1. Геоекологічні дослідження вуглевидобувних районів повинні базуватися на концепціях ландшафтознавства та його прикладних напрямів, перш за все, конструктивного та екологічного ландшафтознавства і здійснюватися за єдиною програмою, методикою та відповідними алгоритмами. 2. Науково-методологічною основою для вивчення геоекологічних проблем вуглевидобувних районів вважаємо такі основні підходи як геосистемний, геоекологічний, басейновий, ландшафтний і геоінформаційний. Особливу увагу у роботі приділено аналізу складових ландшафтного підходу: загальноландшафтного, антрополандшафтного, геотехносистемного, природно-техносистемного та антропоекосистемного. Інтегрування існуючих підходів дозволило розробити алгоритм геоекологічних досліджень, удосконалити існуючу концепцію ПГС та програму їхнього моніторингу. 3. Ландшафтне вивчення геоекологічних проблем районів розроблення покладів кам’яного вугілля передбачає використання різних підходів і методів, серед яких найважливішими є ландшафтно-динамічний, ландшафтно-геохімічний і ландшафтно-біоценотичний. Найбільше уваги необхідно приділяти оцінюванню антропогенної трансформованості ПГС та інтенсивності прояву небезпечних природно-антропогенних процесів. 4. Природні і соціально-економічні умови Нововолинського ГПР відіграють важливу, часом навіть визначальну, роль у формуванні сучасної геоекологічної ситуації реґіону. Специфічне їхнє поєднання зумовило просторову диференціацію екологічної напруги та різну інтенсивність прояву негативних природно-антропогенних процесів. Також виявлено, що на екологічний стан довкілля району, окрім підприємств вугільної промисловості, суттєвий вплив мають такі господарські чинники, як сільськогосподарське використання земель, будівництво, транспортне навантаження тощо. 5. Встановлено, що геоекологічний стан природно-господарських систем Нововолинського ГПР на сьогодні залишається напруженим. Ситуація ускладнилася після ліквідації більшості нерентабельних шахт району. Особливу небезпеку для життєдіяльності людини становлять процеси деформації земної поверхні (75,0 %), затоплення і підтоплення будівель, доріг і комунікацій (14,0–15,5 %), забруднення поверхневих, ґрунтових і підземних вод, ґрунтового покриву та продуктів харчування токсичними елементами і радіонуклідами. 6. Дослідження екологічного стану геологічного і повітряного середовища, поверхневих і підземних вод, ґрунтового і рослинного покриву у реґіоні свідчить, ці компоненти сильно трансформовані і забруднені. За окремими хімічними елементами виявлено перевищення ГДК забруднюючих речовин у поверхневих (у 5,3 рази), ґрунтових (у 6,9 рази) і підземних (у 36,0 разів) водах та ґрунтах (у 20,2 рази). Наприклад, безпосередньо біля породних відвалів спостерігають такий валовий вміст міді, нікелю і хрому, який перевищує допустимі норми у 3–5 разів. Фонові значення гамма-потужності є також високими (0,10–0,12 мкЗв/год). Ліквідація більшості шахт району сприяла зменшенню обсягів забруднення природного середовища, однак викликала активізацію негативних природно-антропогенних процесів, особливо підтоплення і заболочення земель. 7. Згідно з результатами детальних геоекологічних досліджень на ключовій ділянці “Нововолинськ” (масштаб 1 : 5 000), на антропогенно трансформовані геосистеми припадає 4,5 % від загальної площі ділянки. Значну частку займають надзвичайно (1,3 %) і дуже сильно (15,9 %) модифіковані ландшафтні системи. Проте найбільші площі ключової ділянки (42,3 %), які переважно зайняті ріллею, зазнали середнього ступеня трансформаційних змін. 8. На основі власних геоекологічних досліджень та аналізу фондових, статистичних і літературних матеріалів нами запропоновано шляхи оптимізації геоекологічного стану ПГС Нововолинського ГПР. Особлива увага звернута на обґрунтування схеми оптимізації існуючої геоекологічної моніторингової мережі та програми моніторингу, що сприятиме реалізації завдань екологічної реабілітації досліджуваного реґіону. Головними складовими елементами оптимізованої схеми геоекологічного моніторингу виступатимуть існуюча мережа моніторингу поверхневих і підземних вод, ґрунтів, а також пропоновані нами три спостережні станції та понад 20 нових постів і пунктів геоекологічних спостережень. |