Анотація до роботи:

Редчіц М.А. Гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеці-альністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Мар-зеєва АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена гігієнічному обґрунтуванню комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів у віці 7-10 років, які перебувають у школі-ліцеї. Встановлено, що навчання в умовах сучасних інноваційних заходів шкільної освіти зумовлює появу цілого ряду тенденцій несприятливого змісту з боку психофізіологічних функцій, особливостей особистості та стану здоров’я дівчаток та хлопчиків і, отже, висуває у число першочергових необхідність удосконалення та раціональної організації їх навчальної діяльності.

Розроблена, науково обґрунтована та впроваджена комплексна програма оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, що перебувають у школі-ліцеї, провідними складовими якої є: раціональна організація режиму добової діяльності учнів, використання як традиційних, так і нетрадиційних форм фізичного виховання, психогігієнічних засобів впливу на особистість школярів, заходів щодо покращання санітарно-гігієнічних умов навчальної діяльності у школі та вдома. Застосування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, підвищенню функціональних можливостей адаптаційних ресурсів організму, збільшенню рівня навчальної успішності дівчаток та хлопчиків.

1. На основі проведення комплексних наукових досліджень з використанням сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу наведене нове вирішення проблеми підвищення рівня адаптації молодших школярів до умов перебування в сучасній школі, науково обґрунтована комплексна програма оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї, яка сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, підвищенню функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів організму, зростанню рівня навчальної успішності дівчаток та хлопчиків.

2. Результати гігієнічної оцінки процесів формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості молодших школярів, які навчаються у школі-ліцеї, у порівнянні з їх однолітками із загальноосвітньої школи, засвідчують появу цілого ряду тенденцій несприятливого змісту, зумовлених гальмуванням процесів пристосування школярів до умов перебування в інноваційних закладах шкільної освіти та вказують на незаперечну залежність величин критеріальних показників функціонального стану орга-нізму дітей, що перебувають у початкових класах, від рівня навчального навантаження, яке чітко детермінується змістом, профілем, режимом та умовами навчання.

3. До провідних типів зрушень з боку процесів формування критеріальних показників функціонального стану організму учнів молодшого шкільного віку, що відбуваються у природних умовах перебування у школі-ліцеї, слід віднести наступні типи: такий, що зростає (образна, вербальна та механічна пам’ять, дивергентне, вербальне, логічне та вербально-логічне мислення, м’язова сила та координація рухів як у дівчаток, так і у хлопчиків, а також швидкість зорово-моторної реакції лише у хлопчиків), стабільний (образне мислення у дівчаток та хлопчиків, швидкість зорово-моторної реакції лише у дівчаток) та такий, що знижується (КЧЗСМ та стійкість уваги як у дівчаток, так і у хлопчиків).

4. В ході досліджень розроблена, науково обґрунтована та запроваджена комплексна програма оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, що перебувають у школі-ліцеї, провідними складовими якої є: раціональна організація режиму добової діяльності учнів, використання як традиційних, так і нетрадиційних форм фізичного виховання, застосування психогігієнічних засобів впливу на особистість школярів, а також заходів щодо покращання санітарно-гігієнічних умов навчальної діяльності у школі та вдома.

5. Невід’ємним компонентом комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, які перебувають у школах нового типу, є запровадження цілого ряду гігієнічних заходів з раціональної організації навчальної діяльності та оптимізації внутрішньошкільного середовища, що забезпечують корекцію навчального навантаження, основних режимних елементів та навчального розкладу, раціональну організацію уроку, покращання стану повітряного середовища і освітлення класних приміщень та створюють важливі передумови щодо підвищення адаптаційних можливостей організму дівчаток та хлопчиків.

6. Використання комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї зумовлює появу виражених позитивних змін з боку критеріальних показників провідних психофізіологічних функцій: зростання швидкості зорово-моторної реакції на 21,3% серед дівчаток та на 29,5% серед хлопчиків (в традиційних умовах навчання відповідно на 14,1% і 23,8%), збільшення показників КЧЗСМ на 0,4% у дівчаток та 4,9% у хлопчиків (в групі контролю реєструвалось їх зменшення відповідно на 20,5% і 11,0%), покращання значень інтегрального показника координації рухів на 26,7% серед дівчаток та на 20,9% серед хлопчиків (у звичайних умовах перебування спостерігалось їх суттєве погіршання, відповідно в 3,7 та в 2,7 рази); сприятливих зрушень з боку таких особливостей особистості школярів, як характеристики уваги, пам’яті і мислення, що полягали у покращанні показників стійкості уваги на 90,3% серед дівчаток та в 2,2 рази серед хлопчиків (в традиційних умовах відповідно на 36,1% і 11,9%), показників образної, вербальної та механічної пам’яті, образного, вербального та логічного мислення тощо.

7. Важливим наслідком застосування розробленої комплексної програми оптимізації навчальної діяльності слід вважати суттєве покращання показників стану здоров’я молодших школярів, найбільш характерними проявами якого є зниження числа випадків і днів захворювань з тимчасовою втратою працездатності з 95,94 до 52,70 і з 620,27 до 298,64 на 100 учнів (у традиційних умовах відповідно з 96,15 до 73,07 і з 615,38 до 530,76); зростання питомої ваги дітей, які належать до І групи здоров’я з 28,4% до 36,5% (в групі контролю реєструвалось зменшення частки практично здорових учнів) та зрос-тання в середньому на 14,5% питомої ваги дітей, які протягом року жодного разу не хворіли.

8. До числа найбільш вагомих результатів використання комплексної програми оптимізації навчальної діяльності молодших школярів-ліцеїстів необхідно віднести педагогічно-значущі наслідки її запровадження, зокрема, забезпечення стабілізації показників середнього бала навчальної успішності серед дівчаток та підвищення на 2,1% серед хлопчиків (в традиційних умовах навчання спостерігалось його зниження відповідно на 1,3% і 2,4%), виражені позитивні зрушення критеріальних показників успішності з окремих базових з навчальної точки зору предметів, насамперед, з читання та математики, а також появу позитивних зрушень з боку характеристик особливостей перебігу адаптаційних процесів.

9. З метою здійснення узагальненого визначення ступеня розвитку провідних психофізіологічних функцій та особливостей особистості дівчаток та хлопчиків, які визначають рівень адаптації до умов перебування у школі-ліцеї та ступінь навчальної успішності, на підставі вивчення особливостей розвитку критеріальних показників функціонального стану вищої нервової діяльності та сенсорних систем організму, створені інформаційно здатні математичні моделі їх прогностичної оцінки, розроблений та науково обґрунтований метод комплексної оцінки показників психофізіологічної адаптації учнів молодшого шкільного віку до навчання в умовах інноваційних закладів сучасної шкільної освіти.

Публікації автора:

- в наукових періодичних фахових виданнях за переліком ВАК України

1. Редчіц М.А. Особливості динаміки деяких показників здоров’я молодших школярів ліцейних та загальноосвітніх класів // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1998.– №2(1). – С. 222-223.

2. Сергета И.В., Редчиц Н.А. Особенности заболеваемости с временной утратой трудоспособности и хроническим течением патологического процесса среди младших школьников г. Винницы // Гигиена населённых мест. Вып. 33.- К., 1998.– С. 299-303. (Ідея роботи, аналіз літератури, експериментальні дослідження, статистичний аналіз, визначення основних закономірностей ЗТВП).

3. Редчіц М.А., Сергета І.В. Комплексна оцінка показників адаптації молодших школярів до умов навчання у школі-ліцеї // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1999. – №3(1). – С. 148-149. (Ідея дослідження, аналіз літератури, експериментальна робота, її аналіз, розроблення основних критеріїв комплексної оцінки).

4. Состояние здоровья учащихся и основные тенденции его изменений на современном этапе / Сергета И.В., Погорелая Л.Ю., Махнюк В.М., Редчиц Н.А., Зайцева К.А., Абунада Абдельхай // Гигиена населённых мест. Вып. 35.– К., 1999.– С. 505-510. (Експериментальні дослідження серед учнів початкових класів сучасної школи, статистичний аналіз та узагальнення результатів).

5. Сергета І.В., Редчіц М.А. Гігієнічна організація внутрішньошкільного середовища як фактор оптимізації адаптаційних ресурсів організму молодших школярів-ліцеїстів // Вісник гігієни та епідеміології.– 2001. – Т.5, №2.- С. 220-224. (Ідея роботи, методичний підхід, експериментальні дослідження, статистичний аналіз, обґрунтування положень оптимізації шкільного середовища ліцею).

6. Редчіц М.А. Комплексна модель-програма оптимізації навчання молодших школярів у профільних ліцеях вищих навчальних закладів // Український медичний альманах. – 2002.– Т.5, №4. С.64-65.

- в інших наукових виданнях

7. Редчіц М.А. Методичні підходи до вибору тестів для вивчення психофізіологічних функцій першокласників // CV об’єднана наук. медико-практ. конф. з міжнародною участю. – К., Вінниця, 1997.– С. 30-31.

8. Редчіц Н.А. Показатели формирования психофизиологических функций младших школьников в зависимости от характера обучения // Актуальні проблеми охорони здоров’я дітей шкільного віку і підлітків.– Харків, 1997.– С. 223.

9. Стан здоров’я та основні тенденції його змін серед дошкільників та учнів сільських шкіл Вінницької області / Сергета І.В., Махнюк В.М., Григорчук Л.І., Гончарук Т.І., Шевчук Т.В., Редчіц М.А. // Environmental Occupational Health and Safety in Agriculture on the Boundary of Two Milleia. – Kyiv, 1998.– С. 90-91. (Аналіз літератури, визначення провідних напрямів корекції стану здоров’я дівчаток та хлопчиків початкових класів).

10. Редчіц М.А., Сергета І.В., Пилипчук В.Л. Дослідження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності молодших школярів ліцейних та загальноосвітніх класів // Актуальні питання медицини. – Хмельницький, 1998.– Ч. II.– С. 149. (Ідея дослідження, експериментальна робота, статистичний аналіз, визначення основних закономірностей ЗТВП учнів).

11. Редчіц М.А. Динаміка показників функціонального стану школярів 1-3 класів з різним типом навчання // Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей і підлітків. – Харків, 1998.– С. 182-183.

12. Психогігієнічні аспекти реабілітації дітей та підлітків, які часто та тривало хворіють / Сергета І.В., Шевчук Т.В., Редчіц М.А., Махнюк В.М., Пудеєв С.В., Абунада Абдельхай // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – №4(374). – С.76. (Аналіз літератури, обґрунтування підходів до реабілітації молодших школярів-ліцеїстів на підставі комплексу психогігієнічних заходів).

13. Медико-психологічні аспекти оцінки адаптації молодших школярів до умов навчання у школі-ліцеї / І.В. Сергета, М.А. Редчіц, Т.І. Гончарук, С.В. Пудеєв // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства. – Львів, 1999.– С. 242-243. (Ідея роботи, методологічні основи експерименту, статистичний аналіз, визначення основних положень).

14. Психогигиена детей и подростков как составляющая медицинской антропологии / Сергета И.В., Шевчук Т.В., Абунада Абдельхай, Редчиц Н.А., Пудеев С.В., Зайцева К.А. // Научные ведомости Белгородского государственного университета. – 2000. – №2(11). – С. 137-138. (Експериментальні дослідження, розроблення комплексного підходу у практику психогігієнічних досліджень учнів початкових класів).

15. Сучасна психогігієна дітей та підлітків: методологічні та прогностичні аспекти / І.В. Сергета, Абдельхай Абунада, М.А. Редчіц, С.В. Пудєєв // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть. – К., 2000.– С. 65-66. (Розробка методичних підходів та побудова математичних моделей).

16. Редчіц М.А. Психофізіологічна діагностика зрушень показників адаптації молодших школярів до умов навчання у школі-ліцеї // Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього.– Хмельницький, 2000. – С. 62-64.

17. Редчіц М.А. Ступінь психофізіологічної адаптації як критерій оцінки нервово-психічного здоров’я молодших школярів // Здоров’я школярів на межі тисячоліть. – Харків, 2000. – С.73-74.

18. Редчіц М.А. Впровадження експериментальної модель – програми оптимізації процесів адаптації організму школярів до умов навчання у школі–ліцеї // VI університетська наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців. – Вінниця, 2000. – С.33-34.

19. Сергета І.В., Редчіц М.А. Гігієнічні основи оптимізації навчальної діяль-ності молодших школярів-ліцеїстів // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. – К., 2002. – С. 101-102. (Ідея, аналіз літератури, експериментальні досліджен-ня, статистичний аналіз, визначення основних положень комплексної програми).

20. Прогностические подходы к оценке характера адаптационных процессов организма детей, подростков и молодёжи / Сергета И.В., Молчанова О.П., Зайцева К.А., Фещук Н.М., Редчиц Н.А., Подолянчук С.А., Шевчук Т.В., Погорелая Л.Ю., Безрукова Н.Ю. // Материалы IV Международного Конгресса по интегративной антропологии. – СПб.: Изд. СПБГМУ, 2002. – С.323-325. (Експериментальні дослідження, розробка інформаційно здатних моделей прогностичної оцінки функціонального стану ліцеїстів).