Анотація до роботи:

Кондрин О.Є. Гіменолепідоз: стан ендогенної інтоксикації та дисбіотичні порушення; методи корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. ДУ Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України, Київ 2007.

Вивчено взаємозалежність клінічної картини гіменолепідозу від показників ендогенної інтоксикації, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту організму, популяційно-видового складу мікрофлори, протеолітичної активності супернатантів фекалій та рівня секреторних імуноглобулінів класу А кишкового вмісту, розроблено клінічні та лабораторні критерії форм тяжкості хвороби. Оцінено ефективність базисної терапії та її доповнення, окремо та поєднано, синглетно-кисневою терапією, тіотриазоліном та симбітером концентрованим. Запропоновано алгоритм комплексного диференційованого лікування хворих на гіменолепідоз, у залежності від тяжкості хвороби.

В дисертаційній роботі поглиблено уявлення про взаємозалежність клінічних синдромів гіменолепідозу з показниками ендогенної інтоксикації, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту організму, популяційно-видового складу мікрофлори та місцевого імунітету кишечника, що дозволило вирішити науково-практичну задачу підвищення ефективності лікування хворих, шляхом комплексного диференційованого, в залежності від тяжкості хвороби, використання, окремо та поєднано, синглетно-кисневої терапії, тіотриазоліну та симбітеру концентрованого.

1. Клінічна картина гіменолепідозу у більшості хворих (85,71%) характеризується поєднанням диспепсичного, астено-невротичного, загальноінтоксикаційного, алергічного та мезенхімально-запального синдромів, домінування яких залежить від тяжкості хвороби.

2. Лабораторними критеріями тяжкості гіменолепідозу є зниження гемоглобіну, зростання лейкоцитарного індексу інтоксикації та рівня молекул середньої маси, підвищений вміст малонового діальдегіду та дієнових кон'югатів, зниження показників супероксиддисмутази та каталази сироватки крові, а також зменшення індексу дисбіозу кишечника, підвищення ферментної протеолітичної активності супернатантів фекалій та зниження вмісту секреторних імуноглобулінів класу А копрофільтратів.

3. Протигельмінтна ефективність базисної терапії становить 80%, а її використання супроводжується поглибленням дисбіозу кишечника та диспропорції у взаємодії прооксидантно-антиоксидантної систем, що призводить до посилення ендотоксикозу та рецидивів окремих клінічних симптомів.

4. Використання в комплексному лікуванні хворих на гіменолепідоз синглетно-кисневої терапії потенціює дію протигельмінтного препарату (ефективність санації складає 86,66%), зменшує тривалість астено-невротичного та загальноінтоксикаційного синдромів в середньому на 2 дні, знижує показники ендогенної інтоксикації (в середньому в 1,3 рази), не поглиблює дисбіоз кишечника.

5. Застосування тіотриазоліну як доповнення базисної терапії хворих на гіменолепідоз підвищує ефективності елімінації гельмінта (90%), скорочує тривалість астено-невротичного, інтоксикаційного, мезенхімально-запального та диспепсичного клінічних синдромів (в середньому на 2 дні), оптимізує процеси пероксидації за рахунок зниження рівня їх проміжних продуктів (в 1,5 рази) та активує систему антиоксидантного захисту.

6. Призначення симбітеру концентрованого при лікуванні хворих на гіменолепідоз зменшує негативний вплив протигельмінтного препарату на мікрофлору кишечника, знижує інтенсивність процесів пероксидації (в середньому в 1,3 рази) та ендотоксикозу (в середньому в 2,2 рази), скорочує тривалість основних клінічних синдромів (в середньому на 2,5 дні), забезпечує високу (100%) ефективність санації.

7. Комплексна терапія, спрямована на основні патогенетичні ланки гіменолепідозу, яка поєднує специфічне протигельмінтне лікування із використанням синглетно-кисневої терапії, тіотриазоліну та симбітеру концентрованого, нормалізує показники ендогенної інтоксикації та пероксидації, підвищує активність системи антиоксидантного захисту, покращує мікроекологічні взаємозв'язки та місцевий імунітет кишечника, забезпечує скорочення тривалості хвороби на 4 дні та досягає стійкого (100%) ефекту елімінації гельмінта.

8. Доповнення базисного протигельмінтного лікування хворих на гіменолепідоз диференційовано, при легких формах захворювання синглетно-кисневою терапією, при середньотяжких – симбітером концентрованим та поєднанням синглетно-кисневої терапії, тіотриазоліну та симбітеру концентрованого при тяжких формах забезпечує ефективнішу елімінацію гельмінта, попереджує ускладнення та рецидиви хвороби.

Публікації автора:

1. Кондрин О.Є. Вплив дисбактеріозу на показники пероксидації у хворих на гіменолепідоз та мікст-інвазії на фоні лікування протипаразитарними препаратами // Інфекційні хвороби. – 2003. – №4. – С. 51-54.

2. Кондрин О.Є. Показники ендогенної метаболічної інтоксикації у хворих на гіменолепідоз // Архів клінічної медицини. – 2005. - №2. – С.59-62.

3. Кондрин О.Є. Епідеміологічна та клінічна характеристика хворих на гіменолепідоз / Галицький вісник. – 2005. - №4. – С.108-110.

4. Кондрин О.Є., Герасимчук Л.О. Корекція окисно-відновних процесів у хворих на гіменолепідоз // Вестник зоологии. Паразитология и современность. Отдельный выпуск 19. - 2005р, часть I. / С. 184-185. Участь здобувача полягає у виборі теми, проведенні огляду літератури, опрацюванні даних, написанні статті, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

5. Дикий Б.М., Кондрин О.Є., Прокоф'єва О.О. Герасимчук Л.О. Вплив комплексної терапії на динаміку показників дисбактеріозу та місцевого імунітету кишечника у хворих на гіменолепідоз // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Ветеринарні науки. – Харків, 2006. – С.289-294. Участь здобувача полягає у проведенні аналізу наукових джерел, опрацюванні даних, написанні статті, узагальненні результатів.

6. Дикий Б.М., Кондрин О.Є., Пришляк О.Я. Спосіб діагностики форм тяжкості гіменолепідозу. Патент на корисну модель №24832 від 10.07.2007 р.

7. Дикий Б.М., Кондрин О.Є. Спосіб діагностики ступеню дисбіозу кишечнику у хворих на гіменолепідоз. Патент на корисну модель №24833 від 10.07.2007 р.

8. Дикий Б.М., Кондрин О.Є., Пришляк О.Я. Спосіб комплексного диференційованого лікування хворих на гіменолепідоз. Патент на корисну модель №25161 від 25.07.2007 р.

9. Нікіфорова Т.О., Кондрин О.Є, Кобрин Т.З. Застосування синглетно-кисневої терапії у хворих на гіменолепідоз // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Сучасна терапія хворих з інфекційною та паразитарною патологією на догоспітальному та госпітальному етапах, методи профілактики”, ч ІІ. – Харків, 2002. – С.-38-40.

10. Кондрин О.Є. Стан мікрофлори кишківника та протеолітична активність супернатантів фекалій хворих на гіменолепідоз та лямбліоз / Матер. ІІ міжнародної конференції по науково – прикладних проблемах паразитоценології (2003 р., м. Луганськ) // Ветеринарні науки. – 2003. – №31/43. – С. 32-37.

11. Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О., Кобрин Т.З., Кондрин О.Є. Перекисне окислення ліпідів та стан антиоксидантної системи у хворих на гіменолепідоз та мікст-інвазії / Матер. ІI міжнародної конференції по науково – прикладних проблемах паразитоценології (2003 р., м. Луганськ) // Ветеринарні науки. – 2003. – №31/43. – С. 23-28.

12. Кондрин О.Е., Никифорова Т.А., Воронова В.Ю., Багрий Н.Н. Протеолитическая активность супернатантов фекалий как проявление кишечного дисбактериоза у больных гименолепидозом и лямблиозом / Мат. VІ Российского сьезда врачей-инфекционистов (2003 г.). – Санкт-Петербург, 2003. – С. 180-181.

13. Дикий Б.Н., Никифорова Т.А., Кобрин Т.З., Кондрин О.Е. Влияние синглетно-кислородной терапии на показатели перекисного окисления липидов и состояние антиоксидантной системы у больных гименолепидозом и микст-инвазиями / Мат. VІ Российского сьезда врачей-инфекционистов (2003 г.). – Санкт-Петербург, 2003. – С. 108-109.

14. Кондрин О.Є., Мазурок У.Я., Копчак О.В. Активність супернатантів фекалій, як маркер дисбактеріозу кишечника у хворих на гіменолепідоз / Матеріали наукової конференції «Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни» (2004р., м. Львів), - С.97-98.

15. Кондрин О.Є., Копчак О.В., Мазурок У.Я. Використання мультипробіотика «Симбітер концентрований» у комплексному лікуванні хворих на гіменолепідоз // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України 2005 р, м. Тернопіль / С.204-205.

16. Кондрин О.Е, Копчак О.В., Мазурок У.Я. Комплексное лечение больных гименолепидозом // Материалы юбилейной научно-практической конференции, посвященной 110-летию кафедры инфекционных болезней Военно-медицинской академии им. С.М. Кирова «Инфекционные болезни: проблемы здравоохранения и военной медицины», 2006 г. Санкт-Петербург.

17. Кондрин О.Є., Нікіфорова Т.О., Копчак О.В., Мазурок У.Я., Гуровська Н.П. Використання тіотриазоліну в лікуванні хворих на гіменолепідоз // Матеріали VІІ з'їзду інфекціоністів України (2006 р., м. Миргород). – С.405-406.

18. Кондрин О.Є. «Використання синглетно-кисневої терапії у комплексному лікуванні хворих на гіменолепідоз». Інформаційний лист № 62-2004 про нововведення в системі охорони здоров’я.