Анотація до роботи:

Мережкіна Н.В. Гігієнічна оцінка впливу природних та техногенних факторів навколишнього середовища на здоров’я населення з хворобами органів дихання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2005.

Встановлені сучасні особливості динаміки загострень хвороб органів дихання, зокрема бронхіальної астми та хронічного бронхіту, в умовах поєднаної дії природних (погода, клімат, геліогеомагнітна активність) та антропогенних (зростаюче забруднення атмосфери автотранспортом та промисловими підприємствами на тлі наслідків радіоактивного забруднення об’єктів довкілля після аварії на ЧАЕС) факторів навколишнього середовища.

Науково обгрунтовані, розроблені та впроваджені в практику охорони здоров’я медичні класифікації біотропності погоди по відношенню до хворих з бронхіальною астмою та хронічним бронхітом в умовах великого міста, що вперше враховують поєднану дію принципово різних механізмів впливу на організм людини природних (спотворення біологічних ритмів функцій органів та систем організму) та антропогенних (спотворення динаміки атмосферних забруднень при певних типах погоди) чинників навколишнього середовища.

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання – досліджено вплив природних (клімат, сонячна та геомагнітна активність) та антропогенних компонентів навколишнього середовища на території України до та після техногенної аварії на ЧАЕС у 1986 році. За допомогою сучасного багатофакторного математичного апарату та картографічного аналізу встановлено закономірності впливу комплексу факторів навколишнього середовища на виникнення, перебіг та наслідки ХОД у населення України, обгрунтовані та розроблені гігієнічні критерії (сучасна класифікація погоди) для профілактики загострень та наслідків ХОД, зокрема БА і ХБ.

1. Комплексне гігієнічне дослідження та багатофакторний математико-статистичний аналіз дозволили якісно та кількісно встановити, що на динаміку виникнення, перебігу та наслідки захворювань органів дихання, особливо БА і ХБ у населення України в просторі та часі впливають як природні, так і антропогенні фактори, дія їх у ряді випадків взаємопотенціююча.

2. Гігієнічна оцінка геохімічних особливостей регіонів України дозволила виділити території з аномальним вмістом окремих природних компонентів довкілля, які підвищують ризик захворюваності населення ХОД. Високий (>522 мг/кг) вміст рухомого марганцю в грунті зафіксовано на території Донецької, Запорізької, Одеської, Луганської областей, низький вміст рухомих форм кобальту
(<0,17 мг/кг) та цинку (<0,18 мг/кг) в грунті – Львівської, Волинської, Хмельницької, Київської, Донецької областей, високий ступінь загальної мінералізації (>2000 мг/л) та жорсткості (>10,5 мг/екв/л) поверхневих вод – Одеської, Запорізької, Донецької, Дніпропетровської та областей.

3. Внаслідок неконтрольованого техногенного навантаження та аварії на ЧАЕС екологічна обстановка в Україні значно погіршена, в окремих регіонах забруднення досягло рівнів екологічної катастрофи (зона відчуження), екологічної біди (Донецька, Дніпропетровська, Луганська області), надзвичайного (Київська, Миколаївська, Автономна республіка Крим) або високого (Харківська, Чернівецька, Львівська) забруднення. Щороку відбувається інтенсивне забруднення атмосфери (14,3 млн. т, у тому числі 8,8 млн. від стаціонарних джерел забруднення), води (4703,7 тис. т стічних вод), грунту (площі угідь, забруднених залишками хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив досягла 14 млн. га, тобто 1/3 загальної кількості сільськогосподарських угідь). Після аварії на Чорнобильській АЕС загальна кількість радіонуклідів, які випали на територію держави, дорівнює 90 Мкu, а 377,5 тис. га забруднені Cs-137 більше 5 Ku/км².

4. В середньому по Україні спостерігається зменшення епідеміологічних показників, які характеризують поширеність ХОД. Загальна захворюваність ХОД у 2001 році знизилась на 22,84% відносно рівня 1988 року, а первинна захворюваність – на 27,59%. Зменшення показників захворюваності визначається практично по всіх областях України, але найбільш зменшились показники первинної та загальної захворюваності у м. Севастополі, АР Крим, Харківській, Миколаївській, Запорізькій, Луганській, Кіровоградській областях та у м. Києві (на 33,82-49,31%). Але поряд з цим спостерігається зріст показників загальної та первинної захворюваності ХОД у Вінницькій, Івано-Франківській, Волинській, Львівській, Тернопільській та Рівненській областях (на 0,71-15,55%).

5. Смертність населення України при ХОД у 2001 році порівняно з 1980 роком зменшилась на 31,79% по Україні та на 18,73% по м. Києву. Проте відмічається значне збільшення показників смертності від хвороб органів дихання у Луганській, Волинській та Дніпропетровській областях (на 24,35-69,94%).

6. По всій території України спостерігається значне зростання показників поширеності БА. Відносно рівня 1980 року загальна захворюваність БА у 2001 році зросла по Україні на 167,2%, а первинна захворюваність – на 130,76%, по м. Києву – 281,73% і 652,33% відповідно. Зменшення показників смертності при БА спостерігається практично по всіх областях України. Порівняно з 1980 роком по Україні смертність від бронхіальної астми у 2001 році знизилась на 33,34%, а по м. Києву - на 72,90%. У ряді областей цей показник навпаки збільшився: у Волинській, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Чернівецькій, Чернігівській областях (на 10,58-190,90%).

7. По всій території України відмічається значне зростання показників загальної захворюваності населення при ХБ. У 2001 році в порівнянні з 1982 роком вона зросла по Україні на 194,59%, а по м. Києву – на 271,99%. У ряді областей України спостерігається значне зростання показників первинної захворюваності населення від ХБ. У порівнянні з 1982 роком в 2001 році в цілому по Україні вона зросла на 72,08%, а у м. Києві – на 387,03%. В цілому по Україні відбулось збільшення показників смертності населення при ХБ на 109,73%.

8. У перебігу ХОД відмічається сезонна динаміка: найбільша частота загострень БА у населення м. Києва відбувається у січні, березні, грудні, квітні, вересні, лютому, травні та листопаді, а найменша – у липні. Погіршення стану хворих на БА відбувається з 6 до 10 та з 18 до 22 години, а зменшення частоти викликів ШМД – з 2 до 6 години ранку. Жінки частіше звертаються за ШМД з приводу загострення БА, ніж чоловіки. Найбільша частота загострень ХБ у населення м. Києва відбувається у грудні, листопаді, жовтні, березні та квітні, а найменша – у січні та у всі літні місяці. Частота звернень за ШМД з приводу загострення ХБ збільшується з 8 до 12 та з 14 до 20 години, а зменшується – з 0 до 6 години ранку. Чоловіки частіше звертаються за ШМД з приводу загострення ХБ, ніж жінки.

9. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено в практику охорони здоров’я метод картографічного прогнозування впливу природних та техногенних факторів навколишнього середовища для первинної, вторинної та третинної профілактики захворювань БА та ХБ у населення України.

10. Обгрунтовані, розроблені, апробовані та підготовлені до впровадження у практику установ охорони здоров’я України практичні рекомендації та гігієнічні основи методів первинної, вторинної та третинної профілактики ХОД, зокрема БА та ХБ в умовах поєднаного впливу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища.

11. Обгрунтовані, апробовані та впроваджені у практику Державної Гідрометеослужби та установ охорони здоров’я України практичні рекомендації та медичні класифікації біотропності погоди в умовах антропогенного забруднення атмосферного повітря відносно хворих БА та ХБ як гігієнічної основи методів медичного прогнозування погоди та ризику впливу природних і антропогенних факторів навколишнього середовища на динаміку перебігу ХОД у населення з метою ефективної профілактики.

Публікації автора:

1. Мережкіна Н.В. Медико-картографічна оцінка захворюваності населення України на хвороби органів дихання // Військова медицина України. - 2004. - Т.4, №3, С.80-86.

2. Мережкіна Н.В. Еколого-гігієнічна оцінка стану забруднення атмосферного повітря м. Києва автотранспортом // Довкілля та здоров’я.
- 2005. - №1. - С. 48-51.

3. Войтко О.В., Ганул А.В., Гулак Л.О., Омельчук С.Т., Мережкіна Н.В., Федоренко З.П. Передумови до оцінки впливу окремих антропогенних факторів на рівень захворюваності населення України на рак легенів // Гігієна населених місць. – Київ, 2005. – Вип. 46. – С.144-153. Дисертантом проведено збір, статистична обробка результатів та їх узагальнення.

4. Анісімов Є.М., Мережкіна Н.В. Особливості впливу клімато-погодних умов на перебіг бронхіальної астми в умовах м. Києва: Тези доповідей VІІ з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства, м. Тернопіль, 16-17 травня 2003 // Українські медичні вісті. - 2003. - Т.5. - №1 (63). - С. 78.

5. Мережкіна Н.В. Особливості впливу факторів антропогенного походження на перебіг хронічних неспецифічних захворювань легень// “Актуальні проблеми сучасної медицини”: Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю (28-31 жовтня 2003 р.). - Київ, 2003. – С.48.

6. Анісімов Є.М., Мережкіна Н.В., Бардов В.Г. Гігієнічна аспекти впливу природних факторів навколишнього середовища на перебіг бронхіальної астми // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали ХІV з’їзду гігієністів України, Дніпропетровськ, 19-21 травня 2004. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. – Т.І. - С.313-315.

7. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Анисимов Е.Н., Мережкина Н.В. Риск возникновения обострений бронхиальной астмы при сочетанном воздействии погодно-антропогенного комплекса // “Проблемы оценки риска здоровью населения от воздействия факторов окружающей среды” (Итоги и перспективы научных исследований по проблеме экологии человека и гигиены окружающей среды): Материалы Всероссийской научно-практической конференции (20-22 октября 2004 г.). - Москва, 2004. - С.135-136.