Анотація до роботи:

Бєлоус О.Б. „Гіпоксичний синдром при залізодефіцитних анеміях у вагітних та його корекція з використанням фосфатидилхолінових ліпосом”.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія.- Одеський державний медичний університет МОЗ України. – Одеса, 2003.

Дисертація присвячена питанням комплексного лікування залізодефіцитних анемій при вагітності з використанням фосфатидилхолінових ліпосом.

Досліджено гемопоез, обмін заліза, стан перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи та ферментів тканинного дихання, стан системи мати-плацента-плід.

Встановлено, що у вагітних із залізодефіцитними анеміями гіпоксичний синдром характеризується на тканинному рівні переходом метаболізму на анаеробний шлях енергоутворення, супроводжується порушенням взаємовідношень перекисного окислення ліпідів та системи антиоксидазного захисту.

Внаслідок застосування комплексної терапії з використанням фосфатидилхолінових ліпосом у вагітних з залізодефіцитними анеміями спостерігається стійке покращення показників червоної крові в більш коротші терміни, фетоплацентарного комплексу, покращується загальний стан, нормалізуються процеси вільно-радикального захисту і клітинного метаболізму, що сприяє зменшенню частоти акушерських ускладнень, зниженню перинатальної захворюваності.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що виявляється в розробці комплексного методу корекції гіпоксичного синдрому у вагітних із залізодефіцитними анеміями, направленому на нормалізацію порушень тканинного дихання, процесів ПОЛ та антиоксидантного захисту в системі мати-плацента-плід.

1. Гіпоксичний синдром у вагітних з залізодефіцитними анеміями характеризується на тканинному рівні переходом метаболізму на анаеробний шлях енергоутворення, що супроводжується збільшенням вмісту МДА та ДКВЖК в еритроцитах вагітних на 30-46% та 17-25 %, в тканинах плацент – на 10-14 % та 45-72 %, в еритроцитах пуповинної крові новонароджених – на 8-13 % та 49-64 %, напруженням функціональної системи антиоксидазного захисту, в тканинах плацент – активацією сукцинатоксидазної ланки циклу Кребса.

2.Ліпін має неспецифічний системний вплив на регуляторні ланки функціональної системи мати-плацента-плід, що підтверджується динамікою процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи в крові матері, тканинах плаценти та пуповинній крові новонароджених.

3. Використання препарату Ліпін щоденно в II триместрі вагітності в дозі із розрахунку 5-10 мг/кг 1 раз на добу внутрішньовенно протягом 7-10 днів сприяє нормалізації гематологічних показників та регуляції еритропоезу, має антиоксидантний та мембраностабілізуючий вплив, сприяє достовірному зменшенню показників ПОЛ в крові вагітних за рахунок зниження ДКВЖК на 16-30 % та МДА на 11-19 %.

4. Під впливом комплексної, з використанням фосфатидилхолінових ліпосом терапії, в тканинах плацент відбувається нормалізація ключових метаболічних реакцій, що підтверджується динамікою активності ферментів циклу Кребса: помірним підвищенням активності -КГДГ на 25-30 % та виразним зниженням активності СДГ на 50-80 %.

5. Застосування Ліпіну в комплексному лікуванні ЗДА вагітних сприятливо впливає на перебіг вагітності, пологів та післяпологовий період: дозволяє зменшити частоту передчасних пологів в 2 рази, внутрішньоутробної гіпоксії плоду - в 2,2 рази, несвоєчасного відходження навколоплідних вод – в 1,8 рази, слабкості пологової діяльності – в 3 рази, позитивно впливає на стан плода й новонародженого, що підтверджується покращенням результатів оцінки за шкалою Апгар на 7-11 %, прискоренням темпів післяпологової адаптації на 16 %.

6. Патогенетично обгрунтоване використання фосфатидилхолінових ліпосом з урахуванням антиоксидантного, антигіпоксичного та високого терапевтичного ефектів дозволяє рекомендувати широке вживання препарату в комплексній терапії залізодефіцитних анемій вагітних.

Публікації автора:

1. Нізова Н.М., Бєлоус О.Б., Зубаренко О.В. Патогенетичне обґрунтування використання фосфатидилхолінових ліпосом для корекції гіпоксичного синдрому при ЗДА у вагітних (огляд літератури) // Педіатрія, акушерство і гінекологія.-1995.-№3.-С.55-58 (проведено огляд літератури, підготовлено матеріал до друку – 60 %).

2. Бєлоус О.Б., Розанов В.А., Нізова Н.М. Вплив фосфатидилхолінових ліпосом на динаміку окислювально-відновних процесів й інтенсивність перекисного окислення ліпідів у вагітних із залізодефіцитною анемією і їх новонароджених // Одеський медичний журнал. - 1999. - №2 (52).- С.15-18 (проведено інформаційний пошук, виконані клініко-лабораторні дослідження - 60 %, написання статті, підготовлено матеріал до друку).

3. Белоус О.Б. Коррекция гипоксических нарушений при железодефицитных анемиях у беременных с использованием фосфатидилхолиновых липосом // Медицина сьогодні і завтра. – 1998.- № 1 (4).- С.149-152.

4. Спосіб лікування залізодефіцитних анемій у вагітних // Патент на винахід. № 33715 А, від 15.02.2001 - співавтори: Нізова Н.М., Розанов В.А. (клініко-лабораторне дослідження – 60 %, підготовлено матеріал до реєстрації).

5. Бєлоус О.Б., Нізова Н.М. Соціально-екологічні аспекти анемій у вагітних, що живуть в Одеській області // Жіночий рух в Україні: історія і сучасність: Зб. наук. статей.- Київ.- 1994.-С.102 (проведено інформаційний пошук, проведено статистичний аналіз на 60 %, підготовлено до друку).

6. Бєлоус О.Б. Роль корекції гіпоксичного синдрому при залізодефіцитній анемії вагітних в профілактиці невиношування вагітності // Невиношування вагітності: Збірник наукових праць.- Київ, 1997.- С.21-23

7. Бєлоус О.Б. Вплив фосфатидилхолінових ліпосом на гемопоез у вагітних з залізодефіцитними анеміями // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез конференції молодих вчених, частина ІІІ.–Харків,2001.-С.45.