Анотація до роботи:

Кметь Т.І. Гігієнічне значення комбінованої дії нітрату натрію та хлориду кадмію з урахуванням вікових особливостей та характеру метаболізму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 02. 01 – гігієна. - Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2006.

У дисераційній роботі вирішене актуальне наукове завдання щодо обгрунтування використання в гігієнічних дослідженнях фенотипу ацетилювання, як біомаркера схильності до несприятливого впливу хімічних речовин та біопрофілактики шляхом застосування настоянки ехінацеї пурпурової. На моделях гострого та підгострого впливу нітрату натрію і хлориду кадмію з’ясовані вікові особливості та гігієнічне значення біохімічних змін як критеріїв шкідливої дії.

За умов введення щурам хлориду кадмію та нітрату натрію у дозі DL₅₀ було встановлено, що біомаркером схильності до розвитку гострої інтоксикації є „повільний тип” ацетилювання незалежно від віку за летальним ефектом, середнім часом загибелі тварин та змінами біохімічних показників крові і печінки.

При введенні тваринам упродовж 14 днів нітрату натрію і хлориду кадмію, відповідно, у дозах 1/15 DL₅₀ та 1/150 DL₅₀ виявлено, що у молодому віці маркером схильності є „повільний” тип ацетилювання, а у дорослих та старих осіб - „швидкий” тип ацетилювання.

Внутрішньошлункове введення спиртової настоянки ехінацеї пурпурової в дозі 0,25 мл/кг за умов підгострого впливу нітрату натрію та хлориду кадмію забезпечувало більш виражену нормалізацію показників центральної нервової системи, стабілізацію рівня гемоглобіну і зниження метгемоглобінемії у молодих осіб із „повільним” типом ацетилювання та у дорослих і старих - зі „швидким” типом.

1. У дисераційній роботі вирішене наукове завдання щодо обгрунтування використання в гігієнічних дослідженнях фенотипу ацетилювання, як біомаркера схильності до несприятливого впливу хімічних речовин та біопрофілактики шляхом застосування настоянки ехінацеї пурпурової. На моделях гострого та підгострого впливу нітрату натрію і хлориду кадмію з’ясовані вікові особливості та гігієнічне значення біохімічних змін як критеріїв шкідливої дії.

2. Біомаркером схильності до розвитку гострої нітратно-кадмієвої інтоксикації є „повільний тип” ацетилювання незалежно від віку за смертельним ефектом та середнім часом загибелі тварин.

3. При гігієнічній оцінці гострого впливу нітрату натрію та хлориду кадмію за біохімічними критеріями встановлено, що біомаркером схильності являється „повільний” тип ацетилювання у тварин усіх вікових груп. Зокрема, у молодому віці критеріями шкідливої дії є: активація процесів пероксидного окиснення білків плазми крові на 53% та пригнічення активності ферментів антиоксидантного захисту печінки (глутатіонпероксидази на 19%, глутатіонредуктази на 13%); у дорослих тварин - зростання рівня середньомолекулярних пептидів сироватки крові у 2,8 рази та зниження вмісту ТБК-активних продуктів на 21% і активності ферментів антиоксидантного захисту (церулоплазміну на 30%, глутатіонпероксидази на 43%); у старих - активація процесів пероксидного окиснення білків плазми крові на 80%, зростання рівня гемоглобіну на 60%, середньомолекулярних пептидів і ТБК-активних продуктів, відповідно, у 2,2 та 2 рази.

4. Виявлена висока критеріальна значущість змін біохімічних показників при гігієнічній оцінці підгострого впливу нітрату натрію та хлориду кадмію. Зокрема, у молодому віці маркером схильності слід вважати „повільний” тип ацетилювання, а критеріями шкідливої дії у них є: зниження рівня гемоглобіну на 24%, активація процесів пероксидного окиснення білків плазми крові на 25%, зростання рівня середньомолекулярних пептидів на 34% і концентрації метгемоглобіну у 6,7 рази; у дорослих тварин маркером схильності є „швидкий” тип ацетилювання, а критеріями шкідливої дії у них можна вважати – підвищення концентрації метгемоглобіну у 5,4 рази, зростання ТБК-активних продуктів на 41%, підвищення окиснювальномодифікованих білків на 18% і рівня середньомолекулярних пептидів на 16%, зниження рівня гемоглобіну на 30%; у старих тварин маркером схильності слід вважати „швидкий” тип ацетилювання, а критеріями шкідливої дії у них є: зниження рівня гемоглобіну на 20%, зростання концентрації метгемоглобіну у 2,9 рази на фоні підвищення кількості вторинних продуктів ліпопероксидації еритроцитів у 2 рази.

5. Підгостра дія нітрату натрію та хлориду кадмію викликала більш виражене пригнічення центральної нервової системи за показником інтегральної поведінкової активності у молодому віці на 97% незалежно від типу метаболізму та на 93% у „повільних” ацетиляторів старого віку.

6. За допомогою множинного регресійного аналізу виявлено, що порушення поведінкової активності у молодих тварин із „повільним” типом ацетилювання за умов підгострого впливу нітрату натрію та хлориду кадмію обумовлене зростанням вмісту вторинних продуктів ліпопероксидації печінки і рівня середньомолекулярних пептидів плазми крові, а у „швидких” ацетиляторів зростанням продуктів окиснювальномодифікованих білків. Порушення поведінкової активності у старих тварин із „повільним” типом ацетилювання відбувалося на фоні зростання рівня середньомолекулярних пептидів та концентрації метгемоглобіну, а у „швидких” ацетиляторів – зростання концентрації метгемоглобіну і зниження вмісту вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів печінки.

7. Оптимальний профілактичний ефект настоянки ехінацеї пурпурової у разі одночасного впливу нітрату натрію та хлориду кадмію досягається у дорослих і старих тварин зі „швидким”, а також у молодих із „повільним” типом ацетилювання та полягає у нормалізації поведінкових реакцій, стабілізації рівня гемоглобіну і зниження метгемоглобінемії. Фітопрепарат доцільно рекомендувати для адаптивної біопрофілактики порушень гомеостазу у груп ризику.

8. З метою забезпечення ефективної профілактики за умов шкідливого впливу полютантів, формування груп ризику, розробки підходів до профвідбору для різних галузей виробництва пропонується включати у схему постановки токсиколого-гігієнічного експерименту визначення фенотипу ацетилювання як способу прогнозування схильності організму до ксенобіотиків. Перспективи подальших досліджень пов’язані з впровадженням аналітичних технологій визначення індивідуальної схильності організму до шкідливого впливу хімічних сполук та розробки на цій основі заходів первинної та вторинної профілактики.

Публікації автора:

1. Кметь Т.І., Власик Л.І. Динаміка змін поведінкових реакцій білих щурів ювенільного віку з різним типом ацетилювання за умов підгострого впливу хлориду кадмію та нітрату натрію // Буковинський мед. вісник. – 2003. – Т.7, №3. - С.111-114. (Дисертант самостійно провів дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

2. Кметь Т.І., Власик Л.І. Особливості перебігу процесів вільнорадикального окиснення ліпідів та білків за умов нітратно-кадмієвої інтоксикації у інфантильних щурів з різним типом ацетилювання // Довкілля та здоров’я. – 2004.–№3 (30). – С. 11-14. (Кметь Т.І. самостійно провів пошук і аналіз літературних джерел, здійснив дослідження і статистичну обробку отриманих даних).

3. Кметь Т.І., Власик Л.І. Нітратно-кадмієва інтоксикація у тварин та протекторний вплив настоянки ехінацеї пурпурової // Проблеми харчування. – 2004. - №3. – С. 41-45. (Кметь Т.І. самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

4. Кметь Т.І., Власик Л.І. Особливості стану пероксидного окиснення білків у тварин ювенільного з різним типом метаболізму за умов нітратно-кадмієвої інтоксикації // Современные проблемы токсикологии. – 2004. - №2. – С. 36-38. (Дисертант самостійно провів дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

5. Кметь Т.І. Особливості реакції прооксидантно-антиоксидантної системи у старих щурів з різним типом ацетилювання за умов нітратно-кадмієвої інтоксикації // Гигиена труда.–2004. – Випуск 35. – С. 264-275.

6. Кметь Т.І., Власик Л.І. Тип ацетилювання – як маркер схильності до розвитку токсичних ефектів у інфантильних щурів при комбінованій дії хлориду кадмію та нітрату натрію // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004.– Т. 3, №2. – С. 219-221. (Дисертант самостійно провів дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

7. Кметь Т.І., Власик Л.І. Особливості впливу нітрату натрію та хлориду кадмію на поведінкові реакції старих щурів з різним типом метаболізму // Гігієна населених місць. – Київ, 2005. – вип. 46. – С. 190 – 194 (Кметь Т.І самостійно провів дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

8. Кметь Т.І., Власик Л.І. Особливості гострого впливу хлориду кадмію та нітрату натрію на деякі показники крові старих тварин з різним типом ацетилювання // Буковинський мед. вісник. – 2005. – Т.9, №2. - С.116-117. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

9. Кметь Т.І., Власик Л.І. Застосування підходів ксеногенетики в онтогенетичних токсикологічних дослідженнях // Тези доповідей наукової конференції «Вікові аспекти чутливості організму до ксенобіотиків». – Чернівці, 2002. – С. 7. (Кметь Т.І. самостійно провів дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

10. Кметь Т.І. Вміст ТБК-активних продуктів у печінці щурів ювенільного та старого віку з різним типом метаболізму за умов нітратно-кадмієвої інтоксикації // V Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса.–Київ, 2004.–С.78-79.

11. Кметь Т.І. Особливості комбінованого впливу нітрату натрію та хлориду кадмію на стан окиснювальної модифікації білків у статевозрілих тварин з різним типом ацетилювання // Матеріали 57-ї міжнародної науковопрактичної конференції студентів та молодих учених. – Ужгород, 2004. – С. 132.

12. Кметь Т.І., Власик Л.І. Особливості розвитку комбінованої нітратно-кадмієвої інтоксикації у старих щурів з різним типом ацетилювання // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з’їзду гігієністів України, Дніпропетровськ, 19-21 травня 2004 року. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. –Т.1. – С. 401-405. (Дисертант самостійно провів дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

13. Кметь Т.І., Власик Л.І. Особливості гострого впливу нітрату натрію та хлориду кадмію на прооксидантно-антиоксидантний стан крові та печінки щурів ювенільного віку з різним типом ацетилювання // Тези доповідей X Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. – Чернівці, 2004. – С. 608-609. (Дисертантом самостійно проведено дослідження, здійснено статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

14. Кметь Т.І., Власик Л.І. Особливості стану прооксидантно-антиоксидантної системи та рівня ендогенної інтоксикації у статевозрілих щурів з різним типом ацетилювання за умов токсичного впливу нітрату натрію та хлориду кадмію // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій». – Чернівці, 2004. – С. 103-104. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

15. Кметь Т.І., Власик Л.І. Особливості впливу нітрату натрію та хлориду кадмію на систему гемоглобіну та стан окиснювальної модифікації білків статевозрілих щурів з різною швидкістю ацетилювання // Тези доповідей ІІ з’їзду Токсикологів України. – Київ, 2004. – С. 26-27. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

16. Кметь Т.І., Власик Л.І. Вплив швидкості ацетилювання на формування механізмів порушення поведінкових реакцій у щурів різного віку за умов нітратно-кадмієвої інтоксикації // Тези доповідей VI міжнародної конференції «Актуальні проблеми токсикології. Безпека життєдіяльності людини». –Київ, 2005. – С. 6. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).

17. Патент 5050 Україна, 7 А61В10/00, G01N33/50. Спосіб прогнозування схильності організму до токсичного впливу ксенобіотиків // Кметь Т.І., Власик Л.І. - №20040604984; Заявл. 23.06.2004; Опубл. 15.02.2005; Бюл. №2. (Дисертантом самостійно проведено дослідження, здійснено статистичну обробку даних та аналіз одержаних результатів).

18. Система комплексної гігієнічної оцінки нітратно-кадмієвої інтоксикації / Кметь Т.І., Власик Л.І. // Інформаційний лист: МОЗ – УКРМЕДПАТЕНТІНФОРМ, Київ, 2006. – 2с. (Дисертант самостійно зібрав матеріал для дослідження, провів статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).