Анотація до роботи:

Когутницький В.В. Гігієнічна оцінка екологічного середовища сільських районів Донецької області та його впливу на онкологічну захворюваність населення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Донецький державний медичний університетім. М. Горького, Донецьк, 2005.

Дисертація присвячена проблемі гігієнічної оцінки стану довкілля в сільській місцевості в індустріалізованих районах і визначення диференційної значущості екологічних факторів у формуванні онкологічної захворюваності сільського населення.

Встановлено, що повітряне середовище в сільських населених пунктах містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин (22 речовини), значна частина з яких постійно знаходиться в концентраціях, що перевищують ГДК (2,3±0,06 - 32,6±0,2% проб).

Питна вода в сільських населених пунктах значно відрізняється за фізико-хімічними характеристиками і рівнем хімічного забруднення (питома вага проб з відхиленням від гігієнічних норм коливається від 4,5 до 80,9 %).

Ґрунт сільськогосподарських територій і сільських населених місць містить широкий спектр хімічних елементів промислового походження в концентраціях, що перевищують ГДК: мідь у 9,3- 22, ртуть - 1,23-12,4, цинк - 1,26-19,7, свинець - 1,16-5,26, олово -1,37-2,3, молібден - 12-28, хром - 13,4-116,4 разів та інші .

Онкологічна захворюваність сільського населення поділяється за локалізацією на 19 видів, а за поширеністю на 11 рівнів. Найвищі рівні характерні для частоти онкологічних захворювань легень (42,96±1,8 випадків на 100000), шлунка (27,59±1,4 випадків на 100000), шкіри (22,5±1,3 випадків на 100000), молочної залози (12,65±1,0 випадків на 100000).

Розроблено принципи і заходи оптимізації охорони й оздоровлення еколо-гічного середовища в сільській місцевості та індивідуальної профілактики онкологічної захворюваності сільського населення.

1. Проведено гігієнічне обґрунтування й отримано нове вирішення наукового завдання встановлення закономірностей формування онкологічної захворюваності сільського населення під впливом екологічних факторів. На основі гігієнічної оцінки ролі навколишнього середовища в детермінації онкопатології обґрунтовані і сформульовані принципи і заходи профілактики виникнення злоякісних новоутворень серед сільських жителів екокризового регіону.

2. Повітряне середовище в сільських населених місцях Донецької області містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин (22 речовини), значна частина яких постійно знаходиться в концентраціях вище ГДК (2,3±0,06 – 32,6±0,2% проб). У повітряному середовищі сільських районів постійно реєструється 3,4 бенз(а)пірен у концентраціях вище ГДК (від 1,08 до 3,28 мг/м³). Сумарна концентрація шкідливих хімічних речовин у повітряному середовищі складає 4,3-21,5 мг/м³, комплексний показник забруднення знаходиться в межах 2,6-15,0.

3. У водойми сільської місцевості Донецької області скидаються у великих кількостях агропромислові стічні води (0,6 тис./м³/чол/рік) і отрутохімікати (0,57 кг/чол/рік). Якість питної води в сільських населених місцях істотно розрізняється за фізико-хімічними характеристиками і рівнем хімічного забруднення – питома вага проб з відхиленнями від гігієнічних норм складає в середньому 24,8% (від 4,5 до 80,9%).

Ґрунт сільськогосподарських полів і сільських населених місць містить широкий спектр хімічних елементів антропогенного походження в концентраціях, які перевищують ГДК і показники на еталонних земельних угіддях (заповідник "Хомутівський степ").

4. Середні показники онкологічної захворюваності сільського населення екокризового регіону складають 213,9±5,7 випадків, максимальні 457,0 випадків, а мінімальні 84,0 випадків на 100000 чоловік. Субмінімальні вікові показники реєструються до 30 років (12,9 випадків на 100000 чол.), субмаксимальні – після 70 років (1040,9 випадків), а вище середніх – після 40 років (266,2 випадків на 100000 чоловік).

Найбільш високі рівні онкологічної захворюваності сільського населення характерні для новоутворень органів дихання (42,96±1,8оо), шлунка (27,59±1,4оо), шкіри (22,5±1,3оо) і молочної залози (17,65±1,0оо), а найменші - для новоутворень щитовидної залози (2,52±0,2оо) і стравоходу (2,89±0,2оо).

5. Онкологічна захворюваність серед сільського населення хвилеподібно і рівномірно підвищувалася з початку 70-х років, а з середини 80-х років почався її різкий підйом, який закінчився до кінця 90-х років ХХ сторіччя. За останні 30 років онкологічна захворюваність сільських жителів Донецької області підвищилася на 65,5% і стабілізувалася на рівні 290-300 випадків з коливаннями до 350-460 випадків на 100000 населення.

6. Тривале (15-20 років) проживання сільського населення в умовах повітряного середовища, забрудненого широким спектром (більше 20) шкідливих хімічних речовин, характеризується генералізованим канцерогенезом, що виявляється в підвищеній онкологічній захворюваності з різноманітною локалізацією новоутворень (18 локалізацій). Особливо значно зростає частота виникнення новоутворень органів дихання (у 1,8 разів), травлення (у 1,4 – 2,5 рази), сечостатевої системи (у 1,7 разів), шкіри (у 1,5 разів) і крові (у 1,5 – 1,8 разів).

7. Метали, які містяться в ґрунтах сільських районів у концентраціях вище природних фонових можуть виступати як фактори ризику, так і антиризику щодо онкологічної захворюваності сільського населення.

Властивості фактора онкоризику має комплекс таких металів, як хром, нікель, берилій, свинець, ртуть, цинк. Тривале проживання в населених пунктах із забрудненим важкими металами ґрунтом призводить до значного нагромадження їх в організмі людини, при цьому такі популяції населення мають більш високий рівень онкозахворюваності. При наявності в ґрунті групи легких металів (магній, літій, барій, вісмут, молібден) у підвищених концентраціях (вище фонових) відзначаються більш низькі рівні онкологічної захворюваності сільського населення.

8. Незбалансована за мінеральним складом питна вода виступає як фактор ризику виникнення онкологічної патології серед сільського населення, особливо по новоутвореннях органів травлення, сечостатевої системи і крові. Збалансована за складом і концентрацією мікроелементів питна вода виступає як інтенсивний фактор антионкоризику.

9. Забруднення ґрунту сільськогосподарських полів отрутохімікатами на фактично існуючому рівні (28,9±0,3% проб вище ГДК) вірогідно не впливає (p>0,05) на показники онкологічної захворюваності рільників. Тривалі (15-20 років) прямі контакти з отрутохімікатами, які мають властивості матеріальної кумуляції, сприяють підвищенню частоти виникнення онкопатології серед даної групи сільськогосподарських робітників, особливо по новоутвореннях органів дихання і шлунка.

10. Проведені дослідження довели необхідність посилення по багатьох параметрах екологічного моніторингу в сільській місцевості, суспільної й індивідуальної профілактики онкологічних хвороб, дозволили сформулювати принципи і заходи удоскрналення системи оздоровлення й охорони сільського природного середовища, попереджувального і поточного санітарного нагляду за ним, а також проведення первинної профілактики онкологічних хвороб серед сільського населення. Впровадження їх у практику охорони здоров'я сприяло підвищенню за 5 років ефективності поточного санітарного нагляду у вигляді зменшення кількості джерел забруднення на 20-35%, збільшення проб повітря без відхилення від ГДК на 10-15%, збільшення кількості проб питної води, відповідних Держстандарту, на 20-25%, зменшення кількості проб ґрунту з перевищенням ГДК по важких металах на 30-45%. Це позитивно вплинуло на динаміку онкологічної захворюваності сільського населення (її ріст призупинився в 60% районів, з'явилась тенденція до зниження частоти виникнення новоутворень трахеї, бронхів і легень у 40% сільських районів).

Публікації автора:

1. Агарков В.И., Повышева О.А., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Никола-енко В.В., Парахина О.Н., Агаркова Е.В., Когутницкий В.В. Современные закономерности смертности населения, проживающего в условиях Донбасса // Арх. клин. эксп. мед. – 1997. – Т.6, №1. – С. 109-112. Здобувачем вивчені хронодинамічні особливості смертності від раку сільського населення.

2. Агарков В.И., Повышева О.А., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Бугашева Н.В., Когутницкий В.В., Парахина О.Н., Степанова М.Г., Черенков В.М. Корреляционный анализ степени значимости ксенобиотиков, макро- и микроэлементов экологической среды в формировании повышенной смертности населения в условиях Донбасса // Вестн. гиг. эпид. – 1998. – Т.1, №2. – С. 100-104. Здобувачем проведений кореляційний аналіз зв’язку між показниками смертності сільських мешканців від новоутворень органів травлення і концентрацією ксенобіотиків в ґрунті, питній воді та продуктах харчування.

3. Агарков В.И., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Николаенко В.В., Бугашева Н.В., Агаркова Е.В., Коровина В.П., Когутницкий В.В., Парахина О.Н., Степанова М.Г. Корреляционный анализ зависимости патологической поражённости подростков-юношей от загрязнения воздушной среды ксенобиотиками различной химической природы // Вестн. гиг. эпид. – 1998. – Т.2, №1 (3). – С. 73-77. Здобувачем вивчені характер і ступінь антропогенного забруднення повітряного басейну сільських населених місць Донецької області.

4. Агарков В.И., Грищенко С.В., Степанова М.Г., Повышева О.А., Гусева Л.В., Когутницкий В.В., Коктышев И.В. Радиационное состояние экологической среды и его роль в формировании онкологической пораженности населения Донбасса // Вестн. гиг. эпид. – 1998. – Т.2, №1(3). – С. 82-87. Здобувачем дана загальна гігієнічна оцінка екологічної ситуації в сільській місцевості Донбасу.

5. Агарков В.И., Грищенко С.В., Когутницкий В.В. Заболеваемость сельского населения Донбасса злокачественными новообразованиями в зависимости от степени антропогенного загрязнения экологической среды // Вестн. гиг. эпид. – 1998. – Т.2, №2. – С. 130-133. Здобувачем проведений множинний кореляційно-регресійний аналіз і встановлена кореляційна залежність між ступенем антропогенного забруднення атмосферного повітря та частотою виникнення злоякісних новоутворень органів дихання серед сільського населення.

6. Агарков В.И., Гребняк Н.П., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Киян В.Д., Северин Г.К., Бугашева Н.В., Когутницкий В.В. Прогноз динамики и уровня патологической пораженности юношей Донецкой области // Вестн. гиг. эпид. – 1999. – Т.3, №1. – С.83-87. Здобувачем здійснений прогноз патологічної ураженості сільських юнаків злоякісними новоутвореннями ендокринної та кістково-м’язової систем.

7. Агарков В.И., Грищенко С.В., Когутницкий В.В., Степанова М.Г., Кандыба К.И., Козлов В.В. Роль водного фактора в формировании онкологической патологии женской репродуктивной системы // Вестн. гиг. эпид. – 1999. – Т.3, №2. – С. 3-9. Здобувачем визначені особливості хімічного складу питної води в сільських районах та їх вплив на частоту виникнення онкогінекологічної патології серед сільського населення.

8. Агарков В.И., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Степанова М.Г., Когутницкий В.В., Николаенко В.В., Повышева О.А. Гигиеническая оценка загрязнения воздушного басейна Донецкой области и его влияние на заболеваемость населения / Пробл. здравоохр. и пути его реформ. – Донецк: ООО "Лебедь", 1997. С. 64-66. Здобувачем визначені головні джерела та шляхи антропогенного забруднення атмосферного повітря сільських районів Донецької області.

9. Агарков В.И., Грищенко С.В., Степанова М.Г., Когутницкий В.В., Коктышев И.В. Радиационные детерминанты онкологической заболеваемости населения в условиях крупного промышленного региона / Матер. VII межд. науч.- практ. Конф. "Экология человека в постчернобыльский период" 27-29 сент. 1999 г. / под общ. ред. акад. БАЭА Т.В. Белоокой.- Минск, 1999. – С. 46-50. Здобувачем досліджена онкологічна захворюваність сільського населення Донецької області.

10. Коктышев И.В., Грищенко С.В., Северин Г.К., Николаенко В.В., Когутницкий В.В., Лопатина М.А. Оценка эффективности диспансеризации населения по разнонаправленной динамике изменения групп здоровья / Сб. науч. трудов молодых ученых и спец., посвящ. 65-летию ДонГМУ.- Донецк: ДонГМУ, 1996.- С. 100-101. Здобувачем удосконалений онкологічний компонент диспансеризації сільського населення.

11. Когутницкий В.В., Коктышев И.В., Грищенко С.В. Способ применения коэффициента конкордации в медико-статистических исследованиях / Мат. науч. практ. конф. "Актуальные проблемы медицины Донбасса". – Донецк, 1996. – С. 65. Здобувачем обґрунтовано застосування коефіцієнту конкордації при аналізі онкозахворюваності сільського населення.

12. Грищенко С.В., Николаенко В.В., Коктышев И.В., Когутницкий В.В., Парахина О.Н. Основные закономерности заболеваемости детского населения Донецкого региона / Мат. науч. практ. конф. присвяченої 75-річчю Укр. наук.- дослід. інст. охор. здор. дітей і підлітків "Актуальні проблеми охорони здоров’я дітей шкільного віку і підлітків". – Харків, 1997. – С. 37-38. Здобувачем установлені закономірності онкологічної захворюваності дітей, що мешкають у сільській місцевості екокризового регіону.

13. Агарков В.И., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Николаенко В.В., Бугашева Н.В., Парахина О.Н., Повышева О.А., Когутницкий В.В., Агаркова Е.В. Критерии, показатели и оценка эффективности мер первичнй, вторичной и третичной профилактики болезней среди населения: Метод. рекомендации. – Донецк: ДонГМУ, 1997.- 14 с. Здобувачем розроблені критерії і показники щодо оцінки ефективності заходів первинної онкопрофілактики серед сільського населення.

14. Агарков В.И., Грищенко С.В., Удодов В.В., Коктышев В.Г., Коктышев И.В., Когутницкий В.В. Применение диагностической программы "Паспорт здоровья" для комплексной оценки уровня индивидуального здоровья человека: Метод. рекомендации. – Донецк: ДонГМУ, 1997.- 17 с. Здобувачем обґрунтовано використання діагностичної програми для ранньої діагностики злоякісних новоутворень серед сільського населення.

15. Агарков В.И., Грищенко С.В., Николаенко В.В., Коктышев И.В., Когутницкий В.В., Бугашева Н.В., Агаркова Е.В., Парахина О.Н., Повышева О.А. Медицинская оценка и коррекция образа жизни человека (формирование ЗОЖ): Метод. рекомендации. – Донецк: ДонГМУ, 1997.- 10 с. Здобувачем розроблені принципи формування здорового способу життя сільських жителів.

16. Агарков В.И., Ванханен В.Д., Грищенко С.В., Шамрай Е.В., Когутницкий В.В. Принципы и меры профилактики онкологической заболеваемости населения в условиях экологического неблагополучия: Метод. рекомендации. – Донецк: ДонГМУ, 2001.- 24 с. Здобувачем обґрунтований і розроблений комплекс заходів щодо первинної онкопрофілактики серед сільського населення екокризового регіону.