Анотація до роботи:

П’ятниця–Горпинченко Н. К. Гігієна праці в азбестоцементному виробництві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – ДУ “Інститут медицини праці АМН України”, Київ, 2009.

Робота присвячена обґрунтуванню профілактичних заходів з оптимізації умов праці робітників основних професій шиферних заводів. Досліджені умови праці, розраховані стажові ЕДП, КПН, допустимий стаж роботи та визначені темпи старіння робітників. Провідним шкідливим виробничим фактором є азбестовмісний пил. Робота в шкідливих умовах викликає прискорене постаріння робітників. Виходячи з розрахованих ЕДП (групи ризику виникнення АОЗ) та функціональних класів (БВ) робітники мають певний ризик виникнення патології. Результати досліджень впроваджені в роботу санітарно-епідеміологічних станцій, медико-санітарних частин та промислових лабораторій шиферних заводів у вигляді брошури та інформаційного листа.

1. Проведеним комплексним фізіолого-гігієнічним дослідженням установлено, що на сучасному етапі азбестоцементного виробництва оздоровлення умов праці та зміцнення здоров’я працюючих є актуальною проблемою сьогодення. Провідним шкідливим фактором виробничого середовища в АЦВ є азбестовмісний пил. В результаті використання застарілої технології виробництва, недосконалого обладнання та неефективного використання протипилових заходів на всіх робочих місцях спостерігається перевищення ГДК азбестовмісного пилу як за середньозмінною (в 1,214,0 разів), так і за максимальною концентрацією (в 1,210,75 разів).

2. Окрім дії азбестовмісного пилу, робітники основних професій зазнають впливу інших несприятливих факторів виробничого середовища: в основному підвищеної температури та відносної вологості повітря, а також шуму, вібрації, важкості та напруженості праці.

3. Отримані дані свідчать про те, що умови праці робітників основних професій АЦВ не відповідають гігієнічним нормативам та вимогам, що створює передумови для виникнення порушень здоров’я працюючих.

4. Розраховані в реальних умовах виробництва рівні стажових ЕДП (впродовж 25 років впливу) дозволяють віднести до групи найвищого ризику виникнення АОЗ (азбестообумовлених захворювань) професію дозувальника азбесту, коли ЕДП досягали 318,5 г, до групи високого ризику професію оператора заготівельного відділення, коли ЕДП досягали 52,2 г .

5. Розрахована допустима тривалість роботи, при якій ЕДП не будуть перевищувати КПН (контрольні пилові навантаження) за умови дотримання ГДК. Для дозувальника азбесту допустимий стаж роботи складає 4,63 роки, для оператора заготівельного відділення 6,25 роки, для машиніста ЛФМ 7,81 роки, для машиніста електромостового крана 12,5 роки.

6. Дослідження БВ (біологічного віку) працюючих в АЦВ свідчить про передчасне постаріння робітників. Зі збільшенням виробничого стажу відмічається тенденція до зниження темпів постаріння робітників у зв’язку з тим, що частина працюючих молодшого віку залишає професію. У чоловіків спостерігаються більш прискорені темпи постаріння, порівняно з жінками, що обумовлено більш інтенсивними трудовими навантаженнями (у віковій групі 20 29 років у чоловіків перевищення БВ складає 12,26±0,94 років порівняно з популяційним стандартом, у жінок 7,32±1,4 років; у віковій групі чоловіків 50 і старше років перевищення БВ складає 5,57±0,69 років, відповідно у жінок 1,22±0,84 років).

7. Розраховані значення БВ дозволяють віднести робітників основних професій АЦВ до 4-го та 5-го функціональних класів. Це означає, що робітники основних професій повинні бути включені до групи можливого ризику виникнення хвороб (в тому числі і азбестообумовлених), втрати працездатності та підлягають обов’язковій диспансеризації, періодичному медичному обстеженню, в разі потреби госпіталізації, санаторно-курортному лікуванню.

8. В результаті проведення регресійного аналізу отримана математична модель впливу середньозмінної концентрації пилу на показник БВ працюючих. Дану модель разом з показником БВ рекомендується використовувати для прогнозування шкідливого впливу умов та характеру праці на стан здоров’я робітників, професійного відбору, формування груп ризику, а також для вирішення питань щодо можливості продовження роботи в тій чи іншій професії.

9. Аналіз та узагальнення отриманих даних дозволяє заключити, що в сучасних умовах АЦВ у зв’язку з труднощами щодо впровадження нових технологічних процесів та обладнання необхідна розробка нових рекомендацій щодо оптимізації умов праці робітників основних професій, зокрема зниження несприятливого впливу азбестовмісного пилу з використанням сучасних протипилових заходів, здійсненням принципу “захисту часом” шляхом обмеження тривалості роботи у шкідливих умовах, а також ефективним використанням закладами санітарно-епідеміологічної служби, медичними працівниками, які здійснюють нагляд за станом здоров’я працюючих, а також роботодавцями сучасної інформації щодо ризиків виникнення АОЗ.

10. Проведене дослідження свідчить про необхідність контрольованого використання хризотилового азбесту за умови вдосконалення обладнання та використання протипилових заходів, що витікає з розрахунків рівнів стажових ЕДП, допустимої тривалості роботи та прогнозованої залежності стану здоров’я робітників за показником БВ від концентрації азбестовмісного пилу.

Публікації автора:

Брошура:

1. Чернюк В.И. Возможно ли безопасное использование хризотилового асбеста ? Опыт Украины / В. И. Чернюк, Т. К. Кучерук, И. П. Лубянова, Д. В. Варивончик, Н. К. Пятница-Горпинченко. К.: Авиценна, 2008. 36 с. – Дисертантом самостійно проведено гігієнічне дослідження пилового фактору, розрахунок експозиційних доз пилу та допустимого стажу роботи. (Брошура переведена на англійську мову: Is it possible to use chrysotile asbestos safely ? Ukrainian perspective / V. I. Cherniuk, T. K. Kucheruk, I. P. Lubianova, D. V. Varyvonchyk, N. K. Piatnitsa-Gorpinchenko. Kyiv, Ukraine, 2008. 36 p.).

Статті в наукових фахових журналах, перелік яких затверджений ВАК України:

1. П’ятниця-Горпинченко Н. К. Чи є небезпечними штучні замінники азбесту / Н. К. П’ятниця-Горпинченко // Укр. журнал з пробл. медицини праці. – 2007. – № 3. – С. 73–79.

2. П’ятниця-Горпинченко Н. К. Особливості умов праці робочих основних професій шиферних заводів України / Н. К. П’ятниця-Горпинченко // Довкілля та здоров’я. – 2008. – № 2. – C. 42–46.

3. П’ятниця-Горпинченко Н. К. Регулювання експозиційних доз пилу як засіб контрольованого безпечного використання хризотилового азбесту / Н. К. П’ятниця-Горпинченко // Укр. журнал з пробл. медицини праці. – 2008. – № 1. – С. 48–53.

4. П’ятниця-Горпинченко Н. К. Біологічний вік робочих основних професій шиферних заводів України / Н. К. П’ятниця-Горпинченко // Мед. перспективи. – 2008. – № 2. – С. 99-103.

5. П’ятниця-Горпинченко Н. К. Біологічний вік робочих шиферних заводів України / Н. К. П’ятниця-Горпинченко // Лікар. справа. – 2008. – № 1–2. – С. 109–112.

6. Гигиеническая характеристика условий труда рабочих основных профессий в асбестоцементном производстве Украины / Ю.И. Кундиев, В. И. Чернюк, А. Н. Каракашян, Т. К. Кучерук, Т.Ю. Мартыновская, А. В. Демецкая, Н. А. Сальникова, Т. С. Чуй, Н. К. Пятница-Горпинченко // Медицина труда и промышленная экология. – 2008. – № 3. – С. 21– 27. –Дисертантом самостійно проведено гігієнічне дослідження середньозмінних та максимальних концентрацій пилу, параметрів мікроклімату, аналіз і узагальнення результатів досліджень.