Анотація до роботи:

Дерпак В.В. Гігієнічна оцінка здоров’я працівників виробництва аніонних азобарвників та наукове обґрунтування заходів профілактики впливу професійних шкідливостей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна, медичні науки. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню здоров’я працівників виробництва аніонних азобарвників та розробці профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення умов їх праці.

Встановлено, що вплив на працівників комплексу несприятливих факторів виробництва аніонних азобарвників проявляється підвищенням рівнів захворюваності системи органів травлення, крові та кровотворних органів, гінекологічної патології, імовірність розвитку яких визначається пріоритетною дією хімічного чинника.

Виробництво аніонних азобарвників характеризується гігієнічною недосконалістю, яка обумовлює інтенсивний вплив на працюючих шкідливих хімічних речовин при виконанні ними основних виробничих операцій, а умови праці апаратників визначаються у відповідності до “Гігієнічної класифікації праці” МОЗ України як “шкідливі”.

Ембріотоксична дія притаманна обом досліджуваним аніонним азобарвникам при надходженні в шлунок лабораторних тварин і залежить від рівня впливу використовуваних в експерименті доз та від хімічної будови цих сполук. Аніонний азобарвник Темно-коричневий 2 Ч у порівнянні з азобарвником Сірим М характеризується більш вираженими проявами ембріотоксичної дії.

Науково обґрунтований, розроблений та впроваджений в практику охорони здоров’я і у виробництво комплекс профілактичних заходів, спрямованих на попередження несприятливого впливу аніонних азобарвників на організм працівників, виникнення професійних і виробничо-обумовлених захворювань, оздоровлення умов праці.

Вивчені особливості захворюваності робітників різних професійних груп, закономірності формування шкідливих і небезпечних чинників у виробництві ААНШ, дана порівняльна оцінка ембріотоксичності аніонних азобарвників різної хімічної будови, на підставі чого науково обґрунтовані і впроваджені профілактичні заходи.

1. Найбільш розповсюдженими серед робітників у виробництві аніонних азобарвників за результатами поглибленого медичного огляду є хвороби органів травлення, крові і кровотворних органів, гінекологічна патологія. Найвищий рівень захворюваності мали апаратники – 166,1 випадків на 100 працюючих, працівники контрольної групи найнижчий – 64,9 випадків, (p<0,05). Із збільшенням стажу роботи в апаратників (серед яких зі стажем роботи більше 10 років здорових осіб не виявлено) були найбільші рівні загальної захворюваності.

2. Найвищий рівень гінекологічної патології зареєстрований серед жінок-апаратниць, рівень захворюваності яких майже в 5 разів перевищує аналогічні показники лаборантів хімічного аналізу і в 6 разів – осіб контрольної групи. Провідною гінекологічною патологією апаратниць у виробництві аніонних азобарвників є кольпіти, акднексити, гіперплазії ендометрію і слизової оболонки шийки матки.

3. Підвищена тимчасова непрацездатність робітників, зайнятих синтезом аніонних азобарвників, обумовлена частим розвитком у них хвороб сечостатевої системи, кістково-мязової системи та сполучної тканини (провідна патологія), а також системи дихання, кровообігу, хвороб шкіри і підшкірної клітковини. Загальний рівень захворюваності з ТВП робітників протягом чотирьох років перевищував аналогічний показник у працівників контрольної групи у випадках на 100 працюючих у 2,0-2,7 рази, в днях на 100 працюючих – в 2,0-2,9 рази.

4. Виробництво аніонних азобарвників і напівпродуктів на основі ароматичних вуглеводнів характеризується значною гігієнічною недосконалістю: переривчастістю, неповною автоматизацією, технічною недосконалістю будови розпилюючих сушильних апаратів, фільтр-пресів, фасувальних апаратів, використанням ручної праці на основних стадіях, неефективністю вентиляції, що обумовлює інтенсивний вплив на працюючих шкідливих хімічних речовин. На робочих місцях апаратників фактичні концентрації аерозолів дезінтеграції аніонних азобарвників і напівпродуктів їх синтезу перевищують ГДК від 3 до 12 разів, а парів аніліну, ацетпарафенілендіаміну, аміаку, діоксиду азоту, водню хлориду – в декілька разів.

5. Комплекс несприятливих чинників в цілому досить суттєво (на 82,21% – хвороби крові і кровотворних органів, на 72,25% – гінекологічні хвороби, на 62,41% – хвороби системи травлення, на 50,41% – хвороби системи сечовиділення) впливає на здоров’я апаратників, обумовлюючи високі показники захворюваності, про що свідчать рівні множинних коефіцієнтів кореляції – 0,91, 0,85, 0,79 і 0,71 відповідно, (p<0,05). Пріоритетними у формуванні зазначеної патології є хімічні фактори виробничого середовища, частка впливу кожного з яких коливається від 3,6% до 49%. Фізичні чинники та показники мікроклімату у формуванні патології є менш значущими у порівнянні з хімічними.

6. Ризик виникнення хвороб крові та кровотворних органів, гінекологічних хвороб, хвороб системи травлення та системи сечовиділення із збільшенням стажу роботи при перевищенні ГДК вмісту шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони зростає. Ризик формування патології, у порівнянні з робітниками інших професійних груп, найбільш високий серед апаратників, які після 10 років роботи в умовах перевищення ГДК вмісту шкідливих хімічних речовин в 2 рази і більше відносяться до груп високого ризику виникнення професійної і виробничо-обумовленої патології.

7. Ембріотоксичний ефект притаманний обом досліджуваним аніонним азобарвникам Темно-коричневому 2 Ч та Сірому М. Триазобарвник Темно-коричневий 2 Ч у порівнянні з моноазобарвником Сірим М характеризується більш вираженими проявами ембріолетального ефекту (загибеллю ембріонів щурів на ранніх стадіях), тератогенного ефекту (наявністю вад розвитку кісткової системи) і ретардаційного (уповільненням осифікації скелета) ефектів. Зазначені зміни вивчених барвників, як правило, підпорядковувалися прямій залежності “доза-ефект”.

8. Науково обґрунтований комплекс медико-біологічних, організаційних, санітарно-технічних, індивідуальних та інших профілактичних заходів, впроваджений як в практичну охорону здоров’я, так і у виробництво, що дозволило оздоровити умови праці, знизити загальну захворюваність і попередити появу випадків професійних захворювань серед робітників при виготовленні та застосуванні аніонних азобарвників.

Публікації автора:

1. Дерпак В.В. Особливості захворюваності робітників хімічної промисловості, зайнятих у виробництві аніонних азобарвників // Довкілля та здоров’я. – 2000. – №4 (15). – С. 42-46.

2. Дерпак В.В., Веремей М.І. Гігієнічна характеристика технологічного процесу і умов праці апаратників виробництва аніонних азобарвників // Гігієна праці. – Київ: Інститут медицини праці АМН України. – 2000. – №31. – С. 230-235.

3. Дерпак В.В., Нікуліна Г.Л., Девейкіс Д.М. Щодо шкідливої дії аніонних азобарвників // Довкілля та здоров’я. – 2001. – №1(16). – С. 25-29.