Анотація до роботи:

Худур Джамель. Геологія Саксаганського насуву Криворізької структури і його роль у формуванні покладів багатих залізних руд. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – геологія металевих і неметалевих корисних копалин. – Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2006.

Розглянуто будову і склад зони Саксаганського насуву Криворізької структури на всьому його простяганні. Показано, що в південній частині Саксаганського залізорудного району зона насуву складена брекчіями сланців саксаганської світи, а в північній – інтенсивно тріщинуватими породами сьомого сланцевого і залозистого горизонтів. На всьому простяганні насув контролюється тальковими сланцями. Формування насуву було спричинене вкоріненням на заключних стадіях криворізького рифтогенезу Саксаганського діапіра. Встановлено, що в горизонтах продуктивної саксаганської світи непорушених процесами насувоутворення нагромадження і винос хімічних елементів підорядковується законові седиментаційної ритмічності, а в зоні насуву дана закономірність порушується. Утворення насуву призвело до зміни фізико-механічних особливостей материнських залізистих кварцитів саксаганської світи і порушення рівноваги в її природній системі відновлення якої відбувалося шляхом формування нових мінеральних парагенезисів покладів багатих залізних руд під впливом гіпогенних і гіпергенних процесів.

Поклади багатих залізних руд властиві далеко не всім розрізам залізистої кременисто-сланцевої формації докембрію. Здебільшого, їх положення контролюється розвитком насувної тектоніки, в зв’язку з чим ґрунтовне вивчення особливостей останньої сприяє поглибленому пізнанню рудотворних процесів, що має суттєве значення при оцінці металоносності територій, прогнозуванні пошуків родовищ корисних копалин і розробці пошукових критеріїв.

У дисертації подано вирішення актуальної наукової задачі – встановлення структурно-формаційної самостійності тектонічної зони Саксаганського насуву Криворізької структури та його першопричинне значення при формуванні покладів багатих залізних руд.

Результати, отримані в процесі вивчення геології Саксаганського насуву Криворізької структури, в зоні лежачого крила якого локалізуються поклади багатих залізних руд, зводяться до наступного.

1. Поширені в межах південної частини зони Саксаганського насуву катаклазити (мілоніти, ультрамілоніти, брекчії, конгломерато-брекчії) сформувалися не за утвореннями новокриворізької і скелюватської світи, як це традиційно вважалось, а за породами першого та другого сланцевих горизонтів саксаганської світи, що підтверджує моноклінальну лускувато-блокову будову так званого Саксаганського простягання і заперечує наявність в південній його частині антиклінальної структури з породами скелюватської світи в ядрі.

2. В сланцевих і залізистих горизонтах продуктивної саксаганської світи, не порушених процесами насувоутворення, нагромадження і винос хімічних елементів підкоряється законові седиментаційної ритмічності, а в зоні насуву дана закономірність порушується, при цьому в залізистих горизонтах винос елементів переважає нагромадження. Це може слугувати геохімічним критерієм при прогнозуванні і пошуках покладів багатих залізних руд у порушених насувною тектонікою утвореннях залізисто-кременистого формаційного типу.

3. Поклади багатих залізних руд локалізуються в межах верхньої частини розрізу залізисто-кременистої товщі лежачого крила насуву і приурочені до зон взаємного перетину оперяючих основну площину розриву диз'юнктивних порушень вищих порядків. Це свідчить, що зміна фізико-механічних особливостей материнських залізистих кварцитів призвела до порушення рівноваги в природній системі саксаганської світи й обумовила проходження гіпогенних і гіпергенних процесів, спрямованих на відновлення рівноваги через утворення нових мінеральних парагенезисів, які складають поклади багатих залізних руд.

4. Утворення насувних структур Кривбассу зумовлене вкоріненням на заключних стадіях розвитку криворізького проторифту Саксаганського діапіру, який був основним джерелом гідротермально-метасоматичних флюїдів, що зіграли основну роль при утворенні покладів багатих залізних руд у тілі продуктивної саксаганської світи.

5. Отримані результати можуть бути використані при уточненні геологічних карт Криворізької структури, складанні моделі її геологічного розвитку, вирішенні питання вікового співвідношення метавулканогенно-осадової товщі криворізького розрізу і гранітоїдів Саксаганського масиву, а також при прогнозуванні пошуків покладів багатих залізних руд в утвореннях залізистого кременисто-сланцевого формаційного типу докембрію.

Публікації автора:

1. Худур Джамель. Надвигообразование – первопричина формирования залежей богатых железных руд Криворожского бассейна // Геолого-мінералогічний вісник. – Кривий Ріг. – 2003. – № 1(9). – С.74-77.

2. Худур Джамель. Строение, состав и формирование зоны надвига Криворожского бассейна // Геолого-мінералогічний вісник. – Кривий Ріг. – 2004. – № 1 (11). – С. 48-54

3. Худур Джамель. Геохимическая специализация продуктивной джеспилитовой кремнисто-сланцевой формации Кривбасса // Разработка рудных месторождений. – Кривой Рог.– 2005. – № 88. – С.84-88.

4. Худур Джамель. Основные тектонические элементы Криворожской структуры и их роль в формировании залежей богатых железных руд // Геолого-мінералогічний вісник. – Кривий Ріг. – 2005. – № 2 (14). – С. 70-78.

5. Худур Джамель. Роль Саксагансого надвига в формировании залежей богатых железных руд Саксаганского рудного поля Кривбасса // Разработка рудных месторождений – Кривой Рог. – 2005. - № 89. – С. 71-76.

6. Худур Джамель. Геохимические критерии поисков залежей богатых железных руд в саксаганской свите Кривбасса // Науковий вісник Національного гірничого університету. – Дніпропетровськ. – 2005. – № 9. – С.23-27.

7. Худур Джамель. Новообразованные минералы зоны саксаганской свиты Криворожской структуры // Сборник научных трудов Национального горного университета. – Днепропетровск. – 2005. – № 23. – С.49-54.