що пов’язані з умовами та інтенсивним використанням ресурсів природного середовища. Специфічність будівництва полягає в територіальній зміні виробничого процесу. Після завершення спорудження кожного наступного об’єкту, процес будівництва спрямовується з одного будівельного майданчика на інший. Серед природних чинників особливе значення мають геологічна будова, сейсмічність, рельєф території, клімат, мінеральні і водні ресурси, гідрологічні умови та рослинність.

3. Формування матеріальних баз будівельно-індустріальних комплексів відбувається під впливом соціально-економічних чинників: величини інвестицій, їх галузевої структури, розміщення по території, густоти населення, наявності трудових ресурсів і їх кваліфікації, розвитку мережі транспортних комунікацій.

4. Структура будівельної індустрії чітко проявляється в територіальних будівельно-індустріальних комплексах через поєднання в них галузевих, функціональних і територіальних аспектів, що представляють собою відповідний поділ праці. Будівельній індустрії, як комплексній галузі, притаманні всі структурні елементи: організаційний, галузевий, технологічний, територіальний, функціональний та ін.

Система галузей і виробництв, що випускають продукцію призначену тільки для процесу будівництва, утворюють галузеву структуру промисловості будівельних матеріалів, а галузева структура споруджуваних об’єктів будівництва визначає спеціалізацію і галузеву структуру будівельних і будівельно-монтажних підприємств та організацій.

5. Закономірності формування територіальної структури будівельно-індустріальних комплексів базуються на особливостях територіального зосередження родовищ мінеральних будівельних корисних копалин і врахування можливостей їх комплексного економічно вигідного використання.

6. Функціональна структура будівельно-індустріального комплексу дозволяє оцінити значення і роль різноякісних структурних елементів у формуванні і розвитку будівельної індустрії, як цілісної системи на принципах комплексності.

7. Будівельна індустрія і весь господарський комплекс перебувають у повній взаємозалежності, що проявляється у спільному вирішенні багатьох соціально-економічних проблем, які склалися ще в радянський період. Однією з основних проблем був величезний ріст незавершеного будівництва.

Починаючи з видобутку, процес будівництва супроводжується постійним забрудненням атмосферного повітря, літосфери, гідросфери, біосфери. У процесі будівництва рідко застосовують ефективне газо- і пилевловлююче обладнання. Найбільший вплив на природне середовище будівельна індустрія здійснює за посередництвом своєї продукції. У багатьох випадках після забудови зміна природного середовища носить незворотній характер, найчастіше негативний. Основним питанням у вирішенні екологічної безпеки є необхідність значного збільшення фінансування на природоохоронну діяльність.

8. З врахуванням перспектив розвитку економічного району необхідно розробити науково обґрунтовану програму розвитку будівельно-індустріального комплексу шляхом розбудови його матеріальних баз.

Публікації автора:

1. Бурка Володимир. Особливості формування мінерально-сировинних ресурсів промисловості будівельних матеріалів України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 120: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С. 96-100.

2. Бурка Володимир. Сучасні проблеми використання місцевих будівельних корисних копалин // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 158: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – С. 104 – 108.

3. Бурка Володимир. Вплив рельєфу на освоєння території України будівельною індустрією // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 167: Географія. – Чернівці: Рута. 2003 – С. 171-176.

4. Бурка Володимир. Науково-методичні основи дослідження будівельно-індустріальних комплексів. Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 246: Географія. – Чернівці: Рута, 2005 – С. 147-153.

5. Бурка Йосип, Бурка Володимир. Історико-краєзнавча і суспільно-політична роль будівельної індустрії // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 80: Географія. Чернівці: ЧДУ, 2000. С. 124 - 127. Особистий внесок: досліджена роль будівельної індустрії як рушійного чинника суспільного розвитку і поступальних перетворень. Розкрита історико-краєзнавча роль будівельної індустрії на різних рівнях пізнання навколишнього світу.

6. Бурка Володимир, Бурка Йосип. Природно-ресурсне районування будівельних корисних копалин Карпатського регіону // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 138: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – С. 79-84. Особистий внесок: проведене дослідження природних чинників з метою їх впливу на формування природно-ресурсних районів. Виділені Прикарпатський, Центральний і Закарпатський великі природно-сировинні райони будівельної індустрії.

7. Бурка Йосип, Бурка Володимир. Історико-географічні аспекти розвитку будівельної індустрії в Україні // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Соціально-гуманітарні науки / Упоряд. і відп. ред.. В. Балух. – Чернівці: Рута, 2004. – с. 384 – 388. Особистий внесок: досліджені особливості формування будівельної індустрії в різні історичні періоди і на окремих територіях в залежності від місцевої мінерально-ресурсної бази.

8. Бурка В. Й., Бурка Й. А. Історико-краєзнавча роль будівельної індустрії // Матеріали першого міжнародного семінару з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства (6 - 7 жовтня 1999 року, м. Тернопіль). – Тернопіль, 1999. – С. 155 - 156. Особистий внесок: оцінено роль об’єктів будівництва у вирішенні виробничо-функціональних, соціально-виховних та естетично-художніх завданнях на різних суспільно-історичних етапах розвитку людства.

9. Й. А. Бурка, В. Й. Бурка. Мінерально-сировинна база промисловості будівельних матеріалів України // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Тези доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 92-95. Особистий внесок: уточнене поняття мінерально-сировинної бази будівельної індустрії, дана оцінка географії видобутку основних видів мінеральної будівельної сировини в Україні.

10. Бурка Йосип, Бурка Володимир. Основні напрями та проблеми розвитку географії будівельної індустрії в Україні // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.3. – С. 71 – 73. Особистий внесок: сформульовані основні напрями та першочергові завдання у вивченні будівельно-індустріальних комплексів України.