Анотація до роботи:

Вергельська Н.В. «Геологічні умови формування землистого вугілля Дніпровського буровугільного басейну»

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія, Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2008.

Робота присвячена вивченню землистого вугілля Дніпровського буровугільного басейну. На основі петрографічних досліджень, елементного та технічного аналізів, спектрального, рентгеноскопічного аналізів бурого вугілля та окремих включень, вивчено геологічні умови формування даного типу вугілля.

За результатами дослідження визначено ознаки землистого бурого вугілля, як окремого типу слабовуглефікованого вугілля промислової марки 1Б. На основі даних спорово-пилкових комплексів визначено температурні показники клімату періоду торфонакопичення промислових покладів бурого вугілля.

За результатами дослідження визначено подібність геологічних умов на території УЩ протягом юри – палеогену, в яких сформовані буровугільні поклади, в тому числі й землисте вугілля.

1. Узагальненням даних про зміну геологічних умов осадового та органогенного седиментогенезу протягом мезозою та кайнозою в межах УЩ визначено етапи торфонакопичення та вуглетворення Дніпробасу: середньоюрський (байос - бат), палеоцен – олігоценовий, неогеновий та антропогеновий – сучасного торфоутворення. В буровугільних покладах всіх вікових рівнів присутність землистого вугілля досягає 5 – 35% від загальної маси вугілля. Буровугільні поклади Дніпробасу з промисловими запасами віднесено до бучацьких та байос-батським відкладів.

2. Дніпробас представляє собою типовий буровугільний басейн платформного типу. Геологічні, палеоструктурно-геоморфологічні, кліматичні та седиментаційні процеси торфоутворення і торфонакопичення, а також процеси вуглефкації простежуються з достатньою повнотою і системністю. Землисте вугілля виділено в окремий тип вугілля представленого в класах гумітового та гуміто-ліптобіолітового слабовуглефікованого (м’якого) бурого вугілля промислової марки 1Б. Колір землистого вугілля змінюється від світло-коричневого до темно-коричневого, майже чорного. Воно відноситься до найменш щільного вугілля і легко розминається в порошкоподібну масу. Злам землистого вугілля землистий та східчасто-землистий. Ознаки шаруватості відсутні. Макроструктура землистого вугілля неоднорідна, зумовлена наявністю органічних і мінеральних включень, що визначаються візуально за кольором, формою та структурою.

3. Землисте вугілля за даними мікроскопічних досліджень складається із мікрокомпонентів групи гумініту: колініту (переважно атриту від дрібного до крупного), теленіту (, – лігнітиту, , – ксилініту, , – мелініту); групи лейптиніту: мікроекзеніту, субериніту, резиніту, кутиніту; групи інертиніту: склеротиніту та мінеральних компонентів (кварцу, піриту, каолініту, слюди). Основну масу землистого типу вугілля складає колініт.

4. Кожний генетичний тип вугілля є наслідком конкретних поєднань первинних факторів, що витікають із загальних умов осадконакопичення, характерних для того чи іншого етапу. Комплекс геолого-генетичних факторів, палеогеографічних, палеотектонічних, палеокліматичних та біохімічних умов зумовив формування різних типів бурого вугілля: землисте, лускувате, щільне, зольне розсипчасте, торфовидне, і за петрографічним складом телінітове, колінітове, телінітом-колінітове та колініто-телінітове.

5. Середньорічний температурний показник в період накопичення, становить від 17 С до 18,5 С, що відповідає теплому субтропічному клімату. На основі спорово-пилкових спектрів виділено рослинні угрупування, які складають окремі зони в умовах різного зволоження. До головних торфоутворювачів можна віднести трав’янисту водну, рослинність узбереж, чагарниково-деревну рослинність вологих лісів.

Публікації автора:

1. Радзівілл А.Я., Александрова А.В., Чижик В.Н., Пристінська Л.А. Буровугільні родовища крайових систем південного заходу Східно-Європейської платформи // Геол. журнал. – 2002. – № 3. – С. 50 - 55. (Особистий внесок – охарактеризовано буровугільні поклади Придністровської та Прикарпатської вугленосних площ).

2. Чижик Н.В. До природи землистого вугілля // Геол. журнал. – 2002. – №4. – С. 134-136.

3. Вергельська Н.В., Пристінська Л.А. Генетичні взаємовідносини вугленосних та бурштиноносних відкладів Українського щита та його північного схилу // Науковий вісник Державного Волинського ун-ту – Луцьк: РВВ „Вежа”. – 2004. – № 1. – С. 16–18. (Особистий внесок – узагальнено фактичний матеріал, проведено порівняння буровугільних та бурштиноносних відкладів).

4. Вергельська Н.В. Палеогеографічні умови накопичення родовищ бурого вугілля бучацького віку Дніпробасу // Зб. наук. пр. молодих вчених ІГН НАНУ. – 2003. – С. 160 –161.

5. Вергельська Н.В. Сучасний стан класифікації бурого вугілля Дніпробасу // Геотехническая механіка. – Днепропетровск – 2005. – Вып. 53. – С. 228 – 236.

6. Вергельська Н.В. Вплив енергетики надр на формування буровугільних покладів Дніпробасу // Зб. наук. праць Київський Нац. Ун-т. ВПЦ “Київський університет”. – 2006. – С. 191 – 194.

7. Вергельська Н.В. Петрографічні типи бурого вугілля Дніпробасу // Геологічні дослідження в Україні: Зб. наук праць (до 75-річчя проф. О.П. Фисуненка). – Луганськ: Альма-матер. – 2005. – С. 25 - 29.

8. Вергельська Н.В. Палеогеографічні умови бучацького часу торфонакопичення Дніпровського буровугільного басейну // Тектоніка і стратиграфія: Зб. наук. праць, Вип. 34. – 2005. – С. 100-102.

9. Вергельська Н.В., Бурчак О.В. Дослідження електонно-парамагнітного резонансу бурого вугілля Дніпробасу // Зб. наук. праць ІФД. – К.: ЛОГОС. – 2005. – С. 58 – 64. (Особистий внесок – відібрано фактичний матеріал, проведено петрографічне дослідження, узагальнення отриманих результатів).

10. Вергельська Н.В. Геологічні умови поширення бурого вугілля на території України // Тези доп. конф. 14-16 квітня 2004, м. Луганськ (памяті О.П. Фисуненка) – Луганськ: Альма-матер. – 2005. – С. 57 – 58.

11. Вергельська Н.В. Утворення піриту у бурому вугіллі Дніпробасу // Тези доп. конф. 3-6 вересня 2004, Львів-Шацьк. – Львів: Вид. центр ЛНУ. – 2004. – С. 7 – 8.