Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів


Космачова Марія Володимирівна. Геосайти Харківщини, їх раціональне використання та охорона : Дис... канд. наук: 11.00.11 - 2008.



Анотація до роботи:

Космачова М.В. Геосайти Харківщини, їх раціональне використання та охорона. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

Розглянуто геологічні пам’ятки природи як комплексні геолого-географічні об’єкти, їх гідні уваги геологічні і географічні компоненти, типізація і їх оцінка за науковим і освітнім значенням. Дано докладний опис ГГПП Харківщини. Наведено дані про їх регіональні особливості. На території Харківщини виділено три структурні площі, кожна з яких характеризується індивідуальним комплексом ГГПП.

Розкрито стан охорони ГГПП Харківщини. Виявлено загрозливі фактори щодо їх збереженості. Обґрунтована необхідність негайної охорони найважливіших в науково-освітньому відношенні ГГПП, які водночас являються найбільш вразливими.

Результати роботи знайшли впровадження в розробку заходів з охорони геологічної спадщини Харківщини і в учбовий процес підготовки географів і геологів в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. Запропоновано практичне використання ГГПП Харківщини в якості об’єктів наукових досліджень, наукового туризму і геолого-географічного краєзнавства.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми виявлення і дослідження ГГПП Харківщини для використання їх в наукових, освітніх і рекреаційних цілях і заснування їх охорони як об’єктів геологічної спадщини Землі. Актуальність цього завдання визначається тим, що проблема охорони пам’яток природи набула всесвітнього значення, зумовлена великою науковою і освітньою цінністю цих об’єктів і зростаючою загрозою їх знищення або пошкодження. Цій проблемі приділяється велика увага в нашій країні, яка увійшла до складу ПроГЕО і взяла, таким чином, зобов’язання по збереженню вітчизняних ГПП.

В теперішній час, зокрема в зв’язку з міжнародним проектом ГЕОСАЙТИ, з’ясовані методичні основи вивчення ГПП переважно державного і більш високого рангу. Вони були враховані в нашій роботі. Питання, що потребують подальшого вивчення (комплексність ГПП, їх генезис, закономірності їх просторового розміщення і ін.), розроблено в дисертації на матеріалі природних об’єктів Харківщини, які до того були вивчені недостатньо. Найбільш важливими одержаними науковими результатами є такі.

1. Уточнено уявлення про ГПП як комплексні геолого-географічні об’єкти природи, що дозволяє більш повно і різнобічно їх характеризувати і сприяє їх практичному використанню не лише в геологічному, а й в географічному напрямі.

2. З’ясована зумовленість гідних уваги компонентів ГГПП і їх регіональних ознак геологічною будовою території, що проявляється в певних відмінах змісту ГГПП різних структурних зон регіону.

3. Виявлена найважливіша роль в утворенні ГГПП геоморфологічних процесів, які разом з тектонічним фактором зумовлюють просторове розміщення ГГПП. В регіоні що досліджувався встановлено 11 вузлів ГГПП як місць закономірної їх концентрації. Їх порівняльне вивчення дозволило виявити Зміївський і Ізюмсько-Кам'янський вузли які найбільш інформативні в геологічному і географічному відношенні і вже зараз використовувати їх для навчання студентів-географів і геологів ХНУ ім. В.Н. Каразіна.

4. Доведено стратиграфічний контроль переважної більшості гідних уваги компонентів ГГПП Харківщини.

5. Розроблено визначення рангу ГГПП в залежності від науково-освітньої значущості, якості і кількості тих гідних уваги компонентів, що в них містяться.

6. Розроблено визначення категорій ГГПП за ризиком їх руйнування, виходячи з оцінки загрозливих до них факторів.

7. Запропоновані критерії встановлення черговості заповідання ГГПП на основі одночасного використання їх науково-освітніх рангів і категорій за загрозою руйнування.

Практичне використання результатів роботи пов’язане з вирішенням таких завдань.

1. Збереження ГГПП Харківщини, насамперед, шляхом включення їх до ПЗФ і заснування охорони. Дисертація містить необхідні дані для оформлення відповідної

природоохоронної документації. Обґрунтовано віднесення певних ГГПП до числа першочергових об’єктів для заповідання.

2. Використання ГГПП в якості об’єктів наукових досліджень (включаючи науково-дослідну роботу школярів і студентів) і наукового туризму: вибір ГГПП для тематичних досліджень і наукових екскурсій забезпечує характеристика природних об’єктів за їх геологічним змістом (розділи 2 і 5 дисертації).

3. Використання ГГПП в якості освітніх об’єктів краєзнавства і туризму, особливо шкільного геолого-географічного краєзнавства.

4. Використання ГГПП в якості об’єктів рекреаційної діяльності.

5. Створення експозиції спеціальних наукових, краєзнавчих музеїв, а також кабінетів геології і географії шкіл і вузів. Для цієї цілі дуже важливі ГГПП південно-східної площі їх розповсюдження на Харківщині, де знаходяться найбільш інформативні об’єкти.

Досягнуті результати одержано завдяки великого обсягу проведених польових і камеральних географічних і геологічних досліджень ГГПП з використанням комплексу методів отримання первісної інформації, обробки первісних даних, а також застосування методу порівняльного вивчення і оцінки геосайтів, що дозволив виділити першочергові об’єкти для включення до природно-заповідного фонду і практичного використання. Узагальнення отриманих даних дозволило з’ясувати закономірності змісту і просторового розміщення ГГПП Харківщини. При цьому з детально досліджених природних об’єктів 89 віднесені до категорії ГГПП. В їх складі було вивчено і задокументовано 205 різновидів гідних уваги геологічних компонентів. ГГПП Харківщини за пропонованим рангом розподілені таким чином: об’єктів державного рангу (геосайтів) - 26, регіонального рангу в межах держави - 34, місцевого рангу - 29. При цьому 63 ГГПП розглядаються в якості пам’яток природи вперше, тобто є новими. Серед них 14 ГГПП з пропонованим державним рангом (геосайти), 27 - регіональним в межах держави і 22 місцевого значення. Вперше для Харківщини розглянуто 12 ГГПП з суттєво гідрогеологічними і гідрологічними об’єктами.

Робота в цілому розрахована на втілення результатів вивчення ГГПП Харківщини в практику природоохоронної діяльності, в навчальний процес в загальноосвітній школі, географічних і геологічних факультетах вузів, в постановку і розвиток наукового і освітнього туризму. Дисертаційні розробки вже знайшли використання в процесі підготовки фахівців в ХНУ ім. В.Н. Каразіна, в проведенні краєзнавчої роботи з школярами в Харківській ОблСЮТур, при створенні кабінетів географії і проведенні практичних занять на місцевості в ряді шкіл області, а також при проведенні наукових екскурсій як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Зібрані в ході роботи над дисертацією матеріали увійшли до складу експозиції Музею природи ХНУ ім. В.Н. Каразіна і учбового класу-музею університетської бази практик у с. Кам’янка Ізюмського району.

Таким чином, в дисертації розв’язана наукова проблема всебічної характеристики геосайтів Харківщини. Викладені теоретичні положення, розроблені при вивченні конкретних природних об’єктів, перевірені досвідом наукової, природоохоронної і навчальної роботи і можуть бути застосовані в подальшому дослідженні, охороні і практичному використанні ГГПП як розглянутого, так і інших регіонів.

В додатках дано: оцінки науково-освітнього значення ГГПП в умовних балах і результати їх статистичної обробки; опис ГГПП пропонованого регіонального і місцевого рангу; оцінки сучасного стану і ризику руйнування ГГПП в умовних балах і результати їх статистичної обробки, а також карти розміщення ГГПП в межах області і фотографії геосайтів.

Публікації автора:

Навчальні посібники:

1. Некос В.Е. Методика проведения учебных геолого-географических краеведческих экскурсий : учеб. пособие / Некос В.Е., Космачева М.В., Космачев В.Г. – Харьков : Харьк. гос. ун-т, 1991. – 107 с. (Особистий внесок: – уся методична частина, загальна географічна характеристика Ізюмського району, опис маршрутів геолого-географічних краєзнавчих екскурсій в Ізюмському районі включаючи характеристику ГПП - с. 5-27, 28-34, 47-78).

2. Космачев В.Г. Геологическая база "Каменка" : учеб. пособие / В.Г. Космачев, М.В. Космачева. – Харьков : Харьк. гос. ун-т, 1993. – 104 с. (Особистий внесок: загальногеографічні відомості про Кам’янський учбовий полігон, його геоморфологічна характеристика, історія геологічного розвитку і палеогеографія – с. 4-7, 59-72, 84-90).

Статті у наукових фахових виданнях:

3. Космачев В.Г. К методическому обеспечению краеведческой и профориентационной работы на геологических объектах окрестностей г. Изюм (Харьковская область) / В.Г. Космачев, М.В. Космачева // Вестн. Харьк. ун-та. – 1994. - № 380 : Геология и народное хозяйство. – С. 92-96. (Особистий внесок: опис Великих Кам’янських відслонень як важливого геосайту і розробка відповідної геолого-географічної екскурсії – с. 93-96).

4. Космачева М.В. Проблемы охраны геологических памятников Харьковщины / М.В. Космачева // Вісн. Харк. ун-ту. – 1998. - № 402 : Геологія. Географія. Екологія. – С. 43-44.

5. Космачева М.В. Геологические предпосылки естественнонаучного краеведения на Харьковщине / М.В. Космачева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 1999. - № 455 : Геологія. Географія. Екологія. – С. 116-119.

6. Космачева М.В. Геологические памятники природы Харьковщины как объекты естественнонаучного краеведения / М.В. Космачева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2001. - № 521 : Геологія. Географія. Екологія. – С. 72-75.

7. Космачева М.В. Об иерархии полевых объектов геолого-географического краеведения на примере Харьковщины М.В. Космачева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2002. – № 563 : Геологія – географія – екологія. – С. 232-236.

8. Космачева М.В. Использование геологических материалов в непрерывном географическом образовании / М.В. Космачева // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. – Вінниця : Консоль, 2002. – Вип. 3. – С. 184-186.

9. Космачева М.В. Геолого-географическое краеведение : методические особенности и конструктивное обеспечение / М.В. Космачева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2003. - № 610 : Геологія. Географія. Екологія. – С. 138-143.

10. Космачева М.В. Географический аспект изучения геологических памятников природы / М.В. Космачева // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. – Вінниця : Антекс-УЛТД, 2004. – Вип. 4. – С. 156-159.

11. Космачова М.В. Про ранжирування геолого-географічних пам’яток природи за їх науковим і практичним значенням (на прикладі об’єктів Харківщини) / М.В. Космачова // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2005. - № 655 : Геологія. Географія. Екологія. – С. 144-148.

12. Космачова М.В. Про територіальні комплекси геолого-географічних пам’яток природи на Харківщині / М.В. Космачова // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2005. - № 704 : Геологія. Географія. Екологія. – С. 112-114.

13. Космачова М.В. Геосайти Зміївського вузла геологічних пам’яток природи Харківщини / М.В. Космачова // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2006. - № 753 : Геологія – географія – екологія. – С. 23-28.

14. Космачова М.В. Пошуково-творча робота учнів та студентів при вивченні геолого-географічних пам’яток природи у системі безперервної географічної освіти / М.В. Космачова // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. пр. – К. : Інститут передових технологій, 2006. – Вип. 6. – С. 114-117.

15. Космачова М.В. Оцінка геологічних пам’яток природи Харківщини за науковим і освітнім значенням в зв’язку з їх практичним використанням і охороною / М.В. Космачова // Людина і довкілля. Проблеми неоекології. - Вип. 9. - 2007. - С. 79-82.

16. Космачова М.В. Відслонення юри і кайнозою у кам’яному кар’єрі поблизу с. Смирнівка як визначна геологічна пам’ятка (геосайт) Харківщини / М.В. Космачова // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2007. - № 769 : Геологія – географія – екологія. – С. 33-36.

Інші статті і тези доповідей:

17. Космачева М.В. Опорные маршруты геолого-краеведческих экскурсий по Харьковщине / М.В. Космачева // Сучасний стан та перспективи вивчення географії рідного краю у школах : тези доп. Міжнарод. наук.-метод. семінару. – Харків. – 1994. – С. 128-129.

18. Космачева М.В. Об использовании геологических памятников Каменского полигона на Харьковщине для обеспечения школьных курсов географии / М.В. Космачева // Безперервна географічна освіта (дошкільна, шкільна, вузівська, післядипломна) : нове у змісті і методиці : матеріали III Міжнарод. наук.-метод. семінару. – Харків. – 1996. – С. 61-62.

19. Космачова М.В. Навчальні карти і колекції з геології Харківщини та їх використання в школі при вивченні географії рідного краю / М.В. Космачова // Джерело педагогічної майстерності : метод. бюлетень. – Харків, 1996. – Вип. 13 : Географія. – С. 21-22.

20. Космачева М.В. Использование геологических полигонов как баз практик для школ с углубленным изучением географии (на примере Харьковщины) / М.В. Космачева // Безперервна географічна освіта : інноваційні методи і технології : матеріали IV Міжнарод. наук.-метод. семінару. – Харків. – 1998. – С. 98-99.

21. Космачева М.В. Использование окаменелостей Харьковщины в преподавании темы "Литосфера" / М.В. Космачева // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. – К. : Антекс, 2000. – Вип. 1. – С. 102-103.

22. Космачова М.В. Геологічні особливості Ізюмщини як сприятливий фактор навчального природничонаукового краєзнавства / М.В. Космачова // Ізюмщина : краєзнавча зб. – Ізюм, 2001. – Вип. 2. – С. 5-8.

23. Космачева М.В. Геолого-географическое краеведение как новое направление в изучении своего края / М.В Космачева // Модернізація і реформування середньої, вищої і післядипломної географічної та картографічної освітив країнах СНД : досвід, проблеми, перспективи : матеріали XII Міжнарод. наук.-метод. семінару. – Харків. – 2003. – С. 203-205.

24. Космачева М.В. Конструктивное обеспечение геолого-географического краеведения в условиях Харьковского региона / М.В. Космачева // Матеріали Міжнарод. наук.-практичної конференції "Регіон – 2003 : стратегія оптимального розвитку". – Харків. – 2003. – С. 417-418.

25. Космачова М.В. Геологічні визначні пам’ятки Харківщини як об’єкти природничонаукового краєзнавства / М.В. Космачова // Каразінські природознавчі студії : матеріали Міжнарод. наук. конференції. – Харків. – 2004. – С. 308-309.

26. Космачева М.В. Геологические памятники как комплексные геолого-географические объекты природы / М.В. Космачева // Матеріали Міжнарод. наук.-практичної конференції "Регіон – 2004 : стратегія оптимального розвитку". – Харків. – 2004. – С. 79-80.

27. Космачева М.В. Краеведческое изучение геолого-географических памятников природы Харьковщины для обеспечения учебных курсов географии в основной и профильной школе / М.В. Космачева // Матеріали Міжнарод. Наук.-практичної конференції "Регіон-2006 : стратегія оптимального розвитку". – Харків. – 2006.- С. 86-89.

28. Космачова М.В. Міловське родовище цементної сировини як визначна пам’ятка природи Харківщини / М.В. Космачова // Биологич. вестн. - 2007. - Т. 11. - № 1. - С. 16-17.

29. Космачова М.В. Вовчанський і Дворічанський вузли геологічних пам’яток Харківщини в зв’язку з їх охороною і використанням в наукових і освітніх цілях / М.В. Космачова // Матеріали Міжнарод. наук.-практичної конференції "Регіон-2007 : стратегія оптимального розвитку". – Харків. – 2007. – С. 218-220.

30. Космачева М.В. Геологические памятники Харьковщины (Украина) как объекты учебных практик, краеведения и научного туризма / М.В. Космачева // Полевые практики в системе высшего профессионального образования : тезисы докл. II Междунар. конференции. - Санкт-Петербург. - 2007. - С. 173-175.