Робота присвячена вивченню геологічної будови та етапів розвитку Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла в Центральному Донбасі для цілеспрямованих пошуків рудних корисних копалин. В процесі проведення зазначених робіт отримані наступні результати: 1. Виконані дослідження дозволили розшифрувати структуру Єсаулівсько-Нагольчанського вузла в цілому, а також його окремих родовищ: Єсаулівського, Гостробугорського, Нагольчанського. Вивчена роль Єланчик-Ровеньківського розлому, геодинаміка формування структури, а також намічена лінія головного поздовжнього Нагольчанського зсуву. 2. На підставі літолого-фаціального аналізу відкладів середнього карбону на території Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла визначена структурно-формаційна границя, яка збігається з напрямком Єланчик-Ровеньківського (Міус-Деркульського) розлому і відокремлює утворення вугленосно-теригенної пісковиково-аргілітової формації амвросіївської світи (Ольховатська антикліналь) від утворень теригенної флішоїдної формації дяківської серії (Нагольний кряж), що визначило існування двох структурно-морфологічних типів золотого зруденіння – Ольховатського і Бобриківського. 3. Постдіагенетичні перетворення порід середнього карбону в межах структурного вузла коливаються від пізнього катагенезу до метагенезу. Постдіагенетична зональність не збігається зі стратиграфічним положенням порід, корелюється з позитивними аномаліями гравітаційного поля (функція Саксова-Ніагарда), і обумовлена, імовірно, прогрівом осадочних порід над прихованими інтрузіями магматичних порід. Ці позитивні гравітаційні аномалії контролюються поперечними розривними порушеннями Єланчик-Ровеньківського підняття, а також структурами північно-східного, північно-західного та широтного напрямків. 4. Вперше були створені зведена геологічна карта Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла (м-б 1:25000) та розрізи до цієї карти м-бу 1:10000, що дало змогу зробити детальний аналіз геологічної будови вузла. Окрім цього вперше була створена геодинамічна карта для цього вузла (м-б 1:25000). 5. Встановлено, що геодинамічні умови формування структури вузла характеризувались двобічним стисненням в субдовготному напрямку, яке відбулось наприкінці герцинського та на протязі кімерійського тектогенезу. Розривні порушення, які пов’язані з цією епохою, мають характер регіональних зсувів, які супроводжуються розривними структурами сколу та відриву. Ці зсуви в подальшому перетворились на вскиди та насуви, які переважають в склепінні Головної антикліналі. 6. Вперше в роботі показано, що рудоносні структури Єсаулівського рудного поля належать до зсувів та опіряючих їх тріщин субширотного простягання, тоді як рудні структури Гостробугорсько-Нагольчанського рудного поля являють собою субдовготні мегатріщини відриву, що опіряють головний Нагольчанський зсув. 7. Виявлена послідовність формування дорудних, сінрудних та післярудних структур. Для цього були виконані масові заміри елементів залягання жил, прожилків та тріщин, на основі яких, а також літературних даних, були побудовані діаграми. 8. Вперше для структурного вузла створена карта постдіагенетичних перетворень порід карбону, яка виявила просторове співпадіння зони пізнього метагенезу з позитивними аномаліями гравітаційного поля, а також закономірне розташування родовищ і рудопроявів щодо цих аномалій і зони пізнього метагенезу. 9. За ізотопним складом кисню води мінералізуючих розчинів виявлені ділянки розвантаження цих розчинів в склепіннях антикліналей, а за ізотопним складом свинців галеніту та буланжериту визначена велика за розміром рудопідвідна прихована структура, яка збігається зі склепінням Єсаулівської антикліналі. 10. На підставі комплексу отриманих даних та вивчення геодинамічних умов і еволюції вузла пропонуються нові, раніше невідомі перспективні ділянки для пошуків золота: в межах Східно-Єсаулівського рудопрояву, в склепінні Нагольчанської антикліналі, на захід від Гостробугорського родовища в склепінні Крепінської антикліналі, а також на захід від рудопрояву “Крокодил” і в його межах, тобто на західній перикліналі Крокодильської антикліналі поблизу прихованої інтрузії. 11. Визначені етапи розвитку Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла, починаючи з кінця раннього карбону, які охоплюють пов’язані між собою структуроутворення, магматизм і рудні процеси. | 