Анотація до роботи:

Тригуб В.І. Географічні закономірності поширення і динаміка фтору у чорноземах південних північно-західного Причорномор’я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.05 – біогеографія і географія ґрунтів. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна, 2005.

Дисертація присвячена з’ясуванню географо-генетичних особливостей вмісту і розподілу фтору в чорноземах південних; дослідженню впливу хімічних меліорантів, а також викидів промислових підприємств на вміст фтору в системі „грунт - рослини” на прикладі Одеського суперфосфатного заводу.

Встановлені географічні закономірності природного поширення і антропогенного накопичення фтору в чорноземах південних зрошуваних і незрошуваних, ґрунтових і поверхневих водах північно-західного Причорномор’я.

З’ясовано, що зрошення і внесення фосфогіпсу приводить до накопичення фтору в ґрунтах, рослинах, ґрунтових водах.

Встановлений локальний характер фторного забруднення ґрунтів промисловими викидами, який пов’язаний з генетичними особливостями ґрунтів і типами сільськогосподарського використання земель.

Розроблено методику визначення активного фтору в соку рослин, за допомогою якої вперше проаналізовано особливості накопичення рухомого фтору в рослинах залежно від агроекологічних особливостей ґрунтів.

На основі вперше проведених у північно-західному Причорномор’ї досліджень вмісту і динаміки фтору в системі “природні води – ґрунти -рослини” встановлено географо-генетичні закономірності поширення і антропогенного накопичення фтору в чорноземах південних (модальних, міцелярно-карбонатних, в тому числі зрошуваних і незрошуваних), ґрунтових і поверхневих водах. Результати досліджень дають можливість оцінити ступінь забруднення фтором ґрунтового покриву регіону під впливом хімічних меліорацій та промислових викидів.

1. Причорноморська низовина є регіоном підвищеної концентрації фтору, що зумовлено фізико-географічними особливостями території. Вміст фтору в сарматських водах (глибина залягання яких понад 140 м) коливається в межах 0,21 – 2,20 мг/л. Багаті на фтор води понтичного горизонту – 1,6-2,2 мг/л. Підвищеним вмістом характеризуються води малих річок, які певним чином формують склад іригаційних вод у ставках-накопичувачах і озері Сасик.

2. Особливості накопичення фтору в ґрунтах північно-західного Причорномор’я зумовлені регіональними і загальними географічними закономірностями. Встановлено, що вміст фтору в ґрунтах коливається в межах: валового – 131,0-670,0 мг/кг, водорозчинного – 0,70-6,73 мг/кг. Вміст фтору в ґрунтах Придунайської провінції значно вищий, ніж в ґрунтах Азово-Причорноморської провінції, що спричинено відмінностями гранулометричного складу, вмісту гумусу, карбонатів, легкорозчинних солей та меліоративного стану ґрунтів.

3. Встановлено закономірне збільшення вмісту фтору у верхніх горизонтах ґрунтів від елювіальних до транселювіальних (схили) і акумулятивних (заплави річок, днища балок) ландшафтів від 1,0 до 7,0 мг/кг, що свідчить про високу міграційну активність фтору. Вертикальна диференціація чорноземів південних і лесової товщі за вмістом фтору визначається, насамперед, особливостями їхнього гранулометричного складу і характером розподілу легкорозчинних солей і карбонатів кальцію. Максимальні значення валового вмісту фтору в ілювіально-карбонатних горизонтах сягають величин 1000 мг/кг, водорозчинного – 30 мг/кг.

4. Зрошення і хімічна меліорація є вагомим фактором диференціації території за вмістом валового і водорозчинного фтору в чорноземах південних. Зрошення протягом восьми років водою з низьким вмістом фтору (0,4 мг/л) істотно не вплинуло на вміст валового і водорозчинного фтору. При виробничому гіпсуванні поливних вод і, відповідно, високому вмісті фтору в них (1,7-2,0 мг/л) суттєво підвищується вміст валового і водорозчинного фтору в ґрунтах.

Динаміка вмісту фтору на масивах вторинно-солонцюватих ґрунтів Дунай-Дністровської зрошувальної системи залежить від періодичності проведення хімічної меліорації земель. Одноразове використання фосфогіпсу в дозі 12 т/га для меліорації солонцюватих ґрунтів призводить до підвищення валового і водорозчинного фтору, але не перевищує гранично допустимих концентрацій. Повторне застосування високих доз фосфогіпсу (12-24 т/га) для розсолонцювання середньо- і сильносолонцюватих ґрунтів зумовлює суттєве підвищення в них вмісту як валового, так і водорозчинного фтору (1,5 ГДК).

6. Збільшення вмісту водорозчинного фтору в ґрунтах спричиняє підвищення його кількості в рослинах від 0,06 мг/л при зрошенні до 0,74 мг/л – при внесенні фосфогіпсу. Причому спостерігається більш інтенсивне накопичення фтору в рослинах, ніж у ґрунтах. Різні види рослин неоднаково поглинають фтор.

7. Наявність техногенно забруднених фтором ґрунтів міста Одеси пов’язане з розміщенням на північно-східній околиці суперфосфатного заводу. Техногенне забруднення проявляється в накопиченні валових і особливо водорозчинних форм фтору. Збільшення вмісту водорозчинного фтору в ґрунтах простежується на відстані 7-10 км від заводу. Максимальний ступінь забруднення ґрунтів у 50 разів вищий порівняно з фоновим вмістом і простежується на відстані 2-3 км. На ступінь забруднення ґрунтів водорозчинним фтором великий вплив має характер сільськогосподарського використання; більш забрудненими є пасовища і рілля та значно менше – ґрунти приватного сектору.

Вміст активного фтору у природній рослинності поблизу заводу в 3-8 разів перевищує фонові значення. Пошкодження рослин у зоні суперфосфатного заводу неоднакове і залежить від низки факторів, у тому числі і від ступеня фторстійкості самих рослин.

8. Необхідний тривалий моніторинг вмісту фтору в ґрунті та рослинах. Пропонується включити у перелік показників, які підлягають обов’язковому контролю при сертифікації рослинної продукції, і фтор, який виявляє високу токсичну дію на організми тварин і людей.

Публікації автора:

1. Тригуб В.И. Фторное загрязнение черноземов при орошении // Тез. докл. VІІІ Всесоюзн. съезда почвоведов. – Т. 5. – Новосибирск, 1989. – С. 87.

2. Гоголев Н.И., Тригуб В.И. Фтор в почвах и растениях юго-запада УССР // Тез. докл. съезда почвоведов и агрохимиков УССР. – Мелиорация и охрана почв – Харьков. – 1990. – С. 210-211.

3. Орошение на Одесщине. Почвенно-экологические и агротехнические аспекты. /И.Н. Гоголев, Р.А. Баер, А.Г. Кулибабин и др.; Науч. ред. И.Н. Гоголев, В.Г. Друзьяк. – Одесса. ред.-изд. отдел, 1992. – 436 с.

4. Гоголев Н.И., Тригуб В.И. Накопление фтора в почвах и растениях на юго-западе Украины // Мелиорация и водное хозяйство. – 1992. № 1, С. 28-29.

5. Тригуб В.І. Забруднення грунту і рослин фтором в умовах зрошення на ДДЗС / Матеріли наук. конф. "Проблеми географії України". – Львів: ЛДУ 1994. Ч. 2. – С. 30-31.

6. Тригуб В.И. Фторное загрязнение почв и растений в зоне действия Одесского суперфосфатного завода // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Ч. 3. Харків, 1998. – С. 95-96.

7. Тригуб В.І. Про гранично-допустиму концентрацію фтору в природних об’єктах // Вісник Львівського університету. Серія геогр. Вип. 21. 1998. – С. 142-144.

8. Тригуб В.І. Визначення фтору в рослинах // Вісник Львівського університету. Серія геогр. Вип. 25. 1999. – С. 167-170.

9. Тригуб В.І. Вміст фтору в природних компонентах південного заходу України. – Вісник Львівського університету. Серія геогр. 2000. Вип. 27. – С. 137-142.

10. Ладних В.Я., Носоненко О.А., Чаусова Л.О., Тригуб В.І. та ін. Вміст і динаміка фтору та важких металів у чорноземах при зрошенні // Зрошувальні землі Дунай-Дністровської зрошувальної системи: еволюція, екологія, моніторинг, охорона родючості / За ред. д.с/г.н. член.-кор. УААН С.А. Балюка/. – Харків: ПФ "Антіква", 2001. – С. 98-114.

11. Тригуб В.І. Вміст фтору в ґрунтах Одеської області // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвід. темат. наук. збірн. Спеціальний випуск до IV зїзду УТГА. Кн. 2. – Харків. – 2002. – С.295-296.

12. Тригуб В.І. Вміст фтору в степових ландшафтах Задністровя Одещини // Вісник ОНУ. – Серія Географічні та геологічні науки. 2002. – Вип. 4 – С. 71-75.

13. Тригуб В.І. Географічні закономірності поширення фтору в грунтах Північно-Західного Причорномор’я. Збірник наук. праць "Генеза, географія та екологія грунтів". – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – С. 393-398.