Анотація до роботи:

Банковська Н.В. Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування дорослого населення України та наукове обґрунтування шляхів його оптимізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – «гігієна та професійна патологія». – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Міністерства охорони здоров’я України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню шляхів оптимізації стану фактичного харчування дорослого населення України другої групи фізичної активності.

Проведено дослідження, які дозволили оцінити фактичну енергетичну цінність раціонів харчування та нутриєнтний склад, встановлені рівні споживання основних продуктів працездатними особами другої групи фізичної активності в різні пори року та вплив фактичного харчування на поширеність серед населення аліментарнообумовлених захворювань.

Обґрунтовано «Харчову піраміду» для населення другої групи фізичної активності. Визначено розподіл харчових продуктів та рівня їх споживання, що дає можливість підвищити забезпеченість організму водорозчинними вітамінами, -каротином, клітковиною. Обґрунтовано аліментарну корекцію харчування для населення другої групи фізичної активності з метою профілактики артеріальної гіпертензії. Здійснено заходи із впровадження результатів досліджень у практику охорони здоров’я на державному рівні.

У дисертації на основі результатів комплексних досліджень, вирішено актуальне наукове та народногосподарське завдання – проведено гігієнічну оцінку фактичного харчування працездатного населення України другої групи фізичної активності в сучасних соціально-економічних умовах, визначено харчовий статус досліджуваної групи, встановлені пріоритетні дефіцити та профіцити макро- та макронутриєнтів у харчуванні населення в різні пори року, визначено забезпеченість населення вітамінами РР, В₁, С та кальцієм, проаналізовано рівні споживання основних груп харчових продуктів та науково обґрунтована «харчова піраміда», раціони харчування для профілактики артеріальної гіпертензії для населення ІІ групи фізичної активності та розроблені методичні рекомендації щодо подальшого моніторингу фактичного харчування населення, з метою більш ефективного використання аліментарного фактора, що сприятиме зменшенню полідефіцитних станів, профілактиці основних неінфекційних аліментарнообумовлених захворювань та попередження хвороб недостатнього та надмірного харчування

1. Встановлено харчовий статус населення в сучасних соціально-економічних умовах. Енергетична адекватність харчування реєструвалася у 52,3 % обстежених, недостатня енергетична цінність раціонів – у 9,3 % осіб, а надлишкова – у 38,4 % осіб. Надлишкове енергетичне харчування більш розповсюджене серед міського населення, у яких підвищений індекс маси тіла у 42,4 % осіб, для сільських мешканців цей показник становить 34,5 %. Серед осіб з надлишковою масою тіла – 14,8 % з ожирінням ІІ та ІІІ ступеню. Надлишкова маса тіла та ожиріння більш притаманна жіночій популяції ніж чоловічій.

2. Визначено енергетичну цінність раціонів обстежених в різні періоди року. Енергетична цінність зимово-весняних раціонів дещо вища (у чоловіків на 10,3 %, у жінок – на 14,4 %), ніж енергетична цінність літньо-осінніх раціонів. Харчування чоловіків найбільш активної вікової групи 18 – 29 років характеризувалося енергетичною недостатністю, дефіцит досягав 17,3 %. Цей дефіцит більший серед сільського населення цієї ж вікової групи. Середня енергетична цінність зимово-весняних раціонів харчування жінок усіх вікових груп відповідала фізіологічним потребам та була зниженою в літньо-осінній період.

3. Встановлено макронутрієнтний склад харчових раціонів чоловіків та жінок. Макронутрієнтний склад харчових раціонів всіх вікових груп, як чоловічої, так і жіночої популяції (середні значення) відповідав фізіологічним потребам по вмісту білка, був надлишковим по вмісту жирів та недостатнім по вмісту вуглеводів у чоловіків та недостатнім по вмісту вуглеводів у жінок. Це відображалося на збалансованості харчових раціонів, яка для раціонів чоловіків складала 1,0:2,8:5,2 та в жінок – 1,0:2,1:5,1 (при оптимальному 1,0:1,0:4,0).

4. Визначено рівні споживання макронутриєнтів у обстеженого контингента населення. Індивідуальне споживання основних нутрієнтів коливалось в широких межах. Так, рівень споживання білку, що відповідав фізіологічним потребам реєструвався у 42,7 % обстежених осіб, дефіцит білку виявлений у харчуванні 32,5 % осіб, а підвищене споживання – у 24,8 % осіб. Надлишковий вміст жирів у раціонах відмічався у харчуванні 27,9 % обстежених осіб, недостатній – у 27,9 % осіб. Вуглеводна квота раціону в харчуванні 50,0 % осіб чоловічої статі та в 55,0 % осіб жіночої статі відповідала фізіологічним потребам. В вуглеводній квоті раціону значне місце займали прості вуглеводи (на 37 % вище рекомендованих потреб).

5. Досліджено мікронутрієнтний склад раціонів харчування населення в різні періоди року. Раціони харчування всіх вікових груп чоловічої та жіночої статі дефіцитні по вмісту кальцію та фосфору. Дефіцит кальцію в зимово-весняних раціонах чоловіків складав 23,7%, а в літньо-осінніх 29,2 %. У раціонах харчування жінок цей дефіцит складав 28,8 % і 36,8 %, відповідно. Дефіцит кальцію у харчуванні чоловіків та жінок підтверджується дослідженнями його екскреції з сечею. Тільки у 69% обстежених осіб реєструвався рівень екскреції, який відповідав забезпеченості організму по цьому мінеральному елементу. Особливу занепокоєність визиває той факт, що у 42,2 % жінок дітородного віку харчування було дефіцитним по вмісту заліза.

6. Доведено, що харчові раціони обстежених характеризуються дефіцитом більшості вітамінів. В раціонах обстежених знижений вміст вітаміну В₁ на 18,4 %, вітаміну В₂ – на 25,2 %, вітаміну В₆ – на 23,2 %, вітаміну В₁₂ – на 32,5 %, вітаміну РР – на 31,0 %, фолацину – на 34,6 %, вітаміну А – на 40,9 %, вітаміну С – на 31,9 %, вітаміну Е – на 35,5 %. Зимово-весняний період харчування характеризувався більш глибоким дефіцитом вітамінів. Рівень екскреції вітамінів з сечею підтверджує розповсюдженість гіповітамінозних станів серед обстеженого населення. Недостатня забезпеченість вітаміном В₁ відмічалась у 36,4 % обстежених, вітаміном РР – у 42,6 % обстежених, вітаміном С – у 41,2 % обстежених.

7. Виявлено значний дисбаланс в споживанні основних груп харчових продуктів в порівнянні з рекомендованими рівнями споживання відповідно до «Набору продуктів харчування для працездатного населення України». Сучасне харчування характеризується підвищеним рівнем споживання зернових продуктів, картоплі, кондитерських виробів та недостатнім рівнем споживання молока, м’яса, риби та продуктів їх переробки. Найвищий дефіцит споживання фруктів та ягід досягав 64,2% в зимово-весняний період.

8. На підставі одержаних результатів дослідження розроблена «Харчова піраміда» для населення України другої групи фізичної активності. Запропонована «Харчова піраміда» дозволяє оптимізувати енергетичну цінність раціонів та підвищити забезпеченість організму вітамінами та мінеральними речовинами.

9. Сформульовані рекомендації по оптимізації харчування працездатного населення України другої групи фізичної активності впроваджені в практичних закладах охорони здоров’я, що дозволить оптимізувати заходи по профілактиці нутрієнтних дефіцитів, аліментарнозалежних захворювань та хвороб надмірного і недостатнього харчування.

Публікації автора:

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України (* - особистий внесок здобувача):

1. Цимбаліста Н.В. Гігієнічна характеристика стану фактичного харчування дорослого населення України.//Наук. Вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», випуск 25. Ужгород, 2005. – с.158-164.

2. Цимбаліста Н.В. Гігієнічна оцінка рівнів споживання основних груп харчових продуктів населенням України/Український Науково-Медичний Молодіжний Журнал. ТОВ «Видавництво «КІМ», № 1 – 2, Київ, 2008. – с. 33 – 36.

3. Цимбаліста Н.В., Давиденко Н.В. Стан фактичного харчування населення та аліментарно-обумовлена захворюваність/ Проблеми харчування. Науково-практичний журнал. Вид-во ІВО «Медицина України», № 1-2, Київ, 2008. – с. 32 – 35. (* - збір анкетних даних, антропометричні, біохімічні та ін. дослідження з вивчення хімічного складу та енергетичної цінності раціонів харчування, вивчення даних захворюваності).

В інших наукових виданнях:

4. Швець О.В., Салій Н.С., Цимбаліста Н.В., Петрунь Г.С. Гігієнічні аспекти харчування населення України та їх зв'язок з аліментарнозалежними захворюваннями//Матер. науково-практ. конф. «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Перші Марзєєвські читання). – Київ, 2005. – с.241-242. (* - збір анкетних даних населення 4-х областей і визначення хімічного складу та енергетичної цінності раціонів харчування населення, аналіз одержаних результатів).

5. Цимбаліста Н.В. Вивчення фактичного харчування та основних закономірностей захворюваності серед робітників хімічного виробництва//Матер. ІІІ Міжнар. науково-практ. конф. студентів та молодих вчених. – Ужгород, 2005. - с.62-63.

6. Цимбаліста Н.В. Аліментарна та аліментарно зумовлена захворюваність осіб літнього віку//Тези ІV національного конгресу геронтологів та геріатрів. – т.14. – Київ, 2005. – с.218.

7. Швець В.О., Салій Н.С., Цимбаліста Н.В. Вивчення фактичного харчування осіб літнього віку// Тези ІV національного конгресу геронтологів та геріатрів. – т.14. – Київ, 2005. – с.223. (* - експериментальні дослідження, статистична обробка одержаних результатів та їх узагальнення).

8. Цимбаліста Н.В.Фактичне харчування та артеріальна гіпертензія/Зб. Тез ІV міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання гігієни харчування та безпечності харчових продуктів». – Київ, 2006. – с. 28.

9. В.И. Циприян, В.И. Матасар, Н.В. Цимбалиста, Л.Б. Ельцова. Фортификация пищевых продуктов витамином В₉ с целью предупреждения врожденных дефектов невральной трубки»//Обогащение пищевых продуктов фолиевой кислотой как гигиеническая проблема. Науч. Сборн.27-29 ноября 2006 года, Киев, 2006. – с. 45-46. (* - аналітичний огляд вітчизняної та світової наукової літератури з проблеми, розробка рекомендацій щодо оптимізації харчування).

10. Швец О.В., Цимбалиста Н.В. Фактическое питание взрослого населения центральных областей Украины. //Матер. научн. конф. с межд. участием.– Новороссийск, - 2006. с. 212. (* - статистична обробка одержаних результатів та їх узагальнення).

11. Tsimbalista N, Shvets O. Studying of the alimentary-dependent diseases, reasons//Public Health Nutrition: 9(7A) September 2006. – p.101. (* - аналіз аліментарно-обумовленої захворюваності у населення другої групи фізичної активності, розробка заходів щодо первинної та вторинної профілактики аліментарнообумовлених захворювань.

12. Tsimbalista N, Shvets O, Salij N. Studying of diets of the Ukrainian population//Public Health Nutrition: 9(7A) September 2006. – p.102. (*- вивчила стан фактичного харчування населення центральних областей України, розробка заходів щодо оптимізаціії раціонів харчування та первинної профілактики нутрієнтних дефіцитів).

13. Швець О.В., Ципріян В.І. Цимбаліста Н.В. Оптимізація принципів здорового харчування (харчової піраміди) населення України// Інформаційний лист № 158, - 2007. - 4 с.: (* - вивчила рівнів споживання основних груп харчових продуктів населенням, розробка «Харчової піраміди»).

14. Швець О.В., Ципріян В.І. Цимбаліста Н.В. Давиденко Н.В. Прискорений метод реабілітації хворих з артеріальною гіпертензією. Інформаційний лист № 159, - 2007. – 4 с.: (*аналіз захворюваності, розробка дієтичного раціону).

15. Швець О.В., Банковська Н.В. Гігієнічна оцінка фактичного харчування населення та рівнів споживання основних групп харчових продуктів// Методичні рекомендації. Київ. – 2008. – 37 с.: (* - розробка методики, щодо подальшого моніторингу фактичного харчування населення).